МОЗ звітує перед Верховною Радою

?

12 червня 2001 року у Верховній Раді України проходив День Уряду, в рамках якого з доповіддю щодо проведення політики державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення виступив Міністр охорони здоров’я України Віталій Москаленко. Пропонуємо вашій увазі стислий виклад доповіді.

ВІТЧИЗНЯНЕ ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Як зазначив Віталій Москаленко, обсяг виробництва лікарських засобів зростає швидкими темпами. Тільки за минулий рік він збільшився на 265 млн і досяг 1,1 млрд грн. Медична та мікробіологічна промисловість України сьогодні — це 180 фармацевтичних підприємств, 23 з яких визнані стратегічно важливими для економіки і безпеки нашої держави. Ці підприємства виробляють 85% загального обсягу ліків. Із 180 фармацевтичних підприємств 90 знаходяться у приватній власності. Чисельність працюючих на підприємствах і в установах галузі перевищує 25 тис. чоловік.

Нині вітчизняна фарміндустрія на 50% (проти 20% в 1991 р.) забезпечує потреби України у лікарських засобах. Номенклатура продукції налічує більше ніж 1500 найменувань. З 1991 р. вітчизняні підприємства освоїли випуск 788 препаратів, 60 з яких — оригінальні. Тільки в поточному році за рахунок власних коштів підприємств освоєно випуск 90 лікарських засобів, що відносяться до 10 фармакологічних груп, слід відзначити, що 26 препаратів вироблено вперше.

ЦІНОУТВОРЕННЯ

Віталій Москаленко відзначив, що за десять років незалежності України у попиті та пропозиції лікарських засобів, виробів медичного призначення сталися суттєві зміни, ринок перестав бути дефіцитним, але проблема дефіциту трансформувалася в проблему економічної доступності ефективних і безпечних ліків і виробів медичного призначення. Процес ціноутворення перш за все залежить від виробників, які реалізують свою продукцію за власними цінами або на договірній основі, і лише у випадках, передбачених законодавством, за державними цінами.

Держава регулює роздрібні ціни на кілька сот медикаментів шляхом встановлення граничного рівня надбавок; сьогодні вони коливаються в межах 10–50%. Право встановлення такої межі належить регіонам, а право визначення зазначеного переліку ліків надане Міністерству охорони здоров’я за погодженням з Міністерством економіки.

Починаючи з 1999 р. темпи приросту цін у медичній промисловості неухильно знижувалися. Цього року вперше вдалося досягти стабілізації цін. У квітні поточного року порівняно з груднем ціни на продукцію медичної промисловості знизилися на 0,2%. Загальною тенденцією є зниження фактичного середнього рівня торговельних надбавок на всю номенклатуру ліків, який сьогодні не перевищує в середньому по Україні 38% незалежно від кількості оптового перепродажу.

Віталій Москаленко наголосив, що з 5,2 млрд грн., передбачених на охорону здоров’я, видатки на оплату в повному обсязі тільки пільгових і так званих безоплатних рецептів становить приблизно 3 млрд грн., тобто за рахунок нинішнього бюджету неможливо забезпечити ліками понад 10 млн населення, які користуються пільгами.

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ В УМОВАХ РИНКУ

Як вважає міністр охорони здоров’я, ціни на ліки повинні формуватися з урахуванням інтересів як виробників, так і споживачів. Отже, в державі повинна функціонувати система, яка б не стримувала розвиток ринкових механізмів і водночас забезпечувала соціальний захист населення. МОЗ працює над зазначеною проблемою і завершує розроблення системи спеціальних переліків лікарських засобів, серед яких міністр відзначив перелік, що включає лікарські засоби, ціни на які підлягають державному регулюванню на регіональному рівні, перелік лікарських засобів, придбання яких можуть здійснювати державні та комунальні лікувально-профілактичні установи за бюджетні кошти, та перелік, що створюється в Україні вперше, — основних лікарських засобів, визначених за рекомендацією ВООЗ, які складатимуть основу обов’язкового асортименту ліків в аптеках. У зазначеному переліку 418 назв (300 препаратів вітчизняного, 118 — зарубіжного виробництва).

На думку Віталія Москаленка, проблема медикаментозного забезпечення населення найбільш гостро відчувається при наданні медичної допомоги особам із соціально значущими та небезпечними хворобами, такими, як цукровий діабет, онкологічні захворювання, туберкульоз. Це зумовлено медико-соціальними та економічними причинами. По-перше, зазначені хвороби поширені, спричинюють високу інвалідизацію та смертність. По-друге, вартість лікування таких хворих є надзвичайно високою.

Метою МОЗ у сфері державного регулювання цін на ліки та раціонального використання коштів бюджету є забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними препаратами за доступними цінами, особливо хворих на цукровий діабет, туберкульоз, осіб із злоякісними новоутвореннями.

ЗАХОДИ, ЩО НЕОБХІДНІ В НАЙБЛИЖЧОМУ МАЙБУТНЬОМУ

На думку Віталія Москаленка, для поліпшення забезпечення населення лікарськими засобами необхідно:

1. Передбачити у законі України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» фінансування наукових розробок лікарських засобів та виробів медичного призначення в обсягах, визначених Комплексною програмою розвитку медичної промисловості на 1997–2003 роки.

2. У Податковому кодексі передбачити звільнення вітчизняних виробників хоча б на декілька років від сплати податку на прибуток із реалізації життєво необхідних та найважливіших ліків і виробів медичного призначення. Крім того, звільнити їх від податку на додану вартість при продажу та ввезенні на митну територію країни обладнання з метою оновлення виробничих фондів. Ці заходи дозволять залучити на розвиток галузі додатково близько 23 млн грн., забезпечити зростання обсягів виробництва в середньому на 140 млн грн. та в 1,5 разу підвищити забезпеченість вітчизняними життєво необхідними ліками.

3. Визначити в законі України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» окремими рядками обсяги видатків на закупівлю найважливіших груп препаратів: інсулінів, ліків для хворих онкологічного профілю, протитуберкульозних препаратів, вакцин, виробів медичного призначення. Розрахунки свідчать, що для впровадження цих заходів необхідно збільшити видатки Державного бюджету приблизно на 300 млн грн., або на 6% від нинішніх обсягів фінансування галузі. А протягом наступних 2–3 років довести обсяги видатків на зазначені цілі до необхідних мінімальних потреб.

4. Передбачити забезпечення цільового фінансування у місцевих бюджетах гарантованого державою безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні окремих груп населення.

5. Поетапно впроваджувати стандарти, норми і правила, що діють сьогодні у країнах ЄС.

6. Розробити та прийняти постанову уряду про затвердження окремого переліку життєво необхідних та найчастіше вживаних лікарських засобів для соціально незахищених верств населення.

Віталій Москаленко вважає, що мінімально достатній рівень фінансування охорони здоров’я становить 3% від ВВП, або 7,4 млрд грн., тоді як у 2001 р. частка витрат ВВП на потреби медичної сфери складає лише 2,7%. Для порівняння: згідно з рекомендаціями ВООЗ країни середнього рівня розвитку повинні витрачати на охорону здоров’я 5% ВВП.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи