Фармакоекономіка у новому тисячолітті — фокус на пацієнта

11–13 листопада 2001 року у Франції (Канни) відбувся 4-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR). Дуже втішно, що вперше на форумі такого рівня була представлена Україна.

Щороку ISPOR проводить конгреси на європейському та міжнародному рівнях. Головні теми їх — питання методології фармакоекономічних досліджень у різних країнах, нові підходи у визначенні ефективності медичних технологій, результати досліджень щодо переваг нових методів лікування, нових лікарських засобів, доцільності та економічної ефективності впровадження їх у клінічну практику.

Цьогорічний конгрес присвячений питанням ролі та значенню пацієнта у фармакоекономічних дослідженнях. З пленарною доповіддю на цю тему виступив директор Інституту МАРІ (Франція) П. Маркус, який детально зупинився на питаннях уніфікації вимог до звітів пацієнта щодо результатів лікування (Рatient Reported Оutcomes — PRO). Зокрема, він зазначив, що ISPOR — одна з чотирьох міжнародних організацій, до компетенції якої входить регулювання питань фармакоекономічної оцінки лікарських засобів. ISPOR створює і координує фармакоекономічні програми у багатьох країнах світу. Головними у цих програмах є:

  • розроблення та впровадження у практику лікарських препаратів, які мають оптимальний показник «витрати—ефективність», тобто найбільш рентабельні;

  • створення інформаційних систем, які могли б забезпечити зворотний зв’язок між лікарем, що проводить фармакотерапію, і клінічним провізором, що займається фармацевтичною опікою.

У звітах пацієнтів про результати лікування, які вони складають згідно з вимогами ISPOR, якість життя вважається одним із значущих показників здоров’я. Громадські організації, що об’єднують хворих на цукровий діабет, з онкологічною патологією тощо, зацікавлені у доступності для пацієнтів даних про ефективність лікування, позитивні та негативні його наслідки. Раціональна оцінка звіту пацієнта про результати лікування (або клінічні випробування ліків) на основі показника «якість життя» слугує доповненням таких параметрів якості лікарського засобу, як ефективність і безпека.

Національний інститут клінічних випробувань Великобританії (NICE) вимагає від компаній, що проводять такі випробування, або від фармацевтичних фірм звіт про оцінку хворим результатів лікування, аналогічна ситуація спостерігається в Японії. П. Маркус наголосив, що, з точки зору фармацевтичних фірм, клініцистів та страхових компаній, звіти хворого можуть стати корисним матеріалом для оцінки ефективності лікарських засобів, отримання інформації, необхідної для лікування хворих, і надати допомогу у прийнятті рішень щодо закупівлі лікарських засобів.

У інших пленарних доповідях висвітлені питання щодо використання результатів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів страховими компаніями під час створення переліків лікарських засобів, витрати на які відшкодовуються за рахунок страхових виплат.

На секційному засіданні конгресу автором статті було представлено доповідь на тему «Перші кроки фармакоекономіки в Україні» [8], в якій висвітлювалися проблеми впровадження у практику лікарського забезпечення методик фармакоекономічної оцінки лікарських засобів. Для досягнення цього необхідні науково-методичні розробки з урахуванням специфіки ринку України, уніфікація показників фармакоекономічних досліджень на основі показників «витрати—ефективність» (cost-effectiveness), «витрати—користь» (cost-utility), «вартість захворювання» (cost of illness), «мінімізація вартості» (cost-minimization) тощо. Вітчизняні науковці проводять дослідження деяких фармакоекономічних аспектів застосування лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю, урологічними захворюваннями, вакцинних препаратів, безрецептурних лікарських засобів. Результати цих досліджень можуть бути використані під час впровадження страхової медицини в Україні [1–7] .

На адресу 4-го Європейського конгресу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень було надіслано близько тисячі повідомлень про фармакоекономічні дослідження, з них майже 250 опубліковано у журналі «Value of Health».

Цікавими виявились стендові доповіді, на яких було представлено близько 90 робіт учених різних країн світу, присвячених практичному використанню методів фармакоекономіки у лікуванні пацієнтів з онкологічною патологією, цукровим діабетом, серцево-судинними, інфекційними захворюваннями, неврологічними розладами, остеопорозом тощо.

Так, у роботі вчених із Швейцарії висвітлені результати тривалого (протягом 15 років) дослідження застосування сучасного перорального протидіабетичного засобу Actos — похідного піоглітазону у Фінляндії [10]. Порівнювали ефективність комбінованих схем фармакотерапії: піоглітазон + метформін, піоглітазон + похідні сульфонілсечовини, похідні сульфонілсечовини + метформін або розіглітазон + метформін.

За результатами досліджень встановлено, що у разі фармакотерапії із застосуванням піоглітазону, порівняно з іншими схемами лікування, тривалість життя пацієнтів була вищою, відсоток хворих, які померли протягом 15 років дослідження, — нижчим. Незважаючи на те, що прямі витрати на лікування піоглітазоном вищі, загальні витрати знижуються, оскільки менші витрати на лікування хворих з ускладненнями цукрового діабету. Результати дають змогу авторам дослідження рекомендувати фармакотерапію піоглітазоном для використання в бюджетному сегменті медичної галузі Фінляндії. Аналогічні дослідження актуальні і для України, оскільки дадуть змогу більш раціонально використовувати кошти в рамках Державної програми «Цукровий діабет».

Стендова доповідь про результати вакцинації проти грипу працюючого населення Голландії, що були опрацьовані за методом «витрати—вигода» (cost-benefit), була представлена вченими Національного інституту громадського здоров’я і навколишнього середовища Голландії [9]. До дослідження були залучені особи двох вікових груп: 1-ша — 25–44 років, 2-га — 45–64 років. Вакцинація працюючого населення здатна зберегти в середньому 5,9 робочих днів на 100 вакцинованих осіб, зменшує кількість візитів до лікаря до 1,5 разу на 100 вакцинованих, а також запобігає трьом госпіталізаціям на 1 млн вакцинованих. Завдяки цьому вакцинація всіх працюючих у Голландії здатна заощадити 1 млн євро. У працюючих 2-ї групи витрати завдяки вакцинації зменшилися більш суттєво і економія складає 2,4 млн євро.

На нашу думку, аналогічні фармакоекономічні дослідження особливо актуальні для вітчизняної охорони здоров’я і можуть бути використані під час формування засад страхової медицини, визначення пріоритетів фінансування, розроблення переліків лікарських засобів для відшкодування з бюджетних і страхових коштів.

Ольга Заліська,
кандидат фармацевтичних наук,
доцент кафедри організації
та економіки фармації
з курсом технології ліків
Львівського державного медичного
університету імені Данила Галицького

ЛІТЕРАТУРА

1. Бобров В., Жарінов О., Вовченко Г. // Медицина світу. — 2000. — Т. 9, № 4. — С. 9 –15.

2. Громовик Б.П. // Провизор. — 2000. — № 17. — С. 19–22.

3. Заліська О.М. // Фармац. журн. — 2000. — № 6. — С. 17–22.

4. Зупанец И., Бурчинский С. // Еженедельник АПТЕКА. — 2001. — № 46 (317). — С. 10–12.

5. Немченко А., Подколозіна М. // Ліки України. — 2001. — № 1. — С. 9–12.

6. Софронова І., Мнушко З. // Ліки України. — 2000. — № 10. — С. 9–10.

7. Фармакоэкономическая оптимизация антибактериальной терапии пациентов с  внебольничной пневмонией нетяжелого течения / А.А. Мухин, А.Я. Дзюблик, Г.Б. Капитан и соавт. // Еженедельник Аптека. — 2001. — № 1 (272). — С. 5–6.

8. ISPOR Fourth Annual European Congress. — Programm.—11–13 November 2001. — Cannes. — France. — Р. 21.

9. MLL van Genugten, P. Jansema, MLA Heijnen et.al. Cost-benefit of vaccinating healthy working adults against influenza. — Poster Presentation. — Program.—11–13 November 2001. — Cannes. — France. — 75 p.

10. Maniadakis N., Sancristan J., Reviriego J. et al. An Economic evaluation of combination therapy with pioglitazone (Actos, Takeda). — Poster Presentation.—Program. — 11–13 November 2001. — Cannes. — France. — 75 p.

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті