Стагнація сучасного фармацевтичного виробництва в Росії

У розмові з кореспондентом «Щотиждневика АПТЕКА» генеральний директор ВАТ «Фармак», кандидат економічних наук Філя Жебровська аналізує головні підсумки роботи VIII щорічної міжнародної конференції «Проблеми охорони здоров’я та фармацевтичної промисловості в Росії».

ЗАГАЛЬНА КАРТИНА

p_343_22_030602_Gebrovskaya.jpg (11690 bytes)

Філя Жебровська, генеральний директор ВАТ «Фармак», кандидат економічних наук

Минулого року було зафіксовано зменшення обсягів продаж лікарських засобів більшості провідних російських виробників. Головною причиною цього є те, що місцевим компаніям не вдалося скомплектувати з них конкурентоспроможний портфель та задовольнити потреби споживачів. Ситуація істотно ускладнюється тим, що ряд російських фармацевтичних компаній випускають одні й ті самі лікарські засоби, що значно загострює конкуренцію між ними. Замість того, щоб запровадити на фармацевтичний ринок високотехнологічні генерики чи інноваційні препарати, які могли б скласти конкуренцію оригінальним лікарським засобам провідних західних виробників, російські компанії здебільшого зосереджені на міжусобному «відкушуванні пирога» старих і дешевих препаратів. Унаслідок цього на фармацевтичному ринку Росії точиться активна боротьба між місцевими виробниками за нішу для малоперспективних у маркетинговому відношенні лікарських засобів.

На потреби охорони здоров’я в Росії виділяється 22 долари США в перерахунку на душу населення. Середня тривалість життя пересічного росіянина складає 57 років. Зрозуміло, що недостатнє інвестування в систему охорони здоров’я негативно впливає на стан здоров’я населення.

Частка безрецептурних лікарських засобів на фармацевтичному ринку Росії складає 30%, а рецептурних — 70%. Фармацевтичні компанії реалізують продукцію головним чином через роздрібні аптеки (80%), державні заклади (15%) та шляхом федеральних закупок (5%). Всього в Росії нараховується близько 19 тис. аптечних закладів, біля 40 тис. аптечних пунктів та кіосків.

ПРОБЛЕМА ІННОВАЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ГЕНЕРИКІВ

Сучасна стратегія російських фармацевтичних компаній — це виробництво генериків, точніше, відтворених лікарських засобів. Зараз у Росії гостро стоїть питання проведення досліджень біоеквівалентності генериків. Крім того, деякі російські компанії розпочинають виробництво відтворених лікарських засобів, тоді як термін дії патенту на оригінальний препарат ще не закінчився. Напрошується думка, що вказана проблема постане перед місцевими фармацевтичними виробниками особливо гостро тоді, коли Росія вступить до Світової організації торгівлі (СОТ). Згідно з угодою TRIPS (Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights — Угода з торгових аспектів прав на інтелектуальну власність), країни — члени СОТ мають взяти на себе зобов’язання не відтворювати лікарські засоби, термін патентного захисту на які ще не закінчився. Неважко уявити, які конфліктні ситуації можуть виникнути між виробниками оригінального препарату, захищеного патентом, та виробниками відтворених лікарських засобів.

КОРПОРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ

— Іншою серйозною проблемою, що ускладнює економічний розвиток російських виробників лікарських засобів, є недосконалі корпоративний менеджмент та маркетингова стратегія. На відміну від російських виробників, іноземні компанії активно працюють над просуванням лікарських засобів, спілкуючись з лікарями, фармацевтами, успішно використовуючи рекламу в засобах масової інформації (для ОТС-препаратів) та спеціалізованих медичних виданнях (для рецептурних препаратів), беруть участь у проведенні науково-практичних конференцій та різноманітних акцій. Як наслідок створюється відповідний попит на імпортні лікарські засоби.

Завдяки чому зарубіжні компанії досягають успіху? Наприклад, компанія «Aventis» розробила ефективну модель маркетингу на фармацевтичному ринку Росії добре відомих ще з часів СРСР антибактеріальних препаратів, засобів, що впливають на систему травлення та метаболізм, а також антинеопластичних препаратів. Компанія досягла успіхів на фармацевтичному ринку Росії завдяки використанню спеціально розробленої тактики просування лікарських засобів через мережу медичних представників, а також завдяки активній рекламній кампанії на сторінках популярних медичних видань.

Після злиття на початку 2001 р. компаній «Glaxo Wellcome» та «SmithKline Beecham» і утворенням «GlaxoSmithKline» представництву новоутвореної компанії в Росії вдалося оптимізувати маркетинг лікарських засобів на фармацевтичному ринку. Портфель лікарських засобів для місцевого ринку було сформовано таким чином, щоб максимально задовольнити потреби лікарів та пацієнтів у ефективних, безпечних та доступних лікарських перпаратів. На ринку Росії компанія особливо активно здійснює маркетинг лікарських засобів, які впливають на дихальну та центральну нервову системи, антинеопластичних засобів, препаратів для лікування ВІЛ/СНІДу. Крім того, компанія «GlaxoSmithKline» успішно реалізує в Росії антибактеріальні препарати та вакцини. Необхідно зазначити, що такі східно-європейські компанії, як «Gedeon Richter» та KRKA, добре знані ще з часів СРСР, також успішно здійснюють маркетинг лікарських засобів на російському фармацевтичному ринку.

Привертає увагу важлива тенденція на російському фармацевтичному ринку — споживачі готові купувати сучасні ефективні та безпечні препарати, у зв’язку з чим вони все частіше надають перевагу брендованим препаратам. Зрозуміло, що російські оптові компанії, орієнтуючись на попит, постійно розширюють асортимент та обсяги закупівель високовартісних лікарських засобів західних виробників. І вони не шкодують — адже одиниця реалізованої продукції приносить їм значно більший прибуток, аніж реалізація лікарських засобів місцевого виробництва.

Таким чином, російські виробники дорого розплачуються за те, що не використовують повною мірою передових технологій маркетингу лікарських засобів.

ВПЛИВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПДВ НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

— Запровадження в Росії 10% податку на додану вартість (ПДВ) на лікарські засоби з 1 січня 2002 р. негативно вплинуло на стан російського фармацевтичного ринку, особливо на діяльність місцевих виробників. Уже в січні поточного року попит на лікарські засоби російського виробництва істотно знизився.

Запровадження ПДВ спричинило підвищення конкурентоспроможності біологічно-активних добавок (БАД). У зв’язку з відсутністю регуляторних норм щодо використання БАД більшість лікарів країн СНД схильні призначати їх замість раціонально обгрунтованої фармакотерапії, тоді як в економічно розвинених країнах БАД рекомендують застосовувати виключно в рамках комплементарної медицини, тобто як додаток до основної схеми лікування. Зрозуміло, що заміна фармакотерапевтичного засобу БАД може спричинити погіршення стану здоров’я пацієнта.

Ще одним негативним фактором запровадження ПДВ на лікарські засоби в Росії є те, що недобросовісним імпортерам та виробникам надаються додаткові переваги. Заниження митної вартості лікарських засобів у поєднанні з ПДВ дає їм змогу реалізовувати лікарські засоби за нижчими цінами та отримувати надприбуток. Від цього потерпають легальні оператори фармацевтичного ринку. Крім того, споживачі втрачають довіру до операторів фармацевтичного ринку, щоразу важче стає гарантувати якість придбаних лікарських засобів, створюються «тепличні» умови для проникнення фальшивих лікарських засобів на фармацевтичний ринок. Знижується інвестиційна привабливість фармацевтичної галузі, сповільнюється технологічний розвиток підприємств — виробників лікарських засобів.

Зарубіжні постачальники прагнуть оперувати на російському ринку виключно з використанням методів зовнішньої торгівлі. Розгорнуті в Росії іноземними компаніями лінії з виробництва лікарських засобів призначені головним чином лише для фасування ангро. Тим часом західні компанії не шкодують коштів на рекламу. У 2000 р. витрати на рекламу лікарських засобів складали 15% від загальної ціни імпортованих лікарських засобів, а в IV кварталі 2001 р. цей показник сягнув 20%.

ФАЛЬШИВІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

— Серйозною проблемою в Росії є фальшиві лікарські засоби. Минулого року співробітниками Департаменту державного контролю лікарських засобів та медичної техніки Росії було виявлено 101 найменування фальшивих лікарських засобів та 49 їх серій. На конференції відзначалося, що до категорії фальшивих лікарських засобів треба віднести і генерики, стосовно яких не виконано досліджень з вивчення біоеквівалентності по відношенню до оригінального препарату.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

— На конференції було порушено ряд інших важливих питань, що стосувалися виробництва, дистриб’юції та роздрібної реалізації лікарських засобів. Зараз перед Росією стоїть дилема — бути чи не бути місцевій фармацевтичній індустрії. Методи, які раніше використовував російський виробник, уже не ефективні, а з інноваційними технологіями корпоративного менеджменту та маркетингової стратегії теж є проблеми. Складається враження, що держава не дуже переймається майбутнім російських виробників фармацевтичної продукції — запровадження ПДВ істотно підірвало їх економічний стан.

Серед країн СНД фармацевтичний ринок України є другим за величиною після Росії. За даними Держкомстату України, минулого року обсяг фармацевтичного ринку збільшився на 23,8% і склав майже 572 млн доларів США, але насторожує факт, що знизилися темпи його росту. De facto обсяг ринку лікарських засобів зарубіжного виробництва минулого року збільшувався швидше, ніж вітчизняного. Потрібно вже зараз вживати заходів, щоб звести до мінімуму негативні наслідки можливого спаду економічної діяльності вітчизняних фармацевтичних виробників.

Першочерговими завданнями мають бути: 1) впровадження GMP, 2) відпрацювання нової маркетингової стратегії і тактики, що відповідали б сучасним вимогам, 3) запровадження передових технологій менеджменту, 4) проведення досліджень біоеквівалентності генериків. Для довготривалої перспективи необхідно інвестувати в інноваційні проекти та в розширення виробництва. Звідки брати інвестиції — це тема іншої розмови. Зараз інвестиційна привабливість фармацевтичної галузі в Україні низька.

Варто підкреслити, що фармацевтичний бізнес — це особлива галузь індустрії, адже вона працює задля здоров’я людей. Пацієнти повинні мати доступ до життєво необхідних лікарських засобів з доведеними ефективністю та безпекою. При цьому їм необхідно забезпечити право вибирати прийнятний за ефективністю, безпекою та ціною лікарський засіб, а також можливість отримати кваліфіковану консультацію щодо його застосування. Оператори фармацевтичного ринку мають співпрацювати, пам’ятаючи про благополуччя пацієнта. Той факт, що в Росії відбулася така репрезентативна конференція за участю місцевих та зарубіжних операторів фармацевтичного ринку, свідчить, що подібне співробітництво не тільки можливе, а й плідне. Воно потрібне і нам, в Україні. Виграють від цього всі — і населення, і оператори фармацевтичного ринку.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Фото Євгена Кривші

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи