Актуальність впровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби в Україні

Ефективність зазначених механізмів безпосередньо пов’язана з розробкою економічно обґрунтованої системи цін на лікарські засоби, яка забезпечить прозорість формування цін, в першу чергу на основні лікарські засоби (ОЛЗ) згідно з Національним переліком, оптимізацію витрат бюджету держави, а у перспективі системи обов’язкового медичного страхування (ОМС), і в той же час сприятиме розвитку вільної конкуренції на фармацевтичному ринку.

На сьогодні практично всіма європейськими країнами впроваджена система референтних цін (СРЦ) (у 20 з 27 країн ЄС). Досвід цих країн дозволив визначити два основних підходи щодо СРЦ:

• референтне ціноутворення, яке є методом встановлення рівня компенсації фармацевтичної допомоги у країнах, що історично застосовують переважно вільне ціноутворення у фармації (Німеччина, Данія);
• регулювання ціноутворення (Франція, Норвегія, Словаччина, Польща, Литва, Бельгія та ін.).

Наукове узагальнення досвіду європейських країн з питань ціноутворення та компенсації вартості лікарських засобів доводить, що СРЦ є найефективнішим методом державного регулювання ціноутворення у фармації в умовах постійного дефіциту ресурсів, а також реімбурсації вартості препаратів. Розробка методики формування СРЦ в Україні, що враховує національні особливості, є актуальним завданням, її вирішення дозволить підвищити ефективність очікуваних соціально-економічних реформ у системі охорони здоров’я та фармації.

Необхідність визначення економічно обґрунтованого рівня реімбурсації вартості лікарських засобів та виробів медичного призначення (ВМП) зумовлена двома основними детермінантами, які характерні для переважної більшості країн світу. Це, зокрема, високий рівень пропозиції на фармацевтичному ринку та обмежені ресурси платників (населення, бюджети країн, страхові фонди у системі фармацевтичного забезпечення).

З позицій ціноутворення на лікарські засоби визначення економічно обґрунтованого рівня реімбурсації фармацевтичної допомоги населенню слід розглядати у двох аспектах:

• вибір найменувань лікарських засобів, вартість яких компенсується;
• ціна лікарського засобу, відповідно до якої розраховується вартість реімбурсації.

Референтна ціна (РЦ) — це та ціна на лікарські засоби однієї групової приналежності (фармакотерапевтична група, лікарська форма та ін.), за якою проводиться розрахунок реімбурсації (компенсації) вартості фармацевтичної допомоги населенню. СРЦ належить до непрямих методів державного регулювання ціноутворення у фармації, які безпосередньо не встановлюють та не обмежують рівень цін на лікарські засоби, впливають опосередковано, у даному випадку через ринкові важелі на баланс попиту та пропозиції. Науковцями кафедри організації економіки фармації (ОЕФ) Національного фармацевтичного університету (НФаУ) під керівництвом професора Алли Немченко були розроблені методичні рекомендації з формування системи референтних цін на основні лікарські засоби.

Запропонована СРЦ має структуру, представлену на рис. 1. Об’єктами системи є в першу чергу роздрібні ціни на ОЛЗ, але системою передбачається стимулювання виробників/імпортерів ОЛЗ до врахування рівня референтної ціни у процесі формування оптово-відпускних цін.

Рис. 1

Система референтних цін на ОЛЗ

Формують СРЦ, а отже, є її суб’єктами, упов­новажені державні органи, аптеки, платники вартості ОЛЗ (населення, держава, страхові та інші фонди) на принципах:

• добровільності — кожен з суб’єктів, окрім державних уповноважених органів та фондів, має право не використовувати референтні ціни. Аптеки, виробники (імпортери), дистриб’ютори можуть визначати ціни на ОЛЗ вищі чи нижчі за референтну ціну, а населення може придбати за власний кошт будь-який лікарський засіб, що не входить до СРЦ, або сплатити різницю між референтною та роздрібною ціною за обраний препарат;
• компенсації — вартість фармацевтичної допомоги компенсується населенню виключно на базі референтної ціни. Цей принцип визначає ефективність функціонування системи;
• прозорості — референтну ціну зазначають на упаковці кожного ОЛЗ.

СРЦ має виконувати наступні функції:

• економічну — визначає вартість фармацевтичної допомоги населенню у разі її компенсування за рахунок державного, місцевих бюджетів, а у перспективі — страхових фондів медичного страхування, в тому числі обов’язкового;
• соціальну — визначає обсяг гарантованої фармацевтичної допомоги населенню незалежно від рівня його доходів, місця проживання та ін.;
• стимулювальну — створює умови для зростання попиту на ОЛЗ, роздрібна ціна на які максимально наближена до референтної, та в першу чергу на ОЛЗ вітчизняного виробництва.

Порядок формування СРЦ складається з чотирьох етапів, які схематично наведено на рис. 2.

Рис. 2

Порядок формування СРЦ

Першим етапом формування СРЦ є створення референтних груп (РГ). РГ — це група ОЛЗ, які мають єдиний рівень компенсації. Створення РГ ґрунтується на припущенні, що ОЛЗ у межах визначеної РГ майже рівноцінні для лікування та можуть бути об’єднані до єдиного рівня компенсації. РГ визначаються за двома підходами:

• традиційні ОЛЗ та генерики вітчизняного та імпортного виробництва об’єднуються у РГ за міжнародним непатентованим найменуванням (МНН), за 5 рівнем АТС-класифікації;
• нові та вдосконалені ОЛЗ за рівнем компенсації мають відповідати подіб­ним за фармакотерапевтичною дією, тобто ОЛЗ однієї підгрупи (4-й рівень АТС-класифікації).

Встановлення референтних цін, як правило, не стосується запатентованих ліків. Усереди­ні РГ за результатами її аналізу експертами можуть бути визначені референтні підгрупи (РП), наприклад об’єднані за лікарською формою, способом введення та ін. для забезпечення рівноцінності РГ та з урахуванням обсягу фінансування фармацевтичної допомоги населенню.

Другий етап полягає у визначенні референтного рівня (РР). РР — це вартість 1DDD або одиниці діючої речовини (ОДР) на ОЛЗ-аналоги у межах РГ, яка є базовою для розрахунку референтної ціни.

Третій етап полягає у розрахунку референтної ціни для окремих найменувань лікарських засобів відповідно до РГ за формулою (1):

РЦ=РР*К (1), де

РЦ — референтна ціна на ОЛЗ;

РР — референтний рівень певної РГ;

К — кількість DDD в упаковці.

На четвертому етапі визначається соціально-економічний ефект впровадження СРЦ та його постійний моніторинг, що дозволить оперативно вносити зміни до розрахунку РР з урахуванням інтересів суб’єктів СРЦ.

Економічний ефект доцільно визначати за допомогою розрахунку показника економічної ефективності СРЦ (IE) у грошовому вираженні та рівня економічної ефективності (R_IE) у відсотках.

IE для k-референтної групи розраховується за формулою (2):

(2), де:

V_ik ^t — обсяг споживаного i-найменування лікарського засобу k-референтної групи у натуральному вираженні за період часу, що аналізується (t), упаковки;

Ц_ik ^t — роздрібна ціна на і-найменування лікарського засобу k-референтної групи за період часу, що аналізується (t), грн.;

РЦ_ik ^t — референтна ціна на i-найменування лікарського засобу k-референтної групи за період часу, що аналізується (t), грн.

Рівень соціально-економічної ефективності (R_IE) визначається відношенням показника соціально-­економічної ефективності (IE) до загального обсягу фармацевтичної допомоги, яка надана за визначений термін часу у грошовому вираженні за формулою (3):

(3), де:

R_IE — рівень соціально-економічної ефективності у відсотках;

IE — показник соціально-економічної ефективності, грн.;

V_t — обсяг фармацевтичної допомоги, яка надана за визначений термін часу, грн.

Згідно з представленою методикою та порядком було проведено кількісну оцінку щодо впровадження СРЦ з позицій забезпечення виконання основних завдань держави у системі охорони здоров’я та фармації на прикладі трьох РГ кардіологічних препаратів.

До першої РГ Амлодипін (С08С А01) відповідно до 5-го рівня АТС-класифікації для прикладу було включено 9 препаратів, до другої РГ — Бісопролол (С07А В07) — 10 препаратів, до третьої — Еналаприл (С09А А02) — 7 лікарських засобів.

Усі РГ (амлодипін, бісопролол та еналаприл) представлені у лікарських формах з однаковим шляхом введення, тому визначення референтних підгруп не потребують. Далі нами було визначено РР. Враховуючи сучасний стан фінансування фармацевтичної допомоги, коли показник його дефіциту становить більше 80% потреби, ми вважали за доцільне установити РР як мінімальну вартість 1 DDD у РГ. Результати формування РЦ на РГ представлено у табл. 1, 2, 3.

Наступним етапом було сформовано СРЦ для зазначених РГ.

Відповідно до запропонованої методики були розраховані IE та R_IE з урахуванням обсягів продажу цих препаратів за 2011 р. в цілому по Україні для населення та лікувально-профілактичних закладів. У табл. 4 наведено результати його формування.

Запропонована нами методика формування СРЦ передбачає аналіз щодо соціально-економічної ефективності її впровадження та можливість відповідного коригування. Впровадження СРЦ дозволить вирішити наступні завдання у системі охорони здоров’я та фармації:

• підвищити доступність фармацевтичної допомоги населенню за рахунок зниження її вартості шляхом оптимізації цінової політики операторів фармацевтичного ринку з урахуванням СРЦ;
• забезпечити рівний доступ населення до гарантованого обсягу фармацевтичної допомоги незалежно від регіону проживання;
• раціоналізувати видатки бюджету на фармацевтичне забезпечення населення шляхом чіткого визначення їх обсягів та зменшення компенсації його вартості;
• нівелювати суб’єктивний фактор впливу на структуру попиту (заохочення лікарів та фармацевтів до призначення та відпуску окремих лікарських засобів);
• забезпечити прозорість та ефективний контроль ціноутворення під час проведення закупівель лікарських засобів за державні кошти.

Впровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби, що наразі передбачається проектом постанови КМУ та обговорюється у суспільстві, дозволяє поставити актуальне питання розробки цінової політики єдиних роздрібних цін та введення Державного реєстру роздрібних цін. Реалізація такої методології дозволить реально впливати на рівень системи ціноутворення на лікарські засоби, їх доступність, а також створить сприятливі умови для впровадження ефективних механізмів ціноутворення та реімбурсації вартості фармацевтичної допомоги.

На думку авторів представленого дослідження, питання референтного ціноутворення має знаходитися у сфері дії профільного міністерства. Слід виважено та з залученням науковців розробляти проекти нормативних актів в рамках діяльності щодо запровадження референтного ціноутворення.

При цьому нормотворцям слід врахувати, що запровадження референтного ціноутворення не є основною метою. Основна ціль у цій сфері — це введення реімбурсації, а референтне ціноутворення є механізмом для досягнення цієї мети.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!