No pasaran!Народ, який не бажає фінансувати свою фармацевтичну галузь, фінансуватиме чужу

4 грудня 2002 р. у конференц-залі столичного «Прем’єр палас готелю» відбулась прес-конференція представників фармацевтичного ринку, присвячена обговоренню законопроектів, поданих народними депутатами В. Ландиком і П. Матвієнком — «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» № 2326 та К. Фоменко, В. Семенюк, М. Баграєвим та М. Гапочкою — «Про заходи по регулюванню цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» № 2359, що, зокрема, передбачають введення ПДВ на лікарські засоби (ЛЗ). Оскільки прогнозоване в результаті введення нового податку подорожчання лікарських засобів матиме серйозні соціальні наслідки, великий інтерес до цієї теми засобів масової інформації не викликає подиву. Компетентну думку щодо доцільності прийняття вказаних законопроектів висловили фахівці фармацевтичної галузі, які знають цю проблему, так би мовити, «зсередини» і представляють вітчизняних та іноземних виробників ліків, а також представники законодавчої та виконавчої гілок влади. Отже, є всі підстави говорити про те, що вони виклали позицію усього фармацевтичного ринку.

Перед представниками преси виступили депутат ВР України, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства ВР України Павло Жебрівський; депутат ВР України, член профільного Комітету, голова Підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Михайло Сятиня; заступник голови Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення Олександр Євтушенко; генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська; генеральний директор АТ «Лекхім», президент Організації роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України Валерій Печаєв; головний економіст ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» Галина Скоробогатько; голова медичного комітету Європейської Бізнес Асоціації, голова представництва фармацевтичної компанії «Aventis» Володимир Ігнатов. Модератором виступив керуючий підрозділом безрецептурних препаратів представництва фармацевтичної компанії «Hoffmann-La Roche Ltd.» Олег Курченко.

Олег Курченко окреслив коло проблем, які обговорювались на прес-конференції. Він зазначив, що згадані законопроекти далекі від реалій життя, тому можуть завдати великої шкоди фармацевтичному ринку. До того ж, не прораховані соціальні наслідки їх прийняття.

p_369_48_091202_Kurchenko.jpg (9413 bytes)

Олег Курченко, керуючий підрозділом безрецептурних препаратів представництва фармацевтичної компанії «Hoffmann-La Roche Ltd.»

Позицію Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства ВР України висвітлив Павло Жебрівський. Він зазначив, що прийняття законопроекту у викладеній редакції є неприпустимим. Комітет одноголосно заперечує проти його прийняття.

На чому грунтується позиція авторів законопроекту №2326? Вони стверджують, що завдяки введенню ПДВ на ліки до державного бюджету додатково надійде 1 млрд грн., і переконані в тому, що вітчизняна фармацевтична індустрія отримує надприбутки, аргументуючи це фактом збільшення за останні роки кількості аптек.

Чи це так? Насправді ж надходження до бюджету 1 млрд грн. викликає у фахівців певні сумніви. Зокрема, обсяг реалізації ЛЗ в Україні у 2001 р. не перевищує 3 млрд грн., тобто надходження до бюджету можна прогнозувати у розмірі 560–580 млн грн. До того ж, автори не врахували ще деякі важливі фактори. Так, розмір надходжень від ПДВ зменшиться внаслідок взаємозаліків (закупівля субстанцій для виробництва). Крім того, слід врахувати відшкодовування бюджетом ПДВ підприємствам-експортерам (у 2001 р. обсяг експорту продукції фармацевтичних підприємств України склав приблизно 450 млн грн.). Таким чином, надходження до бюджету від ПДВ на ліки не становитимуть навіть і 400 млн грн.

Щодо думки про надприбутковість фармацевтичного бізнесу, то доповідач звернув увагу авторів законопроекту на стан сільських і районних аптек, які ледь животіють або знаходяться на грані банкрутства. Фармацевтична галузь є високотехнологічною та високозатратною. Розробка одного оригінального препарату коштує сьогодні сотні мільйонів доларів. Жодне українське фармацевтичне підприємство не в змозі самостійно інвестувати такі кошти у розробку препаратів. Встановивши ПДВ на ліки, ми фактично відбираємо перспективу у власної фармацевтичної галузі. Перефразувавши відомий вислів, можна сказати: «Народ, який не бажає фінансувати свою фармацевтичну галузь, фінансуватиме чужу!».

p_369_48_091202_Gebrivski.jpg (9203 bytes)

Павло Жебрівський, депутат ВР України, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства ВР України

Головне, про що забули автори законопроекту № 2326, — це соціальні наслідки, до яких призведе його прийняття. Автори не пропонують жодних відповідних змін до інших законодавчих актів. Соціальні наслідки від запровадження ПДВ доповідач назвав катастрофічними. У державному бюджеті передбачено виділити 400 млн грн. на закупівлю ЛЗ, і автори законопроекту мають чітко усвідомлювати, що в результаті введення ПДВ хворі недоотримають 20% ліків.

Павло Жебрівський наголосив, що учасники прес-конференції звертаються до совісті депутатів, які голосуватимуть за законопроект. Він запропонував авторам законопроектів звернутися до своїх виборців і запитати, що, на їх думку, важливіше: ймовірне отримання бюджетом 400 млн грн. або приреченість людей на вимирання через неможливість отримати лікування?

p_369_48_091202_SATINA.jpg (9415 bytes)

Михайло Сятиня, депутат ВР України, член профільного Комітету, голова Підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності

Як вважає Павло Жебрівський, думка спеціалістів, висловлена на прес-конференції, безумовно вплине на активне обговорення законопроектів у Комітетах ВР України. Але однією з головних цілей цього заходу є звернення до громадськості із закликом сказати категоричне «Ні» ПДВ на ліки.

Зазначивши, що становлення фармацевтичного ринку України відбувалось водночас із створенням нової політичної формації, Михайло Сятиня наголосив, що жодна країна світу, переживаючи подібні зміни, не залишала без уваги соціальну сферу. На початку 90-х років минулого століття в нашій державі фактично було зруйновано фармацевтичну галузь і розбудовуватись вона була змушена власними силами, оскільки не отримувала жодної державної допомоги.

Михайло Сятиня звернув увагу присутніх на негативні наслідки введення ПДВ на ЛЗ. Зокрема, за його розрахунками, введення податку призведе до підвищення цін на ліки до 40–45%. Він також застеріг, що внаслідок цього невиваженого кроку буде зруйновано такий тендітний нині фармацевтичний бізнес — дистриб’ютори підуть «в тінь», і цього ніхто не врахував. Держава від цього не виграє.

Він зазначив, що прийняття законопроекту може набути політичного забарвлення, оскільки соціальна напруженість у суспільстві підвищиться. Зокрема, фінансування багатьох національних програм, таких, як боротьба з туберкульозом (ця програма на сьогодні профінансована на 25–30%), внаслідок подорожчання ЛЗ може повністю припинитись.

Позицію МОЗ України стосовно введення ПДВ на ЛЗ висловив Олександр Євтушенко. Він зазначив, що міністерство неодноразово зверталося до профільного Комітету ВР, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Кабінету міністрів тощо, заперечуючи проти відміни пільги по ПДВ щодо операцій з продажу ЛЗ та ВМП в Україні.

За розрахунками економістів МОЗ, ціни на ЛЗ зростуть на 15–17%. Держава сподівається, що надходження до бюджету від введення ПДВ становитимуть 500–600 млн грн. Ці цифри можна порівняти з сумою видатків державного бюджету на придбання ЛЗ у 2001 р. Таким чином, громадянам України наступного року доведеться сплачувати за ліки з власної кишені у середньому на 525 млн грн. більше.

p_369_48_091202_Evtushenko.jpg (7879 bytes)

Олександр Євтушенко, заступник голови Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення

Певні категорії громадян України користуються пільгами на придбання ЛЗ (повністю безкоштовне або за 50% вартості). На сьогодні через дефіцит бюджетного фінансування потреби пільгових категорій населення задовольняються на 17,9%. Скасування пільги по ПДВ призведе до зменшення забезпеченості цих категорій населення (інвалідів, осіб з хронічними захворюваннями тощо) до 14%. Внаслідок введення ПДВ на ринку України зміниться товарний асортимент — відбуватиметься вимивання дешевих, доступних ЛЗ, тих, що зазвичай називають «ліками для щоденного вжитку». Через подорожчання ліків для значної частки населення медична допомога стане недоступною.

Звернімось до досвіду Російської Федерації. Введення ПДВ на ЛЗ призвело там вже у перші місяці до збільшення цін на ЛЗ на 12,5%, сьогодні ж у Державній Думі дискутується питання про відміну цього податку.

Україна досягла значних успіхів у встановленні адекватних цін на ліки, наблизилася до цивілізованої системи ринкового регулювання. Прийняття згаданих законопроектів зведе нанівець усі надбання. Відволікання обігових коштів підприємств медичної та мікробіологічної промисловості складе 480 млн грн. і становище вітчизняних виробників погіршиться.

Отже, чи потрібен ПДВ на ліки? Якщо підходити до цього питання з державних позицій, то кожен фахівець, кожен державний діяч відповість: пільги повинні бути скасовані! Питання тільки в тому, коли це повинно відбутись. Вводити ПДВ на ЛЗ можна тільки тоді, коли буде створено та запроваджено компенсаційні системи на зразок тих, що діють у розвинених країнах світу. Йдеться, зокрема, про систему загальнообов’язкового соціального медичного страхування. У багатьох країнах населенню відшкодовуються витрати на ЛЗ у розмірі до 70% їх вартості. На жаль, в нашій державі така система відсутня.

p_369_48_091202_PECHAEV.jpg (7061 bytes)

Валерій Печаєв, генеральний директор АТ «Лекхім», президент Організації роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України

Наголосивши, що внаслідок введення ПДВ на ЛЗ в першу чергу постраждають вітчизняні виробники ліків, Валерій Печаєв зазначив, що, враховуючи досвід Російської Федерації, в Україні можна прогнозувати підвищення цін на медикаменти на 28–30%. Зміни на політичному горизонті ведуть до зміни державного курсу. Новий прем’єр-міністр України проголосив нову програму боротьби з бідністю. «Яким чином програма може бути реалізована, якщо введення ПДВ на ліки завдасть удару по «найболючішому» аспекту соціальної політики » — звернувся до присутніх з риторичним питанням Валерій Печаєв.

Генеральний директор одного з провідних фармацевтичних виробників України Філя Жебровська підтримала попереднього доповідача, зазначивши, що невиважене втручання регуляторів у фармацевтичну галузь призводить до негативних наслідків, від яких в першу чергу страждають люди похилого віку. Наприклад, введення акцизу на спирт вже призвело до подорожчання до 1 грн. 16 коп. умовного препарату, що коштував раніше 86 коп. Введення ПДВ на ЛЗ призведе до подорожчання цього умовного препарату ще на 23 коп., а отже, вітчизняна фармацевтична продукція стане ще менш доступною для пересічного громадянина України.

Філя Жебровська висловила здивування тим фактом, що подання соціально значущого законопроекту здійснено у вигляді законодавчої ініціативи депутатами без попередніх консультацій з фахівцями фармацевтичної галузі.

Галина Скоробогатько зупинилася на економічних наслідках введення ПДВ на ЛЗ. Зокрема, вона зазначила, що у ситуації з ПДВ є три рівноправних учасники: виробник, держава та споживач. Виробник змушений буде включати ПДВ у ціну ЛЗ. Це призведе до зниження рентабельності виробництва цих препаратів. Якщо рентабельність становитиме менше 20%, виробнику доведеться знімати препарати з виробництва. Скорочення виробництва, асортименту продукції врешті-решт призведе до зменшення прибутків усіх суб’єктів ринку. Зменшаться виплати податку на прибуток і хибне коло замкнеться: держава, розраховуючи на отримання від виробників більше коштів до бюджету, в результаті отримає менше.

p_369_48_091202_Gebrovskaya.jpg (12955 bytes)

Філя Жебровська, генеральний директор ВАТ «Фармак»

Одне з важливих питань, особливо актуальних для вітчизняної фармацевтичної галузі, — це безпека лікарських засобів. Зниження фінансової спроможності вітчизняних виробників безперечно негативно вплине на цей важливий показник.

Галина Скоробогатько зазначила, що навіть якщо ПДВ на ЛЗ все ж таки буде введено, слід передбачити винятки. Не можна встановлювати податок на такі соціально значущі групи препаратів, які застосовуються в онкології, геріатрії, педіатрії, а також на ЛЗ для профілактичного застосування.

На думку Володимира Ігнатова, ПДВ — це фактично податок на споживання. Регулюючи ставку ПДВ, держава таким чином збільшує або зменшує споживання того чи іншого товару. В більшості європейських країн ставка ПДВ на ЛЗ менше від стандартного розміру ПДВ на решту товарів. Він закликав присутніх звернутися до досвіду Франції, система охорони здоров’я якої визнана найбільш ефективною в Європі. В цій країні ПДВ на окремі групи ЛЗ встановлено в межах 2–6%, що є економічно обгрунтованим.

У нашій країні, на думку доповідача, встановлення ПДВ на ЛЗ на рівні 20% (!) призведе до мультиплікації цін до 50%. Чи готові ми, прийшовши одного дня в аптеку, побачити, що лікарські засоби подорожчали на третину? Відповідь на це запитання дадуть депутати ВР України під час голосування зазначених законопроектів.

p_369_48_091202_Skorobogatko.jpg (12514 bytes)

Галина Скоробогатько, головний економіст ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»

Знову таки звертаючись до досвіду введення ПДВ у Російській Федерації, Володимир Ігнатов відзначив збільшення кількості підробок на ринку. Ця проблема останнім часом стала однією з основних тем у спеціалізованих фармацевтичних виданнях Росії. Спостерігається стагнація фармацевтичного ринку цієї країни: згідно з прогнозами аналітиків, обсяг ринку Росії цього року зменшиться порівняно з 2001 р. Внаслідок цього частина ринку змушена була піти «у тінь». Чи хочемо ми, щоби ліками знову торгували на базарі?

Український фармацевтичний ринок, за деякими оцінками, становить лише 1/5 російського чи польського. Таким чином, великі інвестори не сприймають його досить серйозно. Стагнація вітчизняного ринку призведе до зменшення інвестиційної привабливості, що унеможливить його подальший розвиток.

Володимир Ігнатов зазначив, що на сьогодні декілька провідних українських виробників ЛЗ вже мають можливість випускати за ліцензією сучасні ефективні препарати, отже, зробити їх більш доступними для пересічних громадян. Чи маємо ми право зупинити цей процес?

Зупинившись на негативних соціальних наслідках введення ПДВ на ЛЗ, Володимир Ігнатов запропонував, перш ніж приймати рішення про введення цього податку, зробити декілька очевидних і логічних для фахівця кроків, а саме поліпшити соціальний захист населення. Якщо звернутись до досвіду Російської Федерації, то приблизно за рік до введення ПДВ на ЛЗ було зменшено до 13% ставку податку на прибуток громадян; зросло фінансування галузі охорони здоров’я державою. І останнє за переліком, проте перше за значенням: необхідно запровадити загальнодержавне соціальне медичне страхування.

p_369_48_091202_IGNATOV.jpg (7721 bytes)

Володимир Ігнатов, голова медичного комітету Європейської Бізнес Асоціації, голова представництва фармацевтичної компанії «Aventis»

Підводячи підсумок прес-конференції, Олег Курченко зазначив, що сьогодні в Україні приблизно 2/3 аптек не зареєстровані платниками ПДВ і відповідно не мають досвіду ведення бухгалтерського обліку щодо цього податку. Якщо з 1 січня 2003 р. ПДВ на ліки буде введено, всі вони змушені будуть припинити свою роботу: по-перше, для переобліку, а по-друге, для отримання в місцевих податкових адміністраціях свідоцтва платника ПДВ. Це, безумовно, вплине на доступність ліків для населення: діяльність великої кількості аптек в масштабах країни виявиться фактично паралізованою.

Враховуючи все вищезазначене, прийняття рішення про введення ПДВ на ЛЗ можливе тільки у разі виконання деяких умов.

По-перше, відправним пунктом для розгляду питання про введення ПДВ на ЛЗ має стати реальне втілення норм Закону про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування; виходячи з економічних реалій, розрахувати адекватний розмір ставки ПДВ на ЛЗ.

По-друге, потрібно створити експертну комісію, до складу якої увійшли б представники Комітету з охорони здоров’я, материнства та дитинства ВР України, МОЗ України, Державного комітету з питань підприємництва, Європейської Бізнес Асоціації, широкого кола суб’єктів фармацевтичного ринку для професійного вивчення можливості введення ПДВ на ЛЗ і оцінки всіх вірогідних наслідків.

Отже, необхідно відкласти розгляд питання щодо введення ПДВ на ЛЗ до моменту отримання висновків експертної комісії.

Чи можна визнати прес-конференцію вдалою? Це покаже час. Проте одне можна сказати напевне: аудиторія виявила велику зацікавленість цією проблемою. Отже, варто очікувати на резонанс як у пресі, так і у коридорах влади.

Денис Сухінін
Фото Євгена Кривші

?З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ?

У разі скасування пільги з ПДВ на ЛЗ ціни на ЛЗ та ВМП в Україні стануть астрономічно високими, а самі ЛЗ та ВМП — недоступними для значної частини населення. Невже помилки, допущені в Російській Федерації, необхідно повторювати в Україні? А як бути з малозабезпеченими верствами населення та заходами щодо подолання його бідності?

Одночасно повідомляємо, що скасування зазначеної вище пільги може спричинити соціальний вибух серед населення України.

З листа С.П. Плачкова, голови правління
Закарпатської обласної асоціації «Нова фармація Закарпаття»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті