Прогноз економічного розвитку України У 2004 р

Управління зв’язків з громадськістю Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України розповсюдило коментар міністра Валерія Хорошковського щодо прогнозу економічного розвитку України у 2004 р. Параметри прогнозу узгоджені із затвердженою Програмою діяльності уряду України.

Передбачені програмою діяльності уряду України дії дозволять забезпечити 8% реального зростання ВВП у 2004 р. Наведені нижче цифри — прогноз результату послідовного виконання Програми діяльності уряду. Згідно з цільовим прогнозом, реальне зростання ВВП у 2004 р. становитиме 8%, реальне підвищення заробітної плати населення — 12–15%. Інфляція перебуватиме в межах 6% при стабільному валютному курсі та валютних резервах, достатніх для підтримання макрофінансової стабільності та обслуговування державного боргу. Не менше як 20% ВВП будуть спрямовані на нагромадження основного капіталу.

Дії щодо забезпечення вступу України до СОТ до кінця 2004 р. зумовлять зростання інвестицій ще до цієї події. Такими діями є підписання двостороннього протоколу з США до кінця поточного року, а в загальній частині — ефективна боротьба з піратством у сфері інтелектуальної власності, ухвалення недискримінаційних законів про автомобілебудування та фітосанітарні норми.

Хоча безпосередні результати лібералізації зовнішньоторговельного сектору очікуються не раніше кінця 2004 р., проте матиме місце опосередкований позитивний вияв. Зокрема, це буде пов’язане з тим, що українське економічне та правове середовище стане більш зрозумілим і прийнятним для міжнародного бізнесу. Отже, ми очікуємо підвищення рівня залучення українського бізнесу в міжнародний розподіл праці вже найближчим часом.

Скорочення бюджетних прямих та непрямих дотацій збитковим підприємствам і перерозподіл соціальних зборів із фонду заробітної плати на інші джерела підвищать інвестиційну привабливість економіки. Рівні умови діяльності підприємств зроблять українські ринки більш прозорими для інвесторів. Зменшення обсягів видатків при легальній виплаті заробітної плати сприятиме детінізації останньої, що підвищить прозорість окремих підприємств як об’єктів інвестування. Детінізація заробітної плати розширить базу платників зборів у соціальні фонди. Зростання інвестицій забезпечить збільшення надходжень до бюджету від податків.

Залученню інвестицій та зростанню бюджетних надходжень сприятиме усунення нерівних умов конкуренції для платників ПДВ і податку на прибуток. Поряд з удосконаленням механізмів стягнення податків, зміни до відповідних законів мають скасувати дискримінаційні пільги з податку на додану вартість на суму близько 2 млрд грн., з податку на прибуток — близько 1,5 млрд грн. Скасування податкових пільг матиме максимальний ефект за умови високої платіжної дисципліни та застосування банкрутства до збиткових впродовж тривалого періоду (понад 3 років) підприємств. Ріст податкової заборгованості окремих підприємств — підстава для їх банкрутства. Більше не можна застосовувати практику списання будь-яких заборгованостей.

Результатом дії системних ризиків стане консервативний прогноз економічного зростання — воно становитиме не більше 4,8%. Міністерство цілком усвідомлює значимість і вплив системних ризиків, які можуть звести нанівець зазначений прогноз. До цих ризиків, насамперед, належать:

• гальмування переговорного процесу в рамках СОТ. Призупинення переговорного процесу буде сприйняте міжнародними інвесторами як погіршення економічної ситуації в Україні;

• нарощування заборгованості у бюджетній сфері, недоїмок, неплатежів за комунальні послуги та у сфері енергетики. Ці події, вірогідно, призведуть до збереження податкових пільг та інших прихованих дотацій у виробничій сфері. Також ці події фактично унеможливлять податкову реформу, зокрема загальне зниження ставок податків на бізнес і зменшення соціальних зборів з фонду зарплати, тим самим відкладаючи детінізацію заробітної плати;

• ухвалення бюджету з дефіцитом і збереження чинного податкового навантаження на підприємства, в тому числі соціальних зборів з фонду зарплати. Це не стимулюватиме детінізацію економіки, а також вимагатиме залучення ресурсів НБУ на фінансування дефіциту, що, в свою чергу, означатиме посилення інфляційних та девальваційних чинників;

• відкладання внесення змін до податкового законодавства на 2004 р. Це відкладе початок детінізації економіки і зробить поведінку інвесторів більш обережною.

Проект Державного бюджету України на 2004 р. повинен формуватися на основі консервативного прогнозу.

Міністерство також усвідомлює, що зазначені ризики — головні, але не вичерпні. Уряд докладатиме всіх зусиль для здійснення передбачених Програмою діяльності реформ, адже саме 2003–2004 рр. стануть визначальними щодо того, чи дійсно Україна увійшла у фазу довгострокового стійкого зростання та розвитку економіки.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»