Нагадаємо, що відповідно до п. 2.6 розділу II Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови) торгівля лікарськими засобами здійснюється виключно через аптечні заклади.
Відкриваючи нараду, Олександр Кропивний, директор Департаменту державного регулювання оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби, зазначив, що останнім часом до Держлікслужби надходять численні звернення громадян України щодо розвитку послуги «Ліки на замовлення». Аналіз зазначених звернень показав, що вони надходять з регіонів та населених пунктів, у яких, згідно з даними ліцензійного реєстру Держлікслужби, відкрито аптечні заклади в кількості, яка дозволяє забезпечити фізичну доступність лікарських засобів.
Проте, незважаючи на всі ризики (розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів, лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, або щодо яких порушено умови зберігання та транспортування), пов’язані з отриманням лікарських засобів в інший спосіб, ніж через аптечні заклади або заклади охорони здоров’я, деякі споживачі висловлюють побажання щодо можливості замовляти лікарські засоби з доставкою за адресою.
Як зазначив Владислав Онищенко, голова Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, доставка препаратів за адресою є зручною послугою для різних категорій амбулаторних та стаціонарних пацієнтів, наприклад, для матусь із хворими дітьми і т.д.
Питання доцільності такої послуги в будь-якому вигляді вимагає детального та всебічного вивчення, адже потрібно враховувати не лише переваги, а й ризики функціонування кожної з них: дотримання умов зберігання та доставки лікарських засобів, можливість професійного діалогу провізора й пацієнта з метою не лише продажу препарату, а й надання фармацевтичної послуги, щоб при виявленні загрозливих симптомів можна було терміново направити пацієнта до лікаря.
«Крім того, відомо, що основна маса фальсифікованих ліків поширюється за допомогою мережі Інтернет недобросовісними підприємцями, які не мають легальних ліцензованих аптек і не можуть підлягати належному контролю ні з боку громадськості, ні з боку державних органів. Споживач повинен знати ці ризики», — наголосив В. Онищенко.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, також погодився, що необхідно провести відповідне дослідження серед населення, зокрема в Чернігівській обл., звідки отримано більшість звернень на підтримку послуги «Ліки на замовлення».
На думку Оксани Гуленко, директора Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України», проблема не обмежується лише тим, потрібна чи не потрібна окрема послуга «Ліки на замовлення», вона значно ширша — чи потрібна взагалі населенню така послуга, як доставки ліків з аптеки за попереднім замовленням, наприклад, додому або до лікарні. А якщо потрібна — то як її легалізувати та організувати?
«Я вважаю, що сьогодні існує необхідність у попередньому замовленні ліків. При цьому доставка препаратів має відбуватися з аптечної мережі з дотриманням правил зберігання, спеціальним транспортом у межах одного міста, провізором цієї мережі. У той же час незрозуміло, як листоноша може витримати температурний режим зберігання препарату, наприклад, в умовах спекотного літа. Тому питання доцільності доставки ліків поштою потребує детального вивчення. Необхідно запросити на наступну нараду представників компанії, що надає таку послугу, щоб вони поділилися своїм досвідом організації процесу транспортування. Проте це лише моя особиста думка. Узагальнену позицію членів АПАУ з даного питання буде сформовано та представлено на наступній нараді», — зазначила О. Гуленко.
Учасники зустрічі погодилися, що право надавати послугу з доставки ліків на замовлення за адресою споживача може бути надано виключно аптечним закладам, які мають чинну ліцензію. Представники громадськості вважають, що доставка ліків сприятиме підвищенню фізичної доступності для громадян, особливо тих, хто з різних причин не може вільно пересуватися містом, — жінок із маленькими дітьми, осіб похилого віку, пацієнтів лікувальних закладів тощо.
Також представники як Держлікслужби, так і громадських організацій наголосили на необхідності постійного нагадування громадянам про небезпеку купівлі лікарських засобів у закладах, що здійснюють продаж ліків, не маючи на це ліцензії. Адже якщо в аптеки немає ліцензії, це означає, що якість ліків, які вона продає, ніхто не контролює, а в разі придбання неякісного товару споживач не зможе навіть поскаржитися у відповідні органи влади. Тому, підкреслив головуючий, безліцензійна торгівля ліками несе пряму загрозу здоров’ю та життю громадян.
У ході зустрічі сторони домовилися, що найближчим часом представники громадських організацій нададуть свої пропозиції щодо конкретних вимог до транспорту та персоналу, що мають здійснювати доставку лікарських засобів на адресу замовника.
Отже, обговорення доцільності питання забезпечення фізичної доступності лікарських засобів, впровадження вимог, за умови виконання яких ліцензіати з роздрібної торгівлі лікарськими засобами могли б надавати послуги щодо замовлення та доставки ліків за адресою споживача, триває.
фото Сергія Бека
Коментарі