Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надання додаткових гарантій соціального захисту працівникам закладів освіти та охорони здоров’я»

23 Травня 2012 11:28 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надання додаткових гарантій соціального захисту працівникам закладів освіти та охорони здоров’я»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Однією з передумов розвитку сфер освіти та охорони здоров’я є забезпечення належного рівня соціального захисту науково-педагогічних та медичних працівників, справедливої оплати праці, забезпечення права на відпустку,  інші соціальні гарантії.

Статус працівників сфер освіти та охорони здоров’я в Україні є особливим, оскільки на них покладено викладацьку та виховну роботу з молоддю, охорону здоров’я громадян, в т.ч. інвалідів, громадян похилого віку, тощо. Безперечно такі  категорії працівників потребують особливого піклування та додаткових соціальних гарантій з боку держави.

Згідно даних Міністерства соціальної політики України у  2011 році майже 22 тис. працівників освіти потребували покращення соціальних умов, серед них не тільки молоді педагогічні працівники, що приїжджають працювати в сільську місцевість, а й ті, що мають значний стаж роботи в закладах освіти сільської місцевості та селищах міського типу. В свою чергу працівники медичної галузі потребують надання сучасних умов праці, відповідного матеріально-побутового  та соціального забезпечення.

Очевидно, що покращення правових та соціальних гарантій, в тому числі для педагогічних та медичних працівників є пріоритетним завданням державної політики.

2. Цілі та завдання законопроекту.

Метою законопроекту є забезпечення виконання державної політики у сфері соціального захисту науково-педагогічних та медичних працівників, підвищення рівня їх авторитету в суспільстві, сприяння залученню молодих фахівців до роботи у сфері педагогічної та медичної діяльності в сільській місцевості.

Завданням законопроекту є підвищення рівня оплати праці та соціального захисту працівників освітньої та медичної галузей,  їх соціального статусу, мотивація  їх до професійного росту та сумлінного виконання своїх обов’язків перед суспільством, що сприятиме поліпшенню якості освіти та охорони здоров’я громадян України.

3. Основні положення законопроекту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про освіту», «Основи законодавства про охорону здоров’я, «Про відпустки», а саме: встановити щомісячні надбавки педагогічним та медичним працівникам в розмірі 30 відсотків від посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних закладах освіти та охорони здоров’я, забезпечити медичних та педагогічних працівників санаторно-курортним лікуванням, а також надати право на творчу оплачувану відпустку терміном до півроку  не рідше одного разу на десять років безперервної викладацької діяльності в закладах освіти.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.

У даній сфері правового регулювання основними є такі нормативно-правові акти: Конституція України, Закони України «Про освіту», «Основи законодавства про охорону здоров’я, «Про відпустки» та інші.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття та реалізація даного Закону не потребує додаткових матеріальних витрат з державного бюджету.

Пропонується покрити витрати для педагогічних та медичних працівників за рахунок статей  видатків, передбачених на забезпечення сфери освіти та охорони здоров’я Державним бюджетом України на поточний рік та місцевими бюджетами. Крім того, за рахунок надходження коштів з інших джерел, не заборонених законодавством України.

6. Очікувані соціально-економічні наслідки.

Враховуючи особливий статус  працівників сфери освіти та охорони здоров’я, на яких покладено культурну, виховну та соціальну роботу з молоддю, охорону здоров’я населення, запропоновані в законопроекті зміни підвищать рівень соціального захисту медичних та педагогічних працівників, рівень поваги до них в суспільстві, заохотять молодих фахівців до роботи в сфері освіти та охорони здоров’я в сільській місцевості.

Народні депутати України Васильєв О.А.
  Келестин В.В.

Проект реєстраційний № 10484 від 18.05.2012 р.

вноситься народними депутатами України

Васильєвим О.А. № 72

Келестиним В.В. № 488

Закон України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових  гарантій соціального захисту працівникам закладів освіти та охорони здоров’я»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до статті 57 Закону України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 34, ст.451)  такі зміни:

1)  частину першу доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

«виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки в розмірі 30 відсотків від посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних навчальних закладах та установах освіти, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу»;

2) частину четверту доповнити абзацами 4,5,6,7 такого змісту:

«Педагогічні працівники, що мають стаж педагогічної діяльності у сільській місцевості і селищах міського типу понад п’ять років, а також пенсіонери які раніше працювали  педагогічними  працівниками  в  цих  населених пунктах  понад п’ять років не рідше одного разу на два роки забезпечується путівками для санаторно-курортного лікування з оплатою 30% їх вартості.

Порядок та умови забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється на підставі підзаконних нормативних актів центральних органів виконавчої влади.

Для одержання путівки претенденти подають заяву на  ім’я керівника установи, а також, за наявності, довідки закладів системи охорони здоров’я  про наявність хронічних та інших захворювань. Путівки надаються цим особам відповідно до медичних рекомендацій у порядку черговості.

Придбання путівок здійснюється за рахунок  коштів місцевих бюджетів та інших надходжень не заборонених законодавством України. Доплата за проживання в номерах підвищеної комфортності здійснюється за рахунок власних коштів особи, яка перебуває на лікуванні в санаторно-курортному закладі, і не компенсується»

ІІ. У Законі України « Про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19) внести такі зміни:

1) доповнити статтю 77 абзацом третім такого змісту:

«Медичні та фармацевтичні працівники, які працюють в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу мають право на одержання щомісячної надбавки в розмірі 30 відсотків від посадового окладу (ставки заробітної плати)»;

2) доповнити Закон України новою статтею 77-1 такого змісту:

«Стаття 77-1. Санаторно-курортне забезпечення медичних та фармацевтичних працівників

Медичні та фармацевтичні працівники, що мають стаж професійної діяльності в закладах охорони здоров’я сільської місцевості та селищах міського типу понад п’ять років, а також пенсіонери які раніше працювали медичними або фармацевтичним працівниками в цих  населених пунктах  понад п’ять років не рідше одного разу на два роки забезпечується путівками для санаторно-курортного лікування з оплатою 30% їх вартості.

Порядок та умови забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється на підставі підзаконних нормативних актів центральних органів виконавчої влади.

Для одержання путівки претенденти подають заяву на  ім’я керівника установи, а також, за наявності, довідки закладів системи охорони здоров’я  про наявність хронічних та інших захворювань. Путівки надаються цим особам відповідно до медичних рекомендацій у порядку черговості.

Придбання путівок здійснюється за рахунок  коштів місцевих бюджетів та інших надходжень не заборонених законодавством України. Доплата за проживання в номерах підвищеної комфортності здійснюється за рахунок власних коштів особи, яка перебуває на лікуванні в санаторно-курортному закладі, і не компенсується»

ІІІ. Внести до статті 6 Закону України «Про відпустки» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4 ) таку зміну:

1) доповнити  статтю 6 абзацом сьомим такого змісту:

«Педагогічні працівники  державних та комунальних закладів освіти, які працюють в закладах освіти розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу не рідше одного разу на десять років безперервної викладацької діяльності мають право на творчу оплачувану відпустку терміном до півроку. Порядок та умови надання творчої відпустки визначаються законодавством про працю України».

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради
України
В. Литвин

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій соціального захисту працівникам закладів освіти та охорони здоров’я»

Чинна редакція Запропонована редакція
Закон України «Про освіту»
Стаття 57. Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів
1. Держава забезпечує  педагогічним  та  науково-педагогічним працівникам:
(…)
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків;
надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
4. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості  і селищах міського типу, а  також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих  населених пунктах і проживають у них,  держава  відповідно  до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах  встановлених норм. Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним  доходом  працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну  пільгу,  у  порядку,  визначеному  Кабінетом Міністрів України,  та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на  податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України.
(…)
Стаття 57. Гарантії  держави  педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів
1. Держава забезпечує  педагогічним  та  науково-педагогічним працівникам:
(…)
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків;
надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки в розмірі 30 відсотків від посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних навчальних закладах та установах освіти, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу;
4. Педагогічним працівникам,  які  працюють  у  сільській місцевості  і  селищах  міського  типу,  а  також пенсіонерам, які раніше   працювали  педагогічними працівниками  в  цих  населених пунктах   і  проживають  у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням
і освітленням у межах встановлених норм. Пільги на безплатне користування житлом з  опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний
дохо сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не   перевищує величини  доходу,  який  дає  право  на  податкову соціальну  пільгу, у порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів України.
  Педагогічні працівники, що мають стаж педагогічної діяльності у сільській місцевості і селищах міського типу понад п’ять років, а також пенсіонери, які раніше працювали  педагогічними працівниками в цих населених пунктах понад п’ять років не рідше одного разу на два роки забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування з оплатою 30% їх вартості.
Порядок та умови забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється на підставі підзаконних нормативних актів центральних органів виконавчої влади.
Для одержання путівки претенденти подають заяву на  ім’я керівника установи; до заяви додається  довідка закладів системи охорони здоров’я  про наявність хронічних та інших захворювань. Путівки надаються цим особам відповідно до медичних рекомендацій у порядку черговості.
Придбання путівок здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших надходжень не заборонених законодавством України. Доплата за проживання в номерах підвищеної комфортності здійснюється за рахунок власних коштів особи, яка перебуває на лікуванні в санаторно-курортному закладі, і не компенсується.
(…)
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників
(…)
Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників підприємствами, установами і організаціями, яким вони надають медичну допомогу.
Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників
(…)
Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників підприємствами, установами і організаціями, яким вони подають медико-санітарну допомогу.
Відсутня Медичні та фармацевтичні працівники, які працюють в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу мають право на одержання щомісячної надбавки в розмірі 30 відсотків від посадового окладу (ставки заробітної плати).
Стаття 77-1 Санаторно-курортне забезпечення медичних та фармацевтичних працівників
Медичні та фармацевтичні працівники, що мають стаж професійної діяльності в закладах охорони здоров’я сільської місцевості  та селищах  міського типу понад п’ять років, а  також пенсіонери, які раніше працювали медичними або фармацевтичними працівниками в цих населених пунктах  понад п’ять років, не рідше одного разу на два роки  забезпечується  путівками для санаторно-курортного лікування з оплатою 30% їх вартості.
Порядок та умови забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюються на підставі підзаконних нормативних актів центральних органів виконавчої влади.
Для одержання путівки претенденти подають заяву на  ім’я керівника установи; до заяви додається  довідка закладів системи охорони здоров’я  про наявність хронічних та інших захворювань. Путівки надаються цим особам відповідно до медичних рекомендацій у порядку черговості.
Придбання путівок здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших надходжень не заборонених законодавством України. Доплата за проживання в номерах підвищеної комфортності здійснюється за рахунок власних коштів особи, яка перебуває на лікуванні в санаторно-курортному закладі і не компенсується.
Закон України «Про відпустки»
Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість
(…)
Керівним працівникам  навчальних закладів та установ освіти, навчальних  (педагогічних)  частин  (підрозділів)  інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним  працівникам  та науковим працівникам   надається щорічна основна  відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку,
затверджуваному  Кабінетом  Міністрів  України.
Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість
(…)
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин  (підрозділів)  інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56  календарних днів у порядку, затверджуваному  Кабінетом  Міністрів  України.
  Педагогічні працівники  державних та комунальних закладів освіти, які працюють в закладах освіти, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу, не рідше одного разу на десять років безперервної педагогічної діяльності мають право на творчу оплачувану відпустку терміном до півроку. Порядок та умови надання творчої відпустки визначаються законодавством про працю України.
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30  календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
(…)
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
(…)

 

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*