Пропозиції АПАУ щодо оптимізації обігу лікарських засобів та зниження цін на ліки

Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яке відбулося 23 травня, і на якому обговорювалися питання обігу лікарських засобів, представники Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) висловили низку пропозицій стосовно регулювання цін на ліки та покращення забезпечення ними сільського населення. Пропонуємо їх до уваги наших читачів.

Михайло Пасічник, президент АПАУ, запропонував здійснити інтервенцію на український фармацевтичний ринок логістичних операторів. При цьому виробники укладатимуть контракти напряму з аптечними мережами, а логістичні оператори отримають незначну надбавку до ціни виробника (за послуги з доставки товару). За його словами, у 2008 р. з початком кризи таким шляхом пішло багато країн ЄС.

Пропозиції АПАУ щодо оптимізації обігу лікарських засобів та зниження цін на лікиСтаніслав Шайко, член правління АПАУ, директор ТОВ «Волиньфарм», підтримав пропозицію М. Пасічника та звернув увагу на проблеми та перспективи забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення сільського населення.

Він зазначив, що на сьогодні існує проблема доступності лікарських засобів та виробів медичного призначення для жителів сіл. Особливо це стосується Волинської обл., яка є аграрною — у сільській місцевості проживає 50% населення. Причиною цього є недосконалість відповідного законодавства.

Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженими наказом МОЗ від 30.10.2011 р. № 723, у сільській місцевості в разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим наказом МОЗ України, здійснюється в приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), сільських, дільничних лікарень, амбулаторій, амбулаторій загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених з ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. На практиці реалізація ліків здійснюється на підставі трудової угоди, укладеної з медичними працівниками вказаних лікувальних закладів та аптекою (постачальником) на умовах відпуску товару за роздрібними цінами, встановленими постачальником. При цьому винагорода медичного працівника становить у середньому 7–10% виторгу.

Підраховано, що для забезпечення мінімального обов’язкового асортименту лікарських засобів та виробів медичного призначення, затвердженого наказом МОЗ України від 27.09.2005 р. № 495, товарний залишок у ФАП (сільській лікарській амбулаторії — СЛА) повинен становити приблизно 4,5 тис. грн. Якщо у Волинській обл. є 760 ФАП, 70 СЛА, то постачальникам необхідно залучити більш ніж 3,5 млн грн. Центральні районні аптеки виконати таке завдання практично не спроможні, оскільки в основному вони економічно слабкі й самі розраховують на отримання товарного кредиту, а в багатьох районах просто відсутні.

Фармацевтичним компаніям невигідно співпрацювати з ФАП і СЛА через нерентабельність такої співпраці (протермінування товару, несвоєчасні розрахунки, витрати, пов’язані з інфляцією). Відкриття аптек у сільській місцевості є економічно недоцільним. Тому лікарські засоби постачаються в села в недостатніх кількості та асортименті, мають місце випадки реалізації препаратів у сільських магазинах, поштових відділеннях, барах тощо приватними особами, які не мають до медицини ніякого відношення. Зрозуміло, що встановлені умови зберігання цієї продукції не дотримуються, а це негативно впливає на її якість. Такий стан речей є неприйнятним.

З юридичної точки зору п 3.5.2 Ліцензійних умов не конкретизує сторін договору між аптекою (ліцензованим суб’єктом господарювання) і ФАП (СЛА). Правовий статус медичного працівника ФАП (СЛА) у даних відносинах також залишається чітко не визначеним з точки зору правового регулювання відповідно до норм трудового, цивільного чи господарського права, зокрема з питань відповідальності та її меж. Однак практика, започаткована на принципах соціалістичної економіки, пішла шляхом укладення договорів, у яких з боку ФАП (СЛА) виступає фізична особа — працівник цього закладу. Водночас існуюче законодавство не виключає можливості організації таких відносин, де медичний працівник ФАП (СЛА) виступав би стороною договору як самостійний суб’єкт підприємницької діяльності. І в першому, і в другому випадках діяльність медичного працівника ФАП (СЛА) з роздрібної торгівлі лікарськими засобами є додатковою. То чому б у сучасних ринкових умовах не запровадити практику провадження вказаної додаткової діяльності медичним працівником ФАП (СЛА) як приватним підприємцем. Побудова такої схеми договірної співпраці є більш прийнятною, адже встановлює юридичну рівність сторін у цих правовідносинах, визначення правового статусу медичного працівника — підприємця більш доцільна навіть з огляду на його відповідальність, яка є чітко регламентованою. За таких умов товарні залишки для забезпечення передбаченого асортименту формуватимуться за кошти підприємців — працівників ФАП (СЛА), усе інше залишається без змін. Більше того, підприємець — працівник ФАП (СЛА), маючи економічну мотивацію, виконуватиме цю роботу більш ефективно. Відповідно, фармацевтичні компанії матимуть економічну мотивацію для співробітництва з такими підприємцями. У свою чергу контролюючі органи зможуть вимагати більш суворого дотримання фармацевтичного порядку (наявність холодильника, шафи закритого типу тощо) . Зникнуть явища надходжень ліків у сільську місцевість з неспеціалізованих джерел. Зрештою, покращиться матеріальний стан сільського медичного працівника, що підніме його статус у суспільстві.

Тому, крім існуючого порядку реалізації ліків, пропонується дозволити виключно в приміщеннях ФАП та СЛА проводити роздрібну торгівлю ліками працівниками цих закладів, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності, при збереженні існуючого спрощеного порядку провадження такої діяльності у сільській місцевості (без необхідності ліцензування). Оскільки медичні працівники ФАП (СЛА) не є державними службовцями, то обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності їх не стосується.

Зміни пропонуються з метою:

  • створення ринкових економічних умов для роздрібної торгівлі лікарськими засобами в сільській місцевості, підвищення її ефективності та залучення для цього додаткових коштів підприємців — медичних працівників ФАП (СЛА);
  • підвищення доступності лікарських засобів та виробів медичного призначення для населення, що проживає в сільській місцевості, з урахуванням існуючих хронічних захворювань жителів конкретного населеного пункту, прогнозуванням сезонних хвороб, у тому числі епідемій;
  • забезпечення належних умов для зберігання лікарських засобів згідно з існуючими вимогами;
  • покращення необхідної матеріальної бази для роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення у сільській місцевості;
  • легалізації та забезпечення прозорості підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами в сільській місцевості;
  • забезпечення можливості більшого контролю якості лікарських засобів та виробів медичного призначення, що реалізуються в сільській місцевості;
  • покращення матеріального стану медичних працівників сільських лікувально-профілактичних закладів.

Серед причин, які негативно впливають на забезпечення доступності лікарських засобів для сільського населення, С. Шайко виділив недосконалість нормативної бази й економічні чинники, продемонструвавши їх на прикладі Волинської обл.

Для здійснення торгівлі ліками в приміщеннях фельдшерських пунктів, ФАП (СЛА), сільських дільничних лікарнях, амбулаторіях та амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини згідно з податковим законодавством ліцензований суб’єкт господарювання (крім державних та комунальних) повинен придбати торговий патент, книгу обліку розрахункових операцій і розрахункову книгу.

Якщо у Волинській області існує приблизно 760 ФАПів і 70 СЛА, тобто 830 місць реалізації лікарських засобів у сільській місцевості, то витрати на рік для виконання податкового законодавства будуть складати:

1) вартість торгових патентів:

830 · 107 грн. · 12 міс = 1 065 720 грн.

2) вартість книг обліку розрахункових операцій:

830 · 22 грн. · 3 (кількість на рік) = 54 780 грн.

3) вартість розрахункових книг:

830 · 22 грн. · 12 (кількість на рік) = 219 120. Отже, орієнтовні витрати на виконання податкового законодавства в рік становлять:

1 065 720 + 54 780 + 219 120 = 1 339 620.

Але найголовніше й найнебезпечніше те, що адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення касових операцій, а фактично — за правильність заповнення передбачених облікових книг, покладається на керівника суб’єкта господарювання. Штрафи досягають 5-кратного розміру необлікованої готівки.

Дуже важко проконтролювати ведення облікових книг у такій кількості місць реалізації.

Наказом МОЗ України від 27.09.2005 р. № 495 затверджено мінімальний обов’язковий асортимент лікарських засобів та виробів медичного призначення для ФАП.

Вартість лікарських засобів хоча б по одній упаковці згідно з даним переліком складає приблизно 1500 грн., але якщо сформувати необхідний, а не мінімальний асортимент, який забезпечить потреби сільського жителя (згідно з інформацією завідуючих ФАП), то вартість товарного залишку становитиме від 4 до 5 тис. грн.

Для забезпечення товарним залишком 830 місць реалізації лікарських засобів у сільській місцевості Волинської обл. необхідно залучити кошти в сумі:

830 · 4500 грн. = 3 735 000 грн.

Річна вартість кредиту становитиме:

373 000 · 20% = 747 000 грн.

Комерційна структура державної чи комунальної форми власності не може собі цього дозволити.

Практично неможливо розрахувати оборотність вкладених коштів, місячний товарообіг, щоб визначити рентабельність цієї діяльності. Неможливо впливати на економіку. Практика показує, що оскільки товар взятий під реалізацію, то працівники безвідповідально ставляться до формування оптимального асортименту, дотримання умов належного зберігання, конт­ролю за термінами придатності ліків, своєчасного розрахунку за проданий товар, що призводить до додатковий збитків.

Для усунення цих чинників С. Шайко запропонував:

1) внести змінити до Податкового кодексу України, а саме — звільнити від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг аптеки не тільки державної та комунальної, а й будь-якої форми власності;

2) як інвестицію залучити обігові кошти працівників ФАП. З цією метою дозволити виключно в приміщеннях ФАП, сільських, дільничних лікарень, амбулаторій, амбулаторій загальної практики — сімейної медицини провадити роздрібну реалізацію ліків працівниками цих закладів, що мають медичну освіту й зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, за збереження існуючого спрощеного порядку провадження такої діяльності в сільській місцевості (без необхідності ліцензування). Оскільки вони не є державними службовцями, то обмеження щодо здійснення ними підприємницької діяльності відсутні;

3) для пришвидшення вирішення питання доступності лікарських засобів та виробів медичного призначення для сільського населення створити робочу групу, до якої включити представників МОЗ, Державної служби України з лікарських засобів, Державної податкової інспекції, Аптечної професійної асоціації та визначити чіткі терміни створення проектів змін до існуючого законодавства.

Про питання введення референтних цін, реімбурсації та стан державних закупівель лікарських засобів та імунобіологічних препаратів читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.

Олександр Устінов

Коментарі

Александр 26.05.2012 8:15
У меня сразу вопрос.Оказывается у работников ФАПов денег куры не клюют-вот кто истинные инвесторы, нажились на людских слезах.А Вы возьмите и сами лично займитесь реализацией медикаментов. И через годик мы послушаем, что Вы скажете.
карина 28.05.2012 1:27
Чрезвычайно важная тема!Услышат ли ее чиновники? Хотя само предложение абсурдно. Никогда врачи не станут предпринимателями по продаже лекарственных средств в ФАПах в массе своей. Затраты и ответственность - большие, а выгода - копейки. Кассовый аппарат - дорого, а вручную выписывать чек они не захотят. Кто знаком с темой согласится, что нужно лишь в налоговом законодательстве отменить патенты и кассовые чеки. Обязать медицину за счет бюджета создать условия для хранения и продажи лекарств работниками ФАПов по договору с аптекой. ВСЕ!!! Не придумывайте очередной бред для бесконтрольности и реализации фальсификата.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті