Формула здорового сну

Останнім часом увагу науковців привернув гормон шишкоподібної залози (епіфіза) мелатонін. Фізіологічні властивості мелатоніну досліджують учені різних галузей медицини. Отримано переконливі дані про те, що мелатонін бере участь практично в усіх процесах життєдіяльності, контролює численні функції організму: сон, діяльність серцево-судинної та імунної систем [6].

Секреція мелатоніну. 80% циркулюючого в крові мелатоніну продукується епіфізом, крім того, мелатонін синтезують сітківка та циліарне тіло, ентерохромафінні клітини травного тракту [4]. Ритм продукції цього гормону епіфізом має циркадний характер. Його рівень підвищується ввечері, досягаючи максимуму о 2–4-й годині, потім поступово знижується і від 7-ї години до 20-ї залишається дуже низьким [1]. Крім добового є ще сезонний ритм секреції мелатоніну. Восени та взимку у зв’язку з коротким світловим днем рівень гормону в організмі підвищується, а весною та влітку знижується. Протягом життя кількість гормону зазнає суттєвих змін. Після 40–45 років відбувається поступове зниження продукції мелатоніну, зменшується амплітуда добової концентрації в крові [2].

Фармакологічні ефекти мелатоніну. Результати проведених досліджень та клінічний досвід свідчать, що мелатоніну властивий широкий спектр фізіологічних функцій. Основні з них: участь у формуванні ендогенних біологічних ритмів організму, в тому числі циклу сон — неспання, терморегуляції; антиоксидантна та імуномодулювальна дія. Останніми роками доведено вплив мелатоніну на функціональний стан серцево-судинної системи [3]. Здатність людського організму адекватно реагувати на різноманітні стимули шляхом перебудови біоритмів характеризує його стабільність і здоров’я. Тому властивість мелатоніну здійснювати корекцію ендогенних ритмів відносно екзогенних ритмів навколишнього середовища — найважливіша функція цього гормону [6].

Снодійний ефект. Снодійний ефект мелатоніну спостерігається після прийому препарату навіть у невисоких, фізіологічних дозах (0,1–0,3 мг). Відомо, що найбільш поширені препарати, що застосовують для лікування безсоння, — бензодіазепіни спричинюють ефект післядії, що проявляється сонливістю вранці, м’язовою слабкістю, втомлюваністю, зниженням концентрації уваги, запамороченням та іншими побічними ефектами. До цих препаратів розвивається звикання. У разі їх використання порушується добовий ритм вироблення мелатоніну, а саме пригнічується нічний пік його секреції, що негативно впливає на природні механізми сну [5]. Механізм дії мелатоніну принципово відрізняється від такого традиційних снодійних препаратів. Застосування мелатоніну спричинює сонливість, впливаючи на процеси терморегуляції, збільшує потребу в сні та знижує мотивацію до неспання. Перевага мелатоніну при лікуванні безсоння полягає в тому, що препарат зберігає природну структуру сну (чергування фаз повільного і швидкого сну, їх тривалість). Мелатонін можуть застосовувати люди, діяльність яких потребує підвищеної уваги (водії транспортних засобів та ін.), прийом препарату ввечері не спричинює ранкової сонливості та зниження уваги. У той же час у разі прийому мелатоніну вдень виникає відчуття втоми та сонливість, тому необхідна певна обережність у разі призначення препарату водіям. Для досягнення снодійного ефекту важливо вибрати час прийому препарату — рекомендовано приймати його ввечері в один і той же час.

Корекція біологічних ритмів. Іншим напрямком використання препаратів, що містять мелатонін, є десинхроноз циркадних ритмів, пов’язаний з перельотом через часові пояси або з швидкою зміною графіків роботи. Десинхроноз може сприяти формуванню патологічних станів і захворювань. Вчасний прийом мелатоніну допоможе організму пристосуватись до нового режиму дня [6].

Стреспротекторна дія. У механізмі протистресорної активності мелатоніну важлива роль належить зниженню тонусу симпатичної нервової системи і активності гіпофізарно-надниркової системи. Прийом мелатоніну в дозі 1–10 мг у спокійній обстановці швидко усуває напруження, створює відчуття легкої втоми і спричинює сонливість, гальмує вегетативні функції [5].

Антиоксидантна дія. Вільні радикали — чинник багатьох патологічних станів. Серед природних механізмів захисту від їх шкідливої дії важливе місце займає мелатонін. Механізм антиоксидантної дії мелатоніну зумовлений його здатністю зв’язувати найбільш токсичні гідроксильні радикали, що виникають внаслідок перекисного окиснення ліпідів, пероксинітрит, оксид азоту та ін. Результати проведених in vitro та in vivo досліджень виявили, що мелатонін у 5 разів активніший порівняно з внутрішньоклітинним антиоксидантом глутатіоном; а також традиційними антиоксидантами — вітамін С, b-каротин, вітамін Е. Крім того, він підвищує активність антиоксидантних ферментів — супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази і пригнічує активність прооксидантного ферменту NO-синтетази. Поєднання цих механізмів забезпечує виражений антиоксидантний ефект мелатоніну. Дія гормону зумовлена його взаємодією з практично всіма субклітинними структурами, завдяки чому він може впливати майже на всі вільнорадикальні процеси в будь-якій клітині людського організму [5].

Імуномодулювальна дія. Мелатонін бере участь у регуляції функціональної активності імунної системи. Рецептори до мелатоніну знайдені в імунокомпетентних клітинах вилочкової залози, селезінки та в периферичних імунокомпетентних клітинах. Простежується пряма залежність між підвищенням активності Т- і В- імунних клітин та концентрації мелатоніну протягом доби. Мелатонін стимулює продукцію інтерлейкінів та g-інтерферону лімфоцитами і імунокомпетентними клітинами селезінки, посилює секрецію інтерлейкіну-1 моноцитами.

Кардіоваскулярна дія. За результами експериментальних досліджень мелатонін здатний знижувати артеріальний тиск, сприяє зниженню симпатичної активності і судинної реактивності, тим самим пом’якшуючи перебіг гіпертонічних кризів, при стресових ситуаціях може виявляти кардіопротекторний ефект унаслідок зниження симпатичної активності. Крім того, мелатонін перешкоджає підвищенню рівня холестерину і утворенню атеросклеротичних бляшок на внутрішній стінці артерій, знижує рівень загального холестерину і концентрацію в крові атерогенних ліпопротеїдів низької щільності [3].

Профілактика патології, що залежить від віку. З віком в організмі людини поступово знижується рівень мелатоніну. У разі його дефіциту можливі такі вікові зміни, як порушення структури сну, загострення хронічної патології, погіршення пам’яті, зниження стійкості організму до стресу. У зв’язку з цим мелатонін може бути ефективним для лікування і профілактики передчасного старіння і низки захворювань, розвиток яких залежить від віку [7].

Переваги. Протягом останніх років підтверджена клінічна ефективність використання мелатоніну та його добра переносимість навіть у великих дозах (до 300 мг/добу) [5].

Серед лікарських засобів, що містять мелатонін, у вітчизняній клінічній практиці добре відомий препарат ВІТА-МЕЛАТОНІН виробництва ЗАТ «Київський вітамінний завод». Одна таблетка ВІТА-МЕЛАТОНІНУ містить 0,003 г синтетичного мелатоніну, який зумовлює терапевтичну і профілактичну дію препарату. Завдяки багатогранності своєї дії таблетки ВІТА-МЕЛАТОНІНУ можна використовувати в різних галузях профілактичної та клінічної медицини: неврології, психіатрії, кардіології, імунології, онкології, геронтології та інших.

За матеріалами, наданими
ЗАТ «Київський вітамінний завод»