|
Конференцію відкрив директор Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (ІПЕП) проф. Ю. Караченцев. Він зазначив, що 3 роки тому відбулась ювілейна конференція — Данилевські читання, присвячена 150-річчю з дня народження засновника інституту — академіка В.Я. Данилевського, яка мала значний успіх. З того часу проведення подібних заходів стало доброю традицією. На цих конференціях заслуховуються доповіді не лише лікарів-клініцистів, а й біологів, патофізіологів, хіміків, працівників фармацевтичної галузі, які займаються докладним вивченням і висвітленням всіх ланок виникнення, розвитку та проявів ендокринних патологій і таким чином створюють основу для розробки та впровадження нових профільних лікарських засобів.
Перший день конференції був присвячений обговоренню проблеми цукрового діабету (ЦД), другий — патології щитоподібної залози, гіпоталамо-гіпофізарної та репродуктивної систем.
«Відчуття часу» — поняття суб’єктивне, але, як виявляється, й воно може слугувати досить об’єктивним прогностичним критерієм. Саме доповіддю на тему «Внутрішній час людини як показник його адаптаційних можливостей» відкрив робочу частину конференції проф. В. Самохвалов.
|
Наведені ним факти дозволяють зробити такі висновки: швидкість перебігу внутрішнього часу досить об’єктивно корелює з особливостями фізіологічних та психо-фізіологічних показників, що дозволяє використовувати цей показник (який легко відтворити без застосування спеціального обладнання) для оцінки адаптаційних можливостей організму людини та прогнозувати ефективність його інтелектуальних, емоціональних, фізичних функцій, корекція яких, в свою чергу, можлива шляхом нормалізації перебігу внутрішнього часу людини.
При лікуванні хворих на ЦД лікар має зосереджувати свою увагу не тільки на основній патології, але й проводити «агресивну» профілактику ускладнень (зокрема з боку серцево-судинної системи), які є одними з основних причин інвалідизації та смерті. Питанням визначення тактики профілактики та лікування ускладнень ЦД була присвячена ціла низка доповідей.
Зокрема, особливий інтерес аудиторії викликала доповідь доктора медичних наук Б. Маньковського (Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин) на тему «Комплексна терапія хворих на цукровий діабет ІІ типу», зміст якої свідчить про неухильне збільшення темпів зростання захворюваності на ЦД. Так, у 2000 році кількість хворих на ЦД становила у світі близько 150 млн чоловік, нині — 194 млн, а в 2025 році може сягнути 333 млн осіб, що дозволяє говорити про глобальну епідемію діабету. У більшості хворих (90–95%) зафіксовано ЦД ІІ типу. Частота виникнення у пацієнтів з ЦД різних видів серцево-судинних захворювань зумовлює необхідність комплексного підходу до їх лікування з метою попередження інфаркту міокарда, інсульту тощо. Комплексне лікування пацієнтів з ЦД ІІ типу із застосуванням сучасних ефективних лікарських засобів дозволяє значно знизити ризик розвитку мікро- та макросудинних ускладнень.
Завідувач відділенням загальної ендокринної патології ІПЕП Н. Кравчун оприлюднила факти, згідно з якими вже після 10 років після початку основного захворювання нефропатія розвивається у 37% хворих на ЦД ІІ типу і 28% — І типу, ретинопатія — у 35% ІІ і у 50% — І типу. Ризик розвитку інфаркту міокарда при ЦД ІІ типу підвищується в 3 рази у чоловіків і в 6 разів — у жінок. На сьогодні сформоване поняття про єдиний багатокомпонентний синдромокомплекс, який отримав назву метаболічного синдрому (МС), лікування якого повинне бути комплексним, спрямованим на основні патогенетичні ланцюги патологічного процесу. Для цього необхідно застосовувати препарати двох типів: комбіновані, які містять глібенкламід і метформін, та блокатори b-адренорецепторів, які моделюють синтез оксиду азоту в ендотелії судин, що призводить до ендотелійзалежної вазодилатації та сприяє вираженому ангіопротекторному ефекту.
Щодо вибору препаратів для антигіпертензивної терапії хворих на ЦД ІІ типу з МС, то у виступі завідувача кафедрою фармакології НМУ ім. О.О. Богомольця проф. І.С. Чекмана було зазначено, що метою фармакотерапії АГ, поєднаної з ЦД, є нормалізація артеріального тиску і корекція порушеного обміну речовин. Тому для лікування АГ можна застосовувати інгібітори АПФ (лізиноприл, еналаприл, моноприл), селективні блокатори b-адренорецепторів (атенолол, метопролол), антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем, амлодипін), блокатори a-адренорецепторів (празозин, доксазозин), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, тіазидоподібні діуретики — похідні індапаміду, які не призводять до небажаних змін біохімічного складу крові.
Атеросклероз — «бомба з годинниковим механізмом», яка закладена в кожний людський організм, питання лише в часі та «потужності заряду». У хворих на ЦД співвідношення цих показників набуває особливого значення. Професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна М. Яблучанський у своїй доповіді відзначив необхідність застосування в медикаментозній терапії атеросклерозу препаратів не лише з гіполіпідемічними, а й із вираженими протизапальними властивостями. Це особливо важливо при лікуванні хворих на ЦД, який є одним із ключових факторів порушення механізмів, які лежать в основі атеросклеротичного запалення, і зумовлює його ускладнений розвиток з різким збільшенням ризику гострих станів.
Діабетична ступня — це «ахіллесова п’ята» багатьох хворих на ЦД. Тому не могла не викликати інтересу аудиторії доповідь про нову методику лікування хворих із синдромом діабетичної ступні (В. Бойко, С. Дмитренко, Інститут загальної і невідкладної хірургії АМН України, Харків), суть якої полягає у внутрішньоартеріальній аутолейкоцитарній перфузії ліків (суміш інсуліну пролонгованої дії, цефтріаксону, гепарину, даларгіну). Як свідчать результати досліджень, у більшості пацієнтів відзначалося підвищення реографічного індексу та зниження периферійного опору судин на гомілках.
У рамках організованої під час конференції виставки були представлені сучасні антидіабетичні препарати, портативні прилади для введення інсуліну та засоби індивідуального контролю рівня глюкози в крові, вироблені вітчизняними та іноземними фармацевтичними фірмами та компаніями.
На завершення були визначені кращі доповіді, автори яких отримали грошові премії. n
Олександр Сіроштан, фото автора
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим