«І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…»

Угорщина займає 92 тис. кв. км, населення становить близько 10 млн. У 1990 р. в Угорщині змінився соціально-політичний устрій, країна обрала шлях розвитку ринкової економіки, а в травні 2004 р. вона стала членом Європейського Союзу. На охорону здоров’я в Угорщині витрачається близько 6,7% валового національного продукту, таким чином витрати за цією статтею становлять близько 600 дол. США на кожного угорця. Половину з цих коштів витрачають на медичне забезпечення лікувального процесу, ще половину — на фармацевтичне (закупівлю ліків та виробів медичного призначення).

В галузі фармації регуляторну політику здійснює єдиний регуляторний орган, підпорядкований Міністерству охорони здоров’я Угорщини. До його компетенції належать реєстрація лікарських засобів, ліцензування виробників, дистриб’юторів та аптек, післяреєстраційний контроль. Після приєднання до ЄС Угорщина впровадила стандарти та правила Євросоюзу. Історично в Угорщині добре розвинута та має великий вплив на економіку країни фармацевтична промисловість. Всі місцеві виробники ліцензовані відповідно до правил GMP, для них відсутні жодні преференції з боку держави. Жорстко контролюється продукція, що потрапляє на ринок: вона має вироблятись в умовах GMP. На угорському фармринку зареєстровано близько 10 тис. лікарських засобів різних форм випуску, що включають близько 2,5 тис. активних субстанцій.

Після 1990 р. в Угорщині всі аптеки стали приватними, при цьому провізору має належати не менше 51% власності аптеки. Аптеки дозволено відкривати з розрахунку на 5 тис. населення, при цьому в Палаті фармацевтичної асоціації слід отримати відповідний дозвіл, а в регуляторному органі — ліцензію. Згідно з діючими правилами площа аптеки становить не менше 80 кв. м, дозволено створювати аптечні пункти (їх площа не регулюється). В невеликих селах ліки має право продавати сімейний лікар.

Слід зазначити, що Фармацевтична асоціація, членами якої є усі спеціалісти-провізори, може впливати на прийняття регуляторних рішень — Палата асоціації бере участь у підготовці нормативних документів і в разі розбіжності поглядів має право накладати вето.

Під час зустрічі в МОЗ: (зліва направо) Віктор Рибчук, Джудіт Бідлоў, та Андрій Гундер («ГлаксоСмітКляйн»)

Ще після першої світової війни в Угорщині було запроваджено страхову систему (за Бісмарком). Кожен працюючий та роботодавець сплачують до окремої статті державного бюджету, який є основою витрат охорони здоров’я, відповідні відсотки зі свого доходу. Отримувачем та розпорядником цих коштів виступає Національний фонд страхування здоров’я, який забезпечує виконання соціальних програм та покриття витрат в окремих підбюджетах — на забезпечення ліками та лікування в лікувально-профілактичних закладах і установах.

Завдяки функціонуванню страхової системи пацієнт має можливість придбавати до 75% зареєстрованих в країні ліків за компенсованою ціною, яка на 50–100% нижча від їх вартості. Для того, щоб придбати рецептурний препарат, слід надати рецепт, який найчастіше виписує сімейний лікар (всього в країні працює близько 40 тис. лікарів, з них — близько 10 тис. — сімейні). На специфічні групи лікарських засобів, наприклад, для лікування цукрового діабету та онкологічних захворювань, рецепти виписують лікарі відповідних спеціальностей. Рецепти виписують за торговими назвами, при цьому лікар має право заборонити проводити генеричну заміну. За препарати, які підлягають компенсації з боку держави, аптека виставляє Національному страховому фонду охорони здоров’я рахунок для компенсації вартості цих препаратів. Під час стаціонарного лікування медикаментозне забезпечення для пацієнта повністю безкоштовне. Всі необхідні ліки закуповуються окремими лікувальними закладами шляхом проведення тендерів.

Для того, щоб лікарський засіб був включений до переліку лікарських засобів, що підлягають компенсації, власник торгової ліцензії (реєстраційного посвідчення) має надати заяву, рекомендацію лікарської професійної спілки, а також фармакоекономічне обгрунтування до Національного фонду. Протягом півроку фонд встановлює можливість включення препарату до переліку та визначає можливу ставку компенсації. Ціни лікарських засобів, які потрапили до переліку, дуже суворо контролюються, виробник не має права підвищувати їх без процедури попереднього узгодження з фондом. Встановлення такого жорсткого правила сприяло тому, що протягом 3 останніх років ціни на ліки, вартість яких компенсується, не змінювались. Натомість, якщо лікарський засіб не входить до вказаного переліку, — його ціну можна змінювати кожного кварталу.

Для оригінального препарату, який вперше потрапляє на ринок Угорщини, встановлюється найнижча ціна згідно з каталогом цін в країнах ЄС. Такі каталоги постійно публікуються та поновлюються. Щодо нового генеричного препарату діє таке ж правило, проте його ціна має бути на 30% нижчою від ціни оригінального препарату. Якщо на ринку присутні кілька препаратів однієї групи, головним важелем системи компенсації є референтна ціна, яка визначається наступним чином. Якщо генерик перебуває на ринку не менше 1 року і його частка в своїй групі не менше 3%, а ціна є найнижчою серед інших препаратів — то його ціна є референтною. Таким чином, якщо ціна такого генерика становить, наприклад, 10 євро, і він компенсується на 70% (7 євро виплачує держава, а 3 — пацієнт), то для оригінального препарату вартістю 20 євро буде оплачуватись також лише 7 євро, решту — доплачуватиме пацієнт. У випадку, коли частка генерика не менша 3%, але більша 1%, то референтною ціною буде середня між ним та оригінальним препаратом — у нашому випадку 15 євро. Якщо «приходить» друга хвиля генериків, то їх ціна має бути нижчою за референтну.

Крім того, що задіяні важелі впливу на формування ціни виробником, регулюється торговельна націнка, яка становить не більше 6% від ціни виробника для оптового сегменту, та не більше 14% — для аптечної мережі, але не більше 20 дол. для високовартісних ліків. Ціни виробників публікуються в урядових ЗМІ та на сайті Національного фонду. Окрім того, фонд здійснює електронну розсилку переліків цін, які отримує кожна аптека.

На завершення зустрічі Джудіт Бідлоў подякувала українській стороні за теплий прийом та цікаву розмову і побажала успіхів на шляху реформування галузі охорони здоров’я України. 

*Візит Джудіт Бідлоў до України відбувся за сприяння представництва компанії «ГлаксоСмітКляйн» в Україні.

Микола Холоденко,
фото Ігоря Кривінського