Що обговорюватимуть на з’їзді військові фармацевти?

У роботі VI Національного з’їзду фармацевтів України, який відбудеться наприкінці вересня нинішнього року, візьме участь широке коло учасників — представники промислових фармацевтичних підприємств, фірм та компаній, працівники аптек і дистриб’юторських компаній, науковці, освітяни тощо. Коло питань, які планується обговорити на цьому заході, робить доцільною участь у ньому військових фармацевтів, зокрема представників кафедри військової фармації Української військово-медичної академії (УВМА) Міністерства оборони України. Проблеми, які обговорюватимуться на з’їзді, будуть стосуватися не лише «фармації в мундирі», але й вітчизняної фармацевтичної галузі загалом. Це пов’язано перш за все з тим, що від стану речей в останній, зокрема коректності нормативно-правового забезпечення її діяльності, багато в чому залежить подальший розвиток і реформування військової фармації не тільки як науки, але й як важливої складової системи охорони здоров’я та оборони держави. Про питання, у першочерговому розгляді яких на з’їзді заінтересовані представники вітчизняної військово-фармацевтичної галузі, кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» попросив розповісти Олександра Шматенка, полковника медичної служби, ТВП начальника кафедри військової фармації УВМА Міністерства оборони України.

Олександр Шматенко

Олександр Шматенко

— Олександре Петровичу, який стаж участі Вашої кафедри в  національних з’їздах фармацевтів України? Яку користь вони несуть для військово-фармацевтичної галузі?

— Кафедру військової фармації УВМА засновано в листопаді 1995 р. З того часу в Україні відбулося два з’їзди фармацевтів. Наші працівники вперше взяли участь у цьому заході 1999 р. — на V з’їзд були запрошені начальник кафедри і практично весь викладацький склад. Під час минулого з’їзду вдалося розв’язати чимало проблем та отримати багато корисної інформації. В подібних заходах беруть участь представники практично всіх військових кафедр медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів нашої держави та багатьох іноземних. Для військових фармацевтів — це прекрасна нагода обговорити наболілі питання з працівниками «цивільної» фармації та представниками галузевих контролюючих органів. Співробітники нашої кафедри беззаперечно візьмуть участь у роботі з’їзду, оскільки за останні 6 років у військових фармацевтів виникло чимало принципових питань, вирішення яких — загальна справа.

— Розгляд яких питань будуть ініціювати представники кафедри на VI з’їзді?

— Реформування вищої фармацевтичної освіти в Україні згідно з європейськими стандартами — одне з першочергових завдань, які постали перед працівниками вітчизняної вищої фармацевтичної школи. Перший кардинальний крок у цьому напрямку було зроблено під час нещодавнього приєднання України до Болонського процесу. Тому питання вибору оптимальної методики запровадження його засад у фармацевтичній освіті мають визначати «траекторію роботи» учасників майбутнього з’їзду.

— Як, на Вашу думку, має відбуватись інтеграція вітчизняної фармацевтичної школи до загальноєвропейської системи фармацевтичної освіти? Які особливості на цьому шляху існують для військової фармації?

— Головним кроком, який мають зробити викладачі всіх фармацевтичних факультетів і вищих навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я та Міністерства оборони України, є зміна власної ментальності у підході до виконання професійних обов’язків. Так, кожному з нас необхідно зрозуміти, що існуюча система фармацевтичної освіти багато в чому не відповідає європейським нормам та стандартам, врахування яких є однією з головних умов вступу України до Європейського Союзу — пріоритетного напрямку розвитку нашої держави. Тому викладачі вищої фармацевтичної школи повинні, вибачте за каламбур, перш за все самі «навчитися навчати новому по-новому». Цей процес має бути всебічно забезпечений державою: необхідно посилити відповідну роз’яснювальну роботу серед слухачів та студентів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, а також їх викладацького складу, організувати відповідні кваліфікаційні навчальні курси для викладачів. Доцільно розробити національну програму реформування навчального процесу згідно з вимогами Болонського процесу, створити відповідні координаційні центри та інформаційно-довідкові служби. Також доцільно визначити заклади, які мають стати своєрідною практичною навчальною базою вищої школи, передовий досвід з цього питання яких має запроваджуватись в інших вітчизняних навчальних закладах. Наприклад, флагманом у реформуванні вищої фармацевтичної освіти, на мою думку, може виступити Національний фармацевтичний університет. Відповідні корективи щодо змін у системі вищої військово-фармацевтичної освіти готова вносити наша академія. Окрім того, як вже зазначено, на базі цих вищих навчальних закладів доцільно створити своєрідні координаційні центри для вирішення проблем переходу вітчизняної вищої фармацевтичної освіти на «рейки» Болонського процесу. На сьогодні також не існує єдиного державного алгоритму та нормативно-правової бази, яка б забезпечувала ефективність відповідних процесів реформування вищої фармацевтичної школи. Питання про її створення має стати прерогативою Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я та інших профільних міністерств і відомств. Тому працівники нашої кафедри на з’їзді внесуть чимало пропозицій щодо аспектів переходу вищої (військово-) фармацевтичної освіти на загальноєвропейські стандарти. Іншою проблемою, яка гостро постала перед системою цивільної та військової вищої фармацевтичної освіти, є подолання «мовного бар’єру» на шляху її входження до Болонського процесу. Необхідність збільшення годин та поліпшення рівня викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах — питання, на яких слід зосередити увагу учасників з’їзду.

Необхідно зазначити, що реформування військово-фармацевтичної галузі має так звані військові особливості. Слід враховувати той факт, що ця галузь, окрім відповідності загальноєвропейським вимогам з фармацевтичної освіти, має також бути втіленням кращих «військових стандартів» провідних держав світу, зокрема країн — членів Північноатлантичного альянсу. Тому однією з проблем, яку необхідно вирішити Україні з метою інтеграції до цієї міжнародної організації, є реформування системи військової, зокрема військово-фармацевтичної, освіти. Очевидною необхідністю є запровадження відповідних змін до змісту спеціальних навчальних програм як військових, так і цивільних вищих навчальних закладів. Так, фахівці вітчизняної фармацевтичної галузі мають налагодити конструктивну співпрацю з іноземними спеціалістами з питань розроблення та видання нових сучасних підручників з військової фармації для слухачів УВМА та студентів цивільних медичних вищих навчальних закладів, які проходять підготовку за програмою офіцерів медичної служби запасу. Відповідні пропозиції внесуть представники кафедри на з’їзді.

— Оскільки ми почали розмову про необхідність інтеграції системи вищої фармацевтичної освіти України до Болонського процесу, хотілося б почути Вашу думку щодо того, що військові дисципліни якщо й викладаються в  цивільних медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладах країн Західної Європи, то в  значно меншому обсязі.

— Наявність чи відсутність фахової військової підготовки в навчальних програмах студентів не є жорстким чи визначальним критерієм, за яким оцінюється відповідність роботи закладу вимогам Болонського процесу. На мою думку, рішення про доцільність включення військових дисциплін до навчальних програм студентів цивільних медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я та Міністерства оборони України мають приймати, виключно враховуючи інтереси держави. Можливо, доцільно зменшити кількість навчальних годин з військової підготовки, про повне виключення цих предметів з навчального плану, на мою думку, говорити поки що зарано. Це не лише зменшить багатогранність освіти студентів цивільних вищих навчальних закладів, але й може ускладнити подальшу адаптацію до умов військової служби тих випускників, які виберуть її. Окрім того, медичні та фармацевтичні працівники зобов’язані вміти надати кваліфіковану медико-фармацевтичну допомогу в надзвичайних чи екстремальних ситуаціях. Цьому навчають саме на військових кафедрах.

— Доля військової фармації невід’ємно пов’язана з долею всієї фармацевтичної галузі України. Які негаразди в  роботі галузі потребують обговорення учасниками з’їзду з метою їх подальшого усунення?

— Окрім необхідності реформування системи підготовки слухачів та студентів, на мою думку, доцільно докладно переглянути принципи, за якими здійснюється нормативно-правове забезпечення роботи фармацевтичної галузі. Так, на сьогодні існують певні протиріччя у змісті багатьох галузевих документів, особливо тих, які були видані різними підрозділами Міністерства охорони здоров’я. Я вже не кажу про те, що практично в усіх нормативно-правових актах, виданих цивільними галузевими державними установами, недостатньо враховано особливості діяльності суб’єктів військово-фармацевтичної галузі. На мою думку, доцільно більш злагоджено співпрацювати представникам цивільної та військової галузевої управлінської ланки при розробленні та запровадженні відповідних документів. Окрім того, слід відмовитися від практики «ручного керування» фармацевтичною галуззю та прописати всі основні аспекти і правила її роботи в єдиному загальнодержавному документі, скажімо, в законі про фармацевтичну галузь.

— Зміст яких документів слід переглянути учасникам з’їзду в першу чергу?

— Щодо проблем військової фармації, то викликає занепокоєння можливе беззастережне запровадження нових ліцензійних умов до виготовлення лікарських форм в умовах аптеки. Це може поставити під загрозу виконання аптеками військових госпіталів та медичних рот їх завдань у повному обсязі. Зокрема це стосується виготовлення лікарських засобів для особового складу частини та цивільного населення військових містечок, в яких немає інших аптечних закладів. Для вирішення цього питання держава повинна організувати своєчасне та адекватне матеріально-технічне забезпечення військових аптек, що полегшить їх перехід до виготовлення лікарських засобів згідно з новими ліцензійними умовами. З іншого боку, наші аптеки відповідно до завдань, що покладені на них військовим законодавством, зобов’язані бути готовими до виготовлення лікарських засобів у будь-яких умовах, у тому числі екстремальних. Цей факт також необхідно враховувати відповідним державним установам при розробці нормативних документів, які регламентують роботу фармацевтичної галузі, оскільки втрата цього сегмента у військовій фармації, без перебільшення, означатиме зниження рівня надання кваліфікованої медичної допомоги. Подібних проблем, коли цивільне галузеве законодавство не повною мірою враховує особливості роботи військових фармацевтичних закладів, досить багато. Тому наша кафедра на VI з’їзді виступить з ініціативою створення окремого єдиного документа, який би регламентував діяльність суб’єктів військово-фармацевтичної галузі з урахуванням специфіки їх роботи. У розробці цього документа мають взяти участь як цивільні, так і військові фахівці.

Таким чином, питання, що постали перед військовою фармацією, роблять участь її представників у майбутньому з’їзді не лише доцільною, а й обов’язковою.

Користуючись нагодою, напередодні виходу 500-го номера «Щотижневика АПТЕКА» хочу щиро поздоровити колектив вашої редакції з цим ювілеєм, подякувати вам за цікаву та змістовну газету, без якої, я впевнений, інформаційне забезпечення фармацевтичної галузі нашої держави було б неповним. Працівники нашої кафедри особливо цінують «Щотижневик АПТЕКА» за своєчасну публікацію нових галузевих регуляторних документів з відповідним коментарем їх посадовими особами. Хочу висловити деякі зауваження та побажання щодо оптимізації формату вашого видання. На мою думку, до обговорення існуючих нормативно-правових актів і проектів документів слід більш активно залучати рядових працівників фармацевтичної галузі, оскільки інколи складається враження, що у розробленні деяких наказів чи постанов їх голос взагалі не враховували. Вважаю, що редакції щотижневика необхідно зосередити увагу на систематичному веденні рубрик, їх тематика не має вичерпуватись однією чи декількома публікаціями. Доцільно також налагодити випуск спеціальних періодичних додатків до «Щотижневика АПТЕКА», в яких би висвітлювались проблеми нормативно-правового забезпечення фармацевтичної галузі, аналізувались тенденції вітчизняного та зарубіжного фармацевтичних ринків, наводились відповідні коментарії фахівців тощо. Взагалі, на мою думку, щотижневик вже набув того рівня змістовності та інформативності, коли доцільно окремо видавати прайс-листи і текстові публікації. Це дозволить більш цільово задовольняти вимоги читацької аудиторії. Ну а загалом те, що ви робите, заслуговує на щиру подяку працівників фармацевтичної галузі. Удачі виданню та міцного здоров’я колективу редакції! n

Олександр Сіроштан,
фото Ігоря Кривінського

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи