Публічне обговорення Правил торгівлі лікарськими засобами в апечних закладах

ПУБЛІЧНЕ ОБГОВОРЕННЯ
«Щотижневик АПТЕКА» для публічного обговорення пропонує проекти нормативно-правових актів. Ви маєте можливість взяти участь у відкритій дискусії на шпальтах газети. Пропозиції, зауваження та побажання надсилайте на адресу: 01001, Київ-1, а/с «В»-82, по факсу: (044) 569-44-60 та на e-mail: nik@morion.kiev.ua

?

В АПТЕЧНІЙ СПРАВІ НАЙГОЛОВНІШЕ — ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

Фармацевтична діяльність — лише для провізорів і фармацевтів — вважають не тільки «комунальники» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 35 від 12.09.2005 р.), а й усі професіонали аптечної служби. Київська обласна асоціація аптечних працівників об’єднує аптечні заклади усіх форм власності, для яких пріоритетними є професіоналізм, турбота про хворого, забезпечення населення якісними та доступними ліками.

Для досягнення цієї мети робочою групою при МОЗ України внесені корективи до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 1570 від 17.11.2004 р. Професіоналам аптечної служби зрозуміло, що в аптеці площею 50 кв. м неможливо забезпечити належні умови зберігання лікарських засобів і не може бути гарантована їх якість. Ми пропонуємо включити в постанову КМУ № 1570 від 17.11.04 обов’язкову вимогу про те, що засновником аптеки може бути тільки провізор.

Свої пропозиції щодо поліпшення роботи аптечної служби (повертаючись до професіоналізму) Київська обласна асоціація аптечних працівників подала ще в лютому 2005 р. («Щотижневик АПТЕКА» № 6 від 14.02.2005 р.).

Населення України, на превеликий жаль, зменшується з кожним роком, а от кількість аптек та їх структурних підрозділів значно зростає. Аптеки із закладів охорони здоров’я перетворилися в заклади торгівлі, а фармацевтична діяльність стала привабливою для бізнесменів — непрофесіоналів аптечної служби, для яких на першому місці є не проблеми хворого, а отримання прибутку за будь-яких обставин.

На наш погляд, зміни до постанови КМУ № 1570 від 17.11.05 р. вкрай необхідні, щоб аптеки остаточно не перетворилися на торгові точки. Ліки можуть стати доступними для малозабезпечених верств населення при зниженні аптеками націнки за рахунок власних прибутків, що неможливо при необмеженій кількості аптек та їх структурних підрозділів. Тому доцільно ввести норму навантаження населення на одну аптеку та відстань між аптеками. Це також допоможе місцевим органам влади координувати розвиток аптечної мережі.

Чомусь ні в кого не виникає сумніву, що не можна відкривати поліклініку або лікарню, тобто заклад охорони здоров’я на ринку, в гастрономі, на зупинках тощо. Пора усім зрозуміти, що аптека також заклад охорони здоров’я і аптечною справою повинні займатися провізори та фармацевти, які отримали спеціальну освіту (вивчали багато спеціальних дисциплін, у тому числі фармакодинаміку та фармакокінетику лікарських засобів, і є фахівцями з лікознавства).

Для нас, професіоналів, відпуск медикаментів населенню — це механізм забезпечення хворих ліками, а не торгівля. І всі розмови про бізнес (малий, середній, великий) в аптечній справі недоречні та неетичні.

Нині існує загроза перетворення стародавньої професії аптекаря на професію торговця, тому актуальним і важливим є намагання Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України відродити професіоналізм аптечної служби.

З повагою
Голова правління
Київської обласної асоціації
аптечних працівників, член правління
Фармацевтичної асоціації України,
депутат Білоцерківської міської ради
Л.Г. Горюнова


КОНКУРЕНЦИЯ ДОЛЖНА БЫТЬ ЗДОРОВОЙ

С момента выхода постановления Кабинета Министров Украины от 17.11.2004 г. № 1570 «Правил торговли лекарственными средствами в аптечных учреждениях», в которых разрешалась деятельность аптечных киосков и аптек площадью 50 кв. м, многие субъекты предпринимательской деятельности (СПД) планировали развитие своей аптечной сети на основании этих Правил торговли. Соответственно ими приобреталась или арендовалась недвижимость под площади, предусмотренные Правилами торговли, вкладывались значительные средства в проекты под аптечные учреждения, реконструкцию помещений согласно установленным нормам. Для этого требовалось немало времени (в лучшем случае не менее года), чтобы настал тот день, когда Государственная инспекция архитектурно-строительного контроля (ГИАСК) примет объект, после чего можно готовить паспорт аптеки для получения лицензии. И, возможно, СПД вдруг узнает, что при подаче документов на лицензию все усилия в течение года оказались напрасными — за это время Правила торговли изменились. Не исключены ситуации, когда сделать пристройку для увеличения площади аптеки до 70 кв. м вообще невозможно. А если и возможно, то еще как минимум год придется потратить на проекты, строительство, комиссию
ГИАСК и т.д. И хоть о деньгах не принято говорить, но все это требует от СПД значительных затрат денежных средств и сил.

Нам кажется, что новые Правила торговли затронут бoльшую часть СПД во всех областях Украины и будут на руку розничным аптечным предприятиям с уже имеющимися большими площадями — коммунальным и областным объединениям «Фармация», крупным сетям. Со стороны это очень похоже на недобросовестную конкуренцию либо попытку восстановить государственную систему обеспечения населения лекарственными средствами, либо лоббирование интересов крупных компаний. Также хочется обратить внимание, что столь частое изменение правил игры на фармацевтическом рынке приводит к его нестабильности, а на нестабильном рынке гораздо сложнее достичь улучшения обеспечения качества лекарственных средств. К тому же закрытие аптечных киосков приведет к увольнению специалистов, к дополнительной нагрузке на существующие аптеки, ухудшению обеспечения населения безрецептурной группой препаратов и т.д.

В Украине несколько лет действуют Лицензионные условия, которые являются основой для деятельности аптечных учреждений. Считаем, что целесообразно решить вопрос о доработке Лицензионных условий и упразднении Правил торговли как дублирующего документа.

Хочу особо отметить, что регуляторные акты должны создаваться не только с учетом потребностей населения и возможности гармонизации с законодательством Европейского Союза (ЕС), но и с учетом защиты интересов малого и среднего бизнеса (являющегося основой экономики в тех же странах ЕС), в развитии которого государство заинтересовано не меньше, чем в сфере обеспечения качества лекарственных средств.

От лица трудового коллектива
ООО «Армтрейд Лтд» (Одесса)
директор Станислав Сохань

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті