23 травня 2013 р. на 90-му році життя відійшов у вічність Федір Петрович Трінус, головний науковий співробітник Інституту фармакології та токсикології НАМН України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент HАН України, НАМН України, Російської академії медичних наук, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки та техніки України.
Народився відомий вчений 25 лютого 1924 р. в с. Старий Любар на Житомирщині в трудолюбивій сім’ї. Справжнім взірцем на все життя для Федора Петровича став його батько — Петро Васильович, який, залишившись у 10 років сиротою, опікувався молодшими братами та сестрами. Бажання допомагати людям вплинуло на рішення Федора Петровича вступити до Житомирської фармацевтичної школи. Закінчивши її у 1941 р. з відзнакою, 17-річний юнак почав працювати в сільській аптеці, а згодом став завідуючим аптекою в м. Романів (з 1933 р. по 2003 р. — Дзержинськ). Шлях до вищої освіти перервала війна. Федір Петрович Трінус був учасником партизанського руху, неодноразово відзначився при виконанні складних завдань, під час одного з них був тяжко поранений. На щастя, доля оберігала Федора Петровича для його високої мети. У 1952 р. він закінчив з червоним дипломом Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця, у якому на кафедрі фармакології пройшов шлях від аспіранта до доктора медичних наук під керівництвом академіка Олександра Ілліча Черкеса.
З 1965 р. Федір Петрович очолював лабораторію фармакології в Київському науково-дослідному інституті фармакології та токсикології МОЗ України, а в 1968–1987 рр. обіймав посаду його директора. У різні роки Федір Петрович очолював Українське наукове товариство фармакологів, Республіканську проблемну комісію «Фармакологія», Міжвідомчу секцію НАМН і МОЗ України з лікарських засобів, був головним науковим співробітником Державного фармакологічного центру та заступником голови вченої ради МОЗ України, членом президії вченої медичної ради МОЗ України, а також членом спеціалізованої ради при Інституті фармакології та токсикології НАМН України.
Наполегливість, стратегічне бачення перспектив розвитку галузі, широка ерудиція, вміння навчити та захопити своїми ідеями молодих науковців, висока вимогливість до результатів роботи та непересічні організаторські здібності сприяли успішному проведенню досліджень під керівництвом Ф. Трінуса. Федір Петрович відомий завдяки багатостороннім дослідженням механізмів дії нестероїдних антифлогістиків, неопіоїдних анальгетиків, протипухлинних препаратів та антидотів. За його безпосередньою участю та під особистим керівництвом розроблено та впроваджено у клінічну й ветеринарну практику низку лікарських засобів (Амізон, Піримідант) та антидотів (Антиціан, Алоксим). Крім того, Федір Петрович є автором понад 400 наукових праць, у тому числі 4 монографій, 165 авторських свідоцтв, 5 патентів. Основні наукові праці Федора Петровича Трінуса — «Фармакотерапевтический справочник», який має 9 видань, а також монографія «Нестероидные противовоспалительные средства» (останнє видання — 1987 р.). Ці роботи й нині користуються популярністю серед медичних спеціалістів. Під його безпосереднім керівництвом підготовлено і захищено 10 докторських та 16 кандидатських дисертацій. Федора Петровича Трінуса нагороджено орденами «Жовтневої революції», «Вітчизняної війни» І ступеня, «Знак Пошани» та 9 медалями, серед них — «За відвагу» і «Захиснику Вітчизни».
За своє яскраве і насичене життя натхненною працею, людяністю Федір Петрович здобув велику повагу і любов колег у всіх куточках нашої країни. Світла пам’ять про цю чудову, доброзичливу людину, талановитого фахівця, друга і порадника завжди житиме в серцях всіх, хто його знав, хто з ним працював, кого Федір Петрович вивів на широкий шлях наукового пошуку.
Щирі співчуття рідним та близьким Федора Петровича Трінуса. Земля йому пухом.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим