Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)»

Повідомлення про оприлюднення

проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)»

З метою дотримання вимог статей 9 та 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996, Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва повідомляє про оприлюднення з 25 лютого 2013 року на сайті Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)» (далі – законопроект) з метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості щодо зазначеного проекту.

Законопроект розроблено з метою удосконалення державного нагляду (контролю) на законодавчому рівні.

Вказаної мети пропонується досягнути через внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» шляхом:

• визначення переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю);
• скорочення переліку відносин, пов’язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону;
• обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання тощо.

Зауваження та пропозиції до законопроекту просимо надсилати на адресу: м. Київ, вул. Арсенальна 9/11, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Юридичний департамент. Адреса електронної пошти: [email protected].

Зауваження та пропозиції до законопроекту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань прийматимуться Держпідприємництвом протягом місяця з дня оприлюднення.

Проект

Оприлюднений на сайті

Дердпідприємництва України 25.02.2013 р.

Закон України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1. Частину третю статті 19 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 – 22, ст. 144; 2009, № 30, ст.  416) викласти в такій редакції:

«3. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у сферах, визначених законом».

2. У Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2010 р., № 38, ст. 510; 2012 р., № 2—3, ст. 3, № 7, ст. 53):

1) у частині першій статті 1:

у абзаці другому після слів «органів місцевого самоврядування» доповнити словами «та інших органів»;

абзац четвертий викласти у такій редакції:

«інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) – багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження державного нагляду (контролю);»;

у абзаці сьомому слова «або органами державного нагляду (контролю)» виключити;

2) викласти статтю 2 у такій редакції:

“Стаття 2. Сфера дії цього Закону.

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у таких сферах господарської діяльності:

1) у сфері агропромислової політики:

• використання прав на сорти рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• лісове насінництво та розсадництво (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• карантин рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин);
• державний ветеринарно-санітарним контроль (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини);
• захист рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин);
• племінна справа у тваринництві (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві);
• рибне господарство (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства);
• якість та безпечність сільськогосподарської продукції (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві);
• сільськогосподарське насінництво та розсадництво (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• квітково-декоративне насінництво та розсадництво (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• використання та охорона земель (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• проведення робіт із землеустрою, землеоціночні роботи та земельні торги (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);
• використання, охорона і відтворення державного мисливського фонду (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства);

2) у сфері охоронної діяльності та забезпечення громадської безпеки:

• охоронна діяльність (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань);
• виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);
• виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

3) у сфері охорони навколишнього природного середовища:

• охорона навколишнього природного середовища (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища);
• виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);
• використання, охорона вод та відтворення водних ресурсів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);
• використання надр та ведення робіт з експлуатації родовищ корисних копалин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр);

4) у сфері економічного розвитку та торгівлі:

• метрологія (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації);
• ціни (тарифи) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами);
• виробництво, випуск і реалізація продукції (робіт, послуг) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів);

5) у сфері промислової політики, промислової безпеки та охорони праці:

• заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну промислову політику);
• промислова безпека та охорона праці (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

6) у сфері енергетики, ядерної та радіаційної безпеки:

• торгівля рідким паливом з біомаси (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (паливно-енергетичному комплексі));
• електроенергетика та теплопостачання (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електроенергетики та теплопостачання);
• електрична та теплова енергія, нафта, газ (національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики);
• ядерна та радіаційна безпека (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії)
• введення родовищ в дослідно-промислову або промислову розробку або промислову розробку родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (паливно-енергетичному комплексі));
• виконання проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (паливно-енергетичному комплексі));
• транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл, постачання та зберігання природного газу (національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики);

7) у сфері транспорту та туризму:

• цивільна авіація (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації);
• туроператорська діяльність (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів);
• морський та річковий транспорт (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на морському та річковому транспорті);
• міський електричний транспорт (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);
• автомобільний транспорт (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);
• залізничний транспорт (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

8) у сфері охорони культурної спадщини культури, науки та освіти:

• дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини під час здійснення господарської діяльності на об’єктах культурної спадщини, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);
• стан утримання об’єктів культурної спадщини, які перебувають у власності, користуванні чи управлінні суб’єктів господарювання (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);
• використання об’єктів права інтелектуальної власності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності);
• фізична культура і спорт (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту);
• надання освітніх послуг (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів);

9) у сфері техногенної безпеки:

• техногенна та пожежна безпека (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки);

10) у сфері охорони здоров’я:

• медична практика та народна медицина (цілительство) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я);
• переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань);
• виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичної техніки і виробів медичного призначення);
• культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу);
• санітарне та епідемічне благополуччя населення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення);
• якість питної води (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення);

11) у сфері житлово-комунального господарства:

• технічний стан централізованого питного водопостачання (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);
• благоустрій населених пунктів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);
• поховання (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства);
• вивезення побутових відходів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства);
• житлова сфера (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);
• державний архітектурно-будівельний контроль (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);
• діяльність з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлений ліцензійними умовами (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);

12) у сфері зайнятості населення, трудової міграції та трудових відносин:

• посередництво у працевлаштуванні за кордоном (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції);
• наймання працівників суб’єктами господарювання для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції);
• виконання вимог законодавства про працю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері трудових відносин);

13) у сфері випуску та проведення лотерей, виготовлення цінних паперів та документів суворої звітності, державного пробірного контролю:

• випуск та проведення лотерей (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з випуску і проведення лотерей);
• виготовлення цінних паперів, документів суворої звітності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності);
• господарська діяльність (крім видобутку) з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням, пов’язана з виробництвом таких металів і каміння, виготовленням виробів з них, збирання та первинна обробкою їх відходів і брухту, торгівля такими металами і камінням у сирому і обробленому вигляді та виробами з них (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю);
• торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю);
• діяльність суб’єктів фінансового моніторингу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму);

14) у сфері митної справи:

• види діяльності підприємств, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами (митна брокерська діяльність, експлуатація магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання та експлуатація вантажного митного комплексу) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи);

15) у сфері формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері захисту персональних даних:

• провадження господарської діяльності арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань банкрутства);
• створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері функціонування державної системи страхового фонду документації);
• захист персональних даних (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту персональних даних);

16) у сфері захисту інформації:

• надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв’язку та захисту інформації);
• надання послуг у галузі технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв’язку та захисту інформації);
• надання послуг у галузі електронного цифрового підпису (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв’язку та захисту інформації);

17) у сфері космічної діяльності:

• розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності);

18) у сфері національної безпеки:

• впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів (Службою безпеки України);
• розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля ними (Службою безпеки України);

19) у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування:

• сфера загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань);
• працевлаштування інвалідів (Фонд соціального захисту інвалідів);

20) у сфері формування та обігу кредитних історій:

• збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації, що складає кредитну історію (національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг);

21) у сфері зв’язку та інформатизації:

• сфера телекомунікацій, радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв’язку (національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації);

22) у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах:

• провадження діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення);
• провадження діяльності у видавничій сфері (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах).

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:

• здійснення заходів валютного контролю, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг;
• контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків;
• використанням державного та комунального майна;
• здійснення заходів митного контролю, крім контролю за окремими видами діяльності підприємств;
• державного експортного контролю;
• контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
• проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, прокурорського нагляду, досудового розслідування.

3. Сфери господарської діяльності, не зазначені в частині першій цієї статті, та відносини, на які не поширюється частина друга цієї статті, заходам державного нагляду (контролю) не підлягають.»;

3) у статті 4:

частину другу викласти у такій редакції:

«2. Заходи державного нагляду (контролю) бувають плановими та позаплановими.»;

у частині сьомій слова «норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону» замінити словами «норми законів чи інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до законів»;

доповнити новою частиною п’ятнадцятою такого змісту:

«15. Органи державного нагляду (контролю) визначають вичерпні переліки питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) та уніфіковані форми актів, що складаються за результатами таких заходів, які затверджуються розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю).

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль). Орган державного нагляду (контролю) не має права перевіряти питання, що не входять до такого переліку питань.

Органи державного нагляду (контролю) розміщують уніфіковані форми актів, що складаються за результатами заходів державного нагляду (контролю), переліки питань для здійснення таких заходів, а також тексти нормативно-правових актів, на підставі яких складено питання, що підлягають перевірці, на своїх офіційних сайтах у мережі Інтернет.

У разі, якщо до нормативно-правового акта не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарської діяльності шляхом його публікації на офіційному сайті контролюючого органу у мережі Інтернет, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) забороняється перевіряти дотримання вимог, встановлених таким актом.».

4) у статті 5:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

«1. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) розміщує відповідні акти Кабінету Міністрів України, якими затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет не пізніше ніж наступного робочого дня після набрання ними чинності.

2. Орган державного нагляду (контролю) до 1 листопада року, що передує плановому, визначає перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому році.

У разі коли один суб’єкт господарювання підлягає плановим заходам державного нагляду (контролю) одночасно кількома органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року, то такі заходи проводяться комплексно та спільно.

Координація роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю), створення та ведення реєстру перевірок здійснюється органом державної влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Плани проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) публікуються на офіційному сайті органу державної влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та на офіційних сайтах органів державного нагляду (контролю) до 20 грудня року, що передує плановому.

Забороняється проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання протягом календарного року окремо різними органами державного нагляду (контролю), за виключенням випадків, передбачених законом.».

у частині третій:

слова «квартальних планів» виключити;

доповнити новим абзацом другим такого змісту:

«У звіті міститься узагальнена інформація про результати проведених заходів державного нагляду (контролю), виявлені типові порушення та роз’яснення щодо змісту відповідних вимог нормативно-правових актів.»;

у частині четвертій:

абзац п’ятий викласти у такій редакції:

«найменування органу державного нагляду (контролю), що бере участь у плановому заході, а у разі комплексної перевірки – найменування органів державного нагляду (контролю), що беруть участь у плановому заході»;

у абзаці сьомому слова «посадову особу органу» замінити словами «посадових осіб органів»;

5) у статті 6:

у частині першій:

абзац третій викласти у такій редакції:

«акт про виявлення недостовірних відомостей у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;»;

у абзаці четвертому слова «планових заходів органом» замінити словами «попереднього заходу державного нагляду (контролю)»;

абзац п’ятий викласти у такій редакції:

«обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про те, що внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства цій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров’я довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, наданого за кожним зверненням окремо;»;

доповнити частину новими абзацами дев’ятим та десятим такого змісту:

«При проведенні позапланових заходів державного нагляду (контролю) уніфіковані форми актів застосовуються в межах питань, які стали підставою для проведення перевірки.

У разі, якщо наявні підстави до проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одночасно кількома органами державного нагляду (контролю), то такі заходи можуть здійснюватись комплексно за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).»;

у частині другій слова «законом або» виключити;

6) доповнити статтею 6¹ такого змісту:

«Стаття 6¹. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю).

1. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) створюється з метою інформаційної підтримки основних процесів діяльності органів державного нагляду (контролю); автоматизації розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності; збирання, накопичення, систематизації, обробки та узагальнення інформації у сфері державного нагляду (контролю); координації роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю); моніторингу ефективності та законності здійснення державного нагляду (контролю).

До складу інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) входять:

• реєстр відомостей про суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю), у тому числі про розподіл суб’єктів господарювання за ступенями ризику шляхом їх автоматичного віднесення до груп залежно від ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів кожним із органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;
• реєстр річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) та плану проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);
• реєстр наказів (рішень) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчень (направлень) на проведення заходу;
• реєстр відомостей про проведені заходи державного нагляду (контролю), у тому числі про дату проведення заходу, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки тощо.

2. Органи державного нагляду (контролю) реєструють накази (рішення) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчення (направлення) на проведення заходу до початку заходу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проведення заходу державного нагляду (контролю) без внесення відомостей у відповідний реєстр не допускається.

3. Ведення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»;

7) у статті 7:

у частині першій, другій, абзацу п’ятого частини третьої після слова «наказ» доповнити словом «(рішення)»;

у частині сьомій слова «здійснення планового заходу» замінити словами «здійснення заходу державного нагляду (контролю)»;

8)у частині другій статті 15 слова «уповноваженої та/або» виключити;

9)у частині третій статті 18 слова «уповноваженій та/або» виключити;

10)у статті 19 після слів «суб’єкта господарювання» доповнити словами «не пізніше як у місячний термін»;

11) у статті 22:

викласти частину 1¹ у такій редакції:

«1¹. Установити, що органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість (далі – фізичні особи – підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (далі – юридичні особи), крім:

• органів державного нагляду (контролю), їх посадовим особам в частині проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику;
• органів захисту прав споживачів в частині проведення позапланових перевірок фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику за скаргами споживачів;
• органів Пенсійного фонду України в частині проведення планових та позапланових перевірок фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього та високого ступенів ризику.».

доповнити новою частиною 1² такого змісту:

«1². Цей Закон є спеціальним Законом у сфері державного нагляду (контролю) та інші законодавчі та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.»;

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, перелік питань для їх здійснення та уніфікована форма акта перевірки, то такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років, за виключенням випадку, наведеного у абзаці другому частини третьої цієї статті.

Якщо протягом трьох місяців з моменту набуття чинності законодавчих змін про встановлення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, перелік питань для їх здійснення та уніфікована форма акта перевірки, то відносно таких суб’єктів господарювання заходи державного нагляду (контролю) не здійснюються.».

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 558).

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)»

1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)» (далі – законопроект) розроблено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Розроблення та прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)» (далі – законопроект) обумовлено необхідністю визначення на законодавчому рівні:

переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю). На сьогодні єдиного розуміння переліку сфер державного нагляду (контролю) та органів, відповідальних за здійснення державного нагляду (контролю), на державному рівні немає;

скорочення переліку відносин, пов’язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон). На сьогодні більше 20 видів відносин не підпадають під дію Закону. Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону до відносин, на які не поширюється дія Закону, серед інших, належать відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, телекомунікації, поштовий зв’язок, радіочастотний ресурс України, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу. Зазначені положення доцільно виключити як такі, що не відповідають політиці Президента України та Уряду щодо дерегуляції підприємницької діяльності;

обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання. Так, досить часто органами державного нагляду (контролю) перевіряється дотримання вимог актів та документів, доступу до яких немає на офіційних сайтах Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади або, навіть, у мережі Інтернет. До таких, зокрема, належать акти, прийняті до 1991 року;

проведення комплексної планової перевірки суб’єкта господарювання протягом календарного року спільно усіма органами державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;

затвердження Кабінетом Міністрів України порядку формування та виконання планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

оприлюднення планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на офіційному веб-сайті органу державної влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та на офіційних сайтах органів державного нагляду (контролю) до 20 грудня року, що передує плановому;

виключення з переліку підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) звернень юридичних осіб та проведення таких заходів за зверненнями фізичних осіб у випадках, якщо у зверненні обґрунтовано, що внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства автору (авторам) звернення було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров’я довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг. Варто зауважити, що зазначене використовується юридичними та фізичними особами для тиску на бізнес, усунення конкурентів;

створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка повинна містити відомості про суб’єктів господарювання, автоматичне віднесення суб’єктів господарювання до груп залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів кожним із органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи, а також відомості про всі проведені перевірки суб’єкта господарювання (планові та позапланові), зокрема про:

дату перевірки, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, а також інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки;

удосконалення термінів та понять, що використовуються у Законі. На сьогодні визначення терміну «треті особи» дає підстави для маніпуляцій законодавством органами державного нагляду (контролю). Так, можливість залучення третіх осіб до заходів державного нагляду (контролю) дає можливість деяким органам залучати до участі у перевірках державні підприємства.

Також частиною третьою статті 19 Господарського кодексу України визначено сфери господарської діяльності, у яких держава здійснює контроль і нагляд. Зокрема, до таких сфер належать:

збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин – за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин – за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;

цін і ціноутворення – з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;

монополізму та конкуренції – з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;

земельних відносин – за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства – за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

виробництва і праці – за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

споживання – за якістю і безпечністю продукції та послуг;

зовнішньоекономічної діяльності – з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Зазначене не узгоджується з чинними на сьогодні актами законодавства.

Крім того, Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» введено мораторій на перевірку суб’єктів господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування. З метою уніфікації законодавчих актів, недопущення їх множинності доцільно внести відповідні доповнення до основного Закону з питань державного нагляду (контролю) та визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».

Таким чином, існує нагальна потреба внесення змін до Закону та Господарського кодексу України.

2. Визначення цілей державного регулювання.

Основною ціллю законопроекту є удосконалення державного нагляду (контролю), закріплення на законодавчому рівні вичерпного переліку сфер господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю), визначення органів державного нагляду (контролю), відповідальних за здійснення заходів державного нагляду (контролю), що, в свою чергу, сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів господарювання.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу.

Під час розробки законопроекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення цілі:

– залишення існуючої ситуації наданий час без змін, проте, залишення ситуації без змін не дозволить досягти визначені цілі – впорядкування та удосконалення процедур здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зменшення кількості заходів державного нагляду контролю;

– внесення змін до підзаконних нормативно-правових актів, в свою чергу, не дозволить досягти визначені цілі враховуючи, що зазначене питання регулюється на законодавчому рівні.

Отже, запровадження таких альтернативних способів є недоцільним.

Удосконалення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та оптимізація роботи органів державного нагляду (контролю) можливе лише за умови внесення змін до чинних регуляторних актів та прийняття законопроекту  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)».

4. Опис механізмів, які пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та 19 статті Господарського кодексу України.

Так, до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» пропонується внести зміни та визначити виключний перелік органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю), визначити умови щодо обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання

Законопроектом, також передбачено проведення комплексних планових перевірок суб’єктів господарювання та створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), що, в свою чергу, дозволить значно оптимізувати та удосконалити роботу органів державного нагляду (контролю).

Враховуючи, що при внесенні змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» буде визначено вичерпний перелік контролюючих органів та сфер їх контролю, технічних змін буде потребувати і стаття 19 Господарського кодексу.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

Прийняття законопроекту дозволить удосконалити державний нагляд (контроль), закріпити на законодавчому рівні вичерпний перелік сфер господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю), та визначити органи державного нагляду (контролю), відповідальні за здійснення заходів державного нагляду (контролю).

6. Очікувані результати прийняття акта.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта.

Даний законопроект регуляторного акту не передбачає обмежень строку його дії, що забезпечить постійне державне регулювання у даній сфері.

8. Визначення показників результативності акта.

Виходячи з цілей державного регулювання, що визначені у другому розділі АРВ, для відстеження результативності регуляторного акта обрано такі показники:

• надходження до державного та місцевих бюджетів, пов’язані із дією акта, не передбачені;
• дія акта буде поширюватись на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
• зменшення кількості та частоти здійснених заходів державного нагляду (контролю), що сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів господарювання;
• рівень інформованості суб’єктів господарювання оцінюється як середній, оскільки запропоновані зміни розміщені на офіційному веб-сайті Держпідприємництва в мережі Інтернет (www.dkrp.gov.ua) у підрозділі «Проекти актів з питань державного нагляду (контролю)» розділу «Державний нагляд (контроль)» та підрозділі «Нормотворчість / проекти Держпідприємництва» розділу «Нормативно-правові акти».

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва буде здійснювати базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта у строки, встановлені статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись до дня набрання чинності цим регуляторним актом, шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом, шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватись шляхом аналізу статистичних даних раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!