28 січня міністр охорони здоров’я України Василь Князевич взяв участь у засіданні Асоціації серцево-судинних хірургів України на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України (далі — інститут серцево-судинної хірургії). Захід був присвячений підсумкам роботи кардіохірургічних центрів країни.
Перед початком засідання В. Князевич, керівники структурних підрозділів МОЗ України та учасники наради ознайомилися з останніми нововведеннями у роботі, а також оснащенням відділень реанімації та інтенсивної терапії інституту серцево-судинної хірургії.
Відкриваючи засідання, міністр наголосив, що в Україні триває процес реформування галузі охорони здоров’я та переоснащення лікувальних закладів. Свідченням цього є впровадження у медичну практику новітніх лікувально-діагностичних технологій, зокрема у сфері серцево-судинної хірургії та кардіології. Також він зазначив, що процес реформування, перш за все, спрямований на підвищення якості та доступності медичної допомоги, престижу медичного працівника та забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів протягом життя. Нові якісні стандарти надання спеціалізованої медичної допомоги населенню, які впроваджуються у клініках наукових установ та університетських лікарнях, вимагають підготовки нової генерації лікарів, які володіють фундаментальними знаннями не лише у сфері медицини, але й багатьох суміжних областях (медична інженерія, інформатика, менеджмент).
Геннадій Книшов, директор інституту серцево-судинної хірургії, академік АМН і НАН України, Герой України, наголосив на суттєвих змінах, які відбулися у вітчизняній кардіохірургії протягом останніх років. Нині в Україні працює 21 центр серцево-судинної хірургії, з них 17 — в областях. У системі кардіохірургічної допомоги дорослим та дітям нараховується 1096 ліжок, 156 хірургів, 124 кардіолога, 99 реаніматологів, 41 перфузіолог та 48 кардіологів, які володіють інтервенційними методиками. Фахівцями кардіохірургічних центрів виконано понад 30 тис. оперативних втручань, з них — 14 698 операцій на серці та 15 367 інтервенційних процедур. Це приблизно у 2 рази більше, ніж у 2006–2007 рр. Порівняно з 2009 р. в інституті серцево-судинної хірургії смертність знизилася на 0,5% і нині знаходиться на рівні провідних кардіохірургічних центрів світу (1,3%).
Г. Книшов особливо підкреслив роль етапу реабілітації хворих після значних оперативних втручань на серці та судинах, навівши як приклад ефективну роботу відділення реанімації та інтенсивної терапії для новонароджених і дітей молодшого віку. Керівник цього закладу — професор Василь Лазоришинець, перший заступник міністра охорони здоров’я. Він постійно опікується розвитком кардіохірургічної служби.
Про серйозні зрушення, що відбулися в останні роки у кардіохірургії новонароджених та немовлят, доповів Ілля Ємець, директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Хірургія серця і магістральних судин». Він зауважив, що нині українські фахівці здатні оперувати найскладніші вади серця з першого дня життя дитини. Очолюваний ним центр за короткий період став партнером багатьох відомих міжнародних кардіохірургічних закладів та наукових шкіл. Активно розвивається телемедицина. Завдяки цьому українські спеціалісти можуть оперативно обмінюватися інформацією про хворих з відомими кардіохірургами із США. Перспективною є наукова розробка вчених цього центру щодо використання під час оперативних втручань на серці пуповинної крові.
Досвідом роботи Запорізького центру кардіохірургії та трансплантації поділився Олександр Никоненко, ректор Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, член-кореспондент НАН України, професор.
Саме у цій клініці були проведені перші успішні вітчизняні операції із трансплантації серця, нирок та печінки.
Також на засіданні було зазначено, що потреби населення в оперативних втручаннях на серці задовольняються тільки на 43%, а в інтервенційних втручаннях — на 9,6%. Це питання надзвичайно важливе для країни, адже серед причин смертності та інвалідності працездатного населення серцево-судинні захворювання посідають 1-ше місце.
За матеріалами
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим