Програма розвитку первинної медико-санітарної допомоги

22 січня на засіданні Верховної Ради України депутати ухвалили закон № 1841 «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року». 27 січня його було направлено на підпис Президенту. Відповідний законопроект зареєстровано від 06.07.2009 р. № 4769

Доповідачем на засіданні був Валерій Бідний, заступник міністра охорони здоров’я, співдоповідачем від Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я — Володимир Карпук.

Як зазначив заступник міністра, доцільність розробки зазначеної програми зумовлено тим, що погіршення стану здоров’я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, скорочення середньої тривалості життя, нерівність доступності медичної допомоги, насамперед на селі, призводить до об’єктивного зростання потреб населення в медичній допомозі, які існуюча система охорони здоров’я задовольнити не може. Тому метою запропонованої програми було визначено зниження рівня захворюваності, інвалідизації та смертності населення, створення умов для ефективного функціонування системи охорони здоров’я, надання населенню доступної високоякісної первинної медико-санітарної допомоги із запровадженням засад сімейної медицини.

Основні завдання програми:

• формування нормативно-правових та організаційно-структурних засад функціонування первинної медико-санітарної допомоги;
• створення мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та належних умов для їх ефективного функціонування;
• покращання матеріально-технічного, кадрового і фінансового забезпечення закладів первинної медико-санітарної допомоги.

Передбачено, що програма сприятиме покращанню ресурсного забезпечення закладів первинної медико-санітарної допомоги, підвищенню ефективності роботи самих установ первинної медико-санітарної допомоги; створенню системи надання населенню доступних та якісних медичних послуг на первинному рівні; покращанню соціального забезпечення медичних працівників.

Загальний обсяг фінансування програми становитиме 259,3 млн грн.: 100 млн грн. — у 2010 р. та 159,3 млн грн. — у 2011 р. Передбачається , що ці кошти буде спрямовано на придбання медичного обладнання і спеціалізованого автотранспорту для міських та сільських закладів охорони здоров’я, що працюють на засадах сімейної медицини.

В. Карпук зазначив, що комітет пропонує прийняти цю програму за основу і в цілому. Крім того, у висновку від 09.09.2009 р. Головного науково-експертного управління Верхов­ної Ради України на проект програми вказано, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Одним із недоліків, вказаних у висновку, була неоднозначність щодо терміну дії програми. Згідно з назвою законопроекту програма приймається на період до 2011 р., водночас у пояснювальній записці зазначено, що вона діятиме до 2011 р.

З урахуванням пропозицій програма була прийнята в цілому більшістю голосів.

На думку фахівців, на рівні закладів первинної ланки можливо розпочинати і закінчувати лікування до 90% пацієнтів, що потребує до 30% фінансових ресурсів галузі охорони здоров’я.

В Україні первинна медико-санітарна допомога представлена доволі роздробленими структурами, які в переважній більшості функціонально, організаційно та фінансово поєднані зі спеціалізованою амбулаторною допомогою. У вітчизняних закладах охорони здоров’я первинної ланки починають і закінчують лікування лише до 30% пацієнтів у містах і до 50% пацієнтів у сільській місцевості. Питома вага видатків на утримання закладів (підрозділів) охорони здоров’я, які надають первинну медико-санітарну допомогу, становить менше 10% загального обсягу видатків на охорону здоров’я, що, зважаючи на незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення зазначених структур, вкрай недостатньо.

Виконання прийнятої програми дасть можливість:

• сприяти підвищенню ефективності роботи закладів охорони здоров’я, подоланню несприятливих демографічних тенденцій;
• збільшити питому вагу медичних послуг, що надаються лікарями загальної практики — сімейними лікарями, щороку на 7–10% з тим, щоб цей показник становив 85–90% у містах і 95–100% у сільській місцевості;
• сформувати систему надання населенню доступних та високоякісних медичних послуг на засадах сімейної медицини, що забезпечить зменшення потреби у високовартісних видах медичної допомоги;
• створити умови для повномасштабної реалізації принципу організації та координації лікарем сімейної медицини надання пацієнтам спеціалізованої і стаціонарної медичної допомоги;
• збільшити питому вагу медичних послуг на засадах сімейної медицини, які є достатньо ефективними і закінчуються на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги, щороку на 5–7% з тим, щоб цей показник становив 50–60% у містах і 65–80% у сільській місцевості.

За матеріалами www.rada.gov.ua; www.moz.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!