Питання доступності для населення ефективних ліків розглянуто в рамках Колегії МОЗ

23 січня 2014 р. у ДП «Державний експертний центр України» (далі — ДЕЦ МОЗ України) відбувся круглий стіл «Стратегія та завдання щодо доступності для населення ефективних лікарських засобів». У заході, що відбувся в рамках засідання Колегії МОЗ України, взяли участь представники профільного міністерства, Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України), ДЕЦ МОЗ України, керівники обласних департаментів охорони здоров’я. Під час наради учасники обговорили розвиток клініко-фармацевтичної служби, удосконалення формулярної системи, системи стандартизації медичної допомоги, питання державного регулювання цін на лікарські засоби, результати реалізації Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект) тощо. Відкриваючи засідання, присутніх привітав Олександр Толстанов, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначивши, що Україна задекларувала своє прагнення до впровадження європейських стандартів як щодо розвитку фармацевтичного сектору, так і надання медичної допомоги. Саме тому керівники охорони здоров’я повинні глибоко розумітися на особливостях стандартизації медичної допомоги, фармаконагляду, вітчизняної формулярної системи, які є ефективними інструментами вдосконалення системи охорони здоров’я.

Питання доступності для населення ефективних ліків розглянуто в рамках Колегії МОЗПитання розвитку клініко-фармацевтичної служби в Україні розглянула Олена Нагорна, генеральний директор ДЕЦ МОЗ України. Для забезпечення умов раціональної фармакотерапії необхідним є залучення фахівців, які володіють знаннями не лише з основ фармації, фармакології, клінічних дисциплін, але й обізнані в клінічній фармакології, новітніх технологіях, фармакоекономічних та фармакоепідеміологічних дослідженнях. Сьогодні в Україні вказаним кваліфікаційним вимогам відповідають клінічні провізори, які випускаються з 2005 р.

«Удосконалення формулярної системи: від загальнонаціонального до регіонального рівня» — тема доповіді Тетяни Думенко, директора департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи ДЕЦ МОЗ України. Уперше вказано на необхідність створення формулярної системи в Державній програмі забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки, затвердженій постановою КМУ від 25.07.2003 р. № 1162. З 2009 р. видано 5 випусків Державного формуляра лікарських засобів, розробниками якого, окрім фахівців ДЕЦ МОЗ України, виступають Держлікслужба України, науково-дослідні інститути, що входять до НАМН України, вищі навчальні заклади медичного та фармацевтичного профілю.

У вигляді електронної інформаційно-пошукової системи на СD-диску Державний формуляр безкоштовно розповсюджується у вищих медичних/фармацевтичних навчальних закладах, а також закладах охорони здоров’я.

Інна Демченко, перший заступник голови Держлікслужби України, нагадала присутнім, що наказом МОЗ України від 29.11.2013 р. № 1034 затверджено зміни до Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Відтепер лікарі зобов’язані виписувати рецепти на лікарські засоби за міжнародною непатентованою назвою (МНН), а провізори, у свою чергу, з представленого в аптеці асортименту лікарських засобів повинні підібрати для пацієнта кілька препаратів з однаковою діючою речовиною і властивостями, з яких пацієнт зможе обрати най­оптимальніший лікарський засіб у прийнятному для нього ціновому діапазоні.

Проте як лікарі, так і провізори не мають інформації щодо взаємозамінності генеричних лікарських засобів.

25 грудня 2013 р. під час спільної наради з керівниками найбільших аптечних мереж України Костянтин Грищенко, віце-прем’єр-міністр України, дав доручення МОЗ України підготувати перелік взаємозамінних генеричних препаратів. І. Демченко запропонувала внести до проекту рішення Колегії МОЗ пункт, відповідно до якого слід уже найближчим часом опублікувати цей перелік у доступних для лікарів та пацієнтів джерелах, а Держлікслужба України, у свою чергу, надасть його аптечним закладам.

Питання стандартизації медичної допомоги розглянула Олена Ліщишина, директор департаменту стандартизації медичної допомоги ДЕЦ МОЗ України. Сучасна вітчизняна система стандартизації представлена 3 типами документів: клінічні настанови, медичні стандарти та клінічні протоколи.

На сайті ДЕЦ МОЗ України розміщено Реєстр медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, який містить затверджені міністерством Медичні стандарти, Уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги, проектні документи для обговорення, а також третинні джерела доказової медицини (клінічні настанови як оригінальні, так і адаптовані), на основі яких здійснювалася розробка стандартів та протоколів.

Олена Матвєєва, директор департаменту після­реєстраційного нагляду ДЕЦ МОЗ України, висвітлила результати та перспективи системи фармаконагляду в Україні. За її словами, на сьогодні база даних містить понад 79 тис. спонтанних повідомлень про побічні реакції, що виникли при застосуванні лікарських засобів.

Минулого року Україна досягла оптимального рівня репортування про випадки побічних реакцій, рекомендованого ВООЗ, — 365 повідом­лень на 1 млн населення.

Тетяна Донченко, директор Департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ України, проінформувала про сучасні підходи до державного регулювання цін на лікарські засоби. У тому числі було розглянуто питання реалізації Пілотного проекту. Як наголосила доповідачка, 22 січня прийнято урядову постанову, відповідно до якої не лише подовжується термін реалізації Пілотного проекту, але й буде надана можливість аптечним закладам отримати кошти за відпущені у грудні 2013 р. ліки (прим.ред.: на сьогодні текст постанови не оприлюднено). Постановою КМУ також передбачена можливість перенесення препарату з ІІ до І групи часткового відшкодування вартості, що буде сприяти зниженню цін на лікарські засоби цієї категорії та підвищить рівень їх доступності для пацієнтів.

Результати реалізації Пілотного проекту більш детально розглянули Василь Нетяженко, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», та Віктор Чумак, радник міністра охорони здоров’я України.

В. Нетяженко наголосив, що з виділених у 2013 р. державою на реалізацію Пілотного проекту 191,6 млн грн. було використано 164,64 млн грн.

11 регіонів освоїли виділені кошти на 100%, у 10 цей показник становив більше 85%. У 2013 р. в рамках Пілотного проекту виписано більше 24 млн рецептів, часткове відшкодування вартості лікарських засобів здійснено за більше ніж 11 млн рецептів.

За цей період в Україні зменшилася кількість інсультів на 6,4%, а кількість викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів — на 16%.

В. Чумак нагадав, що постановою КМУ від 12 червня 2013 р. № 554 «Питання удосконалення реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» встановлено наступні рівні відшкодування: для препаратів І групи — 90% граничної роздрібної вартості (але не вище фактичної роздрібної ціни), II групи — менше 90%, III групи — не підлягають відшкодуванню. Відповідно до цієї постанови наказом МОЗ України внесено зміни до Порядку розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою та порівняльних (референтних) цін на такі засоби. Внаслідок цих нововведень значно збільшилося споживання антигіпертензивних препаратів та, як результат, освоєння бюджетних коштів.

Олексій Соловйов, голова Держлікслужби України, висловив сподівання, що протягом 2014 р. розроблятиметься відповідний проект закону, відповідно до якого з 2015 р. буде запроваджена система реімбурсації на всі рецептурні препарати. Він також розглянув питання підвищення ефективності системи фармаконагляду, звернувшись до керівників з областей з проханням провести роз’яснювальну роботу з лікувальними закладами щодо необхідності повідомлення про всі виявлені випадки побічних реакцій та відсутності ефективності препаратів.

Більш детально про круглий стіл читайте незабаром на сторінках нашого видання та на нашому сайті .

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Юлія 27.01.2014 12:02
Редакція наказу 360 щодо виписки рецептів за МНН взагалі не може бути виконана: хто тепер буде нести відповідальність за ефекти призначеної лікарем фармакотерапії у разі побічної дії? Цей наказ підготували непрофесіонали!
Anastasiya 28.01.2014 9:30
Да господа чиновники,как вы далеки от народа , от аптек, от рецептов, от докторов :собрались для галочки что-то затвердили, что-то подписали, молодцы! Кто-нибудь, когда-нибудь из вас работал в аптеке ? Или обычной больнице ? Вы знаете что врачи рецепты не только за МНН , а и вообще рецепты не выписывают (если только не заинтересованы ),сейчас в стране не найдеш ЭРИНИТА, зато цефтриаксон выпускают все кому не лень-доступнее некуда.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи