Промоція лікарських засобів: з повагою до себе та інших

Тема коректності та відповідності чинному законодавству діяльності фармацевтичних компаній на українському ринку є одним із найважливіших питань, яке активно обговорюється медичною та фармацевтичною громадськістю України. Ця проблема також турбує й державні регуляторні органи та міжнародні організації, в роботі яких важливе місце займає саме опікування темою законності та етики ведення бізнесу. Так, 21 березня 2006 р. за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) та Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення (далі — Державна служба) відбулося засідання круглого столу на тему «Промоція та реклама лікарських засобів — питання етики». У заході також взяли участь фахівці Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, Світової федерації українських лікарських товариств, представники фармацевтичних компаній, які працюють на ринку України, юристи та журналісти.

Відкрив засідання круглого столу Євген Заїка, голова підкомітету з маркетингу комітету ЄБА з питань охорони здоров’я. На його думку, те, що цей захід відбувається за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації та Державної служби, яскраво свідчить: питання етичності рекламних кампаній деяких фармацевтичних фірм та специфіка співпраці їх представників із лікарями потребує уваги з боку державних регуляторних органів. Є. Заїка запропонував з’ясувати причини, завдяки яким взагалі стало можливим виникнення явищ некоректної співпраці фармацевтичних компаній та лікарів, що переслідує матеріальні інтереси кожної із сторін. На думку доповідача, суть проблеми — у відсутності належного нормативно-правового регулювання роботи ланки «фармацевтична компанія — лікар (медичний заклад)» на практиці. Більше того, досить часто оператори фармацевтичного ринку намагаються самі задавати ритм та диктувати правила гри у цій царині. Особливо, як свідчить досвід роботи фахівців ЄБА, це стосується іноземних фармацевтичних компаній, на батьківщині яких проблемі відповідності промоційної діяльності гравців фармацевтичної арени прогресивним міжнародним правилам чи стандартам приділяють вкрай мало уваги. Якщо ж проаналізувати світовий досвід вирішення цього питання, то існує два принципових шляхи: на державному рівні за умови наявності відповідних нормативно-правових актів та на рівні певних фахових чи громадських об’єднань, члени яких на добровільних засадах можуть приєднатися до спеціально розробленого своєрідного корпоративного кодексу честі бізнесмена. Прикладом останнього може слугувати розроблений фахівцями ЄБА «Кодекс маркетингової практики фармацевтичних виробників та їх представництв (компаній)», який нині вже підписали деякі оператори українського фармацевтичного ринку — члени цієї організації. Водночас у ЄБА чудово розуміють, що вирішити подібними методами цю проблему на національному рівні практично неможливо, тому питання об’єднання зусиль громадських організацій, зацікавлених бізнес-структур та державних органів у даному напрямку зараз є як ніколи актуальним. Першою ластівкою подібної співпраці може стати той факт, що за ініціативи МОЗ України та ЄБА на базі останньої близько року тому була створена спеціальна робоча група з підготовки проектів документів, зміст яких може бути покладено в основу відповідних нормативно-правових актів чи договорів на кшталт вищезазначеного кодексу.

Продовжила тему ефективного врегулювання ситуації, що склалась у рекламному секторі вітчизняної фармацевтичної галузі, Інна Демченко, перший заступник голови Державної служби. Вона нагадала присутнім, що на останньому з’їзді фармацевтів у Харкові було запропоновано, що контроль за дотриманням операторами фармацевтичного ринку етичних принципів та чинного законодавства при побудові своєї рекламної та промоційної політики має бути покладено на плечі як відповідних державних регуляторних органів, так і певних громадських об’єднань. Першим кроком у цьому, на думку І. Демченко, має стати забезпечення державою права пацієнта та лікаря на отримання змістовної та достовірної інформації про властивості лікарських засобів, що передбачено Законами України «Про лікарські засоби» та «Про рекламу». Водночас регуляторними органами мають бути створені для фармацевтичних компаній належні умови, які спонукатимуть їх чесно та відкрито працювати на ринку, задовольняти свої інтереси, не порушуючи закон та права інших. Так, має бути вдосконалено механізм захисту прав операторів фармацевтичного ринку на інтелектуальну власність, процедуру реєстрації лікарських засобів та віднесення їх до категорій рецептурних та безрецептурних, систему моніторингу діяльності фармацевтичних компаній тощо. Щодо цього Державній службі буде дуже важко обійтися без допомоги інших зацікавлених компетентних організацій. Прикладом такої співпраці є виданий МОЗ України та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики спільний тематичний наказ від 21 березня 2006 р. № 139/84 («Щотижневик АПТЕКА» № 13 (534) від 3 квітня 2006 р.). Завершуючи свій виступ, І. Демченко закликала присутніх мобілізувати свої зусилля та максимально використати конструктивний потенціал для спільної роботи над урегулюванням питання етичності рекламних кампаній на українському фармацевтичному ринку.

Наступним етапом роботи круглого столу став розгляд конкретного прикладу побудови однією фармацевтичною компанією своєї промоційної діяльності, зокрема, при співпраці з лікарями. Згідно з контрактом про співпрацю (офіційна назва документа, який було продемонстровано присутнім, — «Договір про співпрацю з лікувальним закладом/відділенням») лікар зобов’язаний використовувати на практиці та призначати хворим препарати певного виробника, регулярно рекомендувати пацієнтам препарати компанії, акцентуючи їх увагу на тому, що придбані вони мають бути у певних аптеках, працівники якої, акумулюючи відповідні рецепти, також стають учасниками цієї гри. Кожного місяця лікар має надавати звіт про кількість призначених ним «правильних» лікарських засобів. За цю роботу фармацевтична компанія, у свою чергу, має преміювати лікаря цінним подарунком відповідно до набраної ним суми балів. Перелік препаратів та їх вартість у балах додавалися до договору.

Подібний факт, на думку Є. Заїки, дозволяє досить точно дати відповідь на питання, чому непоодинокими стали випадки, коли лікарі намагаються призначити препарати певних фармацевтичних компаній, при цьому мало беручи до уваги інтереси пацієнта, а інколи й власну професійну гідність. Окрім того, підписуючи подібні контракти від імені лікувального закладу чи його підрозділу, як це передбачено вищезгаданим договором, лікар наражається на небезпеку отримати відповідну оцінку своїх дій з боку керівництва медичної установи.

eba.jpg (53067 bytes)
На думку учасників круглого столу, питання етичності промоції на  фармацевтичному ринку може бути вирішено лише спільними зусиллями

Яким чином на подібні випадки мають реагувати організації, яким ця проблема не байдужа? Як повідомив Є. Заїка, фахівцями ЄБА розроблено механізм впливу на недобросовісних операторів фармацевтичного ринку. Одним із найбільш дієвих методів може стати повідомлення від імені асоціації до штаб-квартири представництва фармкомпанії про порушення останнім етичних норм роботи на українському ринку. На думку доповідача, у багатьох випадках подібні методи роботи є самодіяльністю місцевого представництва.

Точку зору пацієнтів на цю проблему узагальнив Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів. Він підтримав прагнення учасників спільно працювати в напрямку підвищення моральності та етичності діяльності в системі охорони здоров’я не лише фармацевтичних компаній, але й лікувально-профілактичних закладів та їх працівників. Першим кроком у цьому напрямку має стати прийняття фаховими громадськими організаціями та професійними асоціаціями за консультативної участі державних регуляторних органів відповідних морально-етичних кодексів, положення яких члени цих організацій зобов’язувалися б виконувати. Наступним кроком, на думку В. Сердюка, має бути законодавче закріплення правил етичної гри на вітчизняному фармацевтичному ринку. Подібну ініціативу, за інформацією Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів, підтримує чимало організацій, які опікуються питанням етичності в медичній та фармацевтичній галузях, у тому числі засоби масової інформації, регуляторні та правоохоронні органи тощо.

Цікавою для присутніх виявилася думка Олега Мусія, віце-президента Світової федерації українських лікарських товариств, який запропонував свою точку зору з приводу обговорюваного питання. На його думку, докорінно змінити ситуацію можливо лише за умови виконання таких положень: створення в державі адекватної системи оплати праці медичних працівників, яка не змушуватиме їх шукати заробітку на стороні. Інша умова — поліпшення та об’єктивність інформаційного забезпечення лікарів про властивості препаратів, які присутні на вітчизняному фармацевтичному ринку, адже чи не основним джерелом подібних даних на сьогодні є корпоративні рекламні матеріали та виступи представників чи опіньйон-лідерів фармацевтичних компаній на наукових заходах. І нарешті — до публічного обговорення подібних питань доцільно ширше залучати медичних працівників, представників відповідних фахових організацій та професійних асоціацій.

На завершення роботи круглого столу до присутніх звернувся Костянтин Косяченко, начальник управління реалізації державної політики в фармацевтичній галузі Державної служби. Він зазначив, що результати роботи цього засідання свідчать про необхідність детально визначити у «Кодексі маркетингової практики фармацевтичних виробників та їх представництв (компаній)» формат допустимої співпраці між представництвом фармкомпанії та лікарем, акцентувати увагу на можливих порушеннях прав пацієнтів при недотриманні відповідних етичних норм та законодавства. Працівникам медичної та фармацевтичної галузей необхідно завжди спрямовувати свою діяльність на інтереси хворого. На думку К. Косяченка, чимало фахівців, на жаль, про це стали забувати. Тому цілком зрозумілою стає ситуація, коли представник фармацевтичної компанії, лікар та працівник аптеки стають лише складовими механізму реалізації певних лікарських засобів. Це не може не викликати занепокоєння, тому проведення круглого столу має стати початком чергового етапу серйозної спільної роботи щодо оздоровлення ситуації в рекламному секторі вітчизняного фармацевтичного бізнесу. Зокрема, з погляду К. Косяченка, доцільно розробити ефективний механізм з оприлюднення серед медичної та фармацевтичної громадськості доведених фактів неетичної роботи тих чи інших операторів фармацевтичного ринку з можливістю їх громадського обговорення.

Погоджуючись із промовцем, учасники засідання круглого столу висловили думку щодо доречності паралельного створення кодексу честі медичних та фармацевтичних працівників та розробки своєрідної угоди про етичну співпрацю. За спільним рішенням присутні домовилися, враховуючи результати засідання круглого столу, розробити та оприлюднити відповідне звернення до медичної та фармацевтичної громадськості, в якому були б висвітлені основні проблеми порушень морально-етичних норм на вітчизняному фармацевтичному ринку та окреслені шляхи їх вирішення. Участь у роботі над цим документом мають взяти як представники державних регуляторних органів, так і спеціалісти фахових громадських організацій. n

Олександр Сіроштан, фото Ігоря Кривінського

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті