Всесвітній день астми: український вимір

16 Травня 2014 5:05 Поділитися
Бронхіальна астма на сьогодні, на жаль, залишається невиліковним захворюванням, але дотримання обов’язкових правил дозволяє не обмежувати повсякденне життя тим, хто стикнувся з цією хворобою. Ось чому цьогорічний заклик до пацієнтів напередодні Міжнародного дня бронхіальної астми став таким: «Ти можеш контролювати свою астму». Як саме взяти під контроль астму, обговорювалося 28 квітня 2014 р. у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ на засіданні круглого столу, організованому спілкою захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації».

Валентина Очеретенко, голова правління спілки захисту прав пацієнтів «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації», зазначила, що роль самоконтролю та профілактики бронхіальної астми не слід недооцінювати. «На жаль, в Україні більшість людей безвідповідально ставляться до свого здоров’я», — підкреслила вона. Спікер також звернула увагу на необхідність підготовки фахівців, які повинні допомогти пацієнту та роз’яснити, як саме контролювати власну недугу. «Підготовка фахівців з діагностики та лікування бронхіальної астми є надзвичайно важливою. Це стосується і лікарів загальної практики, адже роль сімейного лікаря в обслуговуванні населення останнім часом значно збільшилася», — зазначила В. Очеретенко.

Доповідач зауважила, що якщо хворий конт­ролює свою хворобу, то поява нападів астми відсутня майже повністю в денний час та не заважає повноцінному життю (менше ніж 2 рази на тиждень), відсутні нічні прояви та загострення астми, немає необхідності в прийомі бронхорозширювальних препаратів (менше ніж 2 рази на тиждень) та у викликах швидкої допомоги. Вона звернула увагу на спеціальний випуск до Всесвітнього дня астми «Школи активного довголіття», зокрема на 4 правила самоконтролю бронхіальної астми: бути обізнаним про симптоми астми та ознаки наближення нападу; уникати «провокаторів» астми (інфекційні захворювання, контакт з алергенами тощо); регулярно відвідувати лікаря (не менше 2 разів на рік); завжди мати під рукою необхідні лікарські засоби.

Людмила Яшина, професор ДУ «Інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», зазначила, що, за даними ВООЗ, на бронхіальну астму хворіє близько 300 млн людей у всьому світі. «В Україні на сьогодні налічується майже 200 тис. хворих, рівень розповсюдженості становить 0,5%. На жаль, кожного року відзначається тенденція до збільшення кількості пацієнтів з бронхіальною астмою. При цьому слід відзначити зниження летальних випадків внаслідок цього захворювання», — зауважила професор.

На думку Л. Яшиної, необхідний взаємозв’язок спеціалістів вузького профілю та загальної практики між МОЗ України, пацієнтськими організаціями та центрами, які займаються питаннями, пов’язаними з лікуванням осіб з бронхіальною астмою. «Наш заклад уже двічі надавав пропозиції щодо включення бронхіальної астми до націо­нальної програми. Маємо надію на позитивне рішення влади, адже це значно полегшить вирішення економічного питання в забезпеченні необхідними лікарськими засобами хворих на бронхіальну астму», — зазначила професор.

Пацієнтам важливо регулярно проходити медичні обстеження та оновлювати знання про своє захворювання. Ось чому учасники круглого столу активно обговорювали позитивні відгуки про діяльність астма-шкіл. Слід зазначити, що в деяких містах України діють спеціальні астма-школи, де пацієнти навчаються самостійно відстежувати прояви захворювання та вести щоденник астми. Зокрема, завдяки існуванню з 2006 р. у Львові такої астма-школи, зі слів Віри Гуцал, лікаря-пульмонолога (Львів), для багатьох пацієнтів вирішується питання, як користуватися інгаляційними пристроями для лікування астми. «Велика кількість хворих звертаються для консультацій щодо необхідних правил поведінки при загостренні хвороби, харчування, фізичних вправ тощо», — зазначила лікар.

Вона повідомила, що в основному заняття в таких школах проводяться у форматі бесід та діалогів, під час яких пацієнти дізнаються про проведення необхідних профілактичних заходів, а також відбувається обмін досвідом їх застосування. «Загалом існування таких астма-шкіл позитивно впливає на пацієнтів. Вони краще інформовані стосовно профілактики та лікування цієї патології, набувають практичних навичок, зокрема, дихальної гімнастики та застосування нових лікарських засобів, адже інструкції деяких з них викликають багато питань», — зазначила В. Гуцал.

У свою чергу, Елла Туриця, головний дитячий алерголог Управління охорони здоров’я Херсонської обласної державної адміністрації, зазначила, що астма-школа існує на базі КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» з 2004 р. «Заняття проводяться індивідуальні (під час прийому пацієнта), групові (для хворих, які знаходяться в стаціонарі) та двічі на рік — розширене засідання школи за участю хворих дітей, їх батьків та лікарів», — підкреслила Е. Туриця.

Вона підтримала думку необхідність проведення освітніх заходів для лікарів та пацієнтів щодо правильного використання інгаляційних пристроїв для усунення гострого стану бронхіальної астми. «Останнім часом пацієнти широко почали використовувати небулайзери, але, на жаль, ми фіксуємо багато випадків, коли вони не знають, як їх правильно застосовувати», — зазначила алерголог.

Окремо Е. Туриця звернула увагу на необхідність профілактичного застосування протизапальних лікарських засобів. «Такі препарати усувають набряк стінок бронхів, запалення та застосовуються для захисту легень і попередження нападів астми. Головне, їх треба приймати регулярно протягом тривалого часу», — підкреслила вона. Серед нагальних проблем, які необхідно вирішувати, на думку алерголога, — забезпечення хворих пікфлоуметрами, дороговартісними лікарськими засобами, проведення спелеотерапії, а також затвердження державних програм для забезпечення належного лікування хворих з бронхіальною астмою.

Святослав Ханенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров’я, медичної освіти та науки Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, зазначив, що готовий до розгляду зазначених пропозицій щодо залучення до предметного діалогу представників влади, МОЗ України, спеціалістів НАМН, пацієнтських та громадських організацій для поліпшення надання медичної допомоги пацієнтам з неінфекційними захворюваннями, зокрема з бронхіальною астмою. Він зауважив, що саме завдяки організації ефективної співпраці всіх учасників процесу можна досягнути адекватного результату, а саме поліпшити умови забезпечення медичною допомогою хворих на бронхіальну астму.

«Якщо проект державної програми вже підготовлений, тоді будемо вирішувати, як його втілити в життя, і ця програма буде реалізована», — зазначив народний депутат.

У результаті обговорення під час засідання круглого столу було відзначено позитивний вплив соціальних програм, спрямованих на підвищення доступності препаратів для лікування бронхіальної астми, зокрема програми «Оранж Кард», організованої компанією «ГлаксоСмітКляйн», яка надає можливість купувати сучасний препарат для терапії бронхіальної астми зі знач­ною знижкою. Також було вирішено збільшити кількість шкіл з терапевтичного навчання пацієнтів з бронхіальною астмою, розробити пропозиції для розвитку пульмонологічної допомоги хворим в Україні та розширити можливості отримання медичної допомоги такими пацієнтами.

Маємо надію, що завдяки проведенню таких заходів в Україні ще більше пацієнтів з бронхіальною астмою зможуть взяти під контроль своє захворювання, насолоджуватися життям без обмежень та отримати можливість дихати на пов­ні груди!

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті