Чи вилікує медичну реформу ін’єкція менеджменту?

12 червня 2014 р. в інформаційному агентстві «УНІАН» відбулася прес-конференція, присвячена реформі системи охорони здоров’я в Україні, зокрема підготовці менеджерів для управління діяльністю медичних закладів. У заході взяли участь Костянтин Надутий, керівник Управління реформування охорони здоров’я МОЗ України, Зоряна Черненко, голова Комісії з питань реформування системи охорони здоров’я Громадської ради при МОЗ України, Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації «ЮКАБ», Андрій Роханський, експерт Консультативної ради при омбудсмені України, Ніна Чала, керівник Школи охорони здоров’я Києво-Могилянської академії.

Відкриваючи прес-конференцію, Ніна Чала зазначила, що тема реформування охорони здоров’я на сьогодні є однією з найскладніших та найбільш обговорюваних в суспільстві. Від початку реформи минуло вже більше 3 років. За цей час виявлено багато проблем, які турбують населення.

Серед основних напрямів реформування галузі визначено підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я шляхом:

  • проведення функціонально-структурних перетворень з диференціацією лікарень та ліжкового фонду залежно від медичної допомоги;
  • розмежування первинної, вторинної та третинної медичної допомоги з пріоритетом розвитку першої на засадах сімейної медицини;
  • запровадження професійного менеджменту.

Реформа передбачає автономізацію закладів охорони здоров’я, що означає ведення самостійної господарської діяльності, автономності прийняття рішень у розподілі ресурсів, бюджетування, відповідальності керівництва лікарні за її ефективне функціонування. Реалізація цих ініціатив потребує спеціально підготовлених фахівців-управлінців, які володіють сучасними знаннями з економіки, фінансового менеджменту, а також мають базові знання з основ суспільного здоров’я.

Як зазначив Костянтин Надутий, профільне міністерство не припиняє реформування системи охорони здоров’я. 12 червня на повторне обговорення винесено доопрацьований з урахуванням численних зауважень та пропозицій громадськості проект розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України». Цей комплексний документ визначає напрями і механізми формування нової системи охорони здоров’я, яка задовольняла би потреби як пацієнтів, так і медичних працівників. К. Надутий запросив всіх бажаючих до громадського обговорення проекту Концепції у форматі публічної дискусії, яке відбудеться 13 червня за участю Олега Мусія, міністра охорони здоров’я України, експертів з питань організації системи охорони здоров’я, представників медичної спільноти та громадськості.

Повертаючись до результатів реформування, керівник управління МОЗ України підкреслив, що нині повністю сформована мережа закладів первинної ланки — центрів первинної медико-санітарної допомоги в пілотних регіонах (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та Київ), де працюють сімейні лікарі. У разі необхідності пацієнт направляється до вузьких спеціалістів, які приймають у консультативно-діагностичних центрах. Таким чином, поліклініка роз’єдналася на дві незалежні частини з різними принципами оплати праці та мотивації співробітників.

За його словами, реформа виявила 2 проблеми. Перша — це вкрай недостатнє інформаційно-комунікаційне забезпечення, друга — кадрове забезпечення. На жаль, більша частина керівників новостворених закладів не мають практичного досвіду керування. На ці посади повинні призначатися професійні менеджери, які стануть провідниками реформ охорони здоров’я та зможуть їх впроваджувати навіть у самих віддалених від столиці регіонах.

На думку Андрія Роханського, проведення медичної реформи — це приклад неефективного менеджменту, адже з самого початку було порушено його базові принципи. Реформування відбувається без ретельної підготовки, чіткого планування, у тому числі й фінансового, не проведена належним чином роз’яснювальна робота з населенням. Він погодився з попереднім доповідачем, що кадрова проблема сьогодні дуже гостра. Керувати медичними закладами повин­ні не лікарі без досвіду, а ефективні управлінці з відповідною освітою.

Зоряна Черненко зазначила, що окрім медичних питань, головні лікарі займаються економікою, управлінням, взаємодіють з місцевою владою, комунальними структурами. Такий широкий спектр обов’язків не може виконувати одна людина. Необхідно ввести менеджерів у систему охорони здоров’я і безпосередньо у медичні заклади і показати, що це ефективно, коли головний лікар займається одними питаннями, а менеджер — іншими. Може допомогти у цьому використання механізмів державно-приватного партнерства. На жаль, сьогодні медична галузь є надзвичайно закритою, і «чужих» фахівців не допускає, і це заважає змінити ситуацію в охороні здоров’я на краще.

Дмитро Шерембей зазначив, що потрібно «обнулити» систему охорони здоров’я в Україні та визнати, що проведена реформа є помилковою по відношенню до людей. Для подальших змін системи слід запросити до України провідних міжнародних фахівців з цих питань. Він також погодився з виступаючими, що медицина потребує ефективних менеджерів, і в першу чергу вони повинні з’явитися у МОЗ України. Д. Шерембей навів наступний приклад неефективного менеджменту: станом на 12 червня Міністерством не проведено жодного тендеру. Ще 2 міс тому пацієнтська організація «ЮКАБ» попередила про можливість виникнення такої проблеми та запропонувала свою допомогу щодо її вирішення, яка, на жаль так і не була використана. З точки зору Д. Шерембея, технічними, економічними та логістичними процесами державних закупівель повинен управляти не заступник міністра, який є лікарем за освітою, а менеджер, який відповідатиме за виконання завдання в строк.

Н. Чала зазначила, що Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» ще з 2001 р. почала працювати у напрямку підготовки висококваліфікованих менеджерів для галузі. За підтримки Європейської асоціації шкіл охорони здоров’я вперше запроваджена магістерська програма з менеджменту в охороні здоров’я, яка готує управлінців з сучасними знаннями економіки, управління, державного управління. Випускники після дворічного курсу навчання отримують знання з економіки, права, логістики, статистики, фінансового менеджменту, епідеміології, політики у сфері охорони здоров’я.

Цього року школа має вже десятий набір. Близько 75% її випускників (а загалом їх 200 осіб) працюють у галузі охорони здоров’я. В переважній більшості це недержавні громадські об’єднання, приватні лікарні, міжнародні організації. Також випускники працюють в органах державної влади та ведуть викладацьку діяльність, але місця у державних закладах охорони здоров’я їм не знайшлося. Підбиваючи підсумки прес-конференції, Н. Чала підкреслила, що надання автономності закладам охорони здоров’я суттєво збільшить потреби галузі у висококваліфікованих управлінцях і Школа охорони здоров’я готова відповісти на ці виклики. Вона також від імені спікерів привітала всіх лікарів України з професійним святом, яке відзначатиметься 15 червня.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті