Перспективи забезпечення інсуліном громадян України

Навіть у такі складні часи, які переживає наша країна, неможливо залишити поза увагою необхідність вирішення проблем, що становлять загрозу життю значної частини громадян. В Украї­ні склалася дуже небезпечна ситуація пов’язана з нестачею життєво необхідного препарату для людей, хворих на цукровий діабет, — інсуліну. Саме тому 2 липня 2014 р. у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулося засідання круглого столу на тему «Перспективи забезпечення інсуліном громадян України», організатором якого виступила спілка захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації».

Перспективи забезпечення інсуліном громадян України

На початку червня цього року Павло Лихоносов, головний ендокринолог м. Маріуполь, повідомив про те, що в місті закінчився 3-місячний запас препаратів інсуліну. Під загрозою опинилися життя тисяч мешканців. Аналогічна ситуація і в інших містах України. Наразі в Україні зареєстровано 1 млн 300 тис. хворих на цукровий діабет. Життя більшості з них залежить від того, чи своєчасно та повноцінно їх забезпечують інсуліном. Вирішити проблему його нестачі в Україні необхідно якнайшвидше, залучивши представників усіх зацікавлених сторін: держави, бізнесу, пацієн­тів та громадських організацій. Спробою налагодження діалогу та взаємодії між ними став круглий стіл.

Валентина Очеретенко, голова ради Украї­нської діабетичної федерації, привітавши всіх присутніх, провела невеличкий екскурс у проблему цукрового діабету в інших країнах та розповіла, яким чином вони вирішують це питання, а також наголосила, що погано контрольований цукровий діабет пов’язаний з появою тяжких ускладнень, у тому числі сліпоти, інсульту, ампутацій, захворювань нирок та, як наслідок, втратою працездатності. Але за умови адекватного лікування люди з цим захворюванням можуть контролювати рівень цукру в крові і вести довге й продуктивне життя.

Максим Андросюк, представник Броварського відділення Української діабетичної федерації, зазначив, що захворів на цукровий діабет 1 рік і 1 міс тому, і до цього мав досить незначні знання про дану хворобу, а також підкреслив, що життя до та після встановлення діагнозу — зов­сім різні. Людині, яка зіткнулася з цукровим діабетом, вкрай необхідна психологічна підтримка, бо дуже тяжко усвідомити, що маєш хворобу, яка не виліковується.

В. Очеретенко підкреслила, що люди з цукровим діабетом можуть вести повноцінне життя протягом багатьох років завдяки тому, що мають змогу отримувати інсулін, і знають, як контролювати рівень цукру в крові. Саме тому у 2006 р. Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію про цукровий діабет і завдяки їй вдалося ефективніше відстоювати права пацієнтів з цим діагнозом. В. Очеретенко також зазначила, що результативні кроки в подоланні тієї чи іншої проблеми у сфері охорони здоров’я можливі лише через партнерство всіх зацікавлених сторін.

Богдан Бенюк, народний депутат України, підкреслив, що треба звернути увагу на позитивний досвід інших країн щодо подолання проблем забезпечення допомоги хворим на цукровий діабет. Також не треба забувати, що у зв’язку зі складною ситуацією в Украї­ні додалася ще одна проблема: забезпечення інсуліном людей, які проживають у гарячих точках чи переїхали до інших міст і через це втратили можливість отримувати ліки. Так, сьогодні потрібно разом вирішувати питання забезпечення таких пацієнтів інсуліном.

За словами Пилипа Прудиуса, головного позаштатного ендокринолога Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації, у нашій країні є насамперед проблема організації забезпечення пацієнтів життєво необхідними ліками за державний кошт, і лише потім – нестачі грошей, бо навіть те фінансування, яке зараз виділяється, можна використати досить ефективно, якщо вміло його розподіляти. Тобто організаційні питання, що наразі потребують вирішення, — якою буде система забезпечення життєво необхідними ліками та мета її створення. Дуже важливо також розробити реєстр пацієнтів із цукровим діабетом, щоб оцінити реальну потребу в інсуліні.

В. Очеретенко підкреслила, що для вирішення проблеми забезпечення хворих інсуліном до системи охорони здоров’я необхідно залучити професіоналів і хороших менеджерів. Бо коли в областях не вистачає інсуліну, то це проблема не лише обласних ендокринологів, а й Міністерства охорони здоров’я, яке разом з Кабінетом Міністрів має за цим пильнувати та отримувати всі відомості про забезпечення ліками хворих на цукровий діабет.

За словами Любові Вишневської, голови правління ПрАТ «ІНДАР», щодо забезпечення ліками хворих на цукровий діабет, які проживають у гарячих точках, на сьогодні постачання інсуліну в Донецьк становить лише 20% від обсягів минулого року, а тендери тут не проходили взагалі. Проблеми із забезпеченням цими препаратами є в Маріуполі, Красному Лучі, Краматорську й Слов’янську. Л. Вишневська підкреслила, що для таких регіонів, як Луганськ, де тендери лише частково пройшли, і Донецьк необхідно негайно закупити інсулін за кошти державного бюджету.

Л. Вишневська наголосила, що «Індар» як виробник інсуліну надає гуманітарну допомогу тим, хто має потребу, але це не може бути системою і не врятує в цілому всіх паціє­нтів. Перш за все вирішення проблеми забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет має бути відповідальністю безпосередньо Міністерства охорони здоров’я.

За словами Ігоря Дідика, координатора роботи з молоддю Української діабетичної федерації, він як людина, яка живе із цукровим діабетом вже понад 20 років, може сказати, що цьогоріч ситуація із забезпеченням препаратами інсуліну є дуже складною. Так, за січень 2014 р. у Печерському районі м. Києва було забезпечено лише половину об’єму потреби препарату, у лютому, березні й квітні його не надано взагалі, а у травні  — знову тільки половину від необхідної кількості, отримати яку можна було аж у червні, тоді інсулін став доступним для пацієнтів наприкінці місяця. І. Дідик підкреслив, що хворому не треба розуміти логіку постачання препаратів інсуліну, йому необхідні ліки. Тому, можливо, є доцільним формування резерву, щоб уникнути ситуації, яка зараз склалася в багатьох областях.

В. Очеретенко наголосила, що формування запасів інсуліну є вкрай необхідним. Пацієнта не має стосуватися, проведено тендери чи ні, але йому потрібно надати життєво нео­бхідні ліки.

Як зазначив Олександр Бойко, голова представництва компанії «Ново Нордіск» в Україні, потрібно змінити ставлення до проблеми цукрового діабету. Зараз в Україні зафіксовано менше 3% пацієнтів з цим захворюванням, у той час, як у сусідніх державах даний показник становить понад 6%. Це свідчить про те, що майже половині хворих у нашій країні наразі не встановлено відповідний діагноз, і вони не отримують відповідного лікування, що може призвести до розвитку тяжких ускладнень.

О. Бойко зазначив, що це неправильно, коли хворий має чекати на проведення тендеру, щоб отримати необхідні йому ліки. Для вирішення цієї проблеми Україні слід перейняти практику, яку давно застосовують в усіх європейських країнах, де працює система реімбурсації — відшкодування, коли пацієнт не чекає тендера, а приходить з рецептом до аптеки і йому відшкодовують суму за ліки. Для того щоб вирішити це питання, необхідна політична воля змінити систему, і не конкретно для хворих з цукровим діабетом, а взагалі процедуру забезпечення ліками за державний кошт. Відшкодування вартості ліків у європейських країнах — нормальна практика, бо функція аптечних закладів у всьому світі — відпускати препарати. За словами О. Бойко, сьогодні в Україні є всі технічні умови для того, щоб впровадити цю систему.

Оксана Васютинська, керівник підрозділу «Діабет» компанії Санофі, підкреслила, що треба звернутися до європейського досвіду, де існує система реімбурсації, і пацієнт може без перешкод отримати необхідні йому ліки. Так, хворого не мають торкатися проблеми забезпечення ліками, він повинен знати, до якої аптеки йому потрібно звернутися, щоб отримати препарат, який було призначено спеціалістом. З іншого боку лікар повинен мати свободу у виборі засобу, який має рекомендувати пацієнту.

За словами О. Васютинської, уведення реімбурсації є правильним та необхідним рішенням. Однією з переваг її запровадження є те, що за тендерної системи держава має оплачувати потреби інсуліну на рік вперед, а в разі реімбурсації це можна робити частинами, по мірі відпуску препаратів пацієнтам. Важливим плюсом є також те, що пацієнт буде отримувати інсулін, який зберігається в аптеці в нео­бхідних температурних умовах, що забезпечуватиме якість ліків.

О. Васютинська підкреслила, що тільки при введені системи реімбурсації можна говорити про регулювання цін на препарати інсуліну. Компанія Санофі, взявши до уваги ситуацію в країні, підписала меморандум з Міністерством охорони здоров’я про ціни на препарати інсуліну і зафіксувала їх у гривні на рівні цін 2013 р.

Л. Вишневська зазначила, що дискусія щодо реферування цін і введення реімбурсації триває вже декілька років. Але враховуючи ситуацію, яка наразі склалася, введення цієї системи треба впроваджувати не в усіх регіонах одночасно й не наступного року. Сьогодні вже є області, які працюють з аптечними мережами: Полтавська та Чернігівська. Однак в інших регіонах такі питання не вирішено: принцип, за яким буде обрано аптечну мережу та вартість її послуг, які гарантії будуть надані виробниками інсулінів від аптечної мережі щодо виплати коштів.

За словами Л. Вишневської, існує також проблема реферування цін. Їх має бути встановлено на рівні цін у референтних країнах, але за таких економічних умов, які склалися в Україні, постає питання їх вибору.

Л. Вишневська вважає, що введення системи реімбурсації та референтних цін щодо інсулінів з 2015 р. у всій країні одночасно є недоцільним, а в деяких областях це взагалі неможливо. Однак необхідно надати таку можливість тим регіонам, які на це спроможні.

За словами Юрія Савко, виконавчого директора асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД», метою зміни системи забезпечення ліками пацієнтів за державний кошт є підвищення їх доступності і нормальне функціонування системи охорони здоров’я: збільшення кількості хворих з компенсованим цукровим діабетом та уникнення випадків розвитку ускладнень та інвалідизації. Питання неготовності аптечних мереж до запровадження цієї системи — більш технічне, ніж стратегічне. Так, слід виробити критерії відбору аптек, а також опрацювати систему їх фінансування. Більш важливий аспект при запровадженні змін до Бюджетного кодексу країни – треба враховувати всі наслідки, які відчують паціє­нти і система охорони здоров’я, врахувати всі можливі ризики.

Слід зазначити, що сьогодні більше 56 млн людей в Європі живуть з цукровим діабетом, що становить 8,5% від дорослого населення регіону. Уряди цих країн витрачають до 20% загального бюджету галузі охорони здоров’я на рік на лікування цієї хвороби.

Світлана Шелепко
Фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті