Народний депутат навела статистику, згідно з якою на сьогодні більше 95% лікарських засобів придбаваються в аптеці за кошти українців і лише близько 5% оплачує держава. В умовах стаціонарного лікування переважну частку (понад 80% вартості ліків) сплачують пацієнти, 20% — лікарня. 16% українських родин не можуть дозволити собі купити необхідні препарати через їх високу вартість, при цьому українці потребують у 4–5 разів більше ліків від того рівня, який можуть собі дозволити.
Згідно зі звітом МОЗ України «Результати діяльності галузі охорони здоров’я України: 2013 рік» загальний обсяг фінансування охорони здоров’я у 2013 р. становив 53,8 млрд грн. У 2013 р. питома вага видатків на охорону здоров’я в загальному обсязі ВВП становила 3,4%, в європейських країнах цей рівень становить 8%.
Відмінною є і структура продажу препаратів від структури захворювань. Щодо захворювань, на які найчастіше хворіють українці, Т. Донець виокремила хвороби системи кровообігу — 32%, органів дихання — 19%, органів травлення — 10%, травми і отруєння — 3%. Натомість українці найбільше витрачають коштів на лікування захворювань органів травлення — 20%, системи кровообігу — 15%, органів дихання — 14%, нервової системи — 13%. «Згідно з нашими даними хвороби, які найбільше виявляють в українців, і перелік ліків, які вони купують в аптеках, абсолютно не збігаються», — зазначила Т. Донець. На думку народного депутата, це обумовлено проблемою самолікування та неконтрольованим застосуванням лікарських засобів, тому сподівається, що прийняття ініційованого нею законопроекту сприятиме збільшенню кількості звернень пацієнтів до лікарів, які надаватимуть кваліфіковану медичну допомогу.
Що ж пропонується законопроектом? Проект документа передбачає поетапне запровадження обов’язкового медичного страхування, а саме: забезпечення усіх громадян України лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Зокрема, витрати українців на лікарські засоби компенсуватимуться за рахунок Фонду медичного страхування (далі — Фонд). За працюючих громадян внески до Фонду робитиме роботодавець, за непрацюючих — відповідні державні фонди. Ставка збору з фонду заробітної плати підприємств становитиме 2%.
За результатами проведених фінансово-економічних розрахунків до законопроекту попередні фінансові показники Фонду, за словами Т. Донець, становитимуть 20 млрд грн. З них 18 млрд грн. планується направляти на відшкодування вартості лікарських засобів, 10% його бюджету (2 млрд грн.) — на утримання Фонду (таблиця). Кошти Фонду зараховуватимуться та зберігатимуться на рахунках виключно в державних банках.
Таблиця | Структура доходів Фонду |
Страхові внески | Сума, тис. грн. |
Страхові внески роботодавців | 12 674 000, 00 |
Страхові внески фізичних осіб-підприємців, членів їх сімей і самозайнятих осіб | 1 146 794, 06 |
Страхові внески за дітей, учнів, студентів, аспірантів | 2 335 753, 73 |
Страхові внески за непрацюючих громадян | 580 506, 16 |
Страхові внески за непрацюючих пенсіонерів | 3 642 906, 68 |
Страхові внески за осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі | 32 120, 12 |
Страхові внески за інших осіб | 6 243, 08 |
Всього | 20 418 503, 83 |
Що стосується організаційної структури Фонду, то безпосереднє керівництво здійснюватимуть його правління та виконавча дирекція, до складу яких входитимуть по 5 представників від роботодавців, застрахованих осіб (профспілок) та держави. Вони обиратимуться на строк 6 років.
До складу правління представники від держави призначатимуться і відкликатимуться Урядом. Представники застрахованих осіб обиратимуться (делегуватимуться) репрезентативними, на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців — репрезентативними, на національному рівні всеукраїнськими, об’єднаннями організацій роботодавців.
Виконавча дирекція буде підзвітною правлінню Фонду і здійснюватиме свою діяльність у порядку, визначеному статутом та положенням про виконавчу дирекцію Фонду.
Нагляд за діяльністю та виконанням завдань Фонду, цільовим використанням його коштів здійснюватиме Наглядова рада, до складу якої також входитимуть по 5 представників від держави, роботодавців та застрахованих осіб (профспілок).
Голова правління та голова Наглядової Ради обиратимуться строком на 2 роки почергово від представників кожної сторони.
Як це працює для пацієнта? Для того щоб пацієнт міг отримати необхідні лікарські засоби, він обов’язково повинен буде звернутися до лікаря, який визначить необхідне обстеження та лікування і випише рецепт із зазначенням міжнародної непатентованої назви препарату. З виписаним рецептом пацієнт приходить до аптеки, яка видає необхідні ліки. Провізор при цьому реєструє операцію в єдиній електронній базі. Впродовж 10 днів аптечний заклад отримує компенсацію від Фонду.
Для забезпечення громадян лікарськими засобами та виробами медичного призначення Фондом затверджуватиметься перелік пропонованої фармпродукції. Зазначений перелік базуватиметься на Національному переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та переліку препаратів зі списку, рекомендованого ВООЗ, які не увійшли до нього.
Одразу виникає питання щодо фінансування комп’ютеризації аптечних закладів з підключенням до мережі Інтернет і скільки часу необхідно на цей підготовчий процес. «На впровадження цього проекту нам буде потрібно близько 1,5 року. Чіткої цифри, скільки це коштуватиме, немає, оскільки ми не мали технічної можливості зібрати дані щодо наявності відповідного обладнання в аптеках», — зазначила Т. Донець. Однак вона підкреслила, що розробку необхідного для реалізації законопроекту програмного забезпечення здійснюватиме держава і встановлюватиметься вона безкоштовно.
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим