Медичне забезпечення в зоні АТО: ситуація критична

Питанню організації медичного забезпечення населення та учасників антитерористичної операції (АТО) було присвячене окреме засідання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), яке відбулося 14 серпня 2014 р. Окрім народних депутатів, участь в заході взяли представники МОЗ України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України (МВС), Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України), Української військово-медичної академії, громадських організацій та ЗМІ.

Медичне забезпечення в зоні АТО: ситуація критична

Відкриваючи засідання, народний депутат Тетяна Бахтеєва, голова Комітету, підкреслила, що протягом останніх місяців Комітет не залишається осторонь тих проблем, з якими щоденно стикаються військовослужбовці та мирне населення на сході України. У полі зору народних депутатів постійно знаходяться питання, пов’язані з організацією надання медичної допомоги. Особливо хвилює забезпечення вищезазначених категорій перев’язувальними матеріалами, сироватками, лікарськими засобами та спеціальним медичним автотранспортом, як організовано медичне обслуговування мирного населення в регіонах, де йдуть бойові дії, яка санітарно-епідеміологічна ситуація тощо. Ці питання вже розглядали під час засідання Комітету 18 червня, за результатами якого народні депутати надіслали звернення до Президента України і Прем’єр-міністра України з проханням вжити невідкладних заходів для поліпшення забезпечення учасників АТО медичним автотранспортом, необхідними ліками та медичними виробами.

За інформацією, що надходить до Комітету від міністерств та відомств, нині вживаються заходи для вирішення порушених питань. Так, за даними МОЗ України, медичним службам силових структур передано 16 автомобілів швидкої допомоги. Як повідомляє Міністерство оборони України, сьогодні кожен військовослужбовець в АТО забезпечений індивідуальними засобами медичного захисту. МВС інформує, що медичними закладами Міністерства сформовано та передано 1000 індивідуальних аптечок для підрозділів міліції, що беруть участь в АТО.

Проте потребують вирішення проблеми забезпечення медичних підрозділів військових частин засобами специфічної імунопрофілактики та лікування таких небезпечних інфекційних хвороб, як дифтерія, правець, сказ. Гостро необхідні сироватки проти ботулізму, газової гангрени, отрути гадюки, не вирішено питання забезпечення військових наркотичними знеболювальними лікарськими засобами в шприц-тюбиках. Тривала спека, нестача води, проблеми з очисними спорудами та вивозом сміття сприяють загостренню епідеміологічної ситуації в регіонах. Нині захворюваність на вірусний гепатит А в Донецькій обл. зросла на 50%, у Луганській — на 22%. Зростає розповсюдженість сальмонельозу, гострих кишкових інфекцій, переважно серед дитячого населення. Практично зупинено планову вакцинацію відповідно до календаря щеплень в Україні. Фахівці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України наголошують, що Україна опинилася на межі епідеміологічної катастрофи.

На жаль, додаткових коштів на витрати, пов’язані зі зростанням кількості пацієнтів, у тому числі і з вогнепальними пораненнями, ніхто не виділяв. Тому, як підкреслила Т. Бахтеєва, ситуація залишається вкрай складною й потребує спільної уваги з боку влади.

Василь Лазоришинець, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомив, що МОЗ України 16 квітня висловило ініціативу та створило міжвідомчий штаб з питань організації медичного забезпечення населення та учасників АТО. Крім того, за цей час Міністерством:

  • передбачено резервування 30% стаціонарних ліжок у закладах охорони здоров’я від наявної їх кількості для надання медичної допомоги військовослужбовцям у разі потреби;
  • організовано в закладах служби крові Украї­ни створення запасів близько 50 тис. л свіжозамороженої плазми, 5 тис. л еритроцитної маси;
  • передано для потреб закладів охорони здоров’я, у тому числі медичних служб та закладів Луганської та Донецької обл., гуманітарної допомоги у вигляді ліків та виробів медичного призначення на суму понад 20 млн грн.;
  • організовано тісну співпрацю між госпіталями, закладами системи охорони здоров’я, НАМН України, екстреної медицини, зав­дяки якій евакуйовано 50 хворих на хронічну ниркову недостатність з Луганської обл. МОЗ також розроблено посібник «Алгоритм надання домедичної допомоги в умовах бойових дій» для військовослужбовців.

Для доставки поранених з поля бою досягнуто домовленостей з Національним банком Украї­ни про виділення 8 броньованих автомобілів.

Для лікарів медичних служб відомств та силових структур було організовано ряд практичних занять з підвищення кваліфікації в умовах роботи в надзвичайних ситуаціях. Зокрема, ряд тренінгів було проведено лікарями, що брали участь у бойових діях НАТО, в липні на базі Науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України.

Також Міністерство звернулося з ініціативою до регіональних департаментів охорони здоров’я щодо створення волонтерських бригад медичних працівників, і на сьогодні з регіонів 271 волонтер готовий їхати в медичні служби та заклади охорони здоров’я на звільненій території Луганської та Донецької обл.

Що стосується існуючих проблем, то, по-перше, це недоступність знеболювальних препаратів. На сьогодні буторфанолу тартрат замінено на налбуфін, проте і його кількості недостатньо. По-друге, це нестача медичного автотранспорту для вивезення поранених з поля бою.

Віталій Андронатій, директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, зазначив, що військові медики гостро потребують броньованого медичного транспорту, якого не існує в нашій державі. З 1 серпня проходить державні випробування БТР-4С (санітарний), у середині серпня планується ввести його до Збройних сил України. Він також підняв питання системи військово-медичної підготовки, яка нині в нашій державі зруйнована на всіх рівнях освіти. У 2010 р. було ліквідовано військові кафедри в медичних ВНЗ, і сьогодні мобілізовані лікарі приходять у зону АТО простими стрілками та санітарами, оскільки в них немає звання офіцерів запасу.

Стосовно забезпечення індивідуальними аптечками В. Андронатій наголосив, що наразі в Збройних силах України не використовують радянські пластикові помаранчеві пенали, її формують з усього, що є під рукою. За словами директора департаменту, необхідно затвердити єдиний стандарт індивідуальної аптечки.

Михайло Пасічник, голова Держлікслужби України, повідомив, що триває процес державної реєстрації 4 видів аптечок, який завершиться найближчими днями.

Прим. ред.: на час підготовки публікації склад аптечки в офіційних джерелах не оприлюднено, і як тільки це відбудеться, наше видання проаналізує, чи відповідає він міжнародним стандартам.

Що стосується знеболювальних лікарських засобів, то цими днями буде відвантажено велику партію (більше 125 тис. упаковок) Налбуфіну виробництва компанії ФАРМЕКС для силових структур. Крім того, виробник передасть цей препарат дистриб’юторам для подальшої реалізації в аптечній мережі.

Представники силових структур також загострили увагу народних депутатів на питанні реабілітації та санаторно-курортного лікування учасників бойових дій. Найближчим часом мережа таких установ повинна бути розширена.

За словами Ярослава Заруцького, завідувача кафедри хірургії Української військово-медичної академії, при Комітеті необхідно створити робочу групу або комісію для напрацювання документів, спрямованих на удосконалення лікувально-евакуаційного забезпечення АТО, що знаходиться в компетенції Парламенту. Силові відомства та МОЗ мають створити єдиний орган управління медичним забезпеченням АТО з відповідними повноваженнями; розгорнути роботу територіальних госпітальних бригад в областях поруч із зоною бойових дій; розробити програму забезпечення підрозділів евакуаційною технікою; удосконалити методи медичної реабілітації, а також відродити систему підготовки офіцерів медичної служби запасу.

У свою чергу, представники громадських організацій, які безпосередньо відвідують зону АТО, заперечили слова чиновників щодо того, що кожен боєць має індивідуальну аптечку. Крім того, більша частина аптечок, закуплених для бійців, — це звичайні автомобільні аптечки. Індивідуальні аптечки НАТО, що надаються в рамках гуманітарної допомоги, є єдиним варіантом, який реально працює в умовах війни. Вони звернули увагу представників влади на нестачу перев’язувальних матеріалів, необхідність термінового доукомплектування польових госпіталів. Сьогодні евакуація поранених здійснюється переважно транспортними засобами, наданими волонтерами чи закупленими за їх кошти.

Як відзначив Всеволод Стеблюк, заступник координатора фармслужби медичної служби штабу національного спротиву «Майдан», значна кількість ампутацій у поранених зумовлена неправильним наданням першої медичної допомоги, зокрема джгут застосовують і там, де треба, і там, де не треба. До того ж фахівці, що працюють на рівні районних лікарень, не володіють методиками протезування в разі ушкоджень магістральних судин. Там мають знаходитися лікарі, які можуть надати спеціалізовану допомогу. Доповідач звернув увагу на те, що налбуфін є агоністом-антагоністом опіоїдних рецепторів, тому його застосування унеможливлює початок адекватного операційного знеболення. У багатьох країнах світу до складу військової аптечки входить морфін.

Представники громадськості неодноразово підкреслювали, що тих зусиль, яких докладають МОЗ та силові структури, на жаль, сьогодні недостатньо. Але народні депутати поспішали на пленарне засідання та не мали часу на детальне обговорення проблеми та прийняття конкретних рішень безпосередньо у залі засідань.

Підбиваючи підсумки, Т. Бахтеєва запропонувала присутнім протягом наступного тижня надати до Комітету свої пропозиції та зауваження з приводу медичного забезпечення в зоні АТО, які будуть враховані під час підготовки рішення Комітету. Народні депутати підтримали ініціативу щодо створення робочої групи для розробки документів, спрямованих на удосконалення медичного забезпечення АТО, а також вирішили звернутися від імені Комітету до Президента України з проханням створити на рівні РНБО координаційний штаб, у якому будуть сконцентровані всі процеси управлінням медичним забезпеченням учасників бойових дій. Т. Бахтеєва також запропонувала провести спільне засідання Комітету, МОЗ та медичних служб силових структур на Донбасі. От тільки коли це відбудеться – наразі невідомо.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*