Близько 10:00 біля приміщення НБУ зібралися представники Всеукраїнської громадської організації фармацевтична асоціація «ФАРМУКРАЇНА» та громадської організації «Майдан Білоцерківщини». До учасників неполітичної мирної акції «Захистимо гривню» вийшли представники НБУ, яким пікетувальники передали лист з вимогами:
- вжити негайних дієвих заходів щодо зміцнення національної грошової одиниці;
- повернутися до практики валютних інтервенцій;
- зробити курс гривні прогнозованим в тривалих часових проміжках;
- ввести довготривалі валютні ф’ючерси з фіксованим курсом під імпортні контракти для критичного імпорту (особливо лікарських засобів);
- позбутися корупційних і тіньових схем роботи;
- жорстко обмежити комерційні банки у спекуляціях на міжбанку за рахунок грошей, які були виділені Національним банком України на рефінансування і мали на меті знову запустити економіку;
- використовувати золотовалютні резерви країни виключно в інтересах громадян України.
Представники установи пообіцяли донести вимоги пікетувальників до керівництва НБУ та в найкоротший термін надати відповідь стосовно висунутих вимог.
Спілкуючись із представниками НБУ, голова асоціації «ФАРМУКРАЇНА» Денис Шевченко наголосив, що керівництву НБУ необхідно ретельніше контролювати витрати коштів, виділені комерційним банкам в рамках рефінансування. Оскільки, як зазначають експерти, значна частина цих коштів спрямовується на валютний ринок, що призводить до дефіциту валюти та спричиняє необґрунтоване зростання курсу. Також регулятору необхідно посилити контроль на міжбанківському валютному ринку задля запобігання спекуляціям окремими учасниками торгів. При цьому нагадавши, що 15 квітня 2014 р. НБУ з метою стабілізації ситуації на міжбанківському валютному ринку прийняв рішення про тимчасове відключення деяких банків від Системи підтвердження угод. Такі дії регулятора сприяли зниженню вартості американської валюти впродовж тижня на 13,5%.
Також Д. Шевченко наголосив, що різке зростання курсу валют найболючіше б’є по галузях, де залежність від імпорту товарів і послуг є критичною. Фармацевтичний сектор дуже чутливий до курсових коливань, оскільки кожна третя упаковка ліків, реалізована в Україні, — зарубіжного виробництва. Більше того, з майже 4 млрд дол. США, витрачених пацієнтами на ліки минулого року в аптечному сегменті, близько 3 млрд припадає на імпортні медикаменти. Однак і вітчизняні ліки мають значну частку імпортної складової у своїй вартості, оскільки сировину для виробництва (in bulk і субстанції) українські виробники придбавають за кордоном.
Серед низки висунутих до керівництва НБУ вимог Д. Шевченко виділив основну з них, яка допоможе зупинити подальше зростання цін на лікарські засоби. Цією вимогою є введення довгострокових валютних ф’ючерсів із фіксованим курсом під імпортні контракти для критичного імпорту. Це дозволить компаніям не хеджувати валютні ризики та уникнути підвищення цін вище за зростання курсу валют. Не варто забувати і про тендери МОЗ, де частка валютних ліків і вакцин досить висока. До того ж слід зазначити, що подібна практика вже використовувалася НБУ під час кризи 2008–2009 рр.
При непрогнозованому зростанні курсу основного удару зазнають дистриб’ютори імпортних ліків. Саме ця ланка товаропровідного ланцюжка несе головні фінансові ризики. Дистриб’ютор купує лікарські засоби у зарубіжних виробників за валюту з відстрочкою платежу та відпускає їх аптечним закладам також з відстрочкою платежу на 45–60 днів. Аптека реалізує препарат за гривню, і якщо в ці 45–60 днів курс істотно підвищився, дистриб’ютор одержує назад значно менше коштів, ніж необхідно, щоб придбати достатній обсяг валюти для оплати партії ліків. Не кажучи вже про прибуток. У зв’язку з цим дистриб’ютори вимушені зменшувати суму кредитування та термін відстрочки платежів для аптек, а також закладати валютні ризики у вартість препаратів.
«Ми розуміємо, є вимоги МВФ, — продовжує Шевченко, — про гнучке курсоутворення. Є скорочення валютної виручки через падіння експорту і роботи економіки практично в режимі воєнного часу. Враховуючи це, ми не вимагаємо введення довгострокових валютних ф’ючерсів для всіх імпортних ліків, ми просимо стабільного курсу хоча б для тих імпортних контрактів, за якими закуповуються препарати, що не мають аналогів в Україні і в щоденному режимі рятують життя громадянам України. Це препарати для лікування онкозахворювань, гепатитів, дитячі антибіотики та онкогематологія, гемофілія, інгаляційна анестезія тощо».
Наприкінці Д. Шевченко підкреслив, що з метою запобігання розхитування ситуації в Україні під час фінальної стадії АТО фармацевтична асоціація «ФАРМУКРАЇНА» проводить не масштабні акції протестів проти політики НБУ, а лише попереджувальний пікет. «Як громадяни України ми вимагаємо від НБУ та його глави пані Гонтаревої зайнятися своїми прямими обов’язками: зупинити падіння гривні і забезпечити стабільність на валютному ринку. При цьому впровадити окремі фінансові інструменти для роботи з ринками критичного імпорту, одним з яких є фармацевтичний», — зазначив він. Однак якщо наші вимоги не будуть почуті і керівництво НБУ не вживатиме заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку, «ФАРМУКРАЇНА» готова вивести на вулиці тисячі громадян України, незадоволених роботою НБУ.
Прим. ред. З метою забезпечення прозорості та зрозумілості процесів міжбанківського валютного ринку з 18 серпня 2014 р. на сторінках офіційного інтернет-представництва НБУ щоденно оприлюднюватиметься інформація про поточні котирування та обсяги операцій міжбанківського ринку.
Інформація про оперативний стан міжбанківського валютного ринку публікуватиметься після оприлюднення офіційного курсу Національного банку України до 14:00 та оновлюватиметься з 15:00 до 17:00 у режимі реального часу.
Публікація поточних котирувань та обсягів проведених угод на міжбанківському ринку сприятиме зменшенню маніпулювання інформацією щодо поточних курсових коливань протягом робочого дня. Також це дозволить моніторувати реальну ситуацію та тенденції на валютному ринку, що зрештою формують середньозважений валютний курс продавців і покупців.
фото Сергія Бека
Коментарі