Кафедрі організації та економіки фармації ЛНМУ імені Данила Галицького — 50 років

Хто думає про науку, той любить її,
а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися…
Григорій Сковорода (1722–1794 рр.)

Успішність функціонування будь-якої організації значною мірою залежить від знання та врахування її історичного досвіду. Дана публікація при­свячена 50-річчю кафедри організації та економіки фармації (1964–2014 рр.) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, якому виповнюється 230 років з часу заснування. Про передумови створення, особливості її функціонування та пріо­ритети розвитку — розповідь доктора фармацевтичних наук, професора, завідувача кафедри Богдана Громовика.

— Історичний шлях кафедри та її науково-освітню діяльність умовно можна розділити на 3 характерних періоди: становлення кафедри → формування наукової та освітньої школи з організації та економіки фармації → розвиток кафедри в умовах динамічного зовнішнього середовища.

— Період становлення кафедри тривав майже 40 років — протягом 1930–1968 рр. Певний час зайняв процес формування кафедри як науково-педагогічного структурного підрозділу вузу. Першими фармацевтичними організаційними дисциплінами були «Законодавство та історія фармації» (1930–1939 рр.), яке викладав доктор Ян Поратинський, та «Аптечне законодавство» (1940–1944 рр.) — курс доктора Фанзельова.

Курс організації фармацевтичної справи введено в навчальну програму підготовки провізорів у 1948–1949 навчальному році. Його першим керівником була Поліна Ярова, а від 1954 р. — провізор Леонід Крилов, який до того ж з 1951 р. був завідувачем курсу медичного товарознавства кафед­ри технології лікарських форм і галенових препаратів. Практичні заняття проводив також Григорій Корилюк.

Л. Крилов доклав багато зусиль для налагодження навчального процесу й створення музею організації фармацевтичної справи, ним було зібрано понад 500 важливих і цікавих експонатів, які в подальшому були передані до аптеки-музею у Львові.

19 вересня 1964 р. наказом по Львівському державному медичному інституту за № 448 на базі цього курсу та курсу медичного товарознавства було створено окрему кафедру — організації фармацевтичної справи і медичного товарознавства. Завідувачем було призначено керівника курсу медичного товарознавства у 1953–1963 рр. Соф’ю Воскобойник, асистентами — Олександра Мацяка, Неонілу Сінгалевич, Петра Кураша. У подальшому кафедра поповнилася новими асистентами: Аделею Новікевич (1966 р.) та Борисом Парновським (1967 р.).

У зв’язку зі зміною у 1965 р. навчального плану підготовки провізорів кафедру було перейменовано в кафедру економіки і організації фармацевтичної справи (1966 р.), пізніше — кафедру організації та економіки фармації.

За період 1948–1964 рр. було виконано та опубліковано в періодичній фармацевтичній пресі близько 30 наукових праць з організації та економіки фармації. Науково-дослідна робота насамперед стосувалася історичного вивчення розвитку аптечної справи у Львові та області (Н. Сінгалевич), застосування у фармації, зокрема в науковій організації праці, методу сітьового планування (Б. Парновський, С. Воскобойник), а також визначення основних шляхів, форм і методів подальшого вдосконалення забезпечення лікарськими засобами населення Львівщини з позиції організаційно-економічних перспектив розвитку аптечного господарства, зокрема планування потреби в медикаментах (П. Кураш), вивчення умов зберігання предметів догляду і перев’язувальних матеріалів (С. Воскобойник).

З самого початку наукова й педагогічна діяльність кафедри були нерозривно пов’язані одна з одною. У 1968 р. у навчальному плані підготовки провізорів за кафедрою було закріплено 2 дисципліни: організація фармацевтичної справи та медичне товарознавство. Викладання здійснювалося асистентами, які прийшли на кафедру з досвідом практичної роботи, що сприяло проведенню занять на належному рівні й з достатнім матеріальним забезпеченням.

— Цей період склав 15 років (1968–1983 рр.) і був часом професійного формування і одночасно творчого злету, що пов’язано з приходом на кафедру у 1968 р. провідного діяча вітчизняної фармації, доктора фармацевтичних наук, професора Романа Піняжка, який очолював її до 1983 р. Під його керівництвом кафедра стала одним з передових наукових та освітніх центрів з організації та економіки фармації в Радянському Союзі. Р. Піняжко — перший доктор фармацевтичних наук в Україні та колишньому СРСР, який здійснив істотний системний і стратегічний внесок у формування та розвиток однієї з найважливіших профільних фармацевтичних наукових дисциплін — організації та економіки фармації.

На початку 1970-х років кафедрі було надано приміщення в новозбудованому теоретичному корпусі на вул. Шимзерів, 3А, де були чотири навчальні аудиторії для студентів, лаборантська, науково-дослідна лабораторія, кабінет завідувача і 3 кімнати для викладачів.

У цей період кафедра поповнюється новими науково-педагогічними кадрами: Орестом Громом та Олегом Риваком (1970 р.), Іваном Корчинським (1976 р.), Андрієм Дацком (1977 р.), Софією Терещук (1978 р.) і Дмитром Дикуном (1979 р.).

Р. Піняжком та його учнями було зроблено суттєвий новаторський науковий внесок у теорію та практику управління фармацевтичною системою на інституційному та регіональному рівнях, зокрема впроваджено застосування для фармацевтичних об’єктів системного аналізу, економіко-математичних методів аналізу основних показників фінансово-господарської діяльності, теорії ймовірності, теорії масового обслуговування, інформаційних технологій.

Використання системного підходу уможливило опрацювання актуального й нині визначення, що фармація як система — це комплекс наукових та організаційно-методичних заходів, спрямованих на пошук, впровадження, виробництво, стандартизацію, зберігання, контроль за якістю та розподіл лікарських засобів та інших предметів медичного призначення (Р. Піняжко, А. Новікевич).

З випередженням часу було висунуто ідею щодо необхідності консолідації клінічної, промислової та аптечної фармації (Р. Піняжко, А. Дацко).

Серед основних напрямків дослідження були: передбачення напрямків розвитку організації фармацевтичної справи та вищої фармацевтичної освіти (Р. Піняжко), визначення нау­кових основ організації та економіки фармації (Р. Піняжко, Б. Парновський), опрацювання галузевої автоматизованої системи управління «Охорона здоров’я» УРСР підсистеми «Кадри» (Р. Піняжко, О. Гром, Б. Парновський та ін.) та автоматизованого регістра установ системи Головного аптечного управління МОЗ УРСР (Р. Піняжко, Б. Парновський), спеціалізація аптек (Н. Сінгалевич та ін.), вивчення питань розміщення, використання, фахової ідентифікації, потреби в удосконаленні фармацевтичних кадрів та підвищення ефективності формування їх резерву (Р. Піняжко, Б. Парновський, Н. Сінгалевич, Л. Чумакова та ін.), аналіз рентабельності аптечних управлінь (Є. Дасюк, Б. Парновський), визначення потреби в медикаментах (П. Кураш), класифікація ознак та видів попиту населення на медикаменти (П. Кураш, А. Василишин, Р. Піняжко), прогнозування споживання лікарських засобів із застосуванням регресійного аналізу (Н. Янішевська, Р. Піняжко), оцінка техніко-економічної ефективності нових технологічних розробок (Л. Торопова, Р. Піняжко та ін.), управління виробництвом на фармацевтичних фабриках аптечної системи (Р. Піняжко, Т. Трачук), удосконалення роботи контро­льно-аналітичних лабораторій аптечних управлінь (В. Комар).

Інтенсифікація наукових досліджень кафедри була пов’язана із застосуванням статистичних методів аналізу під час вивчення потреби населення в лікарських засобах (П. Кураш), прогнозування розвитку аптечної мережі (Н. Сінгалевич, Р. Піняжко), а також методів індивідуального прогнозування для перспективного планування мережі аптечних закладів (Г. Андріанова, Р. Піняжко).

Серед актуальних напрямків дослідження були: застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в організації та економіці фармації, зокрема для економіко-статистичних досліджень та фармацевтичної інформації, розрахунків рентабельності госпрозрахункової аптечної мережі та визначення потреби у фармацевтичних кадрах (Р. Піняжко, Б. Парновський, Н. Сінгалевич та ін.).

Цей період розвитку кафедри характеризує­ться зародженням і становленням нового наукового, практичного та освітнього напрямку — фармацевтичної інформації (Б. Парновський).

Вирішенню проблем управління фармацевтичною системою присвячені виконані під керівництвом професора Р. Піняжка кандидатська (1972 р.) та докторська (1978 р.) дисе­ртації Б. Парновського, а також кандидатські дисертації П. Кураша (1971 р.), В. Комара (1980 р.), Л. Чумакової (1981 p.), А. Дацка (1981 p.), Г. Андріанової (1983 р.) і Т. Райкової (1986 p.).

Загалом під керівництвом Р. Піняжка було виконано 1 докторську й 20 кандидатських дисе­ртацій, з яких 3 — у рамках цільової аспірантури.

Для підвищення ефективності навчального процесу було складено структурно-логічну схему взаємозв’язку розділів і тем. Кожна лекція або лабораторне заняття були індивідуалізовані, для чого використовувалися різні засоби наочного викладання, такі як навчальні таблиці, діафільми, кінофільми, альбоми, схеми тощо. Кінофільми відображали роботу Центрального аптечного складу, прийом рецептів і відпуск ліків, організацію роботи лікарняної аптеки, порядок прийому і зберігання товарно-матеріальних цінностей в аптеці, порядок проходження виробничої практики, діяльність аптеки-музею у м. Львів (Р. Піняжко).

У 1970 р. колективом співробітників кафед­ри (Р. Піняжко, А. Новікевич, Н. Сінгалевич, П. Кураш, І. Корчинський) було підготовлено й друкарським способом уперше в країні видано збірник керівних матеріалів з організації фармацевтичної справи. У цей час започатковано видання друкарським способом методичних вказівок до практичних занять з планування господарсько-фінансової діяльності аптеки, а також бланків документації до лабораторних занять з розділу організації та обліку господарсько-фінансової діяльності аптеки (1973 р.).

Кафедрою було запропоновано вдалий навчально-методичний підхід — індивідуальне наскрізне завдання для прогнозування показників торгово-фінансового плану аптечних закладів.

З 1980 р. на кафедрі започатковується кабінетна форма навчання студентів шляхом створення в навчальних аудиторіях окремих відділів аптеки або робочих місць провізорів. У методичних вказівках наводяться для заповнення бланки документів, які використовують в процесі функціонування відділів аптеки (наприклад рецептурно-виробничого, запасів тощо). Також було апробовано об’єднання викладання організації роботи аптеки з обліком та звітністю. У методичних вказівках наводилися рекомендації щодо заповнення облікових документів, структура самопідготовки до занять.

Через кілька років за ініціативою Р. Піняжка у співавторстві з Б. Парновським, О. Громом та А. Дацком підготовлено навчальний посібник «Основи та методи управління в фармації», який був рекомендований Головним управлінням навчальних закладів МОЗ СРСР для студентів фармацевтичних інститутів (факультетів), але до видання якого Р. Піняжко, на жаль, не дожив. Зазначене видання за спрямованістю, структурою та змістом матеріалу є базово-формуючим з менеджменту у фармації, оскільки всі його теми увійшли до наступних підручників і навчальних посібників з цього курсу.

— Історія кафедри цього періоду відображає і багато в чому поділяє складну та суперечливу долю країни, починаючи з 80-х років минулого століття. Вона найтіснішим чином пов’язана з тими політичними та соціально-економічними перетвореннями, які в ній відбувалися. У цьому періоді, на нашу думку, можна виділити два якісно різних етапи.

Перший етап третього періоду — це час апогею глибоких економічних, соціальних та політичних кризових явищ в СРСР та появи політики модернізації (перебудови) для збереження радянської системи, що в кінцевому результаті призвело до її руйнації. Власне на початку цього етапу (у 1983 р.) у зв’язку зі смертю професора Р. Піняжка кафедру очолив кандидат фармацевтичних наук, професор О. Гром, який завідував нею до 2012 р.

На цьому етапі кафедра поповнюється новими науково-педагогічними кадрами: Богданом Громовиком і Володимиром Комаром (1983 р.), Ганною Гасюк і Наталією Ярко (1986 р.) та Орестом Михайликом (1987 р.).

За час першого етапу третього періоду на кафедрі опрацьовано теоретичні засади та практичні рекомендації з удосконалення процесу виробництва стерильних розчинів в умовах аптек (Дмитро Дикун), управління контрольно-аналітичною службою аптечних управлінь (Б. Громовик), господарською діяльністю аптечної служби (Г. Гасюк) та фармацевтичними кадрами (Н. Ярко). Здійснено глибокі дослідження з обґрунтування організації лікарського забезпечення денних і домашніх стаціонарів (Я. Базилевич, М. Павловський, А. Дацко та ін.).

Запропоновано рекомендації з удосконалення ціноутворення на лікарські засоби вітчизняного виробництва (О. Гром, Г. Гасюк, А. Дацко, С. Терещук, І. Городецька) та методику розрахунку реалізованих торгових накладень в міжінвентаризаційний період (Г. Гасюк, О. Гром, П. Кураш).

Під керівництвом О. Грома на цьому етапі було виконано і захищено кандидатські дисертації асистентами Д. Дикуном (1985 р.), Б. Громовиком (1988 р.), Г. Гасюк (1989 р.) та Н. Ярко (1990 р.).

У 1991 р. кафедрі надано приміщення в корпусі навчально-виробничої аптеки на вул. Пекарській, 75, що дозволило більш повноцінно провадити її багатогранну діяльність. При цьому студентські аудиторії були обладнані автоматизованими робочими місцями для викладачів та укомплектовані кіно-, діа- та графопроекторами, магнітофонами, мікрофонами.

Другий етап третього періоду розвитку кафедри пов’язаний з відновленням державної незалежності України, що визначило спрямованість наукової тематики.

У цей період кафедра поповнюється новими науково-педагогічними кадрами:

• у 90–х роках минулого століття — Іриною Городецькою (1991 р.), Наталією Бенюх (1993 р.), Оксаною Левицькою (1993 р.), Олександрою Корнієнко (Фойдер) (1995 р.) та Дзвениславою Садовою (Грушковською) (1999 р.);
• у 2000–х роках — Наталією Герболкою (Ханик) (2001 р.), Іриною Чухрай (2002 р.) та Яриною Гром (2006 р.).

Під керівництвом О. Грома на другому етапі були виконані й захищені кандидатські дисертації О. Фойдер (1997 р.), М. Сятинею (1997 р.), І. Городецькою (1997 р.), О. Левицькою (1998 р.), Н. Ханик (2009 р.), Д. Грушковською (2011 р.).

Під керівництвом Б. Громовика у цей період було виконано й захищено кандидатську дисертацію О. Кухаром (2002 р.).

У 2006 р. захищено докторську дисертацію Б. Громовиком на тему «Теоретико-методологічні та прикладні засади логістичного управління фармацевтичними підприємствами».

З березня до грудня 2012 р. у зв’язку з хворобою і смертю професора О. Грома обов’язки завіду­вача кафедри виконував доцент А. Дацко.

З грудня 2012 р. кафедру очолив професор Б. Громовик. Кафедру було реструктуризовано і поповнено новими науково-педагогічними кадрами — Катериною Дорикевич, Оленою Парамош, Уляною Янишин, Артемом Горіликом. У 2013 р. асистентами кафедри стали Софія Прокіп та Інна Пузанова.

Під керівництвом Б. Громовика були виконані і захищені докторська дисертація В. Поповича і кандидатська дисертація А. Горілика (2013 р.). У процесі завершення кандидатські дисертації С. Прокіп та І. Пузанової. Запланована й виконує­ться докторська дисертація О. Левицької.

Основні напрямки наукової діяльності у період 1993–2014 рр. були присвячені:

• обґрунтуванню шляхів покращення лікарського забезпечення офтальмологічних хворих (І. Городецька);
• проведенню інформаційного пошуку перспективних лікарських рослин та їх зборів, обґрунтування складу та опрацювання технології дозованих готових лікарських засобів з рослинної сировини для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту (О. Фойдер);
• обґрунтуванню шляхів удосконалення системи управління медикаментозним забезпеченням населення та лікувально-профілактичних закладів (О. Гром, Б. Зіменковський, М. Сятиня, Б. Громовик), а також рекомендацій щодо оптимізації якості медикаментозного забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів (М. Сятиня);
• моніторингу соціальної орієнтації, післядипломних, зокрема еміграційних намірів студентів фармацевтичного факультету (Б. Громовик, М. Сятиня), професійної мотивації провізорів і чинників престижу вищих навчальних закладів (О. Корнієнко, І. Городецька, О. Левицька, Р. Юніков);
• опрацюванню нових маркетингових підходів до аналізу фармацевтичного ринку на основі моделей оптимізації лікарського та інформаційного забезпечення оториноларингологічної практики (О. Левицька);
• теоретичному обґрунтуванню, розробці прикладних положень та конкретних рекомендацій щодо вдосконалення системи запровадження лікарських засобів на вітчизняний ринок через удосконалення вибору каналів розподілу та роботи представницького персоналу фармацевтичного підприємства-виробника (О. Кухар);
• дослідженню рекламної активності фармацевтичних організацій у засобах масової інформації (Б. Громовик, О. Гром, М. Сятиня), а також товарних знаків у фармації (О. Кухар, Б. Громовик, Г. Гасюк);
• опрацюванню концептуальних питань фармацевтичної опіки (Б. Громовик, В. Пропіснова, І. Зупанець), зокрема сутності та оптимізації фармацевтичної опіки під час реалізації виробів медичного призначення (Н. Ярко, Б. Громовик) та супутніх товарів аптечного асортименту (І. Городецька, О. Корнієнко) як фактору покращення системи якості життя (Н. Ярко, П.-І. Міненко);
• розробці теоретичних основ та практичних рекомендацій з оптимізації забезпечення населення нестероїдними протизапальними лікарськими засобами на прикладі лікування хворих з ревматичними захворюваннями суглобів (Н. Ханик);
• теоретичному обґрунтуванню, розробці прикладних положень та конкретних рекомендацій стосовно вдосконалення логістичного управління фармацевтичними підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середо­вища (Б. Громовик);
• обґрунтуванню наукових напрямків оптимізації лікарського забезпечення хворих туберкульозом шляхом створення раціонального асортименту ліків, їх поєднання у стандартизованих варіантах та рекомендацій щодо вит­рат на придбання (Д. Грушковська);
• дослідженню перспектив нових навчальних технологій у фармацевтичній освіті (Б. Громовик, С. Мокрянин), оптимізації процесу засвоєння теоретичних знань і практичних навичок провізорів з дисциплін управлінсько-економічного спрямування у системі неперервної фармацевтичної освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (С. Терещук, А. Горілик);
• вивченню проблемних питань формування системи фармацевтичної безпеки України (О. Дацко, А. Дацко), організації та фармацевтичного забезпечення паліативно-хоспісної допомоги (Б. Громовик, С. Прокіп), фармакоманії та фармакофобії (О. Парамош, Б. Громовик), рідкісних захворювань та «ліків-сиріт» (А. Дацко, І. Пугайко), фармацевтичної профілактики в системі підвищення якості життя жінок (К. Дорикевич), фармацевтичних аспектів застосування лікарських засобів для профілактики та лікування кишкових дисбіозів (І. Чухрай), а також утилізації та знищення непридатних для медичного застосування препаратів (Б. Громовик, І. Пузанова);
• науковому обґрунтуванню теоретичних засад нейроекономіки та асиметрії інформації для фармації, становленню фармацевтичної практики, взаємозв’язку логістичного обслуговування відвідувачів аптек з концепціями фармацевтичної допомоги і належної аптечної практики, вивченню питань саморегулювання фармацевтичного ринку, взаємовідносин суб’єктів лікувального процесу, а також ролі аптечних фахівців з погляду соціальної фармації як складової системи фармацевтичного забезпечення населення та міждисциплінарної нау­ки (Б. Громовик, Л. Унгурян);
• концептуальному обґрунтуванню та опрацюванню теоретичних положень і методологічних підходів до фармацевтичного забезпечення населення гепатопротекторними лікарськими засобами (В. Попович, Б. Громовик);
• підвищенню рівня управлінсько-економічної підготовки провізорів в системі неперервної фармацевтичної освіти шляхом ситуаційного аналізу її стану, оцінюванню структури тематичних планів і навчальних видань, опрацюванню освітньої онлайн-системи (Б. Громовик, А. Горілик);
• теоретичному обґрунтуванню та розробці прикладних положень і конкретних рекомендацій щодо вдосконалення менеджменту клініко-фармацевтичної допомоги хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу (О. Левицька).

Науковцями кафедри за час її існування опрацьовано та видано майже 30 монографій і довідників, понад 20 галузевих методичних рекомендацій, інформаційних листів і нововведень, більше тисячі наукових і навчально-методичних публікацій, серед них понад 150 наукових статей концептуального характеру. Її співробітниками та під їх керівництвом виконано й захищено 4 докторські та 32 кандидатські дисертації.

З відкриттям у 1993 р. навчально-виробничої аптеки (перший завідувач — В. Комар, відповідальна за навчальний процес — С. Терещук) викладання дисциплін на кафедрі оптимізувалося за рахунок набуття практичних навичок на її базі. У комп’ютерному класі аптеки було інстальовано програму перевірки рівня знань студентів. На робочих місцях провізорів студенти відпрацьовували в реальних умовах прийом рецептів та відпуск лікарських засобів, поповнення запасів товару, виготовлення лікарських форм за індивідуальними рецептами та за вимогами лікувально-профілактичних закладів, а також контроль їх якості.

У середині 90-х років на фармацевтичному факультеті розпочалася підготовка до проведення ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2. Фармація». Викладачі кафедри (Г. Гасюк, О. Гром, Б. Громовик, О. Корнієнко, О. Левицька, С. Терещук, Н. Ярко) щорічно скеровують до Центру тестування МОЗ України опрацьовані авторські тестові завдання з однією правильною відповіддю.

Починаючи з 1998 р. колективом кафедри проведено значну роботу з розробки методичного забезпечення навчального процесу студентів факультету заочного навчання. Для кожної дисципліни, включеної до навчального плану, колективом кафедри опрацьовано методичні вказівки до контрольних робіт та практичних занять.

З 2000 р. викладання всіх дисциплін на кафедрі проводиться 3 мовами: українською, англійською та російською.

З 2001 р. професорсько-викладацький склад кафедри здійснював теоретичну та практичну підготовку спеціалістів за фаховими спрямуваннями: «Фармація» (очна і заочна форма навчання), «Клінічна фармація», «Сестринська справа».

З січня 2008 р. у навчальний процес кафед­ри впроваджено інноваційну освітню технологію — сайт «AdFarm S.A», який опрацьований С. Терещук та А. Горіликом. Його мета — оптимізація навчального процесу студентів та системи контролю й самоконтролю засвоєних теоретичних знань та практичних навичок з профільної фармацевтичної дисципліни — організації та економіки фармації. В інтерактивній системі передбачено наступні розділи: навчальні матеріали, завдання (тести, ситуаційні завдання, кросворди), підготовка до іспитів, особисті результати, форум, пошук, блог. У подальшому на базі зазначеної освітньої технології А. Горіликом та Б. Громовиком було розроблено онлайн-систему неперервної фармацевтичної освіти AdFarm S.A. з управлінсько-економічних дисциплін, яка складається з 3 освітніх веб-майданчиків: додипломної освіти, післядипломної освіти, створення нових знань (2011–2012 рр.).

Нині на кафедрі проводяться заняття зі студентами фармацевтичного факультету за спеціальностями «Фармація» (очна та заочна форми навчання) і «Клінічна фармація», а також із провізорами-інтернами за спеціальністю «Загальна фармація».

Кафедра проводить додипломну підготовку провізорів за такими дисциплінами: організація та економіка фармації, менеджмент та маркетинг у фармації, медичне та фармацевтичне товарознавство, фармацевтичне правознавство, етика та деонтологія у фармації, охорона праці у фармації, а також спеціалізаціями: організація та регулювання діяльності підприємств фармації, дослідження фармацевтичного ринку.

Колектив кафедри здійснює організацію та керівництво дипломними і магістерськими роботами та навчально-виробничими практиками: ознайомчою і виробничою практиками з організації та економіки фармації, виробничою практикою з менеджменту та маркетингу у фармації, практикою зі спеціалізації та переддипломною практикою у студентів заочної форми навчання.

З 2000 р. науковцями кафедри опрацьовано та видано понад 20 підручників і навчальних посібників з грифом МОЗ України та МОН України.

Науково-освітні розробки кафедри нагороджені дипломом і золотою медаллю Міжнародної виставки-презентації «Сучасні навчальні заклади–2010» у тематичній номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи» (2010 р.), а також дипломом та відзнакою лауреата конкурсу І ступеня П’ятої виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» у номінації «Організаційне і науково-методичне забезпечення впровадження електронних засобів у практику діяльності закладів післядипломної освіти» (2013 р.).

— Пріоритетним напрямком у роботі кафед­ри завжди було керівництво науково-дослідною роботою студентів. З часу заснування кафедри (1964 р.) функціонує студентський науковий гурток. Логічним завершенням занять в науково-студентських гуртках є участь у наукових конференціях, конкурсах студентських робіт, захист дипломних робіт, публікація підсумкових статей у фахових виданнях. У дипломних роботах студенти узагальнюють дані, проведених експериментальних досліджень з актуальних фармацевтичних проблем. Весь викладацький склад кафедри є вихованцями студентського наукового товариства фармацевтичного факультету, багаторічним науковим куратором якого була С. Терещук.

Кафедра організації та економіки фармації завжди активно приймала участь у всеукраїнських студентських олімпіадах за спеціальністю «Фармація». Керівниками делегацій студентів були С. Терещук, П. Кураш (Харків, 1987 і 1991 рр.), С. Терещук (Запоріжжя, 2001–2002 рр.), О. Корнієнко (Тернопіль, 2011 р.). У 1997–1999 рр. С. Терещук виконувала обов’язки відповідального секретаря оргкомітету, у 2005–2006 рр. — голови журі олімпіади. Мандатну комісію очолювала Г. Гасюк, членами журі працювали: А. Новікевич (1997–1999 рр.), Б. Громовик (2004 р.), І. Городецька (2005–2006 рр.), І. Чухрай (2005 р.). У 1999 р. за внесок у розвиток олімпіад С. Терещук та Г. Гасюк присвоєно почесні звання «Відмінник освіти України».

Співробітники кафедри завжди брали активну участь у діяльності факультету та інституту/університету. Р. Піняжко у 1963–1968 рр. обіймав посаду декана заочного фармацевтичного відділення. Заступниками декана фармацевтичного факультету працювали: О. Гром (1974–1983 рр.), О. Ривак (1982–1992 рр.), А. Дацко (1992–2013 рр.), обов’язки заступника декана з наукової роботи виконував П. Кураш (1992–2000 рр.). У березні 2014 р. виконувачем обов’язків декана фармацевтичного факультету призначено Б. Громовика. Відповідальними секретарями державних екзаменаційних комісій працювали: А. Новікевич, С. Терещук, Н. Ярко, О. Левицька. У 1981–1983 рр. обов’язки заступника голови спеціалізованої вченої ради з фармацевтичних дисциплін виконував Р. Піняжко, багато років секретарем цієї ради працювала Г. Гасюк (1990–2009 рр.).

За результатами опитування студентів фармацевтичного факультету з 2007 р. визначаються номінанти на звання «Amicus Studentorum — Викладач друг студентів». Лауреатами почесного звання стали доценти А. Дацко (2007 і 2011 рр.) і С. Терещук (2009 р.)

Колектив кафедри завжди був разом зі студентами і в позанавчальний час. У 1967, 1989 та 1991 р. студенти випускного курсу викликали викладачів кафедри до очного змагання у форматі Клубу веселих і кмітливих (КВК). У певних конкурсах студенти випереджали асистентів та доцентів, але завжди перемагала дружба. Дуже популярними в 1995–1999 рр. були виступи команди КВК фармацевтичного факультету. Гуртківці кафедри (Т. Джула, В. Будянський, В. Попчук, Ю. Коровець, О. Юрченко, Р. Терещук), а також І. Коваль, В. Каліцун, Н. Дячук представляли Львівський медичний університет у обласній лізі команд КВК та займали призові місця.

Таким чином, кафедра, створена 50 років тому для вирішення актуальних проблем управління фармацією, зробила істотний внесок у нау­ку й практику організації фармацевтичної справи та підготовку фармацевтичних кадрів, здобула авторитет серед професійної спільноти. За ці роки кафедра стала «кузнею» понад вісімдесяти людських доль. Її колектив пишається своїм минулим і впевнено дивиться в майбутнє, позаяк у нього достатньо компетенцій, енергії та бажання, щоб і надалі поповнювати фармацевтичну галузь молодими висококваліфікованими фахівцями. Він зберігає і примножує традиції вищої львівської фармацевтичної науково-педагогічної школи.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!