Санкції проти Росії: вплив на український фармринок

Під час круглого столу обговорено можливості застосовування санкцій щодо виробників лікарських засобів з Російської Федерації, їх впливу на пацієнтів, а також перспективи розвитку українських фармацевтичних виробників та дистриб’юторів.

Розпочинаючи захід, Наталя Лісневська нагадала, що 11 вересня 2014 р. Урядом прийнято розпорядження «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України у військовій, економічній, енергетичній та інформаційній сфері, окупацією частини території України.

Заступник міністра охорони здоров’я України підкреслила, що наша країна має бути готовою до викликів у торговельних відносинах із Росією. Очевидно, що незабаром будуть запроваджені торговельні обмеження для України. Прем’єр-міністр України офіційно заявив, що як тільки Росія запровадить такі торговельні обмеження, невідкладно будуть запроваджені дзеркальні заходи з боку нашої країни. Проте вони не повин­ні негативно позначитися на пересічних громадянах. Сьогодні саме час обговорити це питання в контексті галузі охорони здоров’я та почути поради від фахівців, адже на фармацевтичному ринку України присутні російські компанії.

Н. Лісневська підкреслила, що експерти повин­ні терміново проаналізувати питання присутності на національному фармацевтичному ринку компаній із російським капіталом та визначити, як саме вплине застосування санкцій на ринок. На жаль, МОЗ України сьогодні не має права контролю за діяльністю суб’єктів господарювання і не має офіційних підтверджень, хто є власником тієї чи іншої компанії, проте за потреби такий запит може бути направлено до компетентних органів.

Олена Нагорна, генеральний директор ДЕЦ, повідомила, що відповідно до Державного реєстру лікарських засобів в Україні зареєстровано 306 лікарських засобів виробництва Російської Федерації (245 — готові лікарські засоби та 61 субстанція), що становить 2,43% загальної кількості лікарських засобів, дозволених до медичного застосування в Україні. Найбільша їх кількість припадає на фармакотерапевтичну групу «Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби» — 55 препаратів, «Засоби, що впливають на травну систему» — 21, «Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» — 28 і т.д. О. Нагорна зазначила, що більшість цих лікарських засобів мають аналоги віт­чизняного та зарубіжного виробництва. Лише 32 міжнародні непатентовані і загальноприйняті назви не мають аналогів в Україні. І саме цим препаратам слід приділити увагу та виважений підхід, звернувшись до головних позаштатних спеціалістів та експертів, які б визначили, наскільки критичним стане зникнення їх з ринку для пацієнтів.

Ольга Голубовська, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Інфекційні хвороби», висловила свою думку щодо тих російських препаратів, які застосовуються для лікування інфекційних захворювань. Зокрема, вона підкреслила: прийняття санкцій щодо деяких лікарських засобів матиме тільки позитивний ефект, оскільки ці препарати не мають належної доказової бази та не впливають на перебіг інфекційного процесу. Зокрема, це імуномодулятори. Що стосується антибактеріальних засобів, то всі вони мають аналоги українського виробництва.

Федір Лапій, головний спеціаліст з дитячої імунології Департаменту охорони здоро­­в’я Київської міської держадміністрації, також підтримав позицію попереднього доповідача щодо застосування імуномодуляторів. Проте потребує обережного підходу питання заборони ряду російських вакцин, зокрема БЦЖ, вакцини для профілактики кашлюка, дифтерії та правця з цільноклітинним кашлюковим компонентом (АКДП); анатоксину дифтерійно-правцевого очищеного адсорбованого рідкого (АДП); анатоксину дифтерійно-правцевого очищеного адсорбованого зі зменшеним вмістом антигенів, рідкий (АДП-м), анатоксину правцевого (АП). Ці імунобіологічні препарати завжди були дешевими та доступними для населення, проте сьогодні через проблеми з перереєстрацією в Україні їх не можуть використовувати. Невідомо, коли на ринку з’являться їх аналоги.

На думку Віктора Сердюка, президента Всеукраїнської ради із захисту прав та безпеки пацієнтів, від переважної більшості російських препаратів та виробів медичного призначення можна відмовитися, і пацієнти не відчують їх зникнення з ринку. Окрему увагу було приділено протигангренозній сироватці, яка виробляється в Російській Федерації та, за словами доповідача, давно не використовується в розвинених країнах.

О. Нагорна звернулася до лікарів, провізорів, фармацевтів, пацієнтів у разі відсутності ефективності препарату чи у разі розвитку побічних реакцій відзвітувати про це МОЗ України. Відповідні форми містяться на сайті профільного міністерс­тва. Якщо Департамент фармаконагляду ДЕЦ буде отримувати значну кількість повідомлень про відсутність ефективності — це може стати приводом для призупинення чи анулювання дії реєстраційного посвідчення.

Микола Холоденко, начальник інформаційного управління Державної служби України з лікарських засобів, зазначив, що асортимент ліків на ринку — це відгук на потреби медицини та лікарів, на який реагують фармацевтичні компанії. Він нагадав, що схожий дос­від Україна вже пережила півтора року тому, коли була затверджена законодавча норма, відповідно до якої на територію країни можуть ввозитися лише препарати, вироблені виключно в умовах належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Після запровадження такої вимоги деякі лікарські засоби пішли з ринку, проте споживачі це практично не відчули, оскільки їх місце швидко зайняли інші препарати, які виробляються за належних умов. М. Холоденко підкреслив великий потенціал для розвитку національних виробників, які в останні роки модернізували свої дільниці відповідно до стандартів GMP.

Також під час круглого столу розглядалося питання дистриб’юторів з російським капіталом, що працюють в Україні. На сьогодні склалася напружена ситуація із забезпеченням аптек, оскільки з ринку пішов один із найбільших оптових постачальників, яка може ще більше погіршитися у разі введення санкцій стосовно компаній-дистриб’юторів з російським капіталом. Можливим рішенням в даному випадку може стати включення до нормативних актів положення про відповідальне зберігання. Це дозволить перевозити лікарські засоби не лише дистриб’юторам, а й логістичним компаніям.

За результатами обговорення учасники круглого столу вирішили ініціювати створення експертної групи за участю позаштатних фахівців для проведення глибокого аналізу ситуації з російськими препаратами на фармацевтичному ринку України та розробки ґрунтовних пропозицій для Кабінету Міністрів України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!