Стратегія реформування системи охорони здоров’я України на період 2015–2025 рр. потребує широкого обговорення

Наказом МОЗ України від 24 липня 2014 р. № 522 затверджено Положення про Стратегічну дорадчу групу з питань реформування системи охорони здоров’я України. До її складу увійшли 12 українських та міжнародних експертів, відібраних за результатами відкритого конкурсу. Координаційну раду, основними завданнями якої є забезпечення діяльності (організації, планування, координації) експертних груп та ухвалення підготовлених ними документів, очолює новопризначений міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі. Окрім нього, до складу Координаційної ради входять ще 6 експертів. 27 листопада Стратегічна дорадча група з питань реформування системи охорони здоров’я (СДГ), оприлюднила проект Стратегії реформування системи охорони здоров’я України на період 2015–2025 рр. (далі — проект Стратегії), яка є рамковим документом, що визначає зміст, бачення, принципи, пріоритети, завдання та основні заходи для вітчизняної галузі охорони здоров’я на наступні 10 років.

Громадське обговорення проекту Стратегії буде відбуватися як в електронному режимі, так і в форматі публічної дискусії. Воно розпоч­неться вже 5 грудня 2014 р. й триватиме до лютого 2015 р. Для участі в обговоренні всі бажаючі можуть попередньо зареєструватися, заповнивши відповідну форму на сайті СДГ.

Розклад громадських обговорень:

  • 12 грудня, Київ: галузеве обговорення (пацієнти);
  • 15 грудня, 9:00, Київ: галузеве обговорення (фармсектор), приміщення EBA;
  • 19 грудня, Київ: галузеве обговорення (представники приватної медицини);
  • 15 січня, Харків: публічне обговорення;
  • 21 січня, Дніпропетровськ: публічне обговорення;
  • 27 січня, Вінниця: публічне обговорення;
  • 30 січня, Львів: публічне обговорення;
  • 4 лютого, Одеса: публічне обговорення.

СДГ готова почути думки громадськості, експертного середовища, пацієнтів, бізнесу, лікарів та інших зацікавлених осіб, аби врахувати найбільш слушні з них у документі.

Проект Стратегії містить наступні розділи:

  • основні положення;
  • здоров’я населення та стан системи охорони здоров’я; основні питання політики;
  • партнери, цінності, цілі та завдання майбутньої системи охорони здоров’я України;
  • побудова системи охорони здоров’я: стратегічні можливості для України — забезпечення та надання послуг; фінансування охорони здоров’я; управління; важливі внески в систему охорони здоров’я;
  • побудова нової системи охорони здоров’я; розробка концепції та план дій — короткострокові (2015–2016 рр.), середньострокові (2017–2020 рр.) та довгострокові (2018 р. та на майбутнє) заходи.

Документ передбачає реформування МОЗ України. Розробники проекту Стратегії вважають, що профільне міністерство слід позбавити управлінських функцій, таких як закупівлі, управління лікарнями, обслуговування та ремонт лікарень, підкреслюючи його важливість у прийнятті політичних рішень. Зокрема, мова йде про створення закупівельного агентства та інших організацій, що працюють незалежно, таких як агентство з ліцензування та акредитації медичних закладів, фармацевтичне агентство, яке відповідатиме за реєстрацію та ліцензування фармацевтичної продукції, а також фармаконагляд; агентство оцінки технологій охорони здоров’я.

Стратегія реформування системи охорони здоров’я України на період 2015–2025 рр. потребує широкого обговорення

Фармацевтичний сектор

Проект Стратегії також включає фармацевтичну реформу, мета якої полягає в тому, щоб зробити ліки безпечними, доступними та ефективними. Виконання й контроль за дотриманням стандартів, правил і норм відповідно до принципів належної виробничої практики (GMP), належної клінічної практики (GCP), належної практики дистрибуції (GDP), належної фармацевтичної практики (GPP) та інших належних практики стає обов’язковим правилом ЄС.

Враховуючи високий рівень експертних робіт, що проводяться строгими регуляторними агенціями (США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або ЄС), буде запроваджено механізм визнання результатів експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів, що пройшли процедуру державної реєстрації у зазначених вище регуляторних агентствах.

Згідно з проектом Стратегії орган центральної влади, уповноважений ліцензувати суб’єктів господарювання, сприятиме розширенню мережі оптових та роздрібних аптек, зменшенню кількості бюрократичних та законодавчих бар’єрів, що стримують входження нових компаній на ринок. При цьому сертифікація GMP має бути спрощена, чому сприяє членство України в PIC/S. Одразу виникає питання, що мали на увазі автори проекту Стратегії під словосполученням «розширенню мережі оптових аптек»?

Розробники документа допускають державне регулювання цін на препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, у перехідний період, який слід удосконалювати протягом впровадження реформи шляхом:

  • запровадження процедури реєстрації ціни відповідно до процедур ЄС;
  • зовнішнє реферування цін — для оригінальних лікарських засобів;
  • ціноутворення, що базується на генеричності препарату — для генериків;
  • встановлення ціни відшкодування шляхом внутрішнього реферування цін;
  • моніторинг наявності та доступності ліків для населення України.

«Національні виробники лікарських засобів будуть заохочуватися до виробництва препаратів, які мають важливе державне значення та входять до оновленого Національного переліку основних лікарських засобів», — йдеться у проекті Стратегії. Тобто передбачається перегляд та оновлення такого переліку.

Проектом Стратегії передбачені непрямі механізму впливу, які застосовуватимуться державою для зменшення витрат на лікарські засоби, а саме:

  • на рівні лікарів шляхом запровадження та удосконалення протоколів медичної допомоги та формулярів; моніторингу застосування ліків, призначених лікарями; формування бюджету для відшкодування;
  • на рівні фармацевтів та провізорів через підтримку генеричної та терапевтичної заміни; здешевлення за рахунок паралельного імпорту; необмеженість щодо постачальника ліків суб’єктами однієї (своєї) країни;
  • на рівні пацієнтів — позитивні та негативні переліки ліків для реімбурсації та гарантовані «кошики» послуг; співплатіж за лікування, ліки та медичні послуги; медичне страхування, у тому числі додаткове медичне страхування. Для амбулаторного сектору запровадження спільних платежів за принципом механізму реімбурсаціїї стане стандартом відповідно до вимог ЄС.

Ціноутворення та відшкодування (реімбурсація) буде обмежуватися переліком основних препаратів. В умовах недостатнього фінансування Національний перелік основних лікарських засобів має відповідати переліку основних лікарських засобів, рекомендованому ВООЗ.

У межах короткострокових заходів у період 2015–2016 р. планується створення національного агентства з фінансування охорони здоров’я (точна назва ще буде визначатися), яке буде відповідальним за закупівлю медичних послуг, а також виконувати наглядову функцію за проведенням закупівель фармацевтичних препаратів в країні. Воно буде створене для вирішення питання централізованих закупівель препаратів (послуг) і проведення пов’язаних з ними переговорів під керівництвом МОЗ України. Таке напівавтономне, але все ж державне агентство зможе в установленому порядку заключати контракти з приватною страховою компанією.

перше обговорення

5 грудня відбулося перше публічне обговорення проекту Стратегії. З вітальним словом (за допомогою скайпу) до учасників заходу звернувся О. Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України. Він зазначив, що народ України вимагає змін у медичній галузі. «У 2015 р. ми маємо зробити рішучі кроки щодо реформування — негайно розпочнемо реформу управління медичною галуззю, вивчимо можливості оптимізації мережі лікарень, запровадимо важливі ініціативи щодо закупівель та доступності ліків», — наголосив міністр.

Проект Стратегії презентував Володимир Курпіта, голова стратегічної дорадчої групи з питань реформування охорони здоров’я. Він зауважив, що на сьогодні кожен другий українець відмовляється від візитів до лікаря через неможливість сплатити за лікування. «Це ненормально, коли в країні з безкоштовною медициною, яка гарантована Конституцією, половина населення не може собі її дозволити, — зазначив доповідач. — І все через те, що наша держава неефективно витрачає кошти на медичну систему, створену ще за радянських часів. Фактично левова частка коштів іде на утримання іноді навіть пустих приміщень і ліжок та мізерну оплату персоналу».

До обговорення стратегії долучилися представники ВООЗ, правники, громадські активісти та експерти. Усі учасники заходу погодилися, що без внесення змін до ст. 49 Конституції України, яка на сьогодні містить положення щодо безоплатної медицини та неможливості скорочення існуючої мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я реалізувати ефективну реформу медичної галузі неможливо.

Зазначимо, що розробка стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України — це важка справа, яка потребує залучення широкого кола експертів у різних галузях. Проект Стратегії, розроблений стратегічною дорадчою групою, — складний документ, що містить низку дискутабельних моментів. На деякі з них звертали увагу учасники обговорення. Але важливо, що цей процес триває, відтак ми маємо надію на те, що наші читачі — фахівці у сфері фармації, активно долучатимуться до обговорення проекту Стратегії, а наше видання, як зав­жди, готове надати платформу для широкої фахової дискусії. Експертні думки знайдуть відображення на сторінках «Щотижневика АПТЕКА».

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті