Перед початком засідання кореспонденту нашого видання вдалося поспілкуватися з представниками фармацевтичної спільноти та почути їх думку стосовно створення Фармацевтичної палати. Так, Людмила Горюнова, голова правління Київської обласної асоціації аптечних працівників, вважає, що існування всеукраїнської самоврядної фармацевтичної організації вкрай необхідне. Фармацевтична палата зможе не тільки об’єднати всіх фахівців фармацевтичної галузі, а й сприяти запровадженню рівних умов діяльності аптечних закладів усіх форм власності. На думку Л. Горюнової, необхідно підтримувати діяльність аптек, які виготовляють ліки за екстемпоральним рецептами, здійснюють забезпечення населення сильнодіючими та наркотичними лікарськими засобами, беруть участь у соціальних проектах тощо. «Слід використовувати іноземний досвід та відновити статус професії фармацевта», — підкреслила вона. Також, на її думку, Фармацевтична палата зможе контролювати виникнення надмірної кількості приватних аптечних закладів. «Така ситуація перетворює аптеку на торговельну точку, через що втрачаються головні якості її працівника — професіоналізм, людяність та відповідальність», — підсумувала Л. Горюнова.
Неля Бик, виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації, підтримала ідею створення єдиного об’єднання професіоналів. «Маємо великі надії, що така організація буде мати свої філіали в кожній області з фахівцями, які мають великий практичний досвід роботи в фармацевтичній службі. Важливим є створення єдиних правил ведення бізнесу для цього ринку», — зазначила Н. Бик. Вона вважає, що Фармацевтична палата має брати активну участь у формуванні та запроваджені законодавчих ініціатив для узгодження всіх питань щодо діяльності у фармацевтичній галузі.
Катерина Шанайда, завідуюча КП «Яготинська центральна районна аптека № 20», підкреслила необхідність створення Фармацевтичної палати. «Цікаво, яку нішу будуть займати аптеки комунальної власності в цій системі, бо хотілося б зберегти їх. Адже відпуском лікарських засобів за пільговими та безкоштовними рецептами займаються саме такі заклади», — зазначила вона. З огляду на проведення реформування медичної галузі та можливу приватизацію аптек, К. Шанайда висловила думку, що наразі приватні заклади не зможуть забезпечити обіг препаратів, які відпускаються на пільгових умовах. Вона зазначила, що до діяльності Фармацевтичної палати є побажання — зберегти існування аптек комунальної форми власності. «Фармацевтична палата обов’язково має впливати на врегулювання таких питань», — наголосила К. Шанайда.
Михайло Півнюк, директор державного виробничо-торговельного підприємства «Волиньфармпостач», зазначив, що на поточному етапі імплементації європейських вимог законом має передбачатися надання професії фармацевта статусу публічної. Окремо він висловив сподівання, що Фармацевтична палата зможе створити загальний реєстр фармацевтів та провізорів і запровадити поняття «фармацевтична послуга». У разі прийняття Верховною Радою України закону про фармацевтичне самоврядування у рамках дерегуляції та децентралізації влади, що останнім часом є дуже актуальним питанням, створення Фармацевтичної палати є необхідним для вузькопрофільного фахівця в фармацевтичній галузі. На його думку, від її функціонування виграються не тільки фахівці, а й представники фармацевтичного бізнесу та безпосередньо споживачі. Адже в поняття фармацевтична послуга вкладається відпуск лікарського засобу та надання фармацевтичної допомоги у вигляді консультацій, а не тільки продаж медикаментів. «Ми втрачаємо значимість фармацевта як професіонала своєї справи, наразі працівника аптеки вважають тільки за продавця, але ліки — не продаються, а відпускаються!», — підкреслив М. Півнюк.
Він зазначив, що наказом МОЗ України від 11.10.2013 р. № 875 «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)» передбачено основні напрямки діяльності та функції фармацевтичного працівника, але, на жаль, мало хто дотримується цих правил.
На думку М. Півнюка, фармацевтичній спільноті вкрай важливо мати орган, до якого можна звертатися з будь-якого питання, пов’язаного з професійною діяльністю, зокрема, стосовно надання правового захисту під час виникнення трудових спорів та інших видів допомоги. Саме Фармацевтична палата, на його погляд, має стати таким органом впливу в Україні.
Відкриваючи установчі збори, Валерій Печаєв, президент Об’єднання організацій роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММПУ), зауважив, що фармацевтична галузь в Україні потребує змін. За його словами, від діяльності в державі численних аптечних асоціацій, як в регіонах, так і в столиці, на жаль, реальних результатів немає. Ось чому актуальним стало питанням створення єдиної всеукраїнської організації для фармацевтичної спільноти. Вивчивши детально питання створення таких установ в європейських країнах, робоча група зупинилися на моделі, яка існує в Польщі. Слід зазначити, що не було мети повністю перейняти досвід діяльності польських колег.
Головною особливістю Фармацевтичної палати, за словами В. Печаєва, є створення організації саме фізичних, а не юридичних осіб. Серед основних її завдань він виокремив:
- співробітництво з органами державної влади та місцевого самоврядування, іноземними організаціями та об’єднаннями, закладами, товариствами, підприємствами, суб’єктами господарювання тощо та забезпечення представництва й захисту будь-яких законних прав та інтересів Фармацевтичної палати та її членів у відносинах з ними;
- участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики у фармацевтичний галузі в цілому; участь у розробці законодавчих і нормотворчих, інших регуляторних актів, перспективних планів та програм розвитку фармацевтичної справи й наукової роботи в цій галузі;
- внесення пропозицій з питань професійних стандартів, стандартів якості медикаментозної допомоги, діяльності суб’єктів фармацевтичного профілю, державних програм і критеріїв потреби в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, атестації, акредитації, ліцензування фармацевтичної діяльності, присвоєння кваліфікаційних категорій, розробка етичних норм працівників фармацевтичної галузі тощо.
Він також зазначив, що фармацевт має відповідати певним професійним вимогам. «В аптечній мережі має працювати тільки професіонал — йому слід нести відповідальність за якість своєї роботи», — підсумував В. Печаєв.
Для презентації проекту закону «Про фармацевтичне самоврядування» було запрошено його розробників. Зокрема, Наталія Гуторова, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, директор Полтавського юридичного інституту, подякувала організаторам та учасникам заходу за надану можливість взяти участь у розробці юридичних документів для фармацевтичної спільноти. Вона зазначила, що підготовка та створення законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування» триває та потребує широкого обговорення. Після успішного прийняття закону планується розробити проект постанови КМУ «Про затвердження Положення про професійне фармацевтичне самоврядування», який буде затверджувати порядок співпраці МОЗ України з фармацевтичною самоврядною організацією, обсяг делегованих повноважень та порядок нагляду МОЗ за її діяльністю щодо цих повноважень, порядок введення Єдиного державного реєстру провізорів та фармацевтів, фіксацію членства тощо.
У ході свого виступу, Віталій Пашков, доктор юридичних наук, завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, ознайомив присутніх з основними положеннями законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування». Існування саме такого документа дозволить громадській організації впливати на діяльність провізорів та фармацевтів, а також на органи влади. Він зазначив, що єдиним органом самоврядування в Україні на сьогодні є ООРММПУ.
Основним завданням, яке покладалося на правників під час підготовки законопроекту, було визначення повноважень фармацевтичної самоврядної організації. Адже до цього часу в Україні не було досвіду створення самоврядної організації з такою великою кількістю учасників.
Згідно з законопроектом професійне фармацевтичне самоврядування — це гарантоване державою право для провізорів та фармацевтів самостійно вирішувати питання організації діяльності в аптечних закладах на професійній основі в межах чинного законодавства. Членами фармацевтичної самоврядної організації можуть добровільно стати виключно фізичні особи, а саме провізори та фармацевти, які працюють в аптечних та медичних закладах, науково-дослідних установах, задіяні у виробництві ліків та їх обігу. Метою професійного фармацевтичного самоврядування є об’єднання на професійній основі зусиль провізорів та фармацевтів, а також працівників наукових установ та закладів фармацевтичної освіти для реалізації покладених на них прав і обов’язків, сприяння підвищенню їх професійного рівня й надання методичної допомоги, представництво професійних інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі на підприємствах, в установах, організаціях, а також захисту інтересів фізичних та юридичних осіб у разі заподіяння їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості провізорів та фармацевтів під час виконання службових обов’язків. За словами В. Пашкова, члени фармацевтичної самоврядної організації можуть звертатися до правління стосовно отримання правової допомоги для захисту своїх прав та законних інтересів, вільно вступати та виходити з її складу шляхом подання відповідної заяви.
Дія закону про фармацевтичне самоврядування поширюється на діяльність фармацевтичної самоврядної організації, а також на взаємини, що виникають між нею та органами державної влади й місцевого самоврядування в межах їх повноважень. При цьому дія закону не поширюється на об’єднання громадян, які створені відповідно до інших законів України, крім зазначених. В. Пашков зазначив, що для максимально ефективного виконання своїх завдань щодо захисту й представництва прав та законних інтересів членам фармацевтичної самоврядної організації можуть бути делеговані окремі повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В. Пашков зауважив, що відповідно до Закону України від 01.06.2010 р. № 2297 «Про захист персональних даних», який регулює правові відносини, пов’язані із захистом й обробкою персональних даних, необхідно буде розробити підзаконні акти для врегулювання питання стосовно створення всеукраїнського реєстру провізорів та фармацевтів.
Серед завдань, які фармацевтична самоврядна організація буде виконувати, доповідач звернув увагу на здійснення експертизи проектів законів, інших регуляторних актів та нормативних документів, у тому числі стандартів.
Голова правління фармацевтичної самоврядної організації, за словами В. Пашкова, призначається та звільняється за згодою членів правління. Окремо було зазначено, що її керівник та заступники керівника не можуть перебувати в трудових відносинах з фармацевтичними або аптечними закладами та прямо або опосередковано бути пов’язаними відносинами контролю з членами організації.
Алла Котвіцька, перший проректор Національного фармацевтичного університету, зазначила, що керівництво провідного навчального закладу, який готує спеціалістів фармацевтичної галузі, завжди із зацікавленістю ставиться до нововведень, які направлені на покращення її діяльності. «З огляду на те, що в розвинених країнах існують самоврядні фармацевтичні організації, Фармацевтичну палату необхідно створити і в Україні. Хочу відмітити виступ В. Пашкова, який демонструє реальні кроки, у разі послідовного виконанні яких, є надія на створення такої самоврядної організації найближчим часом», — зауважила вона.
На її думку, підготовка провізорів та фармацевтів, а також забезпечення післядипломної освіти різного профілю мають відповідати вимогам сьогодення, зокрема, вимогам роботодавців. А. Котвіцька зазначила, що в квітні 2015 р. планується представити нові стандарти освіти, у тому числі навчальні плани.
Вона підкреслила, що важливим є вирішення питання, яке стосується забезпечення практичними базами провізорів-інтернів, а також проведення атестації цих баз.
У свою чергу, Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», зазначив, що необхідно докласти максимум зусиль задля затвердження та запровадження проекту закону про фармацевтичне самоврядування. На його думку, необхідно також забезпечити подальшу роботу Фармацевтичної палати в усіх областях України, зокрема, створити регіональні підрозділи громадської організації. «Запорукою майбутнього успіху існування Фармацевтичної палати є кількість учасників та відповідна професійна її діяльність», — підкреслив він. За його словами, основними напрямками роботи організації має стати: післядипломна атестація фахівців з фармацевтичною освітою, створення всеукраїнського реєстру таких спеціалістів та етичного кодексу фармацевта. Важливою функцією Фармацевтичної палати, на думку І. Крячка, має стати розгляд та надання правової допомоги під час розгляду трудових спорів або судових позовів за участі провізора або фармацевта.
У ході обговорення було одноголосно прийнято пропозицію створити Фармацевтичну палату, головою правління обрано Олега Клімова, академіка Української технологічної академії. Він подякував за довіру та надану можливість очолити перший в Україні орган самоврядування фармацевтичної галузі. «Якщо говорити про доцільність створення такого громадського об’єднання, то в першу чергу Фармацевтична палата створюється для громадян. Адже кожен має право отримувати якісні ліки від професійно підготовленого фармацевта», — зазначив О. Клімов.
За його словами, на сьогодні працівники аптек недостатньо розуміють поняття «фармацевтичний сервіс». Доповідач зауважив, що в кожній галузі існують стандарти діяльності, отже, і спеціалістам фармацевтичного сектору необхідно створити організацію, яка б вирішувала проблемні питання галузі, ввести персональну відповідальність перед хворим.
Крім того, О. Клімов запропонував присутнім надати пропозиції до статуту Фармацевтичної палати протягом найближчих 2 тиж, щоб в січні 2015 р. провести засідання правління, на якому обговорити організаційні питання.
Слід зазначити, що до членів правління Фармацевтичної палати ввійшли представники фармацевтичної спільноти, які зібралися з різних областей України, у цілому активно підтримали ініціативу створення Фармацевтичної палати. Більшість присутніх висловили свої побажання, зокрема, помірковано та відповідально поставитися до обрання членів правління, звернути увагу діяльність фізичних осіб — підприємців та збереження мережі аптек комунальної власності. Окремо підняли питання рівномірного забезпечення всіх регіонів України кваліфікованими спеціалістами, для чого необхідно створити всеукраїнський реєстр фахівців.
Отже, маємо надію, що створення всеукраїнської фармацевтичної самоврядної організації, яка б об’єднала провізорів та фармацевтів задля спільної мети, а саме, покращити умови діяльності аптечних закладів, найближчим часом за допомогою закону «Про фармацевтичне самоврядування» буде втілена в життя. Наше видання й надалі планує слідкувати за діяльністю Фармацевтичної палати та інформуватиме читачів про її досягнення.
фото Сергія Бека
Коментарі