Запровадження РРО: влада планує врахувати пропозиції підприємців

У зв’язку із затвердженням Закону України від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким передбачено запровадження поетапного розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та прийняттям у 1-му читанні законопроекту від 28.11.2014 р. реєстраційний № 1088 щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів, автором якого виступила Оксана Продан, упродовж останніх декількох місяців ведуться активні дискусії стосовно зазначених документів серед громадськості. Так, 15 червня 2015 р. у приміщенні Європейської Бізнес Асоціації було проведено круглий стіл на тему «РРО в Україні: виклики, можливості та перспективи». У ході заходу своє бачення висловили Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, Олена Макеєва, заступник міністра фінансів України, Наталя Рубан, директор Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України, Андрій Журжій, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Ігор Ланда, голова Комітету з роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації, профільні асоціації, громадські організації та представники роздрібної торгівлі.

Розпочинаючи захід, Ганна Дерев’янко зазначила, що Європейська Бізнес Асоціація повністю підтримує нововведення та виступає за створення рівних умов для підприємців усіх форм власності. «Хочу звернути увагу, що при цьому Асоціація не лобіює інтереси виробників касових апаратів», — повідомила доповідач.

Олена Макеєва подякувала організаторам за надану можливість виступити з доповіддю на тему «Використання касових апаратів — світова практика та необхідна складова для покращення економічної ситуації в країні». Вона зазначила, що на сьогодні громадськість має недостатньо інформації щодо запровадження касових апаратів, тому необхідним є проведення подібних заходів, під час яких проводиться роз’яснювальна робота, яка має допомогти представникам бізнесу розібратися в зазначеному питанні. За словами О. Макеєвої, останнім часом збільшилася кількість скарг з боку підприємців про запровадження додаткових податків, звітів тощо.

«Введення касових апаратів не є певним тиском на ведення бізнесу, і в нас немає мети якимось чином збільшити податкове навантаження», — підкреслила доповідач, додавши, що ставка єдиного податку не зміниться, а посилюється контроль лише за обігом готівки.

За словами заступника міністра, таку практику вже давно запроваджено в багатьох країнах Європейського Союзу та світу. Вона нагадала, що з 1 липня 2015 р. уже розпочнуть застосовувати РРО платники єдиного податку III групи. З 1 січня 2016 р. — II групи. «Хочу зазначити, що до І групи відносяться дрібні підприємці, які займаються реалізацією товарів на ринках через дрібнороздрібні торговельні мережі або засоби пересувної мережі. Такі підприємці застосовувати РРО не зобов’язані. Наприклад, людині, яка самостійно вирощує свою продукцію і продає на ринку, не потрібно використовувати касовий апарат», — зауважила О. Макеєва. На її думку, платники єдиного податку ІІІ групи, які мають обсяг доходу протягом календарного року 20 млн грн., можуть собі дозволити придбати касовий апарат, мінімальна вартість якого складає 3,5 тис. грн.

«Ми розуміємо, що для платників єдиного податку ІІ групи така сума може бути обтяжливою, особливо якщо мова йде про підприємства з регіону, тому було проведено зустріч з Ніною Южаніною, головою Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. У ході бесіди було вирішено знайти компроміси або гранти, які будуть відшкодовувати вартість обладнання. Так, у змінах до законопроекту № 1088, який підтриманий Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою України та вже пройшов слухання в профільному комітеті, було враховано такі побажання представників малого бізнесу: зменшення штрафних санкцій, відміну обліку товарних запасів, скасування обов’язку зберігання фіскальної звітності в КОРО (книзі обліку розрахункових операцій) тощо», — підкреслила доповідач.

Вона зазначила, що прийняття у 1-му читанні законопроекту має зняти ту напругу, яка на сьогодні спостерігається в суспільстві. Також, на її думку, введення касових апаратів сприятиме детінізації економіки. «За офіційними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, тіньова економіка становить 42–60%. Головною метою запровадження касових апаратів є контроль обігових коштів, справедлива сплата податку та створення рівних умов ведення бізнесу для всіх суб’єктів господарювання. Усі підприємці мають однакові зобов’язання перед законом, отже, ніхто не має навмисно приховувати свої прибутки», — підкреслила спікер.

Завершуючи виступ, заступник міністра подякувала компанії «NOVUS Україна» та торговельній мережі «Фокстрот», які запропонували свої магазини в якості бази для проведення навчання підприємців правилам поводження з касовими апаратами. За словами О. Макеєвої, такі безкоштовні навчальні класи вже активно працюють. Слід зазначити, що в ході навчання фахівці Державної фіскальної служби України та виробники РРО надають інформацію стосовно необхідних навичок використання касових апаратів. При цьому учасники заходу мають змогу ознайомитися з принциповими відмінностями різних моделей таких апаратів, особливостями процесу впровадження РРО, основними моментами реєстрації та укладання договору на їх експлуатацію. Навчання на семінарах передбачає закріплення теорії на практиці.

З доповіддю на тему «Законодавчі аспекти і особливості введення касових апаратів для підприємців ІІ та ІІІ груп спрощеної системи оподаткування» виступила Наталя Рубан. Вона повідомила, що було проаналізовано, яка кількість касових апаратів необхідна для роботи всіх зареєстрованих підприємців з 1 липня поточного року. За наведеними даними з 284 тис. підприємців, які є платниками єдиного податку ІІІ групи, касових апаратів потребують лише 55 тис., з них 8 тис. здійснюють роздрібну торгівлю.

Н. Рубан нагадала присутнім, у яких випадках використовується РРО. Так, касові апарати застосовуються під час здійснення розрахункових операцій за готівку. «Тобто за умови продажу товару та надання послуг, у тому числі через мережу Інтернет, необхідно застосовувати касовий апарат. Якщо такі товари або послуги надаються через безготівковий розрахунок, касовий апарат не потрібен», — підкреслила Н. Рубан.

За словами представника Державної фіскальної служби України, не зобов’язані застосовувати РРО фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку І групи, які мають річний дохід у розмірі до 300 тис. грн., підприємці, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі, ведуть діяльність на ринках, під час продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, під час продажу страв або напоїв у їдальнях, буфетах, школах та навчальних закладах середньої професійної освіти, виїзної торгівлі, а також під час продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену та залізничного вокзалу, товарів з лотків, кіосків тощо. Разом з тим під час діяльності на ринках фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп, не застосовують РРО, однак якщо діяльність здійснюється у стаціонарних приміщеннях, розташованих на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу), або у разі, якщо ці приміщення здаються в оренду, то такі платники мають застосовувати касові апарати.

Щодо застосування РРО під час продажу товарів через мережу Інтернет Н. Рубан повідомила, що такі суб’єкти господарювання, у тому числі фізичні особи — підприємці, які є платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп, мають застосовувати касові апарати та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Запровадження РРО: влада планує врахувати пропозиції підприємців

Доповідач звернула увагу, що під час застосування РРО підприємець зменшує кількість первинних обліків, оскільки бухгалтерський облік програмується в пристрій. «Застосування РРО дозволяє власнику бізнесу бачити реальну виручку за день і полегшить облік готівки. Адже в касовий апарат можна запрограмувати до 4 тис. найменувань товару разом з ціною, знижкою тощо. При цьому не треба щоденно вести книгу руху товару», — зазначила Н. Рубан. Вона повідомила, що наразі придбано 220 тис. касових апаратів, які забезпечують почекову передачу даних до бази Державної фіскальної служби України. Середній термін придатності РРО становить 7 років.

За словами спікера, на сьогодні 18 компаній здійснюють реалізацію касових апаратів, вартість яких становить від 3,5 тис. грн. «Крім вартості касового апарату, витрати підприємця складатимуть: за послуги сервісного центру — 150 грн. на місяць, за послуги екваєра — 29 грн. та 10 грн. — за пломбування РРО», — зауважила доповідач.

Вона також зазначила, що для включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, необхідно пройти процедуру подання документів та перевірки апарату з боку представників Державної фіскальної служби України та Національного банку України. «У разі успішного проведення перевірки відповідності техніки Державним стандартам України та наявності необхідної документації на щотижневому засіданні технічної комісії Державної фіскальної служби приймається рішення про включення нового обладнання до реєстру. Наразі таких заяв не надходило», — зазначила Н. Рубан.

Окремо спікер звернула увагу присутніх на те, що до 1 січня 2017 р. не планується проводити перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО суб’єктом господарювання за умови придбання касового апарату до 1 липня 2015 р.

У свою чергу, Анд­­рій Журжій розповів про можливості та перспективи вдосконалення законодавчого регулювання використання касових апаратів, зокрема про штрафи, реєстрацію та обслуговування обладнання.

Він зазначив, що в законопроекті № 1088 максимально враховано побажання робочої групи, яка працювала при Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики і представляла інтереси суб’єктів господарювання різної форми власності та підприємців. «Законопроект не передбачає необхідності зберігати фіскальні чеки, відмінено норму щодо обліку запасів, запроваджено відповідальність для сервісних центрів стосовно невчасного обслуговування, відмінено штрафи за незначну невідповідність коштів у касі, значно зменшено розміри штрафів тощо», — підкреслив А. Журжій.

Крім цього, він висловив побажання до спеціалістів Державної фіскальної служби України активніше проводити заходи з інформування суб’єктів господарювання про умови використання РРО та максимально спростили процес реєстрації нових касових апаратів і підприємців.

Стосовно штрафних санкцій А. Журжій зазначив, що в разі прийняття в цілому законопроекту № 1088 не планується їх застосовування за таких умов: невідповідності коштів у касі в розмірі до 10% та відсутності касового апарату до 1 січня 2015 р., але тільки якщо наявний договір на його поставку. Також він підкреслив, що знижено розмір штрафу з 5-кратного розміру до 100% у разі відсутності видачі покупцю касового чека.

Завершуючи виступ, А. Журжій підкреслив, що Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики готовий врахувати кожну пропозицію підприємців щодо можливості усунення недоліків та тиску з боку Державної фіскальної служби України. «На жаль, рекомендації про перенесення термінів виконання вимог закону, які Комітет отримує в великій кількості від суб’єктів господарювання, не вирішить проблемні питання ані для бізнесу, ані для держави. Ми готові втілити такі рішення, які усунуть перешкоди для нормальної роботи представників бізнесу», — підкреслив спікер.

Ігор Ланда представив власний погляд на практику застосування касових апаратів. На його думку, на сьогодні великий та середній бізнес знаходиться в нерівних умовах і обов’язкове використання РРО — це необхідна умова для існування конкурентного ринку і детінізації економіки.

Він підтвердив інформацію про запровадження в торговельних мережах «NOVUS Україна» та «Фокстрот» безкоштовного навчання з касової дисципліни. «Протягом минулого тижня навчання успішно завершили понад 60 осіб. У середньому тренінг займає 4–5 год. Як показала практика, цього часу достатньо для опанування основних навичок роботи з РРО», — зауважив І. Ланда.

На думку доповідача, власники середнього бізнесу, які займаються продажем товарів у кількості до 2 тис. найменувань, мають бути зацікавлені в установці касових апаратів. Він підкреслив, що застосування РРО в поєднанні зі сканером значно прискорює швидкість обслуговування покупців. Також, за його словами, з використанням касового апарату значно полегшується ведення бухгалтерського обліку, зокрема стосовно товарообігу та обліку готівкових коштів. «Для власників бізнесу це тільки полегшить облік готівки, оскільки у продавців не буде можливості використовувати незаконні схеми, які ведуть до значних збитків для бізнесу в цілому», — зазначив спікер, додавши, що використання РРО всіма підприємцями значно підвищить рівень захисту прав споживачів.

Слід зазначити, що в рамках активної та конструктивної дискусії з метою розробки практичних рішень для усунення проблемних питань, які виникають у представників бізнесу з використанням РРО, спікери круглого столу надали відповіді на запитання підприємців щодо умов введення касових апаратів.

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Микола 18.06.2015 11:50
Ланда знову проштовхує свій продукт. Багато разів було сказано, що касовий апарат нічого не вирішить!!!! Нафтопродукти через АЗС реалізовуються тільки через касовий апарат, а фальсифікату та контрабанди більша половина. Горілка та спиртні напої так само продають через РРО, а фальсифікату тільки збільшується!!!! А на рахунок зацікавленості підприємців які реалізують більше 2000тис найменувань встановлювати РРО то це брехня. Зацікавленість виникне з введенням страхівки ,коли сам пацієнт буде вимагати чек!!!!
Сергій 23.06.2015 2:15
Не розумію чому свідомо паралелять ІІ і ІІІ групу - це різні групи, різні товарообіги. ІІІ група дійсно стягне РРО, а друга з цим буде мати проблеми.Для чого мішати горох і капусту. Невже всі такі тупі і безголові, ІІІ гр. введіть РРО (до 1 липня цього вже і так ніхто не змінить) а ІІ гр. РРО скасуйте. А за чек клієнту,РРО може бути і не фіскальним і клієнт отримає свій чек. Можливо вартує почати з нефіскальних РРО для ІІ гр. це щеб хоть якось булоб більш менш терпляче. А хочуть зробити так як завжди, бюджету потрібні гроші, а гроші можна "злупити" з підприємців, і знову згори податкова отримає команду "фас"
Марина 23.06.2015 5:45
якщо неможливо відмінити РРО для підприємців, то потрібно піднімати питання чодо експлуатації( не 7 років, аскільки працюватиме 4,10,18... років)

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті