Право на здоров’я: як його забезпечити

19 Червня 2015 4:55 Поділитися
18 червня 2015 р. було проведено круглий стіл на тему «Право на здоров’я: як його забезпечити», організаторами якого виступила громадська ініціатива «Відновлення Донбасу». Під час заходу було обговорено питання надання повноцінної медичної допомоги на підконтрольній території Донбасу, організації надання медичної допомоги переселенцям, стан української медицини та діяльність вищих медичних навчальних закладів Донецької та Луганської обл.

Привітавши всіх присутніх, Олена Петряєва, керівник громадської ініціативи «Відновлення Донбасу», зазначила, що в Донецькій та Луганській обл. зруйновано систему надання медичної допомоги. З 335 лікувальних закладів (191 лікарня) Донецької обл. внаслідок руйнування і непідконтрольності Україні частини територій залишилося тільки 114 (44 лікарні). Таким чином, кількість медичних закладів зменшилася в 4 рази. У Луганській обл. лікарняна та амбулаторна мережа скоротилися в 2 рази. Крім того, на підконтрольній Україні території не залишилося жодного медичного закладу третього рівня акредитації, тобто такого, що надає високотехнологічну (спеціалізовану) медичну допомогу.

На фоні зменшення кількості медичних закладів повністю зруйновано транспортну логістику екстреної медичної допомоги. Виник кадровий голод. Сьогодні в Донецькій обл. працює в 4 рази менше лікарів, ніж до початку збройного конфлікту. Критична ситуація склалася і з наявністю лікарських засобів. Як зазначила О. Петряєва, запаси попереднього року майже вичерпалися.

Такий низький рівень системи охорони здоров’я Луганської та Донецької обл. пояснюється також тим, що в Україні відсутня ефективна система взаємодії Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ України) з регіональними управліннями на підконтрольній Україні території Донбасу. Відсутній чіткий алгоритм забезпечення ліками медичних закладів у разі надзвичайних ситуацій та воєнних дій. Не враховуються реальні навантаження та кадрові проблеми медиків, які працюють на Сході країни. Керівник громадської ініціативи «Відновлення Донбасу» підкреслила, що в регіональних управліннях охорони здоров’я відсутній чіткий план дій у разі виникнення спалахів інфекційних захворювань, при цьому рівень вакцинації дітей залишається вкрай низьким. Вона також зазначила, що, за офіційними даними Міністерства соціальної політики, в Україні наразі більше 1,34 млн переселенців: це ті, хто офіційно зареєструвався і отримав статус «тимчасово переміщених осіб». Усі ці особи також мають зареєструватися в лікувальному закладі на території, куди вони були переміщені, проте тільки 170 тис. з них поставлено на облік в закладах охорони здоров’я. Тобто 86% переселенців залишаються без належного нагляду медичних працівників. Однією з причин цього О. Петряєва вважає незадовільну інформаційну політику МОЗ України, до того ж одну з його функцій взяло на себе Міністерство соціальної політики в Україні, це стосується створення «мінімального пакету життєво необхідних ліків», або «аптечки переселенця».

«Центральна влада перш за все має сформувати державну політику та програму надання допомоги переселенцям. Сьогодні у нас немає єдиного державного органу, який узяв би на себе всі проблеми внутрішньо переміщених осіб і став би координуючим центром, і немає державної програми надання допомоги переселенцям, у тому числі у сфері охорони здоров’я, — зазначила О. Петряєва. — Крім того, потрібно змінити саму систему прийому переселенців і організувати її за типом «єдиного вікна», аби людина, яка прибула, могла отримати одразу весь комплекс послуг».

Ірина Агеєва, директор Департаменту комунікації, політики та адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», зазначила, що ще до початку конфлікту на Сході країни Донецька обл. вважалася першою в рейтингу за розповсюдженням ВІЛ-інфекції в Україні, тому важливим є забезпечення контролю за розповсюдженням цієї хвороби як на підконтрольних, так і на непідконтрольних Україні територіях, задля попередження її поширення в інші регіони. Наразі на непідконтрольних нашій державі територіях знаходиться більша частина (близько 60%) хворих на ВІЛ/СНІД від загальної кількості таких пацієнтів, що мешкали в Донецькій та Луганській обл.

Проте є проблеми з контролем ВІЛ-інфекції і на підконтрольних Україні територіях. «Не визначено жодного лікувального закладу, який був би обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом на контрольованих Україною територіях, тобто жодний заклад не володіє інформацією про залишки ліків для антиретровірусної терапії хворих на ВІЛ/СНІД та не сформує потребу в таких ліках на майбутнє», — зазначила І. Агеєва. Вона також окреслила проблему доставки лікарських засобів для антиретровірусної терапії хворих на ВІЛ/СНІД на непідконтрольні території у зв’язку з запровадженням тимчасового порядку ввезення препаратів на ці території.

Нана Цанава, медичний координатор неурядової міжнародної організації «Лікарі без кордонів», зазначила, що значною перешкодою на шляху забезпечення медичної допомоги особам, які знаходяться на непідконтрольних Україні територіях, є введення тимчасового порядку в’їзду на таку територію, згідно з яким заборонено перевозити на/з непідконтрольної Україні території лікарські засоби та вироби медичного призначення. У свою чергу, неможливість надання медичної допомоги хворим загрожує розповсюдженням інфекційних захворювань та виникненням епідемій, що призведе до збільшення кількості жертв військового конфлікту.

Юрій Савко, керівник міжнародного проекту ПРООН «Відновлення соціальних послуг та налагодження миру в Донецькій і Луганській областях», розповів про суть указаного проекту, який підтримує уряд Японії. Основними його компонентами є відновлення соціальної інфраструктури на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської обл., а також посилення спроможності місцевих адміністрацій відповідати на виклики, які виникли у зв’язку з озброєним конфліктом, зокрема щодо надання соціальних послуг населенню та переселенцям. «У рамках проекту було вибрано 7 медичних закладів (6 лікарень та 1 станція переливання крові), у яких пройдуть капітальні відновлювальні роботи. Саме ці лікарні покривають великі потреби як місцевих мешканців, так і переселенців. Уряд Японії виділив МОЗ України 2 гранти на закупівлю медичного обладнання, частина кош­тів має піти на забезпечення медичним обладнанням об’єктів, що відновлюються», — зазначив Ю. Савко. За його словами, у рамках проекту також активно розглядається питання надання належної інформації як переселенцям, так і членам місцевих громад щодо того, де вони можуть отримати медичну та соціальну допомогу.

Анна Суходольська, керівник програм з питань комунікації та розвитку, в.о. керівника програми з питань здоров’я та розвитку дітей ЮНІСЕФ, зазначила, що ЮНІСЕФ активно підтримує МОЗ України та інші структури у наданні допомоги переселенцям та особам, які мешкають на підконтрольних Україні територіях Донбасу. Зокрема, у 5 регіонах, де мешкає найбільша кількість переселенців, було надано в якості гуманітарної допомоги гігієнічні та дитячі набори для сімей переселенців з дітьми, а також для надання першої допомоги, медичне приладдя для проведення пологів. У Донецькій та Луганській обл. також здійснюється інформування дорослих та дітей про мінну безпеку та безпечне поводження з вибухонебезпечними предметами.

Катерина Булавінова, медичний експерт ЮНІСЕФ, торкнулася проблемних питань доставки гуманітарних вантажів в Донецьку та Луганську обл. та вакцинації дітей, які мешкають на цих територіях.

Тетяна Тарасова, керівник програм з питань ВІЛ/СНІД, ЮНІСЕФ, підкреслила, що інфекційні захворювання не мають кордонів, багато пацієнтів з ВІЛ/СНІД залишилися без належного лікування в Донецькій та Луганській обл.

«Неконтрольована ситуація на непідконтрольних Україні територіях може мати важкі епідеміологічні наслідки для нашої держави. Розуміючи важку ситуацію із забезпеченням лікування хворих на ВІЛ/СНІД, ЮНІСЕФ звернулася до Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом і малярією задля затвердження заявки щодо забезпечення антиретровірусними препаратами та діагностичними засобами пацієнтів з ВІЛ/СНІД на непідконтрольних Україні територіях, яку погодили минулого тижня. Ця допомога розрахована терміном на 1 рік. Таким чином, близько 8 тис. хворих буде забезпечено антиретровірусною терапією та лабораторним обстеженням», — зазначила Т. Тарасова.

Ігор Шурма, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я, підкреслив, що ситуація, яка склалася з матеріальним забезпеченням медичної допомоги мешканців Донецької та Луганської обл., які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції, наразі є критичною, існує дефіцит ліків та виробів медичного призначення.

«Разом з тим ми не маємо права не реагувати на виклики, які постали перед нами у зв’язку з військовими подіями на Донбасі. Наразі є реальна можливість частково забезпечити потреби у виробах медичного призначення за рахунок державного резерву, який зберігається на регіональних базах спеціального медичного постачання, де зберігаються бинти, марля, шприци, джгути для зупинки кровотеч та ін. Але рішення про розбронювання цього резерву прийняти ніхто не може, що свідчить про нездатність адекватно реагувати на виклики в кризових ситуаціях деяких органів центральної виконавчої влади», — зазначив І. Шурпа. —Уряду варто терміново переглянути Постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. № 418 «Про внесення змін до порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву», якою передбачено реалізацію за умови проведення аукціонів, та прийняти рішення про безоплатну передачу цих засобів для потреб тих, хто наразі мешкає в зоні проведення АТО та не має змоги отримати медичну допомогу».

Володимир Курпіта, голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, зазначив, що у тимчасових переселенців є реальний дефіцит інформації, яку має надавати МОЗ України, про те, де вони можуть отримати медичну допомогу. Тому Міністерству треба скоординувати свою інформаційну політику з тими, хто її вже проводить, тобто волонтерами та іншими недержавними організаціями, щоб переселенці знали не тільки про лікувальні заклади, де вони можуть отримати допомогу, але й про свої права на отримання такої допомоги. Ця інформація має міститися на сайті МОЗ України та вчасно оновлюватися.

Роман Родина, радник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України з питань забезпечення санітарного благополуччя в зоні АТО, зазначив, що за результатами проведення моніторингу санітарно-епідемічної ситуації в Донецькій та Луганський обл. було визначено, що якість води на цих територіях погіршується, що потенційно загрожує розповсюдженням інфекційних захворювань.

Таким чином, учасники круглого столу дійшли висновку, що держава має звернути увагу на організацію роботи системи охорони здоров’я на Сході України, надання медичної допомоги в першу чергу мирним громадянам та тимчасово переміщеним особам, а також на розвиток медичної нау­ки на підконтрольних Україні територіях Донбасу. Громадська ініціатива «Відновлення Донбасу» вважає, що для вирішення вищевказаних проблем МОЗ України необхідно консолідувати свою роботу з Міністерством соціальної політики, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, фармбізнесом, волонтерами, міжнародними організаціями задля реалізації прав переселенців на здоров’я.

Світлана Шелепко,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті