День уряду у Верховній Раді

Традиційно раз на  місяць у Верховній Раді України проводиться День Уряду. В рамках цього заходу народні депутати заслуховують представників Кабінету Міністрів та спільно вирішують різні актуальні проблеми сьогодення. Минулого тижня на День Уряду було винесено кілька питань, зокрема «Про заходи Кабінету Міністрів України щодо попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань».

Із зазначеного вище питання депутати заслухали доповідь міністра охорони здоров’я України Андрія Підаєва та співдоповідь голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Миколи Поліщука. Після доповіді міністр відповів на  письмові та усні запитання народних депутатів.

Виступаючи перед депутатами, Андрій Підаєв зазначив, що серцево-судинні захворювання вже протягом багатьох років не тільки посідають чільне місце в структурі захворюваності, смертності та інвалідизації населення України, а їх кількість продовжує збільшуватися. За 2002 р. у структурі загальної смертності 61,6% припадає на смертність від хвороб системи кровообігу. Отже, основною причиною різкого зменшення народонаселення і тривалості життя є смертність саме від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, таких, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда та інсульт.

Порівнюючи вітчизняні показники із середньостатистичними даними Європи та світу, міністр констатував, що мають місце стійкі, протилежно спрямовані тенденції у поширеності захворюваності, смертності та впливу на тривалість життя в Україні і багатьох країнах Європи. Тоді, коли захворюваність та смертність внаслідок патології серцево-судинної системи в країнах ЄС знижуються і на цьому тлі збільшується тривалість життя, в Україні все відбувається навпаки.

Якщо раніше інвалідність унаслідок судинно-мозкових захворювань посідала 1-ше місце в структурі первинної інвалідності дорослого населення переважно за рахунок осіб пенсійного віку, то в останні п’ять років помітна чітка тенденція до підвищення частоти інвалідності серед осіб працездатного віку. Також спостерігається негативна тенденція до підвищення частоти розвитку судинно-мозкових захворювань, більш виражена у чоловіків. Так, порівнюючи дані щодо смертності у Західній Європі та в Україні, встановлено, що в нас вона виявилася в 10–12 разів вищою в осіб віком 35–54 років. Збільшується статева диспропорція смертності населення працездатного віку від захворювань системи кровообігу. На сьогодні смертність чоловіків працездатного віку в 4,5 разу вища від такої жінок.

А. Підаєв нагадав про основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань, таких, як паління, ожиріння, надлишкова маса тіла, адинамія, підвищений артеріальний тиск, стреси, високий рівень холестерину в крові, несвоєчасне звернення до лікарів. І саме завдяки профілактичним заходам впливу на основні первинні фактори ризику в більшості країн Європи вдалося знизити захворюваність і смертність від серцево-судинних та судинно-мозкових хвороб на 60–80%.

У 2002 р. європейські країни прийняли план дій «Серце Європи», в якому загальне завдання для всіх країн Європи, в тому числі й України, сформульоване так: до 2020 р. знизити смертність внаслідок серцево-судинних захворювань в осіб молодших 65 років на 40%. Для досягнення цієї важливої мети пропонується:

· знижувати рівень холестерину в крові до 5 ммоль/л;

· утримувати артеріальний тиск на рівні менше ніж 140/90 мм рт. ст. в осіб молодших 65 років;

· пропагувати здоровий спосіб життя, щоб кількість курців у популяції щороку зменшувалася на 1%.

А. Підаєв перелічив основні завдання, що стоять сьогодні перед Урядом і зокрема перед Міністерством охорони здоров’я:

· активізація інформаційно-освітньої діяльності, спрямованої на підвищення свідомості населення щодо факторів ризику та наслідків захворювань системи кровообігу;

· вдосконалення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією (нормальне функціонування відділення амбулаторної кардіології, поліпшення надання невідкладної медичної допомоги);

· покращання матеріально-технічної бази (забезпечення необхідними матеріалами для проведення діагностики, аналізів, лікарськими засобами вітчизняного виробництва).

У процесі обговорення порушеної проблеми А. Підаєв дав вичерпні відповіді на запитання народних депутатів, найбільша кількість яких стосувалася проблеми надання кардіохірургічної допомоги дітям з природженими вадами серця, розвитку кардіологічних клінік у регіонах, визначенню перспектив подальшого поліпшення доступності та ефективності медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією.

У своєму виступі Микола Поліщук звернув увагу на той факт, що, починаючи із середини 50-х років минулого століття, провідне місце серед причин смерті посідають хвороби системи кровообігу. За період 1992–2001 рр. смертність внаслідок серцево-судинних захворювань зросла з 51,6 до 64,8%, а внаслідок судинно-мозкових — з 20,5 до 29,5%. У кожного четвертого померлого у 2001 р. внаслідок хвороб системи кровообігу діагностовано судинно-мозкову патологію. В Україні щороку переносять інфаркт міокарда 50 тис. осіб, інсульт — понад 140 тис. Ішемічна хвороба серця та інсульт — основні причини смертності в Україні. Смертність від інсульту серед осіб віком 45–75 років складає 606 на 100 тис. населення, що в 12 разів вище порівняно із Швейцарією, та вдвічі — з Росією.

Інсульт — основна причина інвалідності населення. Тільки 20% осіб, які вилікувалися, повертаються до активного життя. В Україні на охорону здоров’я виділяється лише 3,1% валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як світовий досвід свідчить, що ефективною система охорони здоров’я може бути лише тоді, коли на її потреби витрачається не менше 5% ВВП. Досвід Франції свідчить про те, що завдяки витратам на профілактичне лікування хворих з артеріальною гіпертензією, що були набагато меншими, аніж витрати на лікування хворих з інсультом, вдалося досягти зниження ризику виникнення інсульту на 40%. Отже, профілактичні заходи є значно дешевшими і більш дієвими.

Державна ідеологія щодо зміцнення здоров’я населення має грунтуватися на первинній профілактиці хвороб системи кровообігу. Держава повинна створити умови для формування здорового способу життя, вдосконалення гігієнічного виховання населення, посилення боротьби зі шкідливими звичками. Нині на профілактичну роботу в нас відведено до 5% часу дільничних терапевтів, тоді як у США — 30–40% часу сімейних лікарів. У 2000 р. видано постанову про прискорення запровадження інституту лікаря загальної практики та сімейного лікаря. І тільки тепер МОЗ України приступило до її ефективного опрацювання.

В Україні щороку проводять 6 тис. оперативних втручань на серці, тоді як потреба в них складає 35 тис. Але можливості регламентуються не тільки тим, чи можуть інститути і лікувальні заклади їх робити, а тим, чи спроможна держава їх профінансувати. Тобто 29 тис. хворих помирають, не дочекавшись операції. Ліки таким хворим не допомагають. Кількість операцій, спрямованих на запобігання та лікування інсульту, налічує близько 2 тис. на рік при потребі понад 20 тис. У разі належного фінансування кількість операцій може хоч завтра бути збільшеною вдвічі. Заклади охорони здоров’я готові до цього, але вони мають бути підпорядковані МОЗ, а не окремим відомствам, підкреслив М. Поліщук.

Результатом Дня Уряду став проект постанови Верховної Ради, який було передано в Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства для подальшого обговорення та опрацювання.

Проектом постанови Верховної Ради України зокрема передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів України розробити та затвердити державну комплексну програму з попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань; вжити невідкладних заходів на  виконання передбаченого Указом Президента України від 8 серпня 2000 р. доручення щодо створення фонду охорони здоров’я населення України за рахунок частини коштів, одержаних від акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, і спрямування частини коштів зазначеного фонду на забезпечення потреб населення в життєво необхідних лікарських засобах, що застосовуються для профілактики та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

За матеріалами www.rada.gov.ua та прес-релізу МОЗ

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи