Досвід впровадження промислового медичного страхування в Україні


Даною публікацією ми продовжуємо обговорювати в нашому щотижневику проблеми доцільності, перспектив та оптимальних варіантів впровадження в нашій державі системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування, основною метою якого є підвищення рівня медичного обслуговування населення. На  сьогоднішній день, незважаючи на те, що прийняття відповідного закону в нашій державі ще не відбулося, вже існують так звані локальні системи медичного страхування, які реалізують деякі вітчизняні страхові компанії. Подібні види медичного страхування охоплюють певні, як правило, численні колективи людей. Одним із видів такого страхування є промислове медичне страхування.
Докладніше розповісти про нього кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» попросив начальника відділу промислового медичного страхування ЗАТ «Паливно-енергетична страхова компанія» Григорія Шидера. Одним із пріоритетних напрямків діяльності компанії є саме цей вид медичного страхування, який запроваджено на багатьох підприємствах паливно-енергетичного комплексу України.

— Григорію Семеновичу, розкажіть, будь ласка, про передумови виникнення промислового медичного страхування.

Григорій Шидер, начальник відділу промислового медичного страхування ЗАТ «Паливно-енергетична страхова компанія»

— Одним із позитивних моментів промислового медичного страхування є його здатність охопити велику кількість людей, які працюють на одному підприємстві чи в одному колективі, та гарантувати їм відповідний рівень надання медичної допомоги на випадок хвороби. Державна система охорони здоров’я нині забезпечити це повною мірою не здатна. Тому одним із напрямків її реформування має бути запровадження системи загальнообов’язкового державного медичного страхування, але до прийняття відповідного закону про глобальні зміни у цьому напрямку говорити поки що не доводиться. Існування цього невирішеного питання, з одного боку, спонукає до пошуків альтернативних варіантів покращання медичного забезпечення населення, з іншого — створює можливості для розвитку добровільного медичного страхування. Керівники виробничих підприємств України починають усвідомлювати роль здоров’я своїх працівників у подальшому розвитку виробництва, тому запроваджують систему промислового медичного страхування. Окрім того, при впровадженні на підприємствах системи промислового медичного страхування вирішується ще одне питання — регулярність та якість проведення профілактичних медичних оглядів, кількість яких може становити від двох до чотирьох на рік залежно від режиму праці та рівня шкідливості виробничих умов. Страхова компанія сама в першу чергу зацікавлена в моніторингу та підтриманні на належному рівні здоров’я працівників підприємства.

— Які особливості промислового медичного страхування?

— На мою думку, його можна вважати одним з наймасовіших видів страхування здоров’я: воно здатне охопити як працівників окремо взятого підприємства, так і галузі в цілому. Про механізм його запровадження та реалізації, на мій погляд, доцільніше розповісти на прикладі нашої співпраці з деякими вітчизняними підприємствами паливно-енергетичного комплексу, кількість працівників якого налічує тисячі людей. Тому ми вибрали такий алгоритм роботи з цими підприємствами: перш за все, провели структуризацію можливих страхових ризиків на кожному окремо взятому підприємстві, беручи до уваги можливість виникнення у працівників тих чи інших професійних захворювань. Відповідно до отриманих результатів склали зміст страхових договорів.

Хто є платником страхових внесків?

— Ними можуть бути: адміністрація підприємства, його працівник або обидві сторони одночасно. У випадку, коли платником страхових внесків є підприємство, промислове медичне страхування поширюється на всіх працівників цього підприємства — медична страховка на кожного працівника оформлюється автоматично при зарахуванні його до штату підприємства. Якщо ж сам працівник платить страхові внески, то страхова компанія, окрім контракту із підприємством, заключає окремий договір про медичне страхування з кожним працівником (за його бажанням). Сума страхового внеску в таких випадках не є обтяжливою, оскільки його платить велика кількість працівників підприємства. Коли частину суми страхового внеску незмінно перераховує підприємство, а частину — за бажанням — його працівник, то в цьому випадку останній за рахунок власних коштів може навіть дещо розширити можливості покриття власного страхового полісу.

Який механізм компенсації вартості надання медичних послуг та лікарських засобів?

— Наш власний досвід свідчить, що можливі два варіанти. Страхова компанія оплачує рахунок за лікування, який виставляє лікувально-профілактична установа, де лікувався застрахований працівник та з якою ми підписали відповідний договір про співпрацю. Якщо лікування застрахованої особи здійснювалося в медичному закладі, з яким не заключено подібний договір, то компанія компенсує хворому вартість медикаментозного лікування після надання ним відповідних товарних та фіскальних чеків. Кошти перераховують на його особистий банківський рахунок. Окремо хочу відзначити, що досвід роботи нашої компанії свідчить про доцільність підписання договорів про співпрацю не тільки з лікувально-профілактичними установами, але й з аптеками.

— Що регламентують ці договори і який механізм їх реалізації?

— Аптека, згідно з договором, забезпечує лікарськими засобами застрахованих працівників, які знаходяться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні. По закінченні визначеного обома сторонами звітного періоду аптека надає страховій компанії для оплати рахунки за видані лікарські препарати. Як показує практика, подібна система співпраці особливо корисна для аптек, які знаходяться в невеликих промислових містечках. Аптеки мають постійний ринок збуту для своєї продукції, можуть розширювати асортимент за рахунок високовартісних препаратів, їм також легше планувати якісний та кількісний склад закупок фармацевтичної продукції та формувати свій товарний запас.

На завершення нашої розмови хотілося б почути Вашу думку щодо оптимальних напрямків реформування вітчизняної системи охорони здоров’я.

— Доцільність та неминучість переходу нашої медицини на «страхові рейки» особисто у мене не викликає сумнівів. При цьому значно покращило б ситуацію з наданням медичної допомоги введення «стандартизації»лікувально-діагностичної допомоги. Так, на сьогоднішній день тактику лікування у кожному конкретному випадку визначає лікар або консиліум. При цьому вартість лікування застрахованих осіб може суттєво відрізнятися. У зв’язку з цим у страхової компанії виникають деякі труднощі з контролю над доцільністю призначення тих чи інших лікарських засобів та діагностичних послуг. Це врешті-решт може призвести до неоптимального використання коштів із страхової суми, яка передбачена страховим полісом застрахованої особи. З іншого боку хочеться, щоб кожен медичний працівник, який бере участь у лікуванні застрахованого хворого, отримував доплату до своєї заробітної плати. Подібні нововведення можливі тільки після створення відповідної нормативно-правової бази. Саме це, на мою думку, має бути одним із основних напрямків реформування сучасної системи охорони здоров’я. n


Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті