Відкрите засідання Громадської ради при МОЗ України

Максим Іонов, голова Громадської ради при МОЗ України, звернувся до пов­ної зали присутніх з подякою за небайдужість до нагальних потреб охорони здоров’я, долі медичної реформи та врешті нормальних людських цінностей — оскільки питання, що нині розглядаються, безпосередньо стосуються таких фундаментальних понять, як здоров’я та життя людини.

«Можна критикувати чи засуджувати будь-які вчинки або кроки, але те, що лежить на душі, все одно обов’язково вийде назовні і в тій чи іншій формі проявиться. Особисто я вірю, що реформа охорони здоров’я, за будь-яких обставин, все одно зрушить з місця. Як природа не терпить пустоти, так і нинішня ситуація в галузі вже фізично не може залишатися у status quo. Те, що вже 24 роки це обговорюється, декларується, пропонується, пропагується, — а результату нуль, — у тому наша загальна провина, та й не час зараз шукати винних. Ми навмисно вирішили зробити наше сьогоднішнє засідання відкритим з метою показати, що ми готові та відкриті до співпраці, прагнемо якнайефективніше долучитися до перетворень у галузі, а головне — готові на такі дії, які змусять все ж таки реформу розпочати, — зазначив головуючий, а також повідомив про певні зрушення у діяльності та суспільній вазі Громадської ради. — Вперше за 10 років ми змусили з нами рахуватися органи влади. Це стосується Уряду (я постійно веду переписку із секретаріатом Кабінету Міністрів України), МОЗ України (навряд чи хтось зможе пригадати, щоб на засіданні Громадської ради вже вдруге був присутнім міністр), а також Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (наведу лише один приклад з програми засідання профільного комітету, де одним з головних пунктів рекомендацій слухань від 1 липня 2015 р. було зазначено: «…рекомендовано внести зміни до Положення про Громадську раду при МОЗ України, передбачивши надання їй більш широких повноважень щодо здійснення громадського контролю за діяльністю МОЗ України та забезпечення можливості безпосередньої участі в розробці та прийнятті нормативно-правових актів»). Це дійсно досягнення (адже раніше за це треба було боротися), і ми маємо базуватися саме на таких задекларованих позиціях. Але якщо у нас є певні досягнення, то, на мій погляд, їх немає у поіменованих вище органів державної влади: з їхнього боку ми стикаємося із стіною непорозуміння у царині медичної реформи. Можна перераховувати безліч робочих груп, комісій та організацій, які займаються цим питанням. Але результат, як відомо всім, невтішний. Ми не можемо відволікатися на будь-які розхитування у цій сфері або амбітні позиції окремих осіб, які мають певні важелі або чинники влади. Натомість ми можемо об’єднатися і запропонувати Громадську раду в якості відкритої платформи в цьому процесі. Отже, одна з причин, з якої ми зібралися, — піднести Громадську раду на той рівень, коли вона буде головним комунікатором, провідником, відкритим майданчиком, єдиним стартом і прожектором у реформі охорони здоров’я. І я пропонуватиму поважному зібранню закріпити це резолютивно. Ми маємо формалізувати солідарну відповідальність, адже нам усім конче потрібен конкретний результат», — підсумував М. Іонов.

У своєму виступі Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України, аргументував важливість прийняття урядових законопроектів щодо реформи охорони здоров’я насамперед тим, що неможливо зберегти систему Семашка в умовах ринкової економіки, оскільки ці дві моделі є незіставними. Автономізація учасників ринку медичних послуг надає пацієнтові можливість вибору, де і як лікуватися. А приватна клініка чи не приватна — не має значення: головне, щоб різні клініки могли вільно конкурувати між собою. Відповідаючи на одне з дотичних запитань із зали, у якому наводився приклад системи охорони здоров’я Великобританії, він зазначив, що у вказаній державі кількість лікарняних ліжок на душу населення утричі менша, ніж в Україні, — отже (тим більше не маючи фінансових ресурсів Великобританії), Україна не може утримувати систему з такою кількістю ліжок. На думку міністра, кліше якоїсь певної країни тут не підходить: прийнятною для України може бути лише змішана модель — побудована на базі існуючих соціально-економічних реалій, виходячи з особливостей захворюваності, усталених методів лікування, демографічних характеристик тощо, однак з урахуванням найбільш передового досвіду інших моделей, що існують у різних країнах світу.

Костянтин Яриніч, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, підкреслив, що повноцінного фінансування система охорони здоров’я як не мала, так і не має. Але голов­не — зрушити реформу з місця, зробити перший крок. Навіть між першим та другим читаннями законопроектів інколи минає по два місяці. Однак чомусь з дня останнього засідання Комітету будь-якого парламентського обговорення питання про подальшу долю поданих законопроектів, — а відповідно і долю реформ — так і не відбулося. На думку депутата, обидва пакети законопроектів — первинний та альтернативний — можуть бути консолідовані, і це найголовніше. Їх буде винесено для обговорення на наступне засідання Комітету, яке, за орієнтовною інформацією депутата (за наявності кворуму), може відбутися 14 серпня. Тож, на найближче засідання профільного парламентського комітету оратор покладає основні надії щодо виведення ситуації з глухого кута і зрушення медичної реформи з мертвої точки.

Розмаїта і гостра дискусія, яка відбулася між членами галузевої громади після виступів високопосадовців, знайшла відображення у проекті резолюції засідання Громадської ради при МОЗ України (див. нижче), який шляхом відкритого голосування було прийнято за основу і спрямовано для доопрацювання у комітетах, подальшої фіналізації на засіданні правління та остаточного затвердження у форматі електронного голосування.

Ми й надалі своєчасно інформуватимемо читача про злободенні аспекти життя медико-фармацевтичного сектору, зокрема крізь призму діяльності галузевого консультативно-дорадчого органу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!