Хоспіси — важлива складова допомоги хворим онкологічного профілю

25 липня 2006 р. міністр охорони здоров’я України Юрій Поляченко відвідав Київську міську онкологічну лікарню. Окрему увагу під час візиту міністр приділив ознайомленню з роботою відділення паліативної медичної допомоги хворим онкологічного профілю (хоспісу), яке є структурним підрозділом цього лікувально-профілактичного закладу (далі — ЛПЗ). Також Ю. Поляченко ознайомився з ходом будівництва окремого корпусу паліативної медичної допомоги на території ЛПЗ, потенціал якого в майбутньому має покращити якість роботи онкологічної служби нашої держави в цілому. Після візиту міністр охорони здоров’я та голов­ний лікар Київської міської онкологічної лікарні Геннадій Олейниченко провели конференцію для представників ЗМІ, серед яких був і кореспондент «Щотижневика АПТЕКА».

Коментуючи побачене, Ю. Поляченко наголосив, що досвід та методику роботи відділення паліативної медичної допомоги, створеного при Київській міській онкологічній лікарні, слід розглядати як варіант ефективної моделі надання паліативної медичної допомоги хворим онкологічного профілю. Ці надбання потрібно швидкими темпами запроваджувати у всіх спеціалізованих ЛПЗ України, створюючи єдину потужну систему надання цього виду допомоги. Організація такої системи також має передбачати підготовку медичних психологів та іншого медичного персоналу, який працюватиме у відповідних відділеннях, також доцільно створювати мобільні медичні бригади для надання паліативної допомоги хворим онкологічного профілю на дому. За словами міністра, нині спостерігається дефіцит подібних закладів в Україні. Зараз функціонує лише 10 хоспісів, розташованих у різних регіонах України. Із них лише 4 відділення за більшістю показників відповідають нормам. Загальне число подібних закладів в Україні має становити не менше 27. Збільшення їх кількості, як зазначив Ю. Поляченко, має стати одним із пріоритетних завдань міністерства. Тим паче, що створення ефективної системи паліативної медичної допомоги для хворих онкологічного профілю передбачене концепцією Державної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007–2016 рр., яка була нещодавно затверджена КМУ. В цьому документі, зокрема, зроблено акцент на тому, що в Україні питання лікування хворих на рак у термінальній стадії досить часто залишається без адекватної уваги з боку держави. Ю. Поляченко відзначив, що створення в Україні хоспісів для хворих онкологічного профілю вирішується лише ситуаційно, тоді як багатьма цільовими дослідженнями підтверджено, що ці установи вирішують не лише морально-етичні питання, але й відіграють значну роль у зменшенні економічних втрат держави. Це відбувається за рахунок вивільнення для ефективної трудової діяльності тих, хто доглядає тяжкохворого вдома та змушений брати відпустки чи взагалі звільнятися з роботи. Тому створення ефективної та мобільної системи симптоматичної медичної допомоги хворим на рак у термінальних стадіях, на переконання міністра, матиме не лише позитивний суспільно-моральний, але й суттєвий економічний ефект.

Під час конференції (зліва направо): Ю. Поляченко та Г. Олейниченко
Під час конференції (зліва направо): Ю. Поляченко та Г. Олейниченко

Відповідаючи на запитання представників ЗМІ, Ю. Поляченко оприлюднив останні дані про поширення в Україні онкологічних захворювань. Міністр, зокрема, зазначив, що кожного року в нашій державі реєструють понад 150 тис. нових випадків онкозахворювань. За останнє десятиліття в Україні відзначають стійке зростання цих показників: із 310 випадків на 100 тис. населення у 1995 р. до 328 — у 2004 р. (у середньому на 0,6% щорічно). Майже 90 тис. жителів України щорічно помирають від раку, з них 35% — особи працездатного віку. Сьогодні в нашій державі проживає понад 800 тис. людей, в яких виявили онкологічне захворювання. Разом із тим, як зазначив Ю. Поляченко, структурні зміни в організації онкологічної служби в Україні протягом останнього півріччя дозволили покращити стан забезпечення препаратами, які застосовують в онкології, а також покращити матеріально-технічну базу онкологічних ЛПЗ. Так, при проведенні тендерних закупівель у 2006 р. вдалося знизити ціни при закупівлі ліків для хворих онкологічного профілю в середньому на 30%. Враховуючи це, за прогнозами фахівців кількість хворих онкологічного профілю, які отримують ліки за державний рахунок, може бути збільшено до 40–45%. У подальшому планується збільшувати обсяги фінансування відповідно до кошторису Державної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007–2016 рр. Водночас, усі потреби хворих онкологічного профілю забезпечити за рахунок державного бюджету неможливо. Тому, зокрема, до створення хоспісів передбачається залучати кошти місцевих бюджетів та благодійні внески організацій чи окремих осіб. Окремо Ю. Поляченко наголосив, що, не змінивши структуру онкологічної служби, сподіватися на її ефективну загальну реорганізацію не можна. Разом із тим, до цього питання необхідно підходити дуже виважено, вивчити та врахувати всі можливі варіанти та концепції реформування. Так, один напрямок реформування передбачає створення загальнодержавного протипухлинного центру на базі Інституту онкології АМН України; відповідно до другої — створення спеціального державного комітету та його регіональних представництв, які регулюватимуть діяльність онкологічної служби України. Ці дві концепції розглядатимуться на найближчому засіданні Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України.

У контексті удосконалення системи медикаментозного забезпечення хворих онкологічного профілю кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» попросив Ю. Поляченка та Г. Олейниченка розповісти про можливі зміни в системі державних закупівель препаратів, які застосовують в онкології, та критеріїв їх відбору під час проведення відповідних тендерних торгів. Відповідаючи на це запитання, Ю. Поляченко зазначив, що завдяки конструктивній лібералізації умов доступу на український фармацевтичний ринок препаратів, які застосовують в онкології, значно покращилося забезпечення ними як окремих хворих, так і спеціалізованих ЛПЗ в цілому. Зокрема, це відбулося завдяки збільшенню питомої ваги відповідних препаратів-генериків та ліків вітчизняного виробництва. Таким чином вдалося знизити собівартість фармакотерапії хворих онкологічного профілю в середньому на 20%. Важливо, щоб ці медикаменти ретельно перевіряли у відповідних лабораторіях щодо якості, властивостей та рівня біоеквівалентності. У свою чергу, Г. Олейниченко зазначив, що головними критеріями при закупівлі препаратів для хворих онкологічного профілю має залишатися оптимальне співвідношення їх ціни та якості. Остання має бути беззаперечно підтверджена результатами відповідних досліджень, проведених як закордонними компетентними установами, так і вітчизняними регуляторними органами та науково-дослідними закладами. Щодо економічного ефекту від більш широкого використання в онкологічній практиці вітчизняних та імпортних препаратів, то, зокрема, забезпечення хворих Київської міської онкологічної лікарні вдалося значно поліпшити та наблизити до 100%. Вартість фармакотерапії вдалося зменшити на 25–30%. Враховуючи, що одне введення деяких оригінальних препаратів, які використовують в онкології, може коштувати понад 10 тис. грн., то, на думку Г. Олейниченка, це досить суттєвий показник.

У заключному слові Ю. Поляченко висловив упевненість, що реформування системи онкологічної допомоги в Україні триватиме, незважаючи на соціально-політичну кон’юнктуру в нашій державі. n

Олександр Сіроштан, фото Ігоря Кривінського

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті