Університетський простір Національного фармацевтичного університету: історія та традиції /до 210-річчя заснування фармацевтичної освіти в Україні/

Микола Овксентійович Валяшко (1871–1955) — видатний науковий та громадський діяч, випускник та викладач Харківського імператорського університету. Про створення фармацевтичного інституту М.О. Валяшко висловлювався ще у 1915 р.: «Для того щоб дійсно підготувати хіміко-фармацевтів до науково-практичної діяльності, необхідно створити особливий Фармацевтичний інститут, у якому всі ці спеціальні предмети і вивчалися б за відповідним планом і програмами. Без цього і при розподіленні слухачів за різними лабораторіями створити цілісну спеціальну освіту складно, оскільки нахил до фармацевтичної спеціальності для них завжди буде другорядним». В якості прикладу таких вищих навчальних закладів М.О. Валяшко наводив фармацевтичні інститути при університетах у Берні, Марбурзі, Берліні тощо, з роботою яких мав нагоду ознайомитися під час закордонного відрядження у 1908–1910 рр.

З 1971 по 1980 р. посаду ректора ХФІ обіймав Дмитро Павлович Сало  — новатор, стратег, один із фундаторів фармацевтичної освіти в Україні. Без перебільшення можна сказати, що його вплив на становлення цієї сфери діяльності зберігається досі, і не тільки в країнах ближнього зарубіжжя, але й далеких іноземних державах. За його ректорства у 1976 р. Вченій раді ХФІ було надано право приймати до захисту докторські дисертації. Активно розвивався навчальний та науковий потенціал вищого навчального закладу, зміцнювалася матеріальна база, розпочалося будівництво хімічного, а потім і технологічного навчального корпусу. У стінах ХФІ відбувся ІІІ З’їзд фармацевтів України (1979 р.).

Ось уже 35 років єдиний профільний фармацевтичний ВНЗ в Україні очолює Валентин Петрович Черних  — академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений винахідник України, лауреат Державної премії України, повний кавалер ордена «За заслуги», кавалер ордена князя Ярослава Мудрого ІV ступеня, V ступеня, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, професор, Почесний громадянин Харкова. Сьогодні колектив університету налічує понад 20 тис. співробітників і студентів.

Під керівництвом видатного організатора ХФІ, в якому навчалося 1600 студентів за однією спеціальністю «Фармація» та працювало 6 докторів наук і 73 кандидати наук, перетворився в унікальний науково-освітній комплекс — Національний фармацевтичний університет, в якому сьогодні здобувають професію 17,5 тис. студентів за 14 спеціальностями та здійснюють науково-педагогічну діяльність 120 докторів наук і 500 кандидатів наук, середній вік яких становить 45 років.

Багату історію та традиції фармацевтичної освіти ілюструють не тільки біографії видатних вчених, численні наукові відкриття та звершення, але й університетський простір, у якому розвивався навчальний заклад. Саме цей прос­тір, як правило, містить інформацію щодо історії та традицій освіти, формує естетичний смак студентів, у ряді випадків виступає не лише візитівкою університету, але й однією з пам’яток міста. Потрапляючи до університетського простору, людина робить висновки про статус навчального закладу, взаємодію його адміністрації з викладацьким складом та студентами, про ставлення навчального закладу до власної історії та традицій.

Саме тому НФаУ веде постійну роботу над розширенням та вдосконаленням свого історико-меморіального комплексу. Ця робота включає створення скульптурних комплексів, портретних галерей, встановлення меморіальних дощок на будівлях університету, створення тематичних експозицій на окремих кафедрах, в лабораторіях та підрозділах університету. І сьогодні навчальний заклад по праву може пишатися своїм університетським простором.

Будівлі, в яких розташовані корпуси НФаУ, мають історичну та архітектурну цінність. Пам’яткою архітектури є адміністративний корпус (вул. Пушкінська, 53), внесений до Реєстру національної культурної спадщини за № 11849. Будинок у стилі модерн був збудований за проектом відомого латвійського архітектора Ю.С. Цауне для євангельської християнської общини у 1911 р. Від 1920 р. протягом десятиліття в цій будівлі працював Український державний рентгено-радіологічний інститут, потім — 2-й Медичний інститут. НФаУ (тоді ХФІ) будівлю було передано у 1967 р.

Ще 3 корпуси університету було зведено в дорадянський час. Приміщення Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (пл. Повстання, 17) збудовано у 1884 р. За цією адресою до революції працювала Харківська міська управа. Корпус переданий НФаУ у 1952 р.

Клінічний корпус (вул. Пушкінська, 27) з’явився на карті нашого міста у 1885 р. На 1 січня 1895 р. згідно зі списком домовласників, який склав статистичний відділ Харківської міської управи, домоволодіння належало колезькому раднику А.Ф. Гіріну, а його оціночна вартість становила 8400 карбованців.

У 1997 р. корпус на вул. Пушкінській, 27, було виведено з навчального процесу і поставлено на реконструкцію, яку було завершено на початку 2000 р. У цьому корпусі розмістилася кафедра клінічної фармації НФаУ (сьогодні — кафедра клінічної фармації з фармацевтичною опікою).

Медико-фармацевтичний корпус НФаУ (вул. Мельникова, 12) був збудований у 1909 р. за проектом А.М. Гінзбурга на пожертви тютюнового фабриканта П.Я. Бураса для єврейського благочинного товариства. Після революції 1917 р. у будинку розмістилися Держвидав, Держхлібінспекція, Наркомторг, Укрм’ясотрест. У 1930 р. корпус був переданий НФаУ.

Хімічний та технологічний корпуси НФаУ зведені у 1985 та 1990 р. відповідно. Ці будівлі не є пам’ятками архітектури, але вони невід’ємні від історії фармацевтичної освіти, адже їх будівництво здійснювалося за активною участю студентів, які працювали після навчання, по суботах та неділях, адже втілювали в дійсність лозунг «Свій вищий навчальний заклад — своїми руками».

Сьогодні хімічний та технологічний корпуси НФаУ входять до складу єдиного естетичного комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Блюхера, 4. Окрім університетських будівель, цей комплекс містить також скульптурні композиції та ботанічний сад.

На будівлях університету встановлено меморіальні дошки, присвячені видатним особистостям НФаУ і найбільш значущим подіям його історії. Так, на адміністративному корпусі встановлено меморіальну дошку фундатору фармацевтичної освіти та першому ректору ХФІ, професору М.О. Валяшку, а на корпусі на вулиці Мельникова — дошку на честь викладачів, співробітників та студентів НФаУ, які брали участь у Другій світовій війні.

Одним із надбань НФаУ є його фотогалерея, до якої, зокрема, належать фотопортрети докторів наук, розміщені на другому поверсі в корпусі на вул. Блюхера, 4.

У 2004 р., у рік 350-річчя Харкова, та на честь 200-ліття заснування вищої фармацевтичної школи в Україні біля навчального комплексу НФаУ (вул. Блюхера, 4) було розміщено скульп­турний комплекс «Фармація у віках». Авторами комплексу стали заслужений художник України, скульптор С.А. Гурбанов і народний архітектор України Ю.М. Шкодовський. Головна ідея комплексу, який складається зі статуй «Аптекар» та «Панацея», а також композиції «Майбутнє фармації», полягає в тому, щоб продемонструвати багатовікову еволюцію від маловідомих лікарів-аптекарів до майбутніх провізорів та вчених, які здатні не лише боротися з хворобами, але й подовжити життя людства в цілому. Сьогодні «Фармація у віках» — єдиний у світі скульптурний комплекс, присвячений уславленню працівників фармацевтичної галузі.

У 2009 р. було створено портретну галерею ректорів НФаУ, що розмістилася в корпусі на вул. Мельникова, 12, в аудиторії № 2, якій у 2010 р. було надано ім’я першого ректора ХФІ, професора М.О. Валяшка.

Під час VІІ Національного з’їзду працівників фармацевтичної галузі України у вересні 2010 р. було відкрито скульптурну композицію «Особистості фармації». Скульптура, в якій втілено постаті першого ректора нинішнього Національного фармацевтичного університету М.О. Валяшка та ректора у 1971–1979 рр. Д.П. Сала, створена відомим харківським скульптором О. Гурбановим.

15 вересня 2010 р. в третій день роботи VІІ Національного з’їзду працівників фармацевтичної галузі відбулося урочисте відкриття музею історії НФаУ. Заснуванню музею передувала досить активна науково-дослідна робота зі збирання та створення музейної колекції. Особлива увага зверталася на дослідження витоків вищої фармацевтичної освіти України та маловідомих сторінок її історії, провідну роль у якій відіграв університет. У 2015 р. музей також відзначає свій перший маленький ювілей — йому виповнюється 5 років.

Історико-меморіальний комплекс НФаУ наочно демонструє 210-річні традиції фармацевтичної освіти України, втілює корпоративний дух вищого навчального закладу, формує естетичний смак майбутніх працівників фармацевтичної галузі та свідчить про неабиякий потенціал вищого навчального закладу, який невпинно рухається вперед, нарощує освітні та наукові можливості і при цьому пам’ятає та зберігає історію для майбутніх поколінь.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!