Ігор Перегінець: тільки 9% коштів, виділених державою на систему охорони здоров’я, витрачаються на надання медичних послуг

Прес-конференція була присвячена питанням реформи системи охорони здоров’я, реалізація якої, за словами експертів Громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ», суттєво відстає від запланованого графіка. Зокрема, вони зазначають, що, якщо говорити про прогрес виконання завдань у 2015 р. в рамках реформування системи охорони здоров’я, то за 9 міс виконано 55% поставлених цілей (за даними Націо­нальної ради реформ).

Ігор Перегінець представив позицію МОЗ України щодо ситуації із реформою системи охорони здоров’я, зазначивши, що профільне міністерство має стратегію та чіткий покроковий план імплементації реформи. За його словами, в сучасних економічних та геополітичних умовах системи охорони здоров’я різних країн постійно реформуються або вдосконалюються, тому що з’являються нові виклики, загрози, йдуть міграційні процеси, виникають нові хвороби. «Тому сказати, що система охорони здоров’я в Україні буде реформуватися від сьогодні і до певного часу, було б некорект­но. Але темпи процесів реформування та їх спрямованість залежать від першочергових кроків, які МОЗ України спільно з партнерами, вже підготували. Навіть деякі елементи стратегії реформування системи охорони здоров’я вже реалізовані, — зазначив І. Перегінець. — Спілкуючись з регіонами, ми бачимо їхню готовність до впровадження цієї реформи, бо ситуація у сфері охорони здоров’я складна, і всі хочуть змін — як медики, так і пацієнти. Ми маємо починати імплементацію реформи якнайшвидше, і першим кроком є прийняття законопроектів про автономізацію закладів охорони здоров’я, які дозволять таким закладам стати незалежними і нареш­ті почати працювати ефективно».

За словами заступника міністра охорони здоров’я, нині серед пострадянських країн залишилося тільки 2 країни — Україна та Азербайджан, в яких заклади охорони здоров’я не є автономними. «Сьогодні фінансові ресурси, виділені з державного бюджету на сферу охорони здоров’я, використовуються неефективно. Близько 75–80% ресурсів йдуть на зарплату та комунальні послуги, тобто утримання закладів охорони здоров’я. З 46 млрд грн., які було виділено з державного бюджету на систему охорони здоров’я регіонам у 2015 р., тільки 9% коштів було витрачено на надання медичних послуг, решта — на утримання інфраструктури», — зауважив І. Перегінець. Тому, на його думку, задля раціонального та ефективного використання ресурсів вкрай важливо надати закладам охорони здоров’я автономію, щоб вони врешті решт конкурували між собою за надання якісних послуг населенню нашої держави.

«МОЗ України абсолютно відкрите до діалогу з Урядом. Ми вже не раз говорили про те, що готові прийняти усі запропоновані поправки до наших законопроектів, окрім строків імплементації реформи, бо для нас це принципове питання. Ми не можемо чекати, адже кожні 3 міс зволікання відстрочують імплементацію реформи приблизно на 6 міс», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я України.

Прим. ред.: нагадаємо, що 07.07.2015 р. у Верховній Раді України зареєстровано проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2309а), «Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2310а), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (реєстраційний № 2311а). У свою чергу, 17.07.2015 р. у Верховній Раді України народним депутатом України Олегом Мусієм, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, зареєстровано низку законопроектів, які є альтернативними до проектів законів, що були подані Урядом 07.07.2015 р. з метою реформування національної системи охорони здоров’я.

Під час заходу було представлено напрацьований досвід реформування системи охорони здоров’я під час пілотних проектів у деяких регіонах. Зокрема, надано інформацію про результати пілотного проекту щодо реформування системи охорони здоров’я, який реалізовувався у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві протягом 2011–2014 рр. попереднім Урядом.

«Цей пілотний проект складно назвати реформою у повному сенсі цього слова, оскільки він не був комплексним, а основні зусилля були спрямовані переважно на зміни у наданні первинної допомоги населенню (сімейна медицина) та екстреної медичної допомоги, — зазначила Зоряна Черненко, — однак, він дозволив набути певний досвід та побачити, які саме підходи вдалося впровадити у пілотних регіонах, а які не спрацювали, і чому». На думку З. Черненко, цей пілотний проект є яскравим прикладом того, що збільшення фінансування системи охорони здоров’я без продуманої стратегії та ефективного управління і моніторингу не дозволяє досягти бажаних результатів. І саме цього слід уникнути під час здійснення реформи системи охорони здоров’я у найближчі роки, зауважила вона.

Також у рамках прес-конференції було представлено результати ще одного пілотного проекту, який, за словами Анатолія Голунова, керівника проекту «Аналіз реформи з охорони здоров’я у м. Вознесенськ», дозволив реалізувати деякі важливі європейські підходи та практики у системі охорони здоров’я у декількох регіонах України. «Пілотний проект впроваджувався в 7 регіонах України протягом 2004–2009 рр., але найкращих результатів досяг Вознесенський район Миколаївської області. У досягненні успіху величезну роль відігравали вмотивованість та підтримка влади, професіоналізм керівництва та чітко продуманий комплекс­ний план впровадження змін, який був орієнтований насамперед на підвищення ефективності роботи системи охорони здоров’я та укріплення здоров’я населення району», — зазначив А. Голунов. — Результатом цього проекту стали підвищення якості надання медичних послуг населенню, чітка позитивна динаміка зниження показників захворюваності на серцево-судинні захворювання, туберкульоз та інші соціально значимі хвороби».

Олександр Ябчанка обґрунтував доцільність автономізації закладів охорони здоров’я, зазначивши, що попри усі дискусії та непорозуміння, проведення автономізації є невідворотним кроком, ефективність якого доведена на прикладі багатьох країн. Він також закликав Уряд не зволікати з прийняттям законопроектів щодо реформування системи охорони здоров’я в Україні, зареєстрованих ще 07.07.2015 р.

Результати пілотних проектів, безумовно, є цікавими та цінними для подальшої реалізації реформ і не лише завдяки набутому досвіду, а й тому, що в багатьох регіонах країни зараз є фахівці, які мають розуміння того, як і що необхідно робити, підсумували експерти Громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ» наприкінці заходу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!