Україна — Глобальний фонд. Проблема податкового статусу гуманітарної допомоги для лікування пацієнтів з ВІЛ/СНІД

За останні роки ВІЛ/СНІД в Україні впевнено набуває масштабів епідемії. Адже, за оцінками міжнародних та національних експертів, кількість людей в Україні, які живуть з ВІЛ/СНІДом, нині перевищує 400 тис. осіб (близько 1,6% дорослого населення країни). Серед способів інфікування ВІЛ/СНІДом в 2007 р. левова частка належить таким:

• парентеральному (в основному, при введенні ін’єкційних наркотичних засобів);

• статевому (переважно гетеросексуальному);

• спадковому (від матері до дитини).

Минулого року найвищий рівень поширеності ВІЛ-інфекції відзначений в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській областях та в АР Крим. Наша держава також посідає одне з перших місць у Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді — юнаків та дівчат віком 15–24 років. Ось чому мобілізація зусиль та ресурсів у відповідь на епідемію набуває особливого значення.

У серпні 2007 р. в Україні розпочалась реалізація нової п’ятирічної програми з протидії ВІЛ/СНІДу за фінансової підтримки Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Рішення про надання другого за розміром у світі гранту на  виконання цієї програми з максимальним обсягом фінансування — 151 млн дол. — було ухвалено після подання Україною у серпні 2006 р. відповідної заявки, затвердженої Національною координаційною радою з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу при КМУ.

Сьогодні Україна отримала близько 5 млн дол. США і через основних реципієнтів гранту в Україні — Міжнародного благодійного фонду (МБФ) «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» та Всеукраїнської благодійної організації (ВБО) «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» — розпочала реалізацію програми. Однак на початку виконання ключового компонента програми — закупівлі та ввезення в Україну лікарських засобів — обидві організації зтикнулися з проблемою оформлення імпорту продукції в  Україну в якості гуманітарної допомоги.

У прес-конференції взяли участь Володимир Курпіта, директор департаменту з питань лікування та закупівель ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД». Ця організація була створена ВІЛ-інфікованими людьми і реалізує національні, а також міжнародні програми по боротьбі з цим захворюванням; Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». Це найбільша в Україні професійна неурядова організація, що впроваджує комплексні заходи протидії ВІЛ/СНІДу в державі (сьогодні понад 5,3 тис. ВІЛ-інфікованих пацієнтів в Україні отримують антиретровірусну терапію препаратами, закупленими МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в  Україні»); Василь Петренко, голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам; Андреас Тамберг, представник Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією — організації, яка, власне, надає гуманітарну допомогу.

За словами Василя Петренка, у 2008 р. на програму боротьби з ВІЛ/СНІДом в  Україні передбачено близько 700 млн грн., в той час як лише за попередніми підрахунками необхідно 2,5 млрд грн. Таким чином, державного фінансування недостатньо. Ось чому справді неоціненною для України є допомога міжнародних організацій, зокрема Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Адже минулого року ця організація виділила 6,6 млн дол. США на закупівлю антиретровірусних лікарських засобів та препаратів для проведення замісної підтримувальної терапії, лабораторного обладнання, тест-систем для виявлення ВІЛ, молочних сумішей для профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, а також презервативів.

Сьогодні лікарським засобам та виробам медичного призначення, які закуповуються за кошти Глобального фонду, Комісією з питань гуманітарної допомоги при КМУ досі не надано статусу гуманітарної допомоги. Це означає, що після сплати податків (20% ПДВ та близько 6% митних зборів) приблизно чверть коштів буде використана не за призначенням.

Володимир Курпіта зазначив з цього приводу: «Чому ми повинні сплачувати близько 25% коштів, передбачених на допомогу ВІЛ-інфікованим в нашій державі і всім громадянам України? Адже кожна четверта людина не зможе пройти тестування на ВІЛ, а кожен четвертий хворий буде позбавлений життєво необхідної допомоги».

Першу заявку до Комісії з питань гуманітарної допомоги при КМУ подано 4 січня 2008 р. Напередодні прес-конференції (9 квітня) у приміщенні КМУ було скликано термінову зустріч зацікавлених сторін під головуванням віце-прем’єр-міністра України Івана Васюника, результатом якої стало створення спеціальної робочої групи. Шляхи вирішення проблеми зі статусом гуманітарної допомоги планують знайти до кінця квітня 2008 р.

«Ми маємо надію на те, що до надходження чергового вантажу міжнародної допомоги урядове рішення про надання йому статусу гуманітарної допомоги буде нарешті ухвалено», — зазначив з цього приводу Андрій Клепіков.

Невизначена ситуація зі статусом гуманітарної допомоги ставить під загрозу майбутнє співробітництво України з Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Адже подання українським урядом до цієї міжнародної структури заявки на отримання фінансування програми з протидії туберкульозу у 8-му раунді вимагає негайного вирішення питання про надання статусу гуманітарної допомоги товарам, що закуповуються.

Андреас Тамберг від імені Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією запевнив у готовності підтримати всі наміри України щодо вирішення цієї проблеми, однак наголосив:

«Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією наполегливо рекомендує всім державам звільняти від оподаткування послуги і товари, призначені для надання медичної допомоги. У випадку з Україною сума, яка піде не за призначенням, становитиме близько 10 млн дол. Ми не думаємо, що можна зменшити обсяг надходження лікарських засобів хворим та ВІЛ-інфікованим. Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією хоче бути впевненим, що кошти, запропоновані для профілактики і лікування ВІЛ/СНІДу чи туберкульозу, будуть використані за призначенням. Водночас ми рекомендуємо Уряду України розширити асигнування на боротьбу з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом з метою забезпечення лікувальних програм. Таке рішення з його боку впливатиме на можливість прийняття заявки України у 8-му раунді програм Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією щодо отримання фінансування на заходи з контролю за туберкульозом». n

Ольга Солошенко