Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити законопроект «Про фармацевтичне самоврядування»

Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити законопроект «Про фармацевтичне самоврядування»Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі — Головне науково-експертне управління) підготувало висновок щодо законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування» (реєстраційний № 3054, ініціатор — народний депутат України Юрій Гарбуз), згідно з яким рекомендує за результатами його розгляду в першому читанні відхилити його з огляду на ряд причин.

Зокрема, у висновку йдеться про те, що частина суспільних відносин, які пропонується унормувати законопроектом, регулюється законодавством України про професійні спілки. У той же час слід розуміти, що професійне самоврядування й професійні спілки — різні за своєю суттю й змістовним навантаженням поняття. Крім того, слід визнати, що чинне законодавство не достатньою мірою відповідає потребам окремих суспільних відносин.

На думку Головного науково-експертного управління, правове регулювання самоврядних та саморегулівних організацій в окремих сферах господарської діяльності має розвиватися не шляхом створення значної кількості профільних законів, а через розробку та схвалення базового нормативно-правового акта, який повинен визначити загальні засади організації та діяльності таких утворень у різних сферах.

Зазначимо, що така думка перетинається з позицією критиків законопроекту «Про фармацевтичне самоврядування», які вважають, що спочатку необхідно прийняти загальне законодавство України про саморегульовані або самоврядні організації.

На думку одного з розробників законопроекту, доктора юридичних наук, завідувача кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Віталія Пашкова, це не більше, ніж спроба бюрократів зволікати з прийняттям рішення. До того ж у розвинутих країнах відсутній такий загальний закон. Ще наприкінці минулого року в одному з інтерв’ю В. Пашков говорив, що дехто з українських «патріотів» наводить приклад Російської Федерації, у якій діє закон «О саморегулируемых организациях». Самі ж дослідники цієї країни вважають прийняття такого закону помилкою, яка обмежує можливості створення як професійних самоврядних організацій, так і саморегулівних організацій самозайнятих осіб за конкретними професіями.

Згідно з висновком Головного науково-експертного управління «не узгоджується з природою громадських об’єднань, які створюються з метою здійснення захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів … новела щодо можливості делегування окремих повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, Фармацевтичній палаті… Зазначене зауваження стосується й інших положень законопроекту (наприклад «Фармацевтичній палаті можуть бути делеговані окремі повноваження в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»…, «обсяг делегованих повноважень встановлюються Кабінетом Міністрів України»…)».

Якби Головне науково-експертне управління проаналізувало чинне законодавство України, то, ймовірно, ця частина заключення була б відсутня у висновку. Так, у вищезазначеному інтерв’ю В. Пашков навів приклад Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», який надає відповідь на це зауваження, яке раніше надходило й від опонентів. Так, згідно з цим законом за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сільського господарства, всеукраїнській громадській професійній організації, яка об’єднує суб’єктів дорадчої діяльності, може бути надано статус саморегульованої організації. При цьому порядок визнання статусу саморегульованої організації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сільського господарства, встановлює Уряд. Згідно з законом саморегульована організація може: 1) брати участь у розробленні державних цільових програм сільськогосподарської дорадчої діяльності; 2) вести реєстри дорадників, дорадчих служб; 3) здійснювати методичне забезпечення суб’єктів дорадчої діяльності, розробляти й впроваджувати правила їх поведінки; 4) брати участь у професійній підготовці суб’єктів дорадчої діяльності; 5) проводити збір, узагальнення та попередній аналіз інформації про діяльність суб’єктів дорадчої діяльності.

Тому піддається сумніву попереднє проведення Головним науково-експертним управлінням глибокого аналізу чинного законодавства України, яке зводить нанівець новелу щодо практики делегування окремих повноважень органів влади саморегульованим організаціям, яка вже діє в окремих сферах господарювання.

Наостанок зазначимо, що висновок Головного науково-експертного управління не містить зауважень щодо того, що законопроект суперечить і не відповідає положенням чинного законодавства України. Тобто зауваження Головного науково-експертного управління побудовано на припущеннях та порадах. Тому вважаємо, що наведених аргументів недостатньо для того, щоб рекомендувати відхилити законопроект за результатами розгляду його в першому читанні.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті