Розробка національної політики забезпечення ліками: попередні результати представлено місії ВООЗ

24–25 лютого за участю місії ВООЗ на підтримку розробки Національної політики забезпечення лікарськими засобами (далі — Національна політика) в Міністерстві охорони здоров’я України відбулися робочі зустрічі з модераторами та підгрупами за тематичними напрямками. Протягом двох днів представлено попередні результати роботи підгруп з регуляторних питань та забезпечення якості лікарських засобів; із систем постачання лікарських засобів; з питань доступності ліків; формування кадрових ресурсів.

Участь у зустрічах з підгрупами взяли Гійом Деде, співробітник департаменту технологій охорони здоров’я та лікарських засобів Європейського регіонального бюро ВООЗ, Дайга Бехмане, консультант ВООЗ з питань національної політики з лікарських засобів, та Станіслав Князьков, фахівець у справах фармацевтичного забезпечення Бюро ВООЗ в Україні.

24 лютого представлено попередні напрацювання за напрямками регулювання та забезпечення якості лікарських засобів, систем їх постачання та доступності.

Бачення системи регулювання та забезпечення якості лікарських засобів відповідної підгрупи представив її модератор Віктор Чумак, віце-президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України. Він зупинився на питаннях забезпечення якості ефективної фармакотерапії; доступності лікарських засобів, що є необхідною умовою реформи системи охорони здоров’я тощо.

За його словами, система забезпечення якості лікарських засобів потребує розвитку в контексті втілення практики ЄС у частині процедур його дотримання й ідентифікації виконання суб’єктом господарювання. Крім того, необхідно переходити від практики тотального контролю якості лікарських засобів до системи забезпечення та гарантії якості. Основною проблемою обігу лікарських засобів в Україні, за словами В. Чумака, є недотримання чинного законодавства, що призвело до того, що діяльність фармацевтичного ринку на сьогодні спрямована переважно на отримання прибутків. При цьому основне завдання, що має виконуватися державою в системі охорони здоров’я, — зниження смертності та рівня захворюваності громадян при споживанні лікарських засобів, залишено поза увагою: не регламентовано призначення ліків і не конт­ролюється, які саме ліки споживають громадяни, який ефект від лікування, чи існує позитивний їх вплив на стан здоров’я тощо.

Директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум», член підгрупи за напрямком регулювання та забезпечення якості лікарських засобів Сергій Сур вбачає необхідність створення єдиного органу регулювання лікарських засобів, який виконуватиме ряд функцій: оцінку ліків та їх реєстрацію; інспектування підприємств і продукції; контроль якості; післямаркетингові спостереження; регулювання реклами і просування ліків на ринок тощо.

Окремо С. Сур зупинився на питаннях реєстрації, забезпечення якості та безпеки лікарських засобів й інформації про них.

Про те, які наразі існують проблеми в системах постачання ліків, і які пропозиції з їх вирішення розробила відповідна підгрупа, повідомив її модератор, голова правління ВГО «Все­українська фармацевтична палата» Олег Клімов.

Серед існуючих проблем виокремлено наступні:

• у сфері централізованих закупівель — можливість відсторонення конкурентів на етапі відбору лікарських засобів та формування умов тендеру;
• у сфері децентралізованих закупівель — можливість відсторонення конкурентів на етапі формування тендерного оголошення (зокрема, замовник може оголосити тендер за принципом 1 лот — декілька позицій);
• непокриття 100% потреби у лікарських засобах та медичних виробах централізованими програмами;
• під час здійснення державних закупівель МОЗ України не застосовуються рамкові угоди;
• дистрибуція ліків в рамках державних закупівель здійснюється виключно державними підприємствами та ін.

Запропоновані підгрупою шляхи вирішення окреслених проблем лежать в площині перегляду та внесення змін до існуючого законодавства у сфері здійснення державних закупівель, а також адаптації українського законодавства до європейських стандартів; проведення ряду організаційних заходів щодо заохочення укладання замовником закупівлі рамкових умов (зокрема: методологічна підтримка; поширення вже отриманого досвіду під час укладання рамкових угод тощо); зміни положень типової тендерної документації тощо.

25 лютого свої напрацювання представила підгрупа з питань формування кадрових ресурсів. Модератор напрямку Андрій Зіменковський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського націо­нального медичного університету ім. Данила Галицького, зазначив, що під час останньої зустрічі було домовлено про об’єднання зусиль з підгрупою з раціонального застосування лікарських засобів.

Мета розвитку кадрових ресурсів полягає у вдосконаленні забезпечення державного та приватного сектору охорони здоров’я висококваліфікованими та досвідченими фахівцями: включно з лікарями, клінічними провізорами, провізорами, фармацевтами та середнім медичним персоналом, для сприяння ефективній реалізації Національної політики.

Опрацювавши питання розвитку кадрових ресурсів, підгрупа вважає, що влада має вдатися до наступних дій:

• забезпечення постійного перегляду фармацевтичних та медичних освітніх програм у співпраці з відповідними професійними асоціаціями з урахуванням потреб реалізації Національної політики;
• перегляд навчальних планів та затверджених навчальних програм для підготовки персоналу охорони здоров’я належної кваліфікації та компетентності, зокрема в частині раціональної фармакотерапії;
• забезпечення професійного (кар’єрного) розвитку, включно з безперервною медико-фармацевтичною освітою упродовж усього життя, відповідно до нових наукових та технологічних розробок у галузі та інновацій;
• забезпечення базової спеціальної профільної освіти та навчання для підвищення кваліфікації різних категорій професійного, технічного, управлінського та адміністративного персоналу з наступними конкретними потребами: принципи Націо­нальної політики та концепція основних лікарських засобів; раціональне застосування лікарських засобів; ефективні настанови (guidelines) щодо призначень та раціональної фармакотерапії; реєстрація ліків та процеси врегулювання; управління постачанням лікарських засобів, впровадження клінічної фармації в заклади охорони здоров’я; управління інформаційними системами; фармакоепідеміологія; фармакоекономіка; принципи клінічної фармації та фармацевтичної опіки в закладах охорони здоров’я, включно з аптечними; фармаконагляд;
• зміцнення співпраці з іншими регіональними та міжнародними регуляторними органами, науково-дослідними інститутами, вітчизняною фармацевтичною промисловістю та відповідними міжнародними організаціями, такими як ВООЗ, Міжнародна фармацевтична федерація (FIP) тощо, з метою активізації розвитку кадрових ресурсів та ін.

Експерти ВООЗ, у свою чергу, ще раз нагадали, що Національна політика забезпечення лікарськими засобами — це план дій з чіткими строками та стратегіями їх виконання, який має враховувати думку зацікавлених сторін, орієнтуватися на динаміку політичних процесів та включати постійний моніторинг та аналіз поточної ситуації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!