ЄБРР планує інвестувати в розвиток фармацевтичної галузі України близько 1 млрд євро

Модератором зустрічі виступив Владислав Страшний, голова комітету з питань охорони здоров’я і фармації при Торгово-промисловій палаті України. Він зазначив, що за результатами проведення зустрічі планується підготувати звернення до профільного комітету Верховної Ради.

«Українська промисловість зараз стоїть перед фактом, що на вітчизняний ринок прагнуть увійти європейські фармкомпанії. Зрозуміло, що для представників фармацевтичної галузі України постало актуальне питання, чи зможуть вони конкурувати із зарубіжними компаніями, щоб вижити. Ми знаємо, що основа економічної безпеки країни — це розвиток власної промисловості і власних галузей, у тому числі й фармацевтичної. І тут повинні збігатися інтереси держави з інтересами виробників. Із цієї точки зору зустріч з ЄБРР своєчасна, оскільки за останні 5 років ним вже інвестовано в Україні близько 5 млрд дол. США у фармацевтичну галузь», — зазначив В. Страшний.

У свою чергу, Флоранс Бачелард-Баккал, керівник Департаменту виробництва та послуг ЄБРР, подякувала за надану можливість презентувати основні напрямки діяльності банку саме у фармацевтичному секторі. Вона повідомила, що з 1991 р. за час існування ЄБРР він здійснив 381 проект та вклав 9,4 млрд євро в нові проекти. Експерт зазначила, що ЄБРР зацікавлений у співпраці з Україною у декількох напрямках.

За словами Ф. Бачелард-Баккал, інструменти, якими володіє банк, допоможуть представникам малого та середнього фармацевтичного бізнесу успішно вести свою діяльність. Так, банк готовий інвестувати в розвиток фармацевтичних компаній 1 млрд євро. «Україна для нас є цікавою платформою для діяльності в різних галузях, зокрема і в фармацевтичній. Зрозуміло, що під час кризи, через те, що населення все одно хворіє й потребує лікарських засобів, фармацевтичному сектору слід приділяти особливу увагу, у тому числі й інвесторам. Ми готові надати фінансову підтримку підприємствам, яким необхідна допомога від ЄБРР. Окрім фінансування компаній або виробництв, банк може також надати й іншу допомогу, наприклад, консультативну», — наголосила Ф. Бачелард-Баккал.

Ірина Марченко, старший банкір ЄБРР, зазначила, що банк належить 63 країнам та 2 міжурядовим організаціям, обсяг власних коштів становить 30 млрд євро. За її словами, ЄБРР — найбільший фінансовий інвестор в Україні з 20-річним досвідом діяльності в нашій державі. Загальний обсяг інвестицій в країні наразі перевищує 11,6 млрд євро, у процесі фінансування — більше 360 проектів, а за останні 4 роки щорічно інвестувалося 1 млрд євро.

Спікер підкреслила, що ЄБРР сприяє переходу до ринкової економіки, інвестуючи переважно в приватний сектор, залучає значні обсяги прямих іноземних інвестицій, підтримує приватизацію, реструктуризацію та підвищення якості надання послуг для покращення життя людей. Діяльність ЄБРР спрямована на зміцнення інституційної та правової баз, стандартів корпоративного управління та ведення ділової діяльності в цілому.

І. Марченко звернула увагу на те, що ЄБРР здійснює фінансування, надаючи кредити або залучаючи альтернативний капітал. При цьому термін погашення кредитів, які деноміновані в основні іноземні валюти, становить 5–7 років (у тому числі пільговий період до 2 років), а мінімальний його розмір — від 2 млн дол. «Ми можемо інвестувати тільки у валюті: євро та доларах, і мінімальний розмір фінансування становить 2 млн дол. Ми також можемо стати співвласником української компанії: банк заходить в акціонерний капітал, але тільки в разі бажання самого власника. Ми інвестуємо у фармацевтичне виробництво, дистрибуцію та роздрібну аптечну мережу», — зазначила І. Марченко. Крім того, вона пояснила особливості кредитування та повідомила, що банк наразі відпрацьовує варіанти надання фінансування для 4–5 українських компаній фармацевтичного напрямку.

За словами доповідача, можливість співпраці з банком безпосередньо залежить від самої компанії. «Багато що залежить від того, як розвивається останні кілька років клієнт, як швидко він зробить аудит та узгодить умови нашого фінансування. Але якщо ми дружно і швидко налагодимо співпрацю, то зможемо зробити проект за 6–8 міс», — повідомила І. Марченко.

Експерт відзначила декілька успішних проектів фінансування фармацевтичних компаній в Україні. Зокрема, це співпраця з компанією «Фармак», з якою банк реалізував 3 проекти, з дистриб’ютором «Вента», в акціонерний капітал якого увійшов банк, та фінансування проекту компанії «Сперко» зі створення виробничих потужностей, що відповідають стандартам GMP. «Зокрема, банком було надано ВАТ «Фармак» кредит у розмірі понад 60 млн євро. Dragon Europe Virgin Fund, у якому ЄБРР є партнером, в 2012 р. інвестував 4 млн дол. в «Сперко», щоб збудувати новий виробничий майданчик. 17 млн доларів США інвестицій вкладено в акціонерний капітал для реалізації інвестиційної програми для компанії «Вента» в 2014–2016 рр., що фокусується на придбанні, розширенні, покращенні та автоматизації складів в Україні у відповідності до місцевих та міжнародних стандартів дистрибуції ліків та медичного постачання», — повідомила експерт.

За її словами, на жаль, у ЄБРР, як і в будь-якого іншого нормального банку, бувають невдачі. «Банк фінансував фармацевтичного дистриб’ютора ПрАТ «Альба Україна». Цей проект не розвинувся в успішний, і багато хто постраждав від цієї транзакції. Зараз компанія передана в спеціальний відділ для оздоровлення, але, чесно зізнаємося, що значного оздоровлення цієї компанії не відбувається», — сказала І. Марченко.

Щодо потенційних клієнтів, доповідач зазначила, що ними можуть стати місцеві компанії, які шукають акціонерне або позикове фінансування для впровадження, наприклад, правил належної виробничої практики (Good Мanufacturing Рractice — GMP), модернізації та розширення виробництва, інвестицій у дослідження та розробку нових ліків, заходів, які збільшать внутрішні та експортні продажі. Крім того, у ролі клієнтів розглядаються міжнародні фармацевтичні компанії, які мають бажання та ресурси для інвестування на українському фармацевтичному ринку, державні підприємства, що приватизуються і шукають фінансування, та фінансові інвестори, які шукають співінвесторів.

І. Марченко підкреслила, що банк здійснює інвестиції в стійкі проекти, що сприяють підвищенню рівня життя і розширенню економічних можливостей. Тому експерти ЄБРР відзначили, що фармацевтичний бізнес — це саме та галузь, яка постійно розвивається і демонструє позитивні фінансові результати, тому вона цікава для ЄБРР. «Фармацевтична галузь в Україні виявилася відносно стійкою до проблемного макро­економічного середовища. Ця галузь досить приваблива для стратегічних і портфельних інвесторів, тому що існують значні можливості для консолідації. Ми відмічаємо позитивний прог­ноз зростання ринку на середньострокову перспективу», — зауважила спікер.

Разом з тим експерт відзначила і проблеми фармацевтичної галузі в Україні, серед яких: невизначеність законодавства та зарегульованість, відсутність механізмів страхового відшкодування, фінансованих Урядом, зменшення загальної чисельності населення, посилена увага до ціноутворення та надбавок/прибутків, що впливає на діяльність виробників, оптовиків і роздрібних торговців, необхідність збільшення обсягів продажів для досягнення кращих умов, для акціонерів загалом високі очікування з точки зору оцінки, особливо для виробників.

Катерина Рігг, провідний менеджер групи з фінансування, підтримки та розвитку малого бізнесу ЄБРР, розповіла про консалтинг та гранти для малого та середнього бізнесу за допомогою ЄБРР. За словами спікера, донорами програм підтримки виступають уряд США, Європейський Союз, уряд Швеції, Центральноєвропейська ініціатива, Фонд фінансування країн з перехідною економікою та Спеціальний фонд акціонерів ЄБРР.

Експерт поінформувала про готовність реалізації консалтингових проектів із залученням міжнародних експертів-практиків, надання супроводу проектам та покриття частини витрат на рівні 50–90% вартості. Крім того, діяльність спеціалістів групи з фінансування, підтримки та розвитку малого бізнесу ЄБРР направлена на розвиток ринку консалтингових послуг, інфраструктури підтримки та фінансування малого та середнього бізнесу.

Серед основних напрямків консалтингу К. Рігг зазначила стратегічне планування (бізнес-план, стратегія виходу на експорт, техніко-економічне обґрунтування тощо), маркетинг (розробка комунікаційних кампаній, веб-платформ та ринкове позиціювання), розробку інформаційних систем та/або корпоративних порталів для автоматизації фінансового обліку, підготовку до сертифікації за міжнародними стандартами управління, організаційне консультування (вибір оптимальної моделі організації компанії, управління ефективністю, впровадження систем мотивації), оптимізацію бізнес-процесів (наприклад управління ланцюжком поставок та вибір оптимальних логістичних рішень), розробку технічної документації, архітектурних та інфраструктурних планів, аналіз та підготовку комерційних та виробничих рішень, спрямованих на запровадження системи енергозбереження, управління фінансами (удосконалення управлінського обліку, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності) та сприяння експорту (оцінка готовності компанії та продукту до експорту, дослідження закордонних ринків та умов виходу на них).

Критеріями співпраці К. Рігг зазначила наявність трудового колективу в кількості до 250 працівників, приватної власності, у якій більше 50% належить громадянам України, діяльність на ринку не менше 2 років, позитивну динаміку розвитку та ділову репутацію.

Експерт підкреслила, що проект не закінчується після проведення консультацій з клієнтом. «Нам необхідно оцінити результати проекту і це досить важко зробити одразу після його завершення. Тому через 1 рік після проведення консалтингового проекту ми обов’язково зустрічаємося з підприємством для аналізу ситуації задля розуміння, чи отримала компанія очікуваний результат або які було виявлено помилки», — повідомила спікер.

Окремо слід зазначити, що експерт ЄБРР зауважила, що банк готовий надавати допомогу ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та безпосередньо фармацевтичним компаніям стосовно проведення реєстрації лікарських засобів та медичних виробів для полегшеного доступу таких продуктів на європейський фармацевтичний ринок.

Завершуючи виступ, К. Рігг зауважила, що внаслідок співпраці половина клієнтів відзначила збільшення товарообігу на 117%, підвищення продуктивності праці — на 110%, рівня експортної торгівлі — в 2 рази, також було створено більше 2 тис. робочих місць (з 2010 р.).

Бьорн Еріксон, координатор проектів із залученням міжнародних експертів ЄБРР, повідомив про міжнародні реалії та перспективи фармацевтичного ринку. За його словами, обсяг світового фармацевтичного ринку становить 1000 млрд дол. і зростає на 5–6% щорічно. При цьому ринок генеричних препаратів займає близько 405 млрд дол. цього обсягу. «Незважаючи на начебто позитивний розвиток фармацевтичного сектору, такий сегмент підпадає під жорстке регулювання. Крім того, через невирішене питання щодо ціноутворення на лікарські засоби в деяких країнах значно ускладнюється діяльність уряду, державних та комунальних медичних закладів, а також страхових компаній», — наголосив експерт.

Він зазначив, що для місцевих (регіональних) виробників, як і для дрібних компаній, існують переваги для розвитку. Зокрема, таким підприємствам легше проводити науково-дослідні роботи на замовлення (на різних стадіях життєвого циклу лікарського засобу) та локалізувати виробництво й виготовлення ліків на замовлення третьої компанії.

«Наша міжнародна організація може допомогти в розвитку малого й середнього бізнесу, задовольнити потреби в модернізації місцевого виробництва, а також проаналізувати обґрунтованість масового виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів для глобального ринку», — наголосив спікер.

Можливості для розвитку малого та середнього бізнесу, на думку спікера, є в таких областях:

• інновації в науково-дослідних розробках;
• ліцензійні угоди (розробка в партнерстві або отримання);
• розвиток продажів;
• виробництво діючих речовин (активних фармацевтичних інгредієнтів);
• експорт та імпорт;
• постачальник продукції для великих гравців фармацевтичного ринку;
• злиття/поглинання або співробітництво;
• дистрибуція.

Фармацевтичний сегмент, на переконання Б. Еріксона, слід аналізувати й досліджувати з точки зору комерційного потенціалу таких підсегментів: науково-дослідницька діяльність, біо­подібні лікарські засоби, ін’єкційні препарати, медичне обладнання, стоматологічні препарати, біотехнології, біологічні продукти і БАД та ветеринарний ринок.

Серед завдань ЄБРР в Україні експерт відзначив запровадження комплексного підходу, надання доступу як до фінансування, так і до знань, підвищення інтересу до країн, що розвиваються, так званих нових ринків, та ідентифікація проектів для зростання всередині сектору, залучення міжнародного досвіду та джерел фінансування. Головним завданням, на думку Б. Еріксона, є допомога власникам бізнесу в розвитку компаній, створення підґрунтя для співпраці на місцевому та регіональному рівнях, нових робочих місць та збільшення обсягу інвестицій у фармацевтичний сектор.

Б. Еріксон зазначив, що підтримка ЄБРР допоможе розвитку вітчизняних компаній через надання консультацій від професіоналів галузі, у тому числі міжнародних, впровадженню передових технологій на місцевому ринку, поширенню знань серед фахівців у компаніях. Також експерти ЄБРР надають підтримку керівниц­тву компанії в стратегічних питаннях, працюють з радою директорів і командою керівників, допомагають у проведенні аналізу ринку й формуванні бізнес-планів, надають консультації в науково-дослідній роботі, наприклад, клінічних дослідженнях і розробці лікарських форм, підтримують команди з продажу, маркетингу та регулятивно-правової бази та відстежують ключові фінансові показники.

Окремо експерт звернув увагу на надання консультації з питань ліцензування та можливостей використання ліцензій, що допоможе легше виходити на зарубіжні ринки.

Сергій Масліченко, старший менеджер Департаменту енергоефективності та зміни клімату ЄБРР, розповів про програми фінансування енергоефективності та інновацій на фармацевтичних підприємствах. Він зазначив, що на фінансування кліматичних технологій та укладання договорів ЄБРР витратив 7 млн дол.

У якості технічної допомоги компаніям банк пропонує енергоаудити, допомогу в розробці або виборі технологій, дослідження ринку, тренінги, отримання сертифікатів, патентування тощо.

За словами С. Масліченка, статистика енергоспоживання у фармацевтичній галузі вказує на можливість заощадити на виробництві до 65%, на пакувальному процесі — 15%, на офісних приміщеннях — 10%, на складах — 5%, інше — 5%. При цьому найбільше енергоспоживання (65%) припадає на системи опалення, вентиляції, охолодження, пар, стиснене повітря (ОВіК), 25% — на технологічні лінії та 10% — на освітлення та інше.

За словами доповідача, одним із шляхів зниження енергоспоживання для фармацевтичного підприємства може бути запровадження економії в системах ОВіК. Безпосередньо це стосується термоізоляції будівель, рекуперації тепла, вільного охолодження, балансування та автоматизації систем ОВіК, повернення конденсату, системи енергоменеджменту тощо.

Завершуючи доповідь, С. Масліченко навів приклад результатів запровадження деяких проектів на ПАТ «Фармак», виходячи з якого в ході реалізації підприємству вдалося заощадити понад 300 тис. євро. Наразі в процесі реалізації проект вартістю 300 тис. євро, які планується вкласти в установку конденсаційного й твердопаливного котлів, впровадження адіабатичного зволоження, рекуперацію тепла конденсату та ін. Очікувана додаткова економія при цьому становитиме 82 тис. євро на рік.

Ігор Хмілевський, керівник проекту «Фармконсалтинг» ТОВ «Моріон», розповів про стан фармацевтичного ринку в Україні в 2015–2016 рр. Так, за його словами, основними факторами впливу на роздрібний фармацевтичний ринок України в 2015 р. стали девальвація національної валюти, цінові стратегії гравців ринку, консолідація аптечного сегмента та недосконалість регуляторної системи — суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання.

За словами експерта, наразі можна спостерігати, що падіння роздрібного ринку зупиняється, а в національній валюті на роздрібному ринку відзначається значний приріст — за останні 3 міс показник склав 18%.

За підсумками 2015 р. споживання лікарських засобів в Україні демонструє значне зростання в національній валюті і незначне — в натуральному вираженні. При цьому втрата територій істотно позначилася на зниженні прибутку. «Фармацевтичний ринок України з 2013 р. недоотримав близько 15% товарообігу через окупантів в окремих регіонах України», — підкреслив І. Хмілевський.

Він також відмітив, що, за даними на березень 2015 р., вітчизняні виробники нарощують частку в загальному обсязі ринку роздрібної реалізації лікарських засобів: у грошовому вираженні з 31% до 38%, і з 65% до 74% — в упаковках, порівняно з даними на початок 2014 р. Разом з цим спостерігається зростання рівня промоції, реклами й призначень лікарських засобів вітчизняних виробників, що ще більше додає швидкос­ті росту сегмента.

Загальна кількість аптечних точок в Україні останнім часом істотно не змінилася — майже 20 тис. закладів без урахування даних з непідконтрольних територій на півдні та сході держави. За підсумками 2015 р. рейтинг аптечних мереж на території України очолює ТОВ «Аптека-Магнолія» (Запоріжжя), яка займає 8,27% частки всього ринку. При цьому І. Хмілевський наголосив на тому, що динаміка зростання деяких мереж загрозлива. Головна стратегія великих аптечних мереж — витіснення своїх невеликих конкурентів. Для цього в них є головний інструмент — ціна, а ресурси та масштаби дозволяють їм призначати набагато нижчу вартість товару, ніж у дрібних конкурентів.

На сьогодні успішним напрямком інвестування, на думку І. Хмілевського, можна розглядати сегмент вітчизняного виробництва. «Адже наразі для нашого споживача головним критерієм є ціна на лікарський засіб, а на нашому ринку так склалося, що вітчизняна продукція дешевша. У той же час для вітчизняного виробника перспективний напрямок розвитку — це вихід на інші ринки. Насправді, Україна має всі шанси протягом найближчих років стати державою — виробником генеричних лікарських засобів та імпортувати як на схід, так і на захід Європи», — підсумував І. Хмілевський.

Слід зазначити, що в ході обговорення виступів експертів серед учасників заходу відбулася активна дискусія, у рамках якої представники ЄБРР відповідали на запитання, що цікавили фармацевтичну спільноту України, зокрема щодо ведення діяльності в конкурентному середо­вищі, залучення інвестицій для розвитку свого бізнесу та ін. Крім того, підприємці дізнавалися, як отримати пільгове кредитування, яке допоможе експортувати продукцію й стійко вести свій бізнес в країні. Зокрема, була розглянута можливість розпочати переговори про співпрацю з деякими вітчизняними виробниками, у тому числі компанією «Юрія-Фарм».

Маємо надію, що такі значні інвестиції з боку міжнародного банку та впровадження очікуваних реформ в системі охорони здоров’я позитивно вплинуть на розвиток фармацевтичного сектору в Україні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!