ООРММПУ повідомляє про нові важливі для бізнесу законодавчі ініціативи

Ініціативи Національного банку України (НБУ)

1. НБУ спростив порядок повернення інвестицій в Україні. Для цього правління НБУ ухвалило постанову від 24.05.2016 р. № 331 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ», якою спростило порядок видачі дозвільних документів на здійснення операцій з іноземною валютою. Документ набув чинності 25 травня 2016 р.

Клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не подавати документи, які знаходяться в публічному дос­тупі. А саме — виписку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копію сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна.

Крім того, клієнти уповноважених банків зможуть не надавати переклад повідом­лень та документів Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications — SWIFT), текст яких викладено водночас і іноземною, і українською (або російською) мовами.

Також відповідно до пропозицій Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) НБУ спростив валютні операції за кредитними договорами, укладеними резидентами з міжнародними фінансовими організаціями. До валютних операцій за такими договорами уповноважені банки не будуть застосовувати додаткові заходи для виявлення ознак фінансових операцій, які можуть призвести до здійснення уповноваженим банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Також під час повернення інвестиційного вкладу скасовано вимогу щодо подання до упов­новаженого банку виписки про фактичне надходження іноземної валюти в Україну або документів, що підтверджують формування інвестиційного вкладу за рахунок реінвестицій.

2. НБУ знизив облікову ставку. З 27 травня облікова ставка становитиме 18% річних (раніше — 19%) — про це йдеться у рішенні правління Національного банку України від 26 травня 2016 р. № 25-рш «Про регулювання грошово-кредитного ринку». У НБУ повідомили, що зниження ставки стало можливим завдяки стійкій тенденції до уповільнення споживчої інфляції.

Ініціативи Верховної Ради України

Розширено перелік осіб, яких приймають на роботу без випробування. Верховна Рада України ухвалила відповідний закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо випробування при прийнятті на роботу)» (реєстраційний № 1639 від 26.12.2014 р.), яким розширюється перелік осіб, для яких не встановлюється випробування під час прийому на роботу. До переліку включено вибраних на посаду, переможців конкурсу, вагітних, переселенців, осіб на тимчасові й сезонні роботи, осіб, з якими укладається строковий трудовий договір терміном до 12 міс та ін. Також віднесено до підстав звільнення за ініціативою роботодавця звільнення працівника у зв’язку з незадовільним результатом випробування. Наразі документ направлено на підпис Президенту України.

Законопроекти

1. Запровадження офшорного збору. У Верховній Раді України 23.05.2016 р. зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо запобігання тіньовому відтоку капіталів через офшорні зони з метою забезпечення розвитку вітчизняної промисловості» (реєстраційний № 4711).

Законопроектом пропонується до 01.01.2020 р. запровадити офшорний збір 5% з операцій з перерахування коштів вітчизняними суб’єктами господарювання на користь нерезидентів, зареєстрованих в офшорах чи територіях з низьким рівнем оподаткування.

Законопроект містить ряд винятків, що не є об’єктами оподаткування офшорним збором, зокрема суми:

• грошових коштів, які перераховуються банківськими установами за міжбанківськими розрахунками за власними операціями;
• зобов’язань за рішенням суду, зокрема з відшкодування шкоди, сплати неустойки тощо;
• грошових коштів або вартість майна, що були раніше одержані платником офшорного збору від нерезидента, що зареєстрований в офшорній зоні, та повертається такому нерезиденту, зокрема під час повернення основної суми кредиту (позики), попередньої оплати, предмета оренди (лізингу) тощо.

2. Офшорний збір — для розвитку вітчизняної промисловості. Також у Парламенті зареєстровано 23.05.2016 р. проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування офшорного збору для розвитку вітчизняної промисловості» (реєстраційний № 4712).

Законопроектом пропонується доповнити джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів офшорним збором. Кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України від офшорного збору (далі — спеціальний фонд) пропонується спрямувати на наступні цілі:

• державну підтримку експортної діяльності шляхом страхування, перестрахування, гарантування, часткової компенсації відсот­кової ставки за експортними кредитами (в розмірі до 20% всіх відрахувань, отриманих до спеціального фонду);
• державну підтримку інвестиційної діяльності та державне інвестування через фінансування, кредитування та гарантування інвестиційних проектів, визначених пріоритетними територіальними громадами та Урядом (у розмірі до 20% всіх відрахувань, отриманих до спеціального фонду);
• державну підтримку малого і середнього бізнесу реального сектору економіки шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами (в розмірі до 20% всіх відрахувань, отриманих до спеціального фонду);
• фінансування облаштування індустріальних парків через запровадження відповідних бюджетних програм та надання цільових субвенцій місцевим бюджетам (у розмірі до 20% всіх відрахувань, отриманих до спеціального фонду);
• державні закупівлі промислової продукції вітчизняного виробництва (у розмірі до 20% всіх відрахувань, отриманих до спеціального фонду).

3. Податкова амністія для фізичних осіб. 23.05.2016 р. було зареєстровано і проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкової амністії та оподаткування непідтвердженого доходу)» (реєстраційний № 4713).

Податкова амністія може бути застосована до фізичних осіб (у тому числі самозайнятих) щодо розкриття інформації щодо:

• грошових коштів у готівковій та безготівковій формі на рахунках у фінансових установах та валютних цінностей в Україні та за її межами;
• доходів, за рахунок яких було придбано рухоме та нерухоме майно, акції, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, якщо вартість окремого об’єкта становить понад 20 000 грн.;
• доходів у формі права вимоги та інших майнових прав, підтверджених документально, сума сплати податків за які становить понад 20 000 грн., якщо загальна сума цих доходів становить понад 200 000 грн.

Платники мають право протягом 90 днів після затвердження Кабінетом Міністрів України форми декларації узгодити своє податкове зобов’язання та протягом 10 днів після узгодження його сплатити. До таких платників не застосовується відповідальність за ухилення від оподаткування, неподання та несвоєчасне подання податкової звітності щодо доходів, визначених у відповідній податковій декларації.

Крім того, об’єкти податку на доходи фізичних осіб пропонують доповнити непідтвердженими доходами, до яких застосовуватиметься ставка 30%, якщо платник не надасть відповідь на запит контролюючого органу щодо підтвердження доходів або було одержано доказ подання недостовірної інформації платником щодо своїх доходів та витрат. Також непідтвердженість доходів може довести податковий орган під час проведення перевірок такого платника податку.

4. Гармонізація вітчизняного законодавства у сфері автомобільного транспорту з актами ЄС (повторне подання). Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу» (реєстраційний № 4683) передбачена адаптація норм законодавства України до норм актів ЄС згідно з Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС:

• забезпечення чесних умов конкуренції завдяки однаковому застосуванню спільних правил допуску до діяльності оператора вантажних та/або пасажирських автомобільних перевезень;
• використання реєструвального обладнання (тахографів) на автотранспорті;
• встановлення мінімальних вимог щодо організації робочого часу для поліпшення здоров’я та забезпечення безпеки осіб, які здійснюють автотранспортну діяльність, покращення безпеки на дорогах та створення рівних умов конкуренції;
• створення системи періодичної підготовки водіїв автотранспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, яка базується на набутті необхідних знань з правового забезпечення надання послуг;
• запровадження чітких, спільних з країнами — учасницями ЄС правил щодо часу керування, перерв та періодів відпочинку водіїв автотранспортних засобів, залучених до здійснення національних і міжнародних автомобільних перевезень, шляхом впровадження скоординованих дій між Україною та країнами — учасницями ЄС відповідно до принципу пропорційності;
• гармонізація умов конкурентоспроможності серед різних видів перевезень всередині держави та стосовно дорожньо-транспортного сектору зокрема, а також покращення умов праці водіїв та забезпечення безпеки під час здійснення таких автомобільних перевезень;
• вирішення питання інституційного забезпечення контролю робочого часу водіїв для міжнародних та внутрішніх перевезень автомобільним транспортом;
• обладнання обмежувачами швидкості автомобільних транспортних засобів категорій М2, МЗ, N2, N3 (автобуси та вантажні автомобілі), внаслідок чого знижуються ризик потрапляння таких автомобільних транспортних засобів у дорожньо-транспортні пригоди та потенційні масштаби наслідків таких дорожньо-транспортних пригод;
• встановлення мінімальних вимог до системи періодичної технічної перевірки придатності до експлуатації зареєстрованих автотранспортних засобів та створення умов взаємного визнання результатів перевірок придатності до експлуатації транспортних засобів між державами — членами ЄС і Україною. Нагадуємо, що до роботи над законопроектом долучилися також і представники Федерації роботодавців автомобільної галузі. У своїх пропозиціях до тексту документа федерація відстоювала за ст. 36 проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» позицію щодо усунення широких трактувань зобов’язань виробників транспортних засобів надання інформації про колісні транспортні засоби (КТЗ), а саме:

– чітке визначення переліку інформації про КТЗ, що може бути передана виробником;

– чітке визначення кола осіб, яким така інформація може бути передана;

– визначення поняття «незалежного оператора».

Ініціативи Кабінету Міністрів України (КМУ)

1. Уряд спростив митні процедури. КМУ прийняв постанову від 25.05.2016 р. № 341 «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», якою визначив вичерпні підстави, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України за дорученнями правоохоронних органів. Прийнятою постановою встановлено чітку форму доручень, визначено інформацію, яка обов’язково має містити такі доручення, та за відсутності якої доручення не є підставою для проведення оглядів (переоглядів), визначено строки проведення оглядів (переоглядів) за дорученнями правоохоронних органів.

«Єдине вікно» — це електронна система обміну даних, що спрощує і зменшує кількість митних процедур. Інформація про вантаж, який проходить через кордон, буде автоматично з’являтися на митних пунктах і в усіх службах контролю.

Так, концепція «Єдиного вікна» передбачає, що митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю здійснюватимуться за допомогою електронного обміну даними без паперових документів, печаток і штампів.

Ініціативи Мінекономрозвитку України

1. В Україні відкриються 15 регіональних центрів підтримки бізнесу. В державі запроваджено програму ЄС «EU4BUSINESS», у рамках якої між Європейським Союзом та ЄБРР було підписано Угоду про відкриття в регіонах України 15 центрів підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ).

Перші центри підтримки бізнесу вже працюють у Львові та Києві. У червні аналогічний центр відкриється в Харкові, потім — в Одесі, Івано-Франківську, Рівному, Хмельницькому, Вінниці, Чернігові, Миколаєві, Кіровограді, Полтаві, Дніпрі, Краматорську та Запоріжжі.

Особливу увагу центри підтримки МСБ приділятимуть підприємцям-початківцям у сфері  сільського господарства, енергоефективності, екологічного господарювання, підвищення якості суспільних послуг та інфраструктури, інноваційних технологій.

Важливою складовою програми «EU4BUSINESS» є створення фонду гарантування кредитів обсягом 100 млн євро, що надасть можливість підприємцям отримати кредитні ресурси для власного розвитку. Також передбачається, що до 12 млн євро буде використано для прямого фінансування. Не менше 50 малих та середніх підприємств зможуть отримати кошти від ЄБРР.

(Довідково: «EU4BUSINESS» — це продовження програми «Підтримка України з боку ЄС у відновленні економіки» (EU SURE), яка складається з 4 компонентів: підтримка процесу дерегуляції через Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office — BRDO); відкриття 15 регіональних центрів МСБ; фонду гарантування кредитів для МСБ та програми навчання для підприємців. Загальний бюджет програми до 2020 р.становить 95 млн євро).

Ініціативи Міністерства юстиції України

Змінено форми заяв у сфері державної реєстрації бізнесу. Міністерство юстиції затвердило наказ від 06.05.2016 р. № 1327/5 «Про затвердження змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», яким внесено зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань. Також затверджено нові форми заяв:

1) про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи;

2) про держреєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Ініціативи Державної фіскальної служби України (ДФС)

ДФС оприлюднила консультацію щодо порядку визначення митної вартості, у якій мова йде про те, що під час вступу до Світової організації торгівлі Україною взято зобов’язання забезпечити приведення національного законодавства з питань визначення митної вартості у відповідність з нормами міжнародного права, зокрема положень ст. VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 р. і Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Таким чином, Митний кодекс України, який набрав чинності 01.06.2012 р., зокрема в частині визначення митної вартості, приведено у відповідність з вимогами міжнародного права.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів є однаковими для всіх товарів і не залежать від митниці оформлення та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які їх переміщують.

Ставки ввізного мита встановлені Законом України «Про Митний тариф України» та є однаковими по всій території України. У свою чергу, товари під час ввезення на митну територію України оподатковуються за пільговими або повними ставками ввізного мита в залежності від країни походження товарів. Відмінності митної вартості товарів пояснюються тим, що на ціну впливає велика кількість чинників. Серед них, зокрема, якісні характеристики товару, обсяг партії, характер договору, умови поставки, здійснення оплати за товар, наявність знижок, виробник, країна виробництва, наявність специфічних складових митної вартості (роялті, дизайн, проектно-конструкторські розробки, комісійні тощо), вид пакування товару, транспорт, маршрут поставки, наявність торгової марки тощо.

Товари, які класифікуються за одним і тим же кодом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), можуть мати вартість різних порядків, наприклад, новий товар чи той, що був у використанні, або товари, які включаються до так званої кошикової товарної підкатегорії, до якої потрапляє велика кількість неоднотипного товару.

Вартість окремих товарів значною мірою залежить від біржових котирувань та відповідних світових цін, які можуть змінюватися щоденно, щотижня, щомісяця. Таким чином, однакова ціна, яка розраховується заздалегідь, може не відповідати дійсній вартості товару, що сформується на момент укладення угоди щодо оцінюваних товарів.

На сьогодні ДФС забезпечено імплементацію положень Угоди про спрощення торгівлі (Балійський пакет домовленостей), до якої приєдналася Україна, в частині застосування попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товару. Балійська угода дає можливість імплементувати прийняття такого попереднього рішення за методом митної вартості. Не конкретно за вартістю, а за методом, який буде застосовано. Це той модернізаційний напрям, над яким ДФС зараз працює.

Також наразі ДФС оперативно доводиться цінова інформація, яка може використовуватися митницями під час контролю правильності визначення митної вартості товарів лише як довідкова і не може бути підставою для її коригування. Цінову інформацію ДФС отримує від державних інформаційних агентств та підприємств, галузевих асоціацій, органів виконавчої влади.

Ініціативи Світової організації торгівлі (СОТ)

На 1 та 3 червня 2016 р. заплановано засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час якого буде проводитися третій огляд торговельної політики Об’єднаних Арабських Еміратів.

Згідно з встановленою процедурою на зазначеному засіданні будуть обговорюватися 2 основні документи — Звіт уряду Об’єднаних Арабських Еміратів, а також Звіт, підготовлений Секретаріатом СОТ, які охоплюватимуть широке коло питань щодо інвестиційної та торговельної політики цієї країни (документи WT/TPR/G/338 і УТ/ТРГІ/8/338).

Зазначаємо, що згідно з графіком СОТ у поточному році також відбудуться огляди торговельної політики Китаю, Сінгапуру, Російської Федерації, Кореї, Сполучених Штатів Америки та інших країн.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!