Фармацевтичний сектор і споживач

12 квітня у редакції газети «Аргументы и факты Украина» («АиФ») відбувся круглий стіл, присвячений питанням відносин споживачів фармацевтичної продукції та суб’єктів ринку. У цьому заході взяли участь представники регуляторних органів, фармацевтичних підприємств та громадських організацій, які представляють інтереси споживачів.

Як зазначила Світлана Голландс, журналіст «АиФ», до редакції газети надходять численні повідомлення від споживачів фармацевтичної продукції, які висловлюють незадоволення у зв’язку із значним подорожчанням лікарських засобів (ЛЗ) за останні півтора року. Крім того, пацієнти зазначають, що у діяльності лікарів мають місце призначення зайвих препаратів або таких з недоведеною ефективністю. Також споживачі повідомляють про відсутність деяких ЛЗ та виробів медичного призначення (ВМП) на фармацевтичному ринку України. Це і стало причиною для того, щоб запросити представників різних ланок фармацевтичного ринку до участі у роботі круглого столу, адже представники регуляторних органів можуть компетентно відповісти на питання, які хвилюють споживачів.

Олексій Соловйов, голова Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (далі — Держлікінспекція МОЗ), зазначив, що вона діє виключно в інтересах пацієнта, а також наголосив, що, виконуючи свої функції, система державного контролю якості ЛЗ відслідковує кожен крок, який проходить препарат на шляху від виробника до пацієнта. Держава здійснює ретельний контроль кожного фармацевтичного виробництва, адже саме на цьому етапі закладається якість ЛЗ, яка повинна бути збережена до моменту застосування препарату.

О. Соловйов зауважив, що кожен учасник фармацевтичного ринку має виконувати свої функції: фармбізнес — задовольняти потреби населення у якісних та безпечних ЛЗ, а Держлік­інспекція МОЗ — контролювати якість ЛЗ, суворо дотримуючись при цьому українського законо­давства. «Ми часто чуємо нарікання від бізнесменів на занадто велику, на їхню думку, кількість регуляторних актів. Однак ми не повинні забувати, що усе це робиться з однією метою — захистити права пацієнта, дати йому можливість отримати найякісніший продукт, і з цим мають змиритися представники фармбізнесу», — наголосив Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів.

Віктор Чумак, в.о. директора ДП «Державний фармакологічний центр», зазначив, що фарма­цевтичний сектор виконує соціальні функції. Тому держава повинна мати регуляторний вплив на нього. В Україні має місце недосконалість державного регулювання на фармацевтичному ринку, тому, на думку доповідача, виникають непорозуміння між суб’єктами ринку, державними органами та споживачами.

За словами В. Чумака, сьогодні в галузі охорони здоров’я існує низка проблем: недосконалість нормативно-правової бази та її невідповідність міжнародним вимогам, нераціональне використання ЛЗ та існуючого асортименту ВМП, поліпрагмазія (зайве призначення ЛЗ), обмежений вплив лікаря на призначення препаратів. Реальний вплив на призначення ЛЗ лікарями мають фармацевтичні компанії, які ведуть агресивну маркетингову політику. Крім того, в Україні відсутня цілісна стратегія управління якістю медичної допомоги.

В.о. директора ДП «Державний фармакологічний центр» нагадав, що за дорученням КМУ від 03.07.2007 р. № 29029/1/1-07 було створено урядову комісію для аналізу стану фармацевтичного сектору, зокрема контролю якості ЛЗ. Її висновки співпали з такими міжнародних експертів. Крім того, комісія визначила, що діяльність фармацевтичних підприємств спрямована переважно на отримання прибутку. При цьому основне завдання, що має виконуватися державою в системі охорони здоров’я, — зниження смертності та захворюваності громадян при застосуванні ЛЗ — залишено поза увагою. Не контролюється, які саме препарати приймають громадяни, який ефект від лікування, чи існує позитивний вплив на стан здоров’я тощо.

За словами В. Чумака, проблеми, що існують в галузі охорони здоров’я, повинні вирішуватися комплексно. Пріоритетним завданням держави має стати підвищення якості медичного обслуговування населення. У свою чергу, система державного контро­лю якості ЛЗ в Україні функціо­нує ефективно.

Як підкреслив доповідач, основою економічної доступності фармацевтичної допомоги є раціональ­не застосування ЛЗ, що сприяє ефективному використанню наявних матеріальних ресурсів та запобіганню таким негативним явищам, як ріст вартості лікування, незадовільне сприймання фармакотерапії, зокрема підвищення резистентності до протимікробних засобів, відсутність позитивних результатів лікування та збільшення кількості пацієнтів з хронічними захворюваннями.

Система раціонального застосування ЛЗ базується на стандартних схемах лікування, протоколах та формулярах, покращенні менеджменту ЛЗ у закладах охорони здоров’я (введення посади клінічного провізора), створенні системи доведення інформації про ЛЗ до медичного працівника, фармацевта та пацієнта, що є важливим фактором лікарської допомоги, зокрема поширення елементарних знань про препарати серед населення та протистояння агресивній рекламі і ринковим механізмам просування ЛЗ та ВМП. В цьому контексті В. Чумак звернув увагу на те, що сьогодні великою проблемою для української системи охорони здоров’я є розповсюдженість самолікування.

З боку МОЗ України вже зроблено певні кроки на шляху вдосконалення медичного обслуговування населення. Зокрема, у сфері стандартизації медичних послуг відбулися позитивні зміни — наказом МОЗ України від 22.07.2009 р. № 529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я» затверджено низку положень, серед яких положення про державний, регіональний та локальний формуляри ЛЗ. Але, за словами В. Чумака, існує проблема неосвіченості лікарів щодо необхідності дотримання формулярів. Тому державі необхідно всіляко сприяти широкому впровадженню формулярної системи у галузі охорони здоров’я.

Владислав Онищенко, голова правління Сою­зу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, зауважив, що сьогодні у державі не сформовано загального комплексного підходу до організації охорони здоров’я. Він погодився з висловлюваннями щодо розповсюдженої поліпрагмазії, а також звернув увагу присутніх на діяльність аптечних закладів у цьому контексті. В. Онищенко зазначив, що співробітник аптеки частіше пропонує споживачеві більш дорогий ЛЗ, ніж його дешевий аналог, а держава не контролює такі дії.

Крім того, В. Онищенко висловив сумнів щодо можливості здійснення в Україні ефективного державного контролю якості ЛЗ, адже має місце недофінансування діяльності лабораторій та використання застарілого обладнання.

Він зауважив, що для споживачів важливо, аби препарати були ефективними та доступними. Незадоволення українців якістю медичної та фармацевтичної допомоги свідчить про недоліки у регуляторній політиці. За словами В. Онищенка, у сфері обігу ЛЗ в Україні постійно розробляються та приймаються нормативні акти, які обговорюються із залученням галузевих фахівців. При цьому думка представників громадських організацій, що відстоюють інтереси споживачів, не враховується.

Підбиваючи підсумок, варто зазначити, що відкритий діалог між представниками різних ланок ринку — важливий крок на шляху до вдосконалення системи охорони здоров’я в цілому та регуляторної політики на фармацевтичному ринку зокрема. Але запровадження та ефективність реформування системи охорони здоров’я, яка нині є застарілою, залежить від політичної волі.

Олена Приходько,
фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті