Закупівлі ліків через міжнародні організації — за і проти

За словами Віталія Шабуніна, голови правління організацій «Центр протидії корупції», проведення закупівель через міжнародні організації дозволило зекономити 790 млн грн. державного бюджету. Раніше ці кошти розкрадалися. Він зазначив, що на Загальнодержавній програмі боротьби з онкологічними захворюваннями вдалось зекономити 67%. Зараз на рахунках міжнародних організацій лежать 200 млн грн., які було зекономлено в цьому році.

За його словами, це одна з найбільш успішних антикорупційних реформ. Та наразі є підстави вважати, що дехто буде намагатися її знищити. Наприклад, відійти від централізованих закупок, передавши бюджетні кошти в регіони. Він розповів, що в процес закупок через міжнародні організації навіть втрутилася Служба безпеки України, крім того, було внесено зміни до номенклатури закупівель у напрямку її звуження.

Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) зазначила, що економія коштів — це дуже добре. Те, що вдалося перевести 2 млрд грн. на рахунки міжнародних організацій, — є серйозною перемогою. Але цього недостатньо, адже ще 2 млрд грн. залишилися на закупівлі Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ). За її словами, за ці кошти закуплено медикаменти за всіма старими схемами.

О. Богомолець зазначила, що саме МОЗ України та деякі депутати винні в тому, що закупівлі через міжнародні організації було затягнуто й пацієнти фактично не мали забезпечення ліками. А наразі ці посадовці намагаються дискредитувати міжнародні закупівлі. У Комітету є певні зауваження до роботи міжнародних організацій, але вони не принципові. У тому числі існують претензії до організації Crown Agents, яка несвоєчасно поставляє препарати для лікування онкологічних захворювань у дітей. Комітет буде пропонувати відсторонити цю агенцію від закупівель і передати їх іншим великим організаціям.

У цьому році у вигляді субвенції в регіони надійшло 44 млрд грн. з державного бюджету на охорону здоров’я. О. Богомолець зазначила, що їй невідомо, яким чином їх розподілено. Вона розповіла про дослідження, яке було проведено її командою, щодо аналізу стану закупівель у регіонах. Це дослідження на 5 позиціях інсуліну показало, що різниця в ціні між областями є помітною. Голова Комітету зазначила, що навіть в областях, які купують найбільш дешеві препарати, «все одно всі заробляють». Якщо б усі регіони купили інсулін за найнижчою ціною, економія могла б становити 100 млн грн. Через це було написано відповідні листи до Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури, Державної фінансової інспекції. Але вони не знайшли складу злочину в цих закупівлях, адже всі переможці дійсно виходили на тендер з найнижчою ціною. Та, за словами О. Богомолець, корупційні схеми все одно є. Єдиним шляхом подолання цього, на переконання народного депутата, — це фіксація референтних цін та цін у референтних країнах на рівні Кабінету Міністрів України. Має бути затверджено ціну на препарати, вище якої ніхто не має права купити — у жодній області та в жодному районі. Коли це буде зроблено, на думку О. Богомолець, ми отримаємо економію на рівні сотень мільйонів та навіть декількох мільярдів гривень.

Також О. Богомолець представила дані щодо різниці в цінах на ліки, закупленими міжнародними організаціями та на рівні регіонів. (Прим. ред. — «Щотижневик АПТЕКА» опублікує порівняння цін, коли буде оприлюднено вартість препаратів, закуплених міжнародними організаціями. Наразі такої інформації немає).

За словами О. Богомолець, вона підтримує децентралізацію, але корупція, пов’язана з нею, створює більші ризики, аніж корупція системна, на яку можна системно впливати через МОЗ. Закупівлі через міжнародні організації є важелем впливу на системну корупцію. Щодо проведення закупівлі в регіонах, то доповідач закликала всіх приєднатися до системи ProZorro.

Ганна Гопко, народний депутат України, зазначила, що на сьогодні є 2 важливі результати роботи — це проведення закупівель через міжнародні організації та спрощення процедури реєстрації лікарських засобів. Ця робота була нелегкою, адже існував шалений спротив.

Передача закупівель міжнародним організаціям — це не просто антикорупційний захід, — це хороша можливість співпрацювати з різними міжнародними організаціями. Це дуже серйозне питання, адже ціна корупції у сфері закупівель ліків — людське життя та здоров’я.

Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», також підкреслила значущість проведеної реформи. За її словами, у проблемах зі своєчасністю поставок винне саме МОЗ. Вона звернула увагу на те, що і зекономлені кошти, які досі не витрачено, пов’язує з діяльністю міністерства.

Ще одна проблема, яка виникла під час проведення закупівель через міжнародні організації, — надто високі вимоги ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ)до матеріалів реєстраційного досьє на вакцини. За словами О. Стефанишиної, незрозуміло, чому ДЕЦ має такі вимоги. У БФ «Пацієнти України» не було сумнівів щодо якості вакцин, адже їх закуповували поважні організації.

Тетяна Кулеша, голова ради ГС «Орфанні захворювання України», розповіла про закупівлі ліків для пацієнтів з орфанними захворюваннями. Міжнародним організаціям передано закупівлі за 4 нозологіями. Наразі всі ліки, які закуповувалися МОЗ України, — закінчилися. Вона також висловила занепокоєння, що якщо гроші перейдуть до регіонів, пацієнти залишаться зовсім без лікування та харчування.

Прим. ред. — Проведення закупівель ліків через міжнародні організацій наразі ще зарано називати ефективним кроком. По-перше, сумніви щодо ефективності викликають швидкість укладання договорів та поставок ліків. Наразі здійснено не всі поставки, офіційно не оприлюднено ціни. Обвинувачення в цьому МОЗ України викликає питання, адже профільне міністерство не має відношення до процедури.

Також зарано говорити про економію. Чи дійсно вдається зекономити кошти за допомогою цього механізму, буде зрозуміло лише після завершення поставок та оприлюднення цін, коли буде проведено відповідне дослідження. Тільки після цього можна буде зробити остаточні висновки.

На сьогодні, виходячи з наявної інформації, за багатьма програмами переможцями тендерів є українські компанії, які працюють у цьому сегменту ринку багато років. Тобто, це саме ті компанії, які були переможцями в попередні роки. Іншими словами, міжнародні організації не змогли закуповувати ліки безпосередньо у виробників.

Окрім цього, необхідно пам’ятати, що послуги міжнародних закупівельних організацій не є безкоштовними. За нашими підрахунками, вони обійдуться Україні в 113 млн грн. (5% від виділеного бюджету).

Та одне з найбільш важливих питань, що неодноразово виникали у фахівців та громадськості, — це занепокоєння щодо якості препаратів (закупівлі вакцин проти поліомієліту, ліків для Державної програми «Дитяча онкологія» тощо). Нагадаємо, що «Щотижневик АПТЕКА» проводив відповідні дослідження.

Таким чином, заяви щодо ефективності закупівель через міжнародні організації наразі не підкріплені відповідними доказами. Саме через це ми закликаємо всю професійну спільноту зважено ставитися до цього питання, адже ефективність процедур закупівлі — це здоров’я та життя людей.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!