Як київські лікарні обходять Prozorro?

21 липня 2016 р. в інформаційному агентстві УНІАН відбулася прес-конференція на тему «Як київські лікарні обходять ProZorro?», під час якої активісти підняли питання щодо типових порушень під час закупівель товарів та послуг через електронну систему публічних закупівель ProZorro, сум, які київські лікарні витрачають на такі закупівлі, та ефективність їх проведення тощо. У прес-конференції взяли участь Гліб Канєвський, керівник відділу боротьби з корупцією Центру «Ейдос», Ольга Зеленяк, експерт з питань публічних закупівель Центру «Ейдос», Віктор Нестуля, координатор напрямку реформування публічних закупівель «Transparency International Україна».

У київських лікарнях знайшли способи, як обійти електронну систему публічних закупівель ProZorro, з цієї причини 13,8% процедур закупівель медичних закладів Києва проведено з технічними порушеннями. Про це під час прес-конференції розповів Гліб Канєвський. Він також нагадав, що електронна система державних закупівель ProZorro наразі працює в пілотному режимі, проте вже з 1 серпня 2016 р. її використання буде обов’язковим для всіх замовників згідно із Законом України «Про публічні закупівлі». За результатами моніторингу того, як відбувався процес закупівель через ProZorro не тільки в київських, але й в лікарнях інших регіонів, можна зробити висновок, що помилки та порушення під час проведення закупівель є схожими для багатьох замовників. Ці помилки впливають на кінцевий результат, тобто на якість проведення закупівель, їх ефективність з точки зору витрачання бюджетних коштів, а також у цілому — на якість надання медичних послуг населенню.

Ольга Зеленяк зауважила, що з переходом закупівель в електронний режим можливості здійснення моніторингу їх проведення значно розширилися. Завдяки модулю аналітики bi.prozorro.org громадські організації можуть мати доступ до цієї системи та зробити аналіз ефективності закупівель. О. Зеленяк навела деякі приклади обходу системи ProZorro медичними закладами Києва, що входять у топ-5 неефективних закупівель. Так, у Київському міському клінічному онкологічному центрі під час закупівлі професійних німецьких швабр було зазначено, що предметом закупівлі є текстильні вироби «пристрій з утримувачем та насадкою». Пропозицію в зазначеному тендері подав лише один учасник. У результаті 50 «пристроїв» було придбано за 123 тис. грн. (2,5 тис. грн. за швабру). Не дивлячись на те, що з формальної точки зору замовник нічого не порушив, постає питання ефективності використання бюджетних коштів. До того ж, як підкреслила О. Зеленяк, на інтернет-ресурсах така швабра коштує близько 1 тис. грн. Таким чином, нечіткий опис предмету закупівлі вводить в оману учасників і знижую конкуренцію.

Часто замовники прописують у тендерній документації дискримінаційні умови, тобто такі, що звужують коло потенційних учасників і фактично прописані під власних учасників, які є вигідними для замовника. Так, наприклад, Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги під час закупівлі юридичних послуг в умовах проведення тендеру прописала, що учасник тендеру повинен мати досвід надання юридичних послуг не менше 10 років і в сфері медицини — не менше 5 років. Такі умови було оскаржено потенційними учасниками, проте замовник вдруге розмістив цей тендер з тими ж умовами, ігноруючи додаткові запитання або уточнення потенційних учасників тендеру, і врешті решт провів цей тендер. Це наводить на думку, що замовник ще до проведення тендеру планував укласти договір з компанією-переможцем та навмисно прописав під нього умови участі в тендері.

Інколи замовники вказують вимоги, які потім самі ж ігнорують і укладають договори з тими учасниками, які не відповідають цим вимогам, що ставить питання доцільності висунутих вимог. Як приклад, закупівля послуг з прання білизни Перинатальним центром м. Київ. Замовник висунув вимоги щодо обов’язкової наявності виробничих та адміністративних приміщень, які належать учаснику тендеру на правах власності та досвіду роботи на ринку послуг з прання не менше 5 років. Проте пропозиція переможця не містить документів, які б підтверджували відповідність зазначеним вимогам. Що знову повертає до питання: яким чином учасник зміг подати пропозицію та ще й перемогти в тендері?

104931

Ще один кейс, що увійшов до топ-5 тендерів з низькою ефективністю — закупівля Київською міською клінічною лікарнею медичної допомоги послуг з ремонтування апарату МРТ. По-перше, замовник визначив предмет закупівлі як «послуги з ремонту рентгенівського апарату (капітальний ремонт)», і очікувана вартість цих послуг становила 1,5 млн грн., тобто ця закупівля була надпороговою. До того ж капітальний ремонт належить до робіт, а не послуг. Врешті-решт тендер виграла компанія, що спеціалізується на будівельних роботах. Вона також не надала необхідної документації, що була вказана в умовах тендеру замовником. Постає питання, наскільки якісно компанія, що спеціалізується на будівельних роботах, зможе виконати ремонт апарату МРТ. Таким чином, до способів обійти ProZorro, за словами О. Зеленяк, належать:

  • розмитий опис предмету закупівлі;
  • відсутність у переможців тендерів документів, які вимагалися на момент подачі заявки;
  • прописування умов тендеру під власних постачальників тощо.

Віктор Нестуля зауважив, що система Prozorro відкрила великий ринок допорогових закупівель для українського бізнесу, який оцінюється приблизно в 130 млрд грн. Що ж стосується закупівель через Prozorro київськими медичними закладами, за весь період дії пілотного періоду було оголошено близько 13 тис. тендерів на суму 360 млн грн. Участь у цьому «пілоті» взяли 93 медичних заклади. Завершилося підписанням контрактів, за деякими з яких уже здійснено оплату, — близько 7300 тендерів на суму 200 млн грн. Потенційна економія становила близько 39 млн грн., або 20% від очікуваної вартості. Проте наразі можна казати лише про потенційну економію, бо в допорогових закупівлях часто відслідковуються маніпуляції замовників після укладання контракту — коли вони підписують контракт на одну суму, завантажують його в систему, а потім, наприклад, підписують додаткову угоду. У цьому контексті слід зазначити, що на порталі prozorro.gov.ua можна відслідкувати оплату укладеної угоди. Це додатковий елемент контролю проведення закупівель та ефективності використання бюджетних коштів.

«Зважаючи на таку велику кількість тендерів, важливим є те, щоб кожен з них було оголошено максимально якісно. Серед типових порушень, які роблять замовники і на які скаржаться учасники, можна визначити: нечіткий опис предмету закупівлі або відверті помилки у назвах, недовантаження певних документів (форми контракту чи специфікацій), відсутність умов постачання товару (коли і куди його поставляти) тощо. Загалом на 13 тис. оголошених тендерів київськими медичними закладами надійшло 210 вимог або скарг від учасників тендерів, при цьому майже половину з них було вирішено між замовником та учасниками самостійно. Серед типових скарг учасників тендерів на замовників можна також виділити: безпідставну дискваліфікацію, дискримінаційні умови та недостатню кількість інформації про умови тендеру», — зауважив В. Нестуля.

Світлана Шелепко,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті