ДРС оприлюднено інформацію про новий план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності

На сайті Державної регуляторної служби України (далі — ДРС) з’явилася інформація про деякі положення нового плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності (далі — План дерегуляції), який був прийнятий Урядом 23 серпня.

План дерегуляції передбачає спрощення процедурних питань ведення бізнесу, зокрема адміністративних процедур та процедур державного нагляду (контролю) за регулюванням господарської діяльності, розширення можливостей суб’єктів господарювання щодо участі у наданні публічних послуг, спрощення митного, податкового регулювання та подання звітності, а також удосконалення процедур технічного регулювання господарської діяльності.

Серед очікуваних істотних новацій у державному регулюванні — зміна світоглядного підходу до такого соціально чутливого питання, як доступ до медичних послуг шляхом запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом», за яким не чиновник, а безпосередньо громадянин визначатиме, до якого медичного закладу звернутися та куди спрямовуватимуться кошти бюджету, призначені на його лікування. Пацієнти мають самі визначати, де їм лікуватися і в якого лікаря. Аналогічний підхід планується запровадити і у сфері освіти, де батьки дитини мають отримати можливість самостійного визначення навчального закладу, причому незалежно від форми власності, який отримуватиме бюджетне фінансування, яке виділятиметься на навчання їх дітей, а отже, можливість отримати якісну освіту стане доступнішою.

Відповідні законодавчі ініціативи мають бути внесені на розгляд Уряду у ІІ кв. наступного року.

Планом дерегуляції передбачається встановлення завдання щодо удосконалення дозвільних процедур у сфері господарської діяльності шляхом запровадження процедури видачі документів дозвільного характеру в електрон­ному вигляді та скорочення переліку документів, які суб’єкт господарювання повинен подати для одержання документа дозвільного характеру (І кв. 2017 р.).

Також має бути оптимізовано дозвільні процедури шляхом запровадження декларативного (реєстраційного, заявницького) принципу провадження господарської діяльності, яка не становить значної загрози життю та здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу та безпеці держави, а також зменшення кількості документів дозвільного характеру, зокрема скасування:

• спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством);
• експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва дитячого харчування;
• висновку державної санітарно- епідеміологічної експертизи дитячого харчування;
• сертифіката відповідності спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів для виробника та імпортера та інші.

Має бути також лібералізовано питання розміщення вивісок та інших засобів самоідентифікації суб’єктів підприємницької діяльності шляхом розмежування поняття реклами як галузі економічної діяльності та реклами як способу ідентифікації місця провадження підприємницької та незалежної професійної діяльно­сті (II кв. 2017 р.).

Мають бути переглянуті Державні будівельні норми та Державні санітарні правила і норми на предмет їх дублювання та гармонізації з нормами ЄС з одночасним скасуванням тих з них, які не відповідають визначеним вище критеріям (IІI кв. 2017 р.).

Перед Міністерством економічного розвитку та торгівлі України та ДРС встановлено завдання щодо об’єктивного скорочення видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, та внесення на розгляд Уряду відповідного законопроекту у II кв. 2017 р.

Аналогічне завдання поставлено також щодо зменшення до кінця цього року кількості органів державного нагляду (контролю) та їх функцій.

Зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади повинні до кінця цього року забезпечити внесення відповідних змін до положень про центральні органи виконавчої влади з урахуванням належного виконання схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, яка затверджена постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442.

Також шляхом супроводу у Верховній Раді України відповідного законопроекту (реєстраційний № 2531а) має бути забезпечено установлення на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) тексту нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю). Також за рахунок реалізації цього заходу має бути законодавчо врегульоване питання створення інтегрованої бази даних органів державного нагляду (контролю), що містить інформацію про проведені перевірки суб’єктів господарювання.

При цьому за рахунок винесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів має бути забезпечено чітке розмежування прав і обов’язків посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (IV кв. 2017 р.).

Необхідно зазначити, що Планом передбачається також низка заходів, спрямованих на лібералізацію господарської діяльності медичних закладів та усунення корупційної складової при реалізації процедур обов’язкових медичних оглядів.

Зокрема, передбачається скасування вимоги щодо проведення фактично фіктивних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів з одночасним запровадженням відповідальності за випуск на лінію транспортних засобів, які не пройшли щозмінного огляду.

Також має бути спрощено процедури проходження медичних оглядів на використання зброї, скасовано монополію на проведення виключно у державних та комунальних закладах охорони здоров’я профілактичних наркологічних оглядів, обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, проведення медичних оглядів працівників певних категорій, зокрема моряків, та надання права видачі відповідних медичних свідоцтв усіма суб’єктами господарювання усіх форм власності, які мають відповідні умови для їх проведення.

Планом дерегуляції передбачається і вдосконалення міжвідомчої співпраці при реалізації митних процедур. Вона має бути забезпечена за рахунок впровадження подання виключно в електронній формі підрозділами Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів та Державної екологічної інспекції органам доходів і зборів відомостей про результати здійснення ветеринарного, санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, екологічного контролю, необхідного для митного контролю і митного оформлення підконтрольних товарів, що значно мінімізує корупційні ризики та час реалізації митних процедур.

Крім того, встановлене завдання щодо урядового супроводу проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення оподаткування операцій, пов’язаних з використанням платіжних терміналів, та здійснення контролю за такими операціями» (реєстраційний № 2448) має на меті нарешті вирішити питання спрощення процедури узгодження та визначення порядку оподаткування операцій з електронними грошима.

У сфері зовнішньоекономічної діяльно­сті очікується оптимізація процедур, зокрема щодо встановлення вичерпного переліку підстав для відмови у реєстрації експортних конт­рактів; часових обмежень для прийняття рішення про їх реєстрацію, введення процедур оскаржень негативних рішень, встановлення кінцевих строків для перереєстрації експортного конт­ракту на випадок коливань на світовому ринку.

Також мають бути скасовані валютний конт­роль за експортом послуг, а також вимога щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності валютних декларацій та їх щоквартального подання, спрощено правила податкової звітності та збільшено дискреції експортерів (можливості вирішення питання за власним розсудом) щодо юридичного оформлення експорту.

У харчовій галузі встановлено завдання щодо скасування державного регулювання цін на продовольчі товари, скорочення переліку об’єктів державного цінового регулювання за результатами оцінки ефективності здійснення інтервенційних операцій, забезпечення належної якості та безпеки дитячого харчування шляхом удосконалення вітчизняного виробництва такої продукції, розроблення та застосування нових технологій виробництва упаковки та інших матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, а також забезпечення здійснення контролю у сфері карантину рослин за переміщенням об’єктів територією України виключно за вимогою власників таких об’єктів стосовно сухофруктів, спецій, чаю, кави тощо та скасування обов’язкового оформлення карантинних сертифікатів на такі об’єкти.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!