ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку» (далі – проект акта) розроблено Міністерством охорони здоров’я відповідно до пункту 7 розділу 2 Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5.
Проект акта розроблено за участі експертів Бюро ВООЗ в Україні з метою впровадження Концепції розвитку системи громадського здоров’я, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1002-р., досягнення цілей сталого розвитку, визначених ООН до 2030 року, реалізації засад європейської політики «Здоров’я – 2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя», прийнятої Європейським регіональним комітетом ВООЗ в 2012 р., рекомендацій та ключових засад інших програмних і стратегічних документів, зокрема Політичної декларації ООН (2011 р.) щодо неінфекційних захворювань, Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Глобальної стратегії з харчування, фізичної активності і здоров’я, Глобальної стратегії і регіонального плану дій щодо скорочення шкідливого споживання алкоголю, Плану дій щодо профілактики та контролю неінфекційних захворювань у Європейському регіоні ВООЗ на 2016 – 2025 рр., Європейського плану дій ВООЗ з охорони психічного здоров’я, Оттавської хартії щодо зміцнення здоров’я.
Сьогодні в світі викликає занепокоєння масштабний тягар неінфекційних захворювань (НІЗ), що демонструє тенденцію до зростання і негативно впливає на охорону здоров’я суспільства в цілому та окремого громадянина, а також на перспективи розвитку економіки. Соціальний та економічний тягар зумовлений чотирма хворобами, які перебувають у центрі уваги держав – членів ООН: серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), діабетом, раком та хронічними респіраторними захворюваннями; вони призводять до тривалої недієздатності, зниження добробуту родин і зменшення продуктивності, а також до величезного навантаження на системи охорони здоров’я та підвищення вимог щодо ресурсів останніх.
Тягар НІЗ в Україні значний і обумовлений високими показниками захворюваності та смертності, особливо серед осіб працездатного віку. За даними Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України та Національної академії медичних наук України, щороку НІЗ в Україні зумовлюють 86% летальних випадків. У країні реєструється один з найвищих у Європі рівнів смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ), що становить 772,1 летального випадку на 100 000 чоловічого населення і 440,9 летального випадку на 100 000 жіночого населення. Майже 80 % загального числа померлих в Україні у віці понад 60 років припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання. Така ситуація впливає і на рівень середньої тривалості життя (за даними 2015 р. – чоловіки – 66,3 року, жінки – 76,3 року), що значно нижчий порівняно з іншими європейськими країнами.
Найкращі світові дослідження, які базуються на новітніх фактичних даних щодо соціальних детермінант і економічних аспектах громадського здоров’я і профілактики, свідчать, що НІЗ можна попередити шляхом впровадження належного підходу до охорони громадського здоров’я. Це передбачає визнання неперервності здоров’я населення, профілактику захворювань та санітарно-епідеміологічний нагляд, а також реалізацію орієнтованих на потреби різних груп економічно ефективних заходів у масштабах населення в цілому та щодо кожної особи зокрема.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту акта є затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку.
Проект акта підготовлено з метою розв’язання проблем у сфері неінфекційних захворювань шляхом міжсекторального підходу з реалізації Національного плану заходів, які спрямовані на формування та розвиток системи громадського здоров’я, забезпечення пріоритетності профілактичного спрямування діяльності сфери охорони здоров’я, створення реальних передумов для покращення медико-демографічної ситуації в країні.
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють:
Конституція України;
Основи законодавства України про охорону здоров’я, закони України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну; постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009 – 2015 роки»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 № 1164-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір»; від 09.12.2015 № 1320-р «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року»; від 22.04.2006 № 229-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції
ООН про права дитини на 2006 – 2016 роки»; від 30.11.2016 № 1002-р. «Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я» та інші.
Реалізація Національного плану заходів, що затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України, передбачає внесення змін до законодавства та розроблення нових законодавчих та нормативно-правових актів.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Джерелом фінансування є державний та місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені чинним законодавством. Для реалізації заходів Національного плану заходів пропонується залучати міжнародні джерела інформаційної, технічної та фінансової допомоги.
Фінансування Національного плану заходів здійснюється в межах видатків, передбачених у державному бюджеті органів, відповідальних за виконання, у бюджетах областей, міста Києва, інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект акта потребує погодження з:
Міністерством фінансів України;
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України;
Міністерством юстиції України;
Міністерством освіти і науки України;
Міністерством молоді та спорту України;
Міністерством аграрної політики та продовольства України;
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;
Міністерством внутрішніх справ України;
Державною фіскальною службою;
Державною службою статистики України;
Державним комітетом телебачення і радіомовлення України;
Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ»;
Національною академією наук України;
Національною академією медичних наук України.
6. Регіональний аспект
Проект акта потребує погодження з регіональними органами виконавчої влади.
61. Запобігання дискримінації
У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза проекту акта не проводилась.
7. Запобігання корупції
Проект акта не містить правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
Проект акта розміщено на офіційному веб-сайті МОЗ України: www.moz.gov.ua в розділі «Громадське обговорення».
9. Позиція соціальних партнерів
Проект акта не стосується соціально-трудової сфери та не потребує погодження з уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект акта не є регуляторним актом, оскільки не містить положень, які носять регуляторний характер.
101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація акта не впливає на ринок праці та зайнятість населення.
11. Прогноз результатів
Прийняття проекту акта та реалізація Національного плану заходів сприятиме:
- стимулюванню та підтримці міжсекторального процесу розвитку політики у сфері громадського здоров’я;
- посиленню політики та лідерських якостей для зростання ефективності управління охороною здоров’я, що підтримуватиме зміцнення здоров’я, профілактику та лікування НІЗ;
- впровадженню стратегії для посилення заходів санітарно-просвітницької роботи в початкових та середніх навчальних закладах;
- збільшенню обізнаності населення щодо факторів ризику НІЗ, шляхів їх зменшення та заохочення до здорової поведінки відносно основних НІЗ;
- до 2030 року на 1/3 зменшити передчасну смертність від неінфекційних захворювань (серцеве-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань та інших) шляхом профілактики, лікування, промоції розумового здоров’я та благополуччя;
- щонайменше на 10% зменшити зловживання алкоголем;
- на 10% зменшити поширеність неналежної фізичної активності;
- скоротити на 30% середнє споживання солі населенням;
- знизити до показника 18,5% поширеність споживання тютюнових виробів населенням у віці понад 15 років;
- зупинити зростання захворюваності на ожиріння та діабет;
- на 25% знизити смертність від ДТП.
| В.о. Міністра охорони здоров’я України | Уляна Супрун |
Проект
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку
1. Затвердити Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку (далі – Національний план заходів), що додається.
2. Органам, відповідальним за виконання Національного плану заходів, забезпечити:
виконання Національного плану заходів, затвердженого цим розпорядженням;
подання щороку до 15 лютого Міністерству охорони здоров’я інформації про стан виконання Національного плану заходів.
3. Фінансове забезпечення Національного плану заходів має здійснюватися за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік органам, відповідальним за їх виконання, у бюджетах областей та міста Києва, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
4. Міністерству охорони здоров’я щороку до 1 квітня інформувати Кабінет Міністрів України про стан виконання Національного плану заходів.
| Прем’єр-міністр України | В. Гройсман |
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку
| Зміст завдання | Заходи | Відповідальний за виконання | Строк виконання |
| І. КЕРІВНИЦТВО | |||
| 1. Формування системи ефективної міжсекторальної координації дій щодо виконання заходів Національного плану | 1) створити Наглядову раду, визначити її завдання та повноваження, відповідальність її членів, національних та регіональних координаторів | КМУ, МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017 р. |
| 2) організувати міжсекторальну координацію, включно зі створенням національних і регіональних робочих груп | МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017 р. | |
| 3) розробити й імплементувати окремі стратегії для контролю факторів ризику неінфекційних захворювань | МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017 р. | |
| 4)розробити та впровадити систему моніторингу і нагляду за виконанням заходів Національного плану на національному та регіональному рівнях | МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017 р. | |
| II. МІЖСЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА | |||
| 2. Формування інформаційної політики та громадської підтримки у напрямі профілактики неінфекційних захворювань | 1) забезпечувати організацію та проведення інформаційних кампаній для населення щодо основних факторів ризику неінфекційних захворювань (поведінкових, соціально-економічних, спадкових, несприятливих чинників навколишнього середовища, професійних шкідливостей тощо): зокрема, щодо небезпечних для здоров’я наслідків куріння, в тому числі електронних сигарет і кальяну; щодо шкідливого впливу вторинного тютюнового диму (пасивного куріння); щодо розвитку тютюнової залежності, медичних, соціальних та економічних втрат унаслідок вживання тютюну; щодо масштабів надмірного вживання алкоголю в Україні, а також щодо негативних наслідків та шкоди для здоров’я, соціально-економічних проблем, пов’язаних з надмірним вживанням алкоголю | MОЗ, МОН, Мінолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно |
| 2) забезпечувати підвищення рівня обізнаності різних груп населення України щодо важливості здорового харчування для підтримання належної маси тіла та профілактики неінфекційних захворювань | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держкомтелерадіо, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 3) забезпечувати надання необхідної інформації щодо харчування для певних категорій населення: дітей, підлітків, вагітних і жінок, які годують груддю; осіб похилого віку, пацієнтів із неінфекційними захворюваннями; а також надання переконливої доказової інформації щодо значення виключно грудного вигодовування дітей протягом щонайменше 6 місяців від народження як основи профілактики виникнення неінфекційних захворювань у дорослому віці; попередження про загрозу для здоров’я дефіциту макро- і мікронутрієнтів | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 4) інформувати населення про негативні наслідки низької фізичної активності та важливість щоденної 30-хвилинної фізичної активності для профілактики неінфекційних захворювань | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мінсоцполітики, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 5) підвищити обізнаність населення щодо соціальної та економічної важливості безпеки дорожнього руху, причин і наслідків травматизму в дорожньо-транспортних пригодах та сприяти усвідомленню суспільством значання цих ризиків для громадського та особистого здоров’я; підтримувати адвокаційні групи та громадські організації, які опікуються безпекою на дорогах; залучати до адвокації безпеки на дорогах представників страхових компаній, розробників обладнання для безпечного перевезення (дитячих крісел, шоломів), організацій автомобілістів та медичних асоціацій | МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, Мінрегіон, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, громадськість та їх об’єднання | Постійно | |
| 6) забезпечувати надання необхідної інформації, організацію та проведення інформаційних кампаній для населення щодо негативного впливу забруднення повітря та інших несприятливих чинників навколишнього середовища | МОЗ, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінрегіон, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 7) покращити обізнанність населення стосовно негативних наслідків для здоров’я контакту з азбестом, радоном та іншими небезпечними полютантами (включно з продуктами згоряння твердого палива в приміщеннях), а також щодо шляхів мінімізації негативного впливу на здоров’я та зменшення забруднення закритих приміщень | |||
| 8) забезпечити обізнаність населення стосовно негативного впливу на здоров’я таких несприятливих чинників навколишнього середовища, як шум, вібрація, інсоляція, освітлення, низька та висока температура повітря, надмірна вологість | |||
| 9)забезпечувати розробку та/або адаптацію міжнародних інформаційних матеріалів, трансляцію та поширення серед населення відео-, аудіо-, інтернет- і друкованих матеріалів стосовно шкідливого впливу на здоров’я вживання тютюну, надмірного вживання алкоголю, нездорового харчування та низької фізичної активності, а також щодо негативного впливу забруднення повітря й інших несприятливих чинників навколишнього середовища | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мінагрополітики, Держкомтелерадіо, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМИ (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 10) покращити обізнаність населення про оздоровчий вплив природних факторів у рекреаційних зонах | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держкомтелерадіо, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 11) створювати сприятливі пільгові та/або безоплатні умови для трансляцій і поширення соціальної реклами: відео-, аудіо-, інтернет- і друкованих матеріалів, спрямованих на попередження виникнення неінфекційних хвороб | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мінагрополітики, Держкомтелерадіо, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 12) інформувати населення про шкідливій вплив на здоров’я недотримання гігієнічного режиму сну та відпочинку, в тому числі нераціональної організації навчання, праці, а також тривалого психоемоційного напруження та втоми (зниження стабільності нервової системи) | |||
| 3. Формування освітньої та навчальної складової у напрямі пропаганди здорового способу життя та профілактики неінфекційних захворювань | 1) упроваджувати сучасні навчальні й освітні матеріали в навчальний процес для дітей дошкільного та шкільного віку, студентів і слухачів післядипломної освіти з обов’язковим включенням до навчальних програм тем щодо формування здорового способу життя, попередження розвитку неінфекційних захворювань і факторів їх виникнення | МОН, МОЗ, Мінмолодьспорт, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно |
| 2) розробити та поширювати навчальні матеріали для окремих вікових та інших груп населення: дітей і підлітків, вагітних і жінок, які годують груддю; осіб похилого віку, пацієнтів із неінфекційними захворюваннями щодо шкідливого впливу тютюну, надмірного вживання алкоголю, нездорового харчування та низької фізичної активності | МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ, НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 3) розробити та поширювати рекомендації щодо здорового та профілактичного харчування для різних груп населення з метою запобігання виникненню аліментарних та аліментарно зумовлених захворювань | МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ, НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 4) забезпечувати розробку, затвердження та впровадження в навчальному процесі у вищих педагогічних навчальних закладах на додипломному та післядипломному рівнях у системі підготовки фахівців педагогічного профілю та соціальних працівників освітніх матеріалів з питань, що стосуються основних засад здорового способу життя, шкідливих наслідків нездорового способу життя, необхідності відмови від куріння, надмірного вживання алкоголю, а також пов’язаних з важливістю здорового харчування та достатнього рівня фізичної активності | МОН, МОЗ, Мінмолодьспорт, НАН (за згодоюм), НАМН (за згодою) із | ||
| 5) забезпечувати опрацювання, затвердження та впровадження в навчальному процесі у вищих медичних навчальних закладах на додипломному та післядипломному рівнях у системі підготовки медичних фахівців сучасних доказових матеріалів щодо основних засад здорового способу життя, шкідливих наслідків для здоров’я нездорового способу життя та важливості реалізації заходів з відмови від куріння та зловживання алкоголем із застосуванням сучасних, заснованих на доказах підходів з використанням автоматизованих комп’ютерних програм | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 6) забезпечити обов’язкове включення до навчального плану завдань щодо формування навичок контролю та психологічного впливу на паціентів, у яких виявлено фактори ризику виникнення неінфекційних захворювань, з урахуванням деонтологічних принципів | |||
| 7) забезпечувати підготовку та поширення інформаційних матеріалів серед водіїв транспортних засобів і слухачів автошкіл щодо наслідків водіння в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння | МВС, МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ, із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 8) розробити навчальні програми та запровадити тематичні тренінги з питань здорового способу життя, профілактики неінфекційних захворювань та факторів ризику їх виникнення для лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою, які працюють на рівні первинної медичної допомоги | МОЗ, НАН (за згодою), НАМИ (за згодою) | 2017-2018 рр. | |
| 9) забезпечити впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах програм на зразок «Шкільна служба здоров’я» з метою організації роботи з питань профілактики неінфекційних захворювань і формування в учнів здорового способу життя | МОН, МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | 2017-2018 рр. | |
| 10) інтегрувати навчальні матеріали з безпеки дорожнього руху в програми навчання для лікарів, медичних сестер; підвищити освітній вплив шляхом залучення офіцерів поліції на місцевому рівні для навчання стосовно ключових поведінкових факторів | МОН, МВС, МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, громадськість та їх об’єднання | Постійно | |
| 11) розробити та впровадити у повсякденну діяльність медичних фахівців, які працюють на рівні первинної медичної допомоги, освітні матеріали щодо необхідності встановлення та використання дитячих автомобільних крісел | |||
| 4. Формування та вдосконалення профільного законодавства | 1) створити з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій ВООЗ пакет фіскальних заходів на підтримку здорового способу життя та запровадження практики спрямування доходів, отриманих за рахунок додаткових податків, на розроблення і розвиток заходів із покращення здоров’я нації | Мінфін, Мінекономрозвитку, МОЗ, ДФС, Мін’юст | Постійно |
| 2) удосконалювати законодавство, використовуючи найкращі міжнародні практики, в напрямі повної заборони реклами та інших видів стимулювання продажу тютюнових виробів, алкоголю, слабоалкогольних та енергетичних напоїв, продуктів харчування, що містять надмірну кількість солі, жирів, цукру та трансжирів | МОЗ, Мінекономрозвитку, Мін’юст | Постійно | |
| 3) розробити та впровадити відповідні стандарти і законодавчі акти, гармонізовані з рекомендованими ООН та ЄС, з метою зменшення негативного впливу забруднення повітря (атмосферного і в приміщеннях), шуму, електромагнітних полів та інших несприятливих чинників навколишнього середовища на здоров’я населення | МОЗ, МЕПР, МЕВП, Мінрегіонбуд, НАН (за згодою), НАМИ (за згодою) | Постійно | |
| 4) розробити та впровадити санітарні регламенти і законодавчі акти з регламентації умов навчання та навчального навантаження на дітей | |||
| 5) розробити план заходів щодо адаптації населення до змін клімату | |||
| III. ЧИННИКИ РИЗИКУ | |||
| 5. Тютюн | 1) забезпечувати виконання законодавства щодо повної заборони куріння в громадських місцях | МВС, Держпродспоживслужба, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно |
| 2) забезпечити вдосконалення законодавства відповідно до Директиви ЄС 2014/40/ЄС у частині збільшення і ротації площі попереджувальних написів, малюнків щодо шкідливого впливу тютюну для здоров’я, розміщених на упаковці тютюнових виробів | МОЗ, Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужба, Мін’юст із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | 2017-2018 рр. | |
| 3) забезпечувати виконання законодавства щодо повної заборони реклами, промоції тютюнових виробів і повної заборони спонсорської участі для тютюнових брендів | МОЗ, Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужба, Мін’юст із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 4) сприяти постійному зростанню акцизних податків на тютюнову продукцію | Мінфін, Мінекономрозвитку, ДФС, МОЗ, Мін’юст | Постійно | |
| 5) забезпечувати постійний ефективний контроль за виконанням заборони продажу тютюнової продукції дітям і підліткам, нелегальної торгівлі, а також моніторинг інших порушень законодавства, що обмежує доступність тютюнових виробів | МВС, МОЗ, Держпродспоживслужба із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 6) забезпечувати надання кваліфікованої медичної допомоги особам, які мають бажання припинити вживати тютюнові вироби й позбутися тютюнової залежності | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 7) гарантувати територіям шкіл та інших навчальних закладів статус вільних від тютюнового диму | МВС, МОН, МОЗ, органи місцевого самоврядування | ||
| 8) забезпечити створення телефонної лінії надання допомоги щодо припинення куріння | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017-2019 рр. | |
| 6. Зловживання алкоголем | 1)удосконалити законодавство щодо обмеження роздрібної торгівлі алкогольними напоями | Мінекономрозвитку, МОЗ, Мінагрополітики, Держпродспоживслужба, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | 2017-2018 рр. |
| 2) удосконалити законодавство щодо повної заборони реклами та спонсорства алкогольних напоїв | Мінекономрозвитку, МОЗ, Держпродспоживслужба, Мін’юст із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | 2017-2018 рр. | |
| 3) сприяти підвищенню податків на алкоголь та алкогольні напої з метою зменшення їх цінової доступності | Мінфін, Мінекономрозвитку, ДФС, МОЗ, Мін’юст | Постійно | |
| 4)удосконалити законодавство щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного/наркотичного/токсичного сп’яніння | МВС, МОЗ, Мін’юст | 2017-2019 рр. | |
| 5) забезпечувати постійний ефективний контроль за забороною продажу алкогольних напоїв дітям і підліткам з метою обмеження доступу до алкоголю та ліквідації незаконної торгівлі алкоголем; гарантувати приміщенням шкіл та інших навчальних закладів статус території, вільної від алкоголю | МВС, Держпродспоживслужба, МОЗ, МОН, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 7. Харчування | 1)удосконалити законодавство щодо регламентації вмісту трансізомерних жирів у харчових продуктах, їх вилучення з харчових продуктів і заміни на ненасичені жири | МОЗ, Мінагрополітики, Мін’юст | 2017-2019 рр. |
| 2)вдосконалити законодавство щодо інформування споживачів про точну кількість солі, цукру, насичених жирів із зазначенням їх співвідношення з рекомендованими нормами споживання при маркуванні харчових продуктів | МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мін’юст | 2017-2019 рр. | |
| 3)удосконалити законодавство щодо застосування обмежень реклами харчових продуктів з надмірним вмістом солі, цукру та насичених жирів | МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужба, Мін’юст | 2017-2019 рр. | |
| 4) опрацювати питання розроблення фіскальної політики, спрямованої на зменшення споживання харчової продукції з надмірним вмістом солі, цукру, насичених жирів, шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, підтримки збільшення виробництва фруктів, овочів, цільних злаків, рибних і молочних продуктів через надання субсидій і податкових пільг виробникам такої продукції | Мінфін, Мінекономрозвитку, МОЗ, ДПА, Мін’юст, Мінагрополітики | 2017-2030 рр. | |
| 5) розробити та затвердити стандарти для харчових продуктів і напоїв, які можуть розповсюджуватись у школах та інших навчальних закладах; унеможливити доступність і маркетинг висококалорійних харчових продуктів та напоїв з підвищеним вмістом насичених жирів, солі та цукру тощо в школах, інших навчальних закладах, на прилеглих до них територіях | МОЗ, МОН, Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужба, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | 2017-2019 рр. | |
| 6) надавати підтримку програмам, спрямованим на забезпечення здорового харчування в навчальних закладах | МОЗ, Мінагрополітики, МОН, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 7) проводити спільні заходи з виробниками харчових продуктів з метою підвищення усвідомлення ними відповідальності, пов’язаної з виробництвом та обігом харчових продуктів із надмірним вмістом солі, цукру, насичених і трансізомерних жирів; надавати рекомендації стосовно змін технології, рецептур з метою зменшення вмісту солі, цукру, насичених жирів, вилучення трансізомерних жирів і їх заміни на ненасичені жири | МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 8) опрацьовувати та впроваджувати ефективні заходи, спрямовані на вивчення поширеності та зменшення дефіциту певних нутрієнтів (кальцію, йоду, заліза тощо), вітамінів (фолієвої кислоти, вітаміну Б тощо) серед різних груп населення | МОЗ, МОН, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 8. Низька фізична активність | 1) забезпечувати обов’язкове включення до планів забудови міст територій, призначених виключно для фізичної активності громадян (спортивні, фізкультурно-оздоровчі майданчики, в тому числі басейни); обладнання велосипедних і бігових доріжок на існуючих і нових транспортних шляхах, а також у парках та скверах | Мінрегіон, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | Постійно |
| 2) запроваджувати податкові пільги та знижки на оренду землі і приміщень фізкультурно-спортивного спрямування | Мінфін, Мінекономрозвитку, Мінмолодьспорт, ДФС | Постійно | |
| 3) забезпечувати вільний доступ громадян до публічних об’єктів, призначених для занять фізичною культурою та спортом | Мінмолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | Постійно | |
| 4) розробити нормативи фізичної активності для дітей і підлітків (здорових і тих, які хворіють на НІЗ), упровадити в навчально- виховний процес | МОЗ, МОН, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | 2017-2018 рр. | |
| 9. Використання природних факторів (повітря, води, зелених насаджень, теренкурів, пішохідних маршрутів, рекреаційних зон і т. ін.) | 1) забезпечувати обов’язкове включення до планів забудови міст функціональних зон, призначених виключно для рекреаційного використання (засмагання, купання, ігор на відкритому повітрі і т. ін.) | Мінрегіон, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | Постійно |
| 10. Несприятливі чинники навколишнього середовища | 1) сприяти впровадженню відповідних стандартів і законодавчих актів, гармонізованих з рекомендованими ООН та ЄС, з метою зменшення негативного впливу забруднення повітря (атмосферного і в приміщеннях), шуму, електромагнітних полів й інших несприятливих чинників навколишнього середовища на здоров’я населення | МОЗ, МЕПР, Мінрегіонбуд, НАМН (за згодою) | 2017-2019 рр. |
| 2) сприяти дослідженням негативного впливу змін клімату на здоров’я населення | |||
| IV. МЕДИЧНА ДОПОМОГА | |||
| 11. Оптимізація управління та забезпечення | 1) упроваджувати принцип солідарності в покритті витрат на медичну допомогу, забезпечення рівних прав у доступі та якості медичної допомоги для міського та сільського населення незалежно від місця проживання та соціального статусу; здійснювати моніторинг оцінки пацієнтами доступності та якості медичної допомоги; забезпечити постійну оцінку рівня сімейних витрат домашніх господарств на медичну допомогу | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), Держстат, залучення громадськості та їх об’єднань | Постійно |
| 2) створити умови для покращення кадрового забезпечення, підвищення кваліфікаційного рівня фахівців, вдосконалення знань і навичок, у т. ч. на рівні первинної медичної допомоги | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | Постійно | |
| 3) забезпечувати раціональне використання наявних фінансових ресурсів у галузі охорони здоров’я | Мінфін, МОЗ | Постійно | |
| 4) опрацювати та впровадити інтегровану інформаційну систему для закладів охорони здоров’я, включно із системою електронної реєстрації медичної інформації, чинників ризику неінфекційних захворювань, реєстром пацієнтів та електронним «Паспортом здоров’я», реєстром медичних кадрів і закладів | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | 2017-2020 рр. | |
| 5) впровадити в клінічну практику виявлення та оцінку індивідуального ризику розвитку неінфекційних захворювань на рівні первинної медичної допомоги | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | 2017-2020 рр. | |
| 6) покращувати якість медичної допомоги для пацієнтів із неінфекційними захворюваннями шляхом розроблення та впровадження на рівнях первинної, вторинної і третинної медичної допомоги клінічних настанов та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, які повністю відповідають принципам доказової медицини | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 7) створити систему обліку та аналізу випадків неналежного надання медичної допомоги для попередження медичних помилок на окремих етапах лікувально- діагностичних технологій | |||
| 12. Профілактика, раннє виявлення та лікування хвороб системи кровообігу | 1) забезпечити виявлення факторів ризику хвороб системи кровообігу на рівні первинної медичної допомоги, а також виявлення й оцінку індивідуального ризику розвитку цих захворювань | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно |
| 2) забезпечити моніторинг наявності та динаміки факторів ризику серцево-судинних захворювань на всіх рівнях надання медичної допомоги | |||
| 3) забезпечити розроблення, впровадження та вдосконалення стандартизованих підходів до виявлення, моніторингу та динаміки хвороб системи кровообігу і їхніх факторів ризику відповідно до затверджених нормативно-правових актів МОЗ України (уніфіковані клінічні протоколи надання медичної допомоги) та засад доказової медицини; забезпечити проведення на рівні первинної медичної допомоги необхідного обсягу клінічних обстежень: збір сімейного анамнезу щодо хвороб системи кровообігу, наявність факторів ризику (куріння, зловживання алкоголем, нездорове харчування, низька фізична активність, вплив несприятливих чинників навколишнього середовища тощо), вимірювання артеріального тиску, лабораторне обстеження (визначення рівня холестерину) – для виявлення й оцінки індивідуального ризику розвитку хвороб системи кровообігу за шкалою SCORE | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) із залученням громадськості, об’єднаних структур | Постійно | |
| 4) забезпечити інформування пацієнта щодо наявності в нього факторів ризику серцево- судинних захворювань і можливості їхньої корекції на всіх рівнях надання медичної допомоги, а також щодо необхідності проходження регулярних медичних оглядів, частота яких визначається нормативно- правовими актами МОЗ України залежно від рівня ризику | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | 2017-2018 рр. | |
| 5) забезпечити впровадження в клінічну практику стандартизованих підходів до надання медичної допомоги пацієнтам, які мають фактори ризику виникнення хвороб системи кровообігу або в яких уже діагностовано ці захворювання відповідно до уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 13. Профілактика, раннє виявлення та лікування цукрового діабету | 1) забезпечити інформування пацієнта щодо наявності в нього факторів ризику виникнення цукрового діабету та можливості їхньої корекції на всіх рівнях надання медичної допомоги, а також щодо необхідності проходження медичних оглядів, частота яких визначається нормативно-правовими актами МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно |
| 2) забезпечити на рівні первинної медичної допомоги виявлення факторів ризику виникнення цукрового діабету: обтяжений сімейний анамнез, наявність надмірної маси тіла або ожиріння, метаболічного синдрому та підвищення рівня глюкози у крові; проведення корекції факторів ризику в пацієнтів відповідно до нормативно- правових актів МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 3) забезпечити впровадження в клінічну практику стандартизованих підходів до надання медичної допомоги пацієнтам, які мають фактори ризику виникнення цукрового діабету та/або метаболічного синдрому, відповідно до уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 14. Профілактика, раннє виявлення та лікування злоякісних новоутворень | 1) забезпечити інформування пацієнтів щодо факторів ризику виникнення онкологічних захворювань і методик їхньої корекції та щодо необхідності проведення регулярних медичних оглядів із пріоритетними скринінговими заходами стосовно раку шийки матки та молочної залози в жінок, колоректального раку | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно |
| 2) забезпечити проходження жінками регулярних медичних оглядів з проведенням скринінгу раку шийки матки та молочної залози згідно з нормативно-правовими актами МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 3) забезпечити розроблення та впровадження в клінічну практику стандартизованих підходів до скринінгу колоректального раку на всіх рівнях медичної допомоги | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 15. Профілактика, раннє виявлення та лікування хронічних респіраторних хвороб | 1) забезпечувати підвищення усвідомлення небезпеки та високої ймовірності виникнення хронічних респіраторних захворювань в осіб з обтяженим сімейним анамнезом та індивідуальними чинниками ризику таких хвороб; підвищувати обізнаність та усвідомлення необхідності регулярних профілактичних обстежень | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно |
| 2) забезпечувати проведення комплексної оцінки сімейного анамнезу, чинників ризику (вживання тютюну, професійні шкідливості), скарг з боку респіраторної системи та симптомів, що вказують на високий ризик хронічних респіраторних захворювань; направлення таких пацієнтів до пульмонолога для подальшого обстеження та лікування | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 3) забезпечити впровадження в клінічну практику стандартизованих підходів до надання медичної допомоги пацієнтам, які мають фактори ризику виникнення хронічних респіраторних захворювань, відповідно до уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 4) забезпечити профілактику алергічних захворювань, зумовлених забрудненням повітря та іншими несприятливими чинниками навколишнього середовища | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| V. НАГЛЯД І МОНІТОРИНГ | |||
| 16. Формування й удосконалення баз даних, інформаційного забезпечення та забезпечення наукового супроводу | 1) оптимізувати існуючі, створювати нові та постійно оновлювати інтегровані комплексні бази даних (реєстри) щодо пріоритетних нозологічних форм неінфекційних захворювань, що включають: ключові показники неінфекційної захворюваності (первинна захворюваність, поширеність, смертність); поширеність факторів ризику; динамічні індикатори ефективності впроваджених заходів програми | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно |
| 2) переглянути переліки нозологій, які реєструються в рамках відомчої статистичної звітності МОЗ і будуть включені в єдину інформаційно-аналітичну систему медичної інформації; визначити персональну відповідальність за достовірність даних, що подаються в статистичні звіти; проводити регулярний моніторинг та контроль вхідних даних | |||
| 3) забезпечити проведення наукових досліджень, спрямованих на вивчення захворюваності (первинна та вторинна), поширеності, інвалідності, смертності та економічних втрат від неінфекційних захворювань, а також поширеності преморбідних станів, факторів ризику; провести кількісну аналітичну характеристику, вивчити вплив соціальних чинників (рівень освіти, доходів, місце проживання) та їхню динаміку | МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Кожні 2-3 роки | |
| 4) забезпечити висвітлення результатів наукових досліджень через ЗМІ, як наукові, так і громадські | Держкомтелерадіо, Укрінформ із залученням інших ЗМІ | ||
| 17. Нагляд і моніторинг споживання тютюнової продукції | 1) провести дослідження щодо поширеності вживання тютюнових виробів серед різних вікових, статевих груп населення | МОЗ, МОН, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | Кожні 2-3 роки |
| 2) оцінити поширеність впливу вторинного тютюнового диму (пасивного куріння) на робочих місцях | МОЗ, МОН, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | Кожні 2-3 роки | |
| 3) забезпечувати вивчення рівнів захворюваності, смертності та інвалідності, зумовлених хворобами, спричиненими впливом тютюну | МОЗ, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 4) оцінювати прямі й опосередковані витрати на захворювання, пов’язані з вживанням тютюну | МОЗ, Мінфін, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Постійно | |
| 5) провести дослідження забруднення повітря в громадських місцях (ресторанах і барах, де використовуються кальяни) | |||
| 18. Нагляд і моніторинг споживання алкоголю та слабоалкогольних напоїв | 1) проводити дослідження щодо споживання алкоголю на душу населення та частки населення, яка взагалі не вживає алкоголь | МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | Постійно |
| 2) проводити дослідження щодо споживання алкогольних і слабоалкогольних напоїв серед різних груп населення: дітей та підлітків, вагітних і жінок, які годують груддю | МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | Кожні 2-3 роки | |
| 3) забезпечувати проведення оцінки кількості ДТП, кримінальних злочинів і самогубств, вчинених у стані алкогольного сп’яніння | МВС, МОЗ, Держстат | постійно | |
| 19. Нагляд і моніторинг харчування населення | 1) проводити репрезентативні дослідження стану фактичного харчування різних вікових, статевих й інших груп населення України, а також оцінювати залежність харчового статусу від рівня освіти, доходів, місця проживання та професії; забезпечити особливу увагу до проведення досліджень щодо поширеності дитячого ожиріння | МОЗ, МОН, Мінагрополітики, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | Кожні 4-5 років |
| 2) проводити дослідження щодо поширеності метаболічних факторів ризику неінфекційних хвороб: підвищеного рівня холестерину, глюкози тощо | МОЗ, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Кожні 3-4 роки | |
| 3) проводити дослідження щодо виконання рекомендацій ВООЗ стосовно грудного вигодовування немовлят | МОЗ, Держстат, НАН (за згодою), НАМН (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) | Кожні 3-4 роки | |
| 4)забезпечувати участь у Європейській мережі дій щодо споживання солі | МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) | Постійно | |
| 20. Оцінка рівня фізичної активності населення | 1) оцінювати рівень фізичної активності серед різних груп населення | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | Кожні 3-4 роки |
| 2) забезпечувати моніторинг наявності та оцінку якості об’єктів для занять фізичною культурою і спортом у міській та сільській місцевості | МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мінрегіон, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | Постійно | |
| 21. Нагляд і моніторинг безпеки дорожнього руху | 1) забезпечити організацію національної системи нагляду за дорожнім рухом, дорожньо-транспортними пригодами, загиблими в них і тими, хто отримав ушкодження, у секторах охорони здоров’я та поліції | МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | Постійно |
| 2) забезпечити організацію регулярного збору об’єктивних і достовірних даних щодо ключових порушень безпеки дорожнього руху: перевищення швидкості, невикористання / неналежне використання ременів безпеки, дитячих крісел, шоломів, вплив факторів, що відволікають від керування транспортом | МВС, Мінінфраструктури, МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування | Постійно | |
| 3 )удосконалити індикатори порушень безпеки дорожнього руху для поточної оцінки стану безепеки на дорогах, моніторингу на регіональному і національному рівнях | |||
| 22. Нагляд і моніторинг несприятливих чинників навколишнього середовища | 1) забезпечити організацію досконалої системи нагляду за ефектами негативного впливу забруднення повітря та інших несприятливих чинників навколишнього середовища в приміщеннях та поза ними | МОЗ, МЕПР, МЕВП, Мінрегіонбуд, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань | постійно |
| 2) проводити моніторинг ефективності заходів зі зменшення шкідливого впливу наслідків присутності небезпечних атмосферних полютантів | |||
| 3) створити Центр нагляду за впливом оточуючого середовища на здоров’я населення | |||
| 23. Моніторинг дотримання безпечного способу життя і навчання дітей | 1) забезпечити створення системи нагляду за умовами та організацією навчання дітей у закладах освіти | МОН, МОЗ, Мінмолодьспорт, НАН (за згодою), НАМН (за згодою) громадськість та їх об’єднання | постійно |
| 2) забезпечити створення системи нагляду за дотриманням безпечного навчального навантаження дітей | |||
| 3) здійснювати моніторинг способу життя дітей (фізична активність, час, проведений перед ТБ-екраном і монітором ПК, тривалість сну, перебування на відкритому повітрі, шкідливі звички тощо) | |||
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим