Законопроект «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення»

13 Квітня 2017 2:58 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів України подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення».

Представлятиме проект Закону у Верховній Раді перший заступник Міністра охорони здоров’я Супрун Уляна.

Прем’єр-міністр України
Володимир Гройсман

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Проведення антитерористичної операції (далі — «АТО») призвело до збільшення кількості осіб, які, беручи безпосередню участь АТО чи забезпечуючи її проведення як волонтери, опинились у складних життєвих обставинах у зв’язку із негативним впливом на їх фізичне та психологічне здоров’я бойових дій та необхідністю самостійно оплачувати своє лікування. На сьогоднішній день існує гостра необхідність запровадження ефективних механізмів фінансування лікування зазначених категорій осіб як визнання вкладу та самопожертви таких осіб заради захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Крім того, чинні в Україні клінічні протоколи не завжди відповідають кращим світовим практикам та часто є недостатньо ефективними для лікування бойових поранень, а також інших захворювань. Лікування бойових поранень та інших захворювань потребує застосування сучасних методів лікування визначених у міжнародних клінічних настановах та досягнень доказової медицини.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту Закону «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» (далі — Законопроект) є запровадження державних гарантій та механізму фінансування надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів особам, які отримали поранення, контузії або каліцтва під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в антитерористичній операції та при забезпеченні її проведення, за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування.

Проект Закону передбачає:

  • повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування медичних послуг і лікарських засобів передбачених деталізованим описом, для осіб які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, особам, які зазначені в пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування медичних послуг і лікарських засобів, передбачених деталізованим описом, які необхідні для лікування поранень, контузій або каліцтв, отриманих особами, переліченими у пунктах 9-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у бойових діях при безпосередній участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення.

Крім того, законопроект запроваджує механізм визнання міжнародних клінічних настанов, з метою застосування в Україні кращих світових практик надання медичної допомоги та досягнень доказової медицини.

3. Правові аспекти

У відповідній сфері правового регулювання діють Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інші закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Законопроект подається у пакеті з основним законопроектом «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який встановить законодавчі засади організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів загальнообов’язкового державного солідарного медичного страхування. Зокрема, цей закон врегульовує поняття гарантованого державного гарантованого пакету, деталізованого опису, тарифу, статус та повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів тощо. Відповідно Законопроект вступить у силу лише після прийняття та набрання чинності Законом України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

Законопроект передбачає внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансово-економічне обґрунтування наведено в додатку до цієї пояснювальної записки.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством оборони України, погоджено із зауваженнями Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Висновок правової експертизи: погоджено Міністерством юстиції із зауваженням щодо невідповідності вимогам нормопроектувальної техніки.

6. Регіональний аспект

Прийняття та реалізація Законопроекту не має впливу на розвиток адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У законопроекті відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У Законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщений на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Підходи, запропоновані в законопроекті, були обговорені з громадськістю шляхом проведення тематичних зустрічей, презентацій на тематичних заходах.

У разі необхідності Міністерство охорони здоров’я України надаватиме зацікавленим сторонам відповідні консультації.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект закону погоджено всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців та іншими зацікавленими сторонами.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

В результаті реалізації законопроект не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття та реалізація законопроекту дозволить створити належні умови для забезпечення учасників АТО необхідними медичними послугами та лікарськими засобами, сприятиме збереженню та зміцненню їх здоров’я та збільшенню тривалості життя, а також дозволить створити правові та фінансово-економічні механізми реалізації прав учасників АТО на охорону здоров’я. Крім того, прийняття та реалізація Законопроекту дозволить підвищити загальний рівень надання медичної допомоги в Україні в результаті застосування лікарями кращих міжнародних медичних настанов.

В.о. Міністра охорони здоров’я України
Уляна Супрун

Проект

зареєстрований в Парламенті

10.04.2017 р. за № 6328

Закон УкраЇни
Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів

1. Цей Закон визначає додаткові гарантії держави щодо фінансування надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів особам, які отримали поранення, контузії або каліцтва під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в антитерористичній операції та при забезпеченні її проведення, за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування.

2. Терміни «тариф покриття», «тариф співоплати», «деталізований опис», «кошти державного солідарного медичного страхування», «реімбурсація», «постачальники медичних послуг» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

3. Інші терміни вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та інших законодавчих актах України.

Стаття 2. Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, контузій або каліцтв

1. Держава гарантує особам, які зазначені в пунктах 11—14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування всіх необхідних медичних послуг та лікарських засобів, які входять до державного гарантованого пакета та передбачені деталізованим описом, пов’язаних з наданням:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

5) паліативної допомоги.

2. Передбачені в цій статті гарантії поширюються на осіб, визначених у частині першій цієї статті, яким надано статус інваліда війни в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стаття 3. Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які отримали у бойових діях поранення, контузії або каліцтва, що не спричинили інвалідності

1. Держава гарантує особами, які зазначені в пунктах 19—20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування медичних послуг та лікарських засобів, які входять до державного гарантованого пакета та передбачені деталізованим описом, які необхідні для лікування поранень, контузій або каліцтв, отриманих такими особами у бойових діях під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

2. Порядок підтвердження факту отримання поранення, контузії або каліцтва у бойових діях під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Передбачені цією статтею гарантії застосовуються незалежно від надання особі статусу учасника бойових дій у порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на момент звернення за наданням медичних послуг та лікарських засобів.

Стаття 4. Особливості реалізації додаткових державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів

1. Додаткові державні фінансові гарантії реалізуються шляхом повної оплати тарифу покриття і повної оплати тарифу співоплати (якщо застосовується) за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування за надані необхідні медичні послуги та лікарські засоби особам, визначеним цим Законом.

2. Особи, на яких поширюються додаткові державні фінансові гарантії, звільняються від обов’язку оплати за рахунок власних коштів або забезпечення оплати за рахунок інших джерел тарифу співоплати за надані їм необхідні медичні послуги та лікарські засоби, визначені цим Законом.

3. Повна оплата за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування гарантується за умови отримання медичних послуг та лікарських засобів у постачальників медичних послуг та суб’єктів господарювання, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, з якими центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, уклав договір про медичне обслуговування населення або договір про реімбурсацію відповідно, що передбачає надання відповідних медичних послуг та лікарських засобів.

4. Організація надання медичних послуг та лікарських засобів, оплата тарифу покриття і тарифу співоплати за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування здійснюються в порядку, передбаченому законодавством про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів.

Розділ ІІ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім статей 1—4 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

2. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):

у статті 141:

абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:

«клінічна настанова — документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність.»;

частину четверту після слів «у сфері охорони здоров’я» доповнити словами «, крім випадків, передбачених цими Основами»;

частину шосту викласти в такій редакції:

«Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних настанов є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, а також для фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики, з урахуванням особливостей, встановлених цими Основами.»;

доповнити Закон статтею 142 такого змісту:

«Стаття 142. Клінічні настанови

Систему клінічних настанов складають адаптовані клінічні настанови та нові клінічні настанови.

Адаптовані клінічні настанови розробляються підприємствами, установами, організаціями України на засадах доказової медицини на основі нових клінічних настанов та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Нові клінічні настанови затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, шляхом затвердження українською мовою без проведення адаптації текстів документів, які визначають вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних або реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність, що розроблені іноземними органами, підприємствами, установами і організаціями, відповідними іноземними чи міжнародними асоціаціями у сфері охорони здоров’я. Нові клінічні настанови можуть також затверджуватися шляхом затвердження посилання на джерело опублікування чи розміщення англійською мовою у базі даних або на веб-сторінці таких документів.

Додержання адаптованих клінічних настанов є обов’язковим, крім випадків, передбачених цими Основами.

Нова клінічна настанова є обов’язковою у випадку відсутності адаптованої клінічної настанови для відповідного захворювання, за умови наявності затвердженого у встановленому порядку тексту такої нової клінічної настанови українською мовою. У разі відсутності затвердженого тексту нової клінічної настанови українською мовою така настанова може бути застосована за рішенням лікаря за умови отримання попередньої інформованої згоди пацієнта у письмовій формі.

У разі наявності нової клінічної настанови та адаптованої клінічної настанови для одного і того ж захворювання нова клінічна настанова може бути застосована за рішенням лікаря за умови отримання попередньої інформованої згоди пацієнта у письмовій формі. У такому разі лікар звільняється від обов’язку додержання адаптованої клінічної настанови.

Порядок розроблення, затвердження та застосування клінічних настанов затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.».

3. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) затвердити порядок підтвердження факту отримання поранення, контузії або каліцтва у бойових діях під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення»

Зміст положення (норми) чинного акту законодавства Зміст положення (норми) законопроекту
«Про додаткові державні фінансові гарантії наданнямедичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення»
Основи законодавства України про охорону здоров’я
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами)
Стаття 141. Система стандартів у сфері охорони здоров’я
[…]
Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є:
[…]
клінічний протокол — уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;
Стаття 141. Система стандартів у сфері охорони здоров’я
[…]
Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є:
[…]
клінічна настанова — документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;
[…]
табель матеріально-технічного оснащення — документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями);
[…]
Галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
[…]
Галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, крім випадків, передбачених цими Основами.
[…]
Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, а також для фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики. Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних настанов є обов’язковим для всіх закладів охорони здоров’я, а також для фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики, з урахуванням особливостей, встановлених цими Основами.
Положення відсутнє Стаття 142. Клінічні настанови
Систему клінічних настанов складають адаптовані клінічні настанови та нові клінічні настанови.
Адаптовані клінічні настанови розробляються уповноваженими підприємствами, установами, організаціями України на засадах доказової медицини на основі нових клінічних настанов та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Нові клінічні настанови затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, шляхом затвердження українською мовою без проведення адаптації текстів документів, які визначають вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних або реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність, що розроблені іноземними органами, підприємствами, установами і організаціями, відповідними іноземними чи міжнародними асоціаціями у сфері охорони здоров’я. Нові клінічні настанови можуть також затверджуватися шляхом затвердження посилання на джерело опублікування чи розміщення англійською мовою у базі даних або на веб-сторінці таких документів.
Додержання адаптованих клінічних настанов є обов’язковим, крім випадків, передбачених цими Основами.
Нова клінічна настанова є обов’язковою у випадку відсутності адаптованої клінічної настанови для відповідного захворювання, за умови наявності затвердженого у встановленому порядку тексту такої нової клінічної настанови українською мовою. У разі відсутності затвердженого тексту нової клінічної настанови українською мовою така настанова може бути застосована за рішенням лікаря за умови отримання попередньої інформованої згоди пацієнта у письмовій формі.
У разі наявності нової клінічної настанови та адаптованої клінічної настанови для одного і того ж захворювання нова клінічна настанова може бути застосована за рішенням лікаря за умови отримання попередньої інформованої згоди пацієнта у письмовій формі. У такому разі лікар звільняється від обов’язку додержання адаптованої клінічної настанови.
Порядок розроблення, затвердження та застосування клінічних настанов затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

 

Фінансово-економічне обґрунтування
до проекту Закону України «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» (далі — Законопроект)

Проект Закону України «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» (далі — Законопроект) припускає виділення коштів на повну оплату за рахунок Державного бюджету медичних послуг і лікарських засобів, необхідних для осіб які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення. При цьому передбачається повна оплата лише тих медичних послуг і лікарських засобів, що передбачені деталізованим описом державного гарантованого пакету медичних послуг на відповідний рік.

З переходом на фінансування медичних послуг через прямі закупівлі єдиним національним замовником, основна частина державного гарантованого пакету медичної допомоги буде надаватись усім громадянам України безкоштовно. Однак на низку послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги можливе запровадження офіційних спів оплат. Законопроект передбачає, що для осіб, зазначених в ньому, тариф такої співоплати буде повністю покрито за рахунок Державного бюджету.

Відповідно, в основу економічного обґрунтування Законопроекту покладено прогнозний рівень обсягів офіційної співоплати за медичні послуги протягом 2017-2021 рр. (на основі прогнозу зростання валового внутрішнього продукту та змін у фінансуванні охорони здоров’я) та показники чисельності осіб, що підпадають під дію зазначеного закону. Розрахункові дані щодо загальної потреби коштів для реалізації Законопроекту наведено в Таблиці №1.

Для прогнозування чисельності осіб, що підпадають під дію Законопроекту, використовувались такі дані та консервативні припущення:

кількість осіб, що отримали бойові поранення під час проведення антитерористичної операції станом на 20 листопада 2015 р. за даними Генерального штабу АТО — 5 913 осіб,

подальше зниження кількості нових бойових поранень — щорічно на 50% протягом 2016-2017 рр, та на 20% — протягом 2018-2021 рр.,

розрахунок потреби в медичній допомозі у випадку, якщо за медичною допомогою щороку звернуться 100% осіб, що отримали бойові поранення з часу початку антитерористичної операції.

Очікується, що реалізація Законопроекту не потребуватиме додаткових коштів у 2017 р, враховуючи, що механізм офіційних спів оплат буде запроваджено лише починаючи з 2018 р. Починаючи з 2018 р. обсяг необхідних коштів Державного бюджету зростатиме з 0,1 млн грн (у 2018 р.) до 14,4 млн грн. (у 2021 р.).

Таблиця №1.

Прогнозні обсяги витрат на реалізацію Законопроекту у 2017-2021 рр.

2017 2018 2019 2020 2021
ВВП (млн грн.) — без урахування інфляції 2 595 600 2 915 700 3 216 300 3 546 000 3 910 800
Населення України (тис.осіб) 42 412,0 42 323,0 42 234,0 42 146,0 42 057,0
Розрахункова кількість осіб, що підпадають під дію законопроекту (тис. осіб) 8,9 10,1 11,2 12,4 13,6
Прогнозний обсяг загальних витрат на охорону здоров’я (млн грн.) 180 269 214 163 249 108 288 828 334 185
Розмір офіційної спів-оплати за медичні послуги (млн грн.) 0 395 6 853 32 811 44 437
Розмір офіційної спів-оплати на одну особу (грн.) 0,0 9,3 162,3 778,5 1 056,6
Максимальний обсяг додаткових виплат для реалізації законопроекту (млн грн.) 0,0 0,1 1,8 9,7 14,4
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті