Закупівлі через міжнародні організації: коли пацієнти отримують ліки

22 травня 2017 р. у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, присвячена проблемним питанням закупівель ліків через міжнародні організації. У заході взяли участь Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет); Олег Мусій, заступник голови Комітету; Віктор Галасюк, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва; Світлана Донська, завідувач Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»; Олег Рижак, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку лікарні «Охматдит»; Валентина Маркевич, президент благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям».

11

За словами Ольги Богомолець, закон щодо закупівель ліків через міжнародні організації було прийнято з метою своєчасного забезпечення населення якісними лікарськими засобами за оптимальною ціною.

Проте через неспроможність Міністерства охорони здоров’я України належним чином організувати проведення централізованих державних закупівель лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів порушуються конституційні права громадян на отримання медичної допомоги, незважаючи на своєчасно виділені державою значні кошти на ці цілі.

Результати першого ж року, коли було застосовано нову процедуру, виявилися незадовільними. У 2015 р. на ці потреби з державного бюджету було виділено близько 2,2 млрд грн., які протягом листопада–грудня було перераховано:

  • ПРООН — 260,954 млн грн. на рахунки, відкриті у Bank of America, та 620,7 тис. грн. на рахунки, відкриті в АТ «Укрексімбанк»;
  • ЮНІСЕФ — 566,124 млн грн. на рахунки, відкриті в Bank of America Merrill Lynch;
  • Crown Agents — 750,65 млн грн. на рахунки, відкриті у Bank of New York Mellon.

О. Богомолець підкреслила, що закупівлі 2015 р. затяглися через тривалу розробку МОЗ підзаконних актів і станом на 25 квітня 2017 р. вони ще не були завершені (не поставлено 5% продукції).

У 2016 р. ситуація не покращилася, незважаючи на те, що всі необхідні документи було прийнято ще в попередньому році. Угоди з міжнародними організаціями МОЗ укладено в жовтні–грудні 2016 р., й одразу було перераховано кошти:

  • ПРООН — 2,034 млрд грн. на рахунки, відкриті у Bank of America;
  • ЮНІСЕФ — 843,28 млн грн. на рахунки, відкриті в Bank of America Merrill Lynch;
  • Crown Agents — 1,066 млрд грн. на рахунки, відкриті у Bank of New York Mellon.

Лікарські засоби та медичні вироби, що закуповувалися за кошти 2016 р., почали поставлятися у грудні 2016 р. (за деякими напрямами — для лікування дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, на хворобу Гоше, мукополісахаридоз), а основна поставка препаратів станом на травень ще не розпочалася. На 12 травня 2017 р. на склади державних підприємств МОЗ надійшло лише 17% продукції, яка мала бути закуплена за кошти 2016 р.

Так, за даними профільного міністерства, ЮНІСЕФ поставлено лише 25% лікарських засобів від запланованої закупівлі; ПРООН — 22%; Crown Agents — 1%.

«Хто користується коштами на цих рахунках? Чи є в Україні хоч одне підприємство, якому б держава наперед виділила мільярди гривень та не запитала, що з ними відбувається? Хто отримує відсотки з обігу цих коштів у зарубіжних банках? Наразі Комітет так і не отримав відповіді від керівництва МОЗ на ці запитання. У межах своєї компетенції Комітет визнав результати закупівель 2015 і 2016 р. незадовільними. Також прийнято рішення звернутися до правоохоронних органів з проханням вивчити ситуацію. Чи це дійсно є продержавна політика, коли гроші виводяться за кордон, а хворі не отримують медикаменти? Щоразу, заслуховуючи звіт МОЗ на засіданні Комітету, ми чуємо, що поставок ліків немає. Але ні пояснень, ні договорів Міністерство нам не дає, виконуюча обов’язки міністра демонстративно не приходить на засідання Комітету. Усі шляхи цивілізованого вирішення проблеми вичерпано», — підкреслила О. Богомолець.

Вона нагадала, що 5% міжнародні організації отримують як комісійну винагороду за свої послуги. Ще 1,5% МОЗ виділяє на логістику, причому вартість доставки залежить не від кіломет­ражу, а від вартості продукції.

223

Олег Мусій наголосив, що до нього з неофіційних джерел потрапили копії угод між МОЗ та міжнародними організаціями за 2016 р., які доводять наявність у Міністерстві корупції, що вийшла на міжнародний рівень: «Це продовження політики з виведення коштів державного бюджету в обхід системи «ProZorro», започаткованої Ігорем Перегінцем, екс-заступником міністра охорони здоров’я. За цими угодами міжнародні організації не несуть жодної відповідальності за поставки, можуть поставити в Україну ліки з будь-яким терміном придатності, порушити терміни поставок. Що фактично і відбувається зараз — мільярди виведені з країни, у лікарнях або немає ліків, або вони протерміновані чи стануть непридатними через місяць. І їх ніхто не замінює.

Таким чином, ліки, у яких закінчується термін придатності, що зазвичай надаються фармацевтичними компаніями як гуманітарна допомога, купуються Україною за повну вартість. Настав час правоохоронним органам провести серйозне розслідування та нарешті вийти на лобістів з міжнародних та пацієнтських організацій. Бюджет 2017 р. на закупівлі — 6 млрд грн., які можуть бути успішно освоєні міжнародними структурами та фармацевтичною мафією. Таких очільників, як пані Супрун та її попередники, які розробили цей механізм, необхідно не просто звільняти, а притягувати до кримінальної відповідальності за знищення народу України».

О. Мусій наголосив на необхідності якнайшвидшого призначення легітимного міністра охорони здоров’я, який буде нести відповідальність за галузь. На жаль, Прем’єр-міністр поки що ігнорує вимоги народних депутатів та громадськості, залишаючи на посаді непрофесійну людину.

Коментуючи озвучені факти, Віктор Галасюк назвав їх шокуючими та пообіцяв ретельно розібратися в проблемі. До нього також надійшла інформація від українського виробника, що міжнародна організація ПРООН у рамках закупівель за бюджетні кошти препарату для хворих на гемофілію, що містить фактор згортання крові, визначила переможцем тендеру компанію Kedrion (Італія), незважаючи на те, що вітчизняний виробник («Біофарма») запропонував препарат за нижчою ціною.

«Чому має програвати український виробник? Хто відповість за втрати державного бюджету, які тільки за однією цією закупівлею перевищують 15 млн грн.? Власними руками Украї­на знищує високотехнологічне вітчизняне підприємство, у яке інвестовано 50 млн дол. США, яке щорічно сплачує понад 100 млн грн. податків. Така політика напряму вплине на інвестиційний клімат в країні. Я звернувся до виконуючої обов’язки міністра охорони здоров’я, Прем’єр-міністра України, голови Антимонопольного комітету України, голови Офісу із залучення та підтримки інвестицій. Сподіваюся, що дана ситуація вирішиться не просто відміною результатів тендеру і проведенням нового, прозорого та справедливого. Діям службових осіб ПРООН, причетних до закупівлі, має бути дана належна правова оцінка, а система державної закупівлі ліків через міжнародні організації має стати предметом всебічного аналізу міжкомітетської парламентської робочої групи чи навіть тимчасової слідчої комісії Верховної Ради», — зазначив народний депутат.

Валентина Маркевич додала, що в укладені у 2016 р. договори внесено норму, відповідно до якої Україна отримає ліки у термін до 18 міс. «Я бачу, що закон про закупівлі через міжнародні організації не виконаний. Міністерство ігнорує громадськість, батьків, лікарів. І вихід один — це говорити правду на широкий загал, що ліків немає, що діти помирають!», — відзначила експерт.

За словами Світлани Донської, з моменту останньої прес-конференції, яка відбулася 28 квітня, ситуація із забезпеченням препаратами онкохворих дітей тільки погіршилася. У карантинній зоні лікарні «Охматдит» уже знаходяться 6 препаратів вартістю понад 500 тис. грн., які були отримані в листопаді 2016 — січні 2017 р. На кінець травня в карантин буде поставлено ще 2 препарати на 700 тис. грн. Це ті ліки, які Crown Agents обіцяла замінити на аналогічні з нормальним терміном придатності. Спікер наголосила, що поки що жодних кроків щодо заміни не зроблено.

Прим. ред.: в останньому прес-релізі Сrown Agents, посилаючись на міжнародні стандарти, повідомляє: існує окрема процедура для заміни ліків, термін придатності яких закінчився. Вона передбачає централізований збір, передачу виробникам і знищення препаратів самими виробниками. Тільки після цього нові ліки можуть бути відправлені до місця призначення. Таким чином, лікарням не варто розраховувати на заміну в найближчому майбутньому.

Що стосується закупівель ліків за кошти 2016 р. для дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями (які здійснює ПРООН), то на сьогодні регіони отримали лише один препарат КАНСИДАЗ® на 75% від потреби. Ще 3 препарати, які були урочисто зустрінуті МОЗ ще на початку квітня, досі не поставлені. Прим.ред.: наказ МОЗ України, яким затверджено розподіл цих лікарських засобів, було видано 3 травня.

С. Донська висловила стурбованість щодо термінів поставок сетів для тромбоконцентрату (без яких неможливо виконати будь-який інтенсивний протокол лікування). Тендер мав бути проведений 17 травня, але до цього часу невідомо, чи він відбувся. Запасу сетів у лікарні «Охматдит» вистачить лише до липня, і якщо не буде поставок, зупиниться протокольне лікування онко­хворих дітей.

Інші базові препарати для протипухлинної хіміотерапії ПРООН обіцяє поставити в серпні, вересні, а за однією позицією — навіть у жовтні. Таким чином, реально ці препарати надійдуть у лікарні не раніше листопада–грудня. Уже сьогодні цих позицій у відділеннях немає, батьки або волонтери змушені їх купувати за власні кошти.

«Ще трагічніша ситуація в Національному інституті раку, де в карантинній зоні знаходиться велика кількість препарату Метотрексат. Щоб не зупинити протокольне лікування, волонтерські організації шукають по всій країні залишки цих ліків та навіть просять допомоги у батьківських організацій у Німеччині. А поставка одного з дозувань Метотрексату запланована аж на 15 вересня», — повідомила експерт.

Олег Рижак торкнувся теми трансплантації кісткового мозку від неродинного донора, яка є абсолютним показанням для направлення дитини на лікування за кордон: «Восени минулого року я мав розмову з У. Супрун, під час якої розповів, що можна зробити, аби припинити направляти дітей за кордон та проводити такі операції в Украї­ні. З технічної точки зору, це не проблема, ми робимо і складніші операції, для цього в першу чергу потрібна політична воля. Ми запропонували конкретні механізми, які б дозволили за кілька місяців почати виконувати подіб­ні операції, не витрачаючи коштів на лікування за кордоном. Але цього так і не відбулося».

Він також висловив власну думку щодо дозволу використовувати міжнародні клінічні протоколи, який надало МОЗ закладам охорони здоров’я. Однак в Україні ніхто і не забороняв їх використовувати раніше. Відділення трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку лікарні «Охматдит» лікує дітей з онкогематологічними захворюваннями за німецькими протоколами ще з початку 1990-х років, що значно покращило показник виживаності таких пацієнтів.

Але якщо МОЗ декларує дотримання міжнародних протоколів, то до Національного переліку основних лікарських засобів необхідно було включити препарати, які є необхідними відповідно до цих протоколів.

Наразі новий Національний перелік, затверджений постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 180, включає менше половини лікарських засобів, які необхідні для лікування онкологічних та онкогематологічних захворювань за міжнародними протоколами.

На звершення заходу О. Богомолець повідомила, що 22 травня під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України вона запропонувала винести в зал для голосування питання щодо включення до порядку денного сесії законопроекту № 6194 «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо термінів придатності лікарських засобів, закуплених із залученням спеціа­лізованих організацій)».

Нагадаємо, що профільний комітет підтримав цей законопроект під час попереднього розгляду 17 травня. Документом пропонується доповнити Закон України «Про лікарські засоби» положенням, згідно з яким термін придатності ліків, закуплених через міжнародні організації, має становити не менше 2/3 терміну, визначеного виробником, за умови, якщо виробник визначив термін менше 1 року, або не менше ніж 1 рік, за умови, якщо виробник визначив термін більше 1 року.

Визначені терміни придатно­сті лікарських засобів стануть обов’язковою істотною умовою угоди щодо закупівлі між центральним органом виконавчої влади Украї­ни, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організа­цією, яка здійснює закупівлі.

Ухвалення законопроекту дозволить усунути потенційні ризики поставок в Україну лікарських засобів і медичних виробів, закуплених через міжнародні організації, з обмеженим терміном придатності, що не будуть використані за призначенням.

Запропоновані терміни придатності обґрунтовуються тим, що поставки ліків можуть здійс­нюватися одноразово у значній кількості, тому терміну їх придатності має вистачати для можливості їх використання до наступного бюджетного року.

«Терміни придатності — це та сфера, яка має регулюватися на рівні договорів, а не законів. Але ці договори сьогодні є об’єктом комерційної таємниці. У разі прийняття законопроекту ми змусимо МОЗ закуповувати медикаменти зі значно довшим терміном придатності. Сьогодні в карантині знаходяться препарати на десятки мільйонів гривень, за ці кошти ми б могли врятувати багато життів», — зазначила вона.

Проте навіть прийняття цього закону не зможе вирішити всі проблемні моменти, які виник­ли внаслідок залучення до закупівель міжнародних організацій. Інший шлях вирішення проб­леми — створення Національної закупівельної агенції, яка б працювала через систему «ProZorro» при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

«Я звернулася до голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва з пропозицією створити робочу групу з напрацювання механізмів створення Національної закупівельної агенції. Цей пункт прописаний у Меморандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом, але Міністерство гальмує процес, заявляючи, що до 2019 р. ця агенція не потрібна. Це коштує державі сотні мільйонів гривень. Ми повинні самі управляти власною державою, поборовши комплекс меншовартості, страху перед корупцією. І сьогодні для цього існують ефективні інструменти. Звичайно, не можна ліквідувати міжнародні закупівлі, не створивши новий механізм на заміну».

Народний депутат підкреслила, що закупівлі 2017 р. також будуть зірвані. Для їх проведення необхідно затвердити номенклатури, проте нічого для цього МОЗ ще не зроблено.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*